Ухвала

від 19.09.2016 по справі 910/13714/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

19.09.2016Справа № 910/13714/16

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ"

про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016

у справі № 1406/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК"

про стягнення 42330,24 грн.

Суддя Гумега О.В.

Представники

від позивача: не з'явився

від відповідача: Кухарук В.Б., Кухарук Л.М. за довіреністю № 1 від 17.08.2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

04.07.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Українська правнича фундація" було винесено рішення у справі № 1406/16 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" про стягнення 42330,24 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" звернулось до Господарського суду міста Києва із заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 (реєстраційний № 13714/16 від 27.07.2016).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 27.07.2016 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 передано на розгляд судді Гумезі О.В.

Згідно ч. 2 ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.08.2016 прийнято до розгляду заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16, розгляд заяви призначено на 05.09.2016 о 10:20 год.

09.08.2016 через відділ діловодства суду від Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" надійшов супровідний лист з документами на виконання вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 09.08.2016, серед яких, зокрема, матеріали третейської справи № 1406/16 (оригінал), копії свідоцтва про реєстрацію третейського суду, регламенту третейського суду, положення про третейський суд.

15.08.2016 через відділ діловодства суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" надійшов лист, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" зазначило про невизнання ним рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 та повідомило господарський суд про те, що вказане рішення третейського суду оскаржене до Господарського суду Тернопільської області, у провадженні якого перебуває справа № 921/421/16-г/4.

Представники позивача (заявника) та відповідача в судове засідання, призначене на 05.09.2016, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

В судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016, судом перевірено виконання сторонами вимог ухвали суду від 05.09.2016 та встановлено, що сторони вимоги зазначеної ухали суду не виконали.

Враховуючи нез'явлення представників сторін в судове засідання, невиконання останніми вимог ухвали суду від 05.09.2016 та положення п. 1, 2 ч. 1 ст. 77 ГПК України, суд дійшов висновку про неможливість вирішення справи по суті в судовому засіданні, призначеному на 05.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 відкладено розгляд справи на 19.09.2016 о 15:20 год.

В судове засідання, призначене на 19.09.2016, представники позивача (заявника) не з'явились, про причини неявки суд не повідомили, вимоги ухвал суду від 01.08.2016 та від 05.09.2016 не виконали, про час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином.

Відповідно до п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" (далі - постанова Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18), особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК. Там же зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Зокрема, поштові відправлення з ухвалами Господарського суду міста Києва № 910/13714/16 від 01.08.2016 та від 05.09.2016 були направлені позивачу за адресою 49000, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул. Мечникова, будинок 7, офіс 11, вказаною у позовній заяві, яка відповідає адресі місцезнаходження останнього згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Поштове відправлення з ухвалою Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі № 910/13714/16 від 01.08.2016 одержане уповноваженим представником позивача, що підтверджується наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0103038825309. Зважаючи на наведене, позивач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду судом заяви ТОВ "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ".

Згідно підпункту 3.9.2 пункту 3.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 визначено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 122-9 ГПК України неявка сторін чи однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду.

Отже, неявка позивача в судове засідання не є перешкодою для судового розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, враховуючи, що після призначення даної заяви до судового розгляду, позивач не звертався до суду із заявами (клопотаннями) про відмову від цієї заяви або зміну її вимог.

А тому, суд вважає за можливе розглянути в судовому засіданні 19.09.2016 заяву ТОВ "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 без участі представника позивача за наявними у справі матеріалами.

Представники відповідача в судовому засіданні, призначеному на 19.09.2016, усно заперечували проти задоволення заяви ТОВ "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16, з огляду на невизнання вказаного рішення третейського суду, оскільки третейський суд, на їх думку, вирішив питання про права і обов'язки особи, яка не брала участь у розгляді справи, справа не підвідомча третейському суду відповідно до закону, між сторонами відсутня третейська угода.

Розглянувши у судовому засіданні 19.09.2016 заяву про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16, суд дійшов висновку, що подана заява підлягає задоволенню в повному обсязі з таких підстав.

07.07.2016 Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Українська правнича фундація" у складі третейського судді Кушкової Н.М. було прийнято рішення у справі № 1406/16, відповідно до якого позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" 42 330,24 грн. заподіяних збитків, 500,00 грн. реєстраційного збору, 2 239,81 грн. третейського збору. В решті позову відмовлено.

Відповідно до ст. 55 Закону України "Про третейські суди" рішення третейського суду виконуються зобов'язаною стороною добровільно, в порядку та строки, що встановлені в рішенні. Якщо в рішенні строк його виконання не встановлений, рішення підлягає негайному виконанню.

За приписами ст. 56 Закону України "Про третейські суди" заява про видачу виконавчого документа може бути подана до компетентного суду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом. Про час та місце розгляду заяви повідомляються сторони, проте неявка сторін чи однієї із сторін не є перешкодою для судового розгляду заяви.

В матеріалах справи відсутні докази виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Українська правнича фундація» від 07.07.2016 у справі № 1406/16, а тому, відповідно до вимог ч. 1 ст. 57 Закону України "Про третейські суди" зазначене рішення підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Підпунктом 6.2.1 пункту 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 передбачено, що у разі коли рішення третейського суду не виконується добровільно зобов'язаною цим рішенням стороною, інша сторона може подати до компетентного суду заяву про видачу виконавчого документа, яким у господарському судочинстві згідно зі статтею 116 ГПК і пунктом 1 частини другої статті 17 Закону України "Про виконавче провадження" є наказ.

Згідно з ч. 1 ст. 122-7 ГПК України питання видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду розглядається господарським судом за заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 122-9 ГПК України при розгляді справи в судовому засіданні господарський суд встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.

Статтею 122-10 ГПК України передбачено, що господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду, якщо:

1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого документа рішення третейського суду скасовано судом;

2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані господарським судом поважними;

4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

5) третейська угода визнана недійсною;

6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та охоронюваних інтересів, не передбачені законом;

8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу господарського суду відповідну справу;

9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не брали участь у справі.

Аналогічний перелік підстав для відмови в задоволенні заяви про видачу виконавчого документа містить частина 6 статті 56 Закону України "Про третейські суди".

Отже, господарський суд не перевіряє законність і обґрунтованість рішення третейського суду по суті. При цьому, до предмета доказування включаються лише обставини, які підтверджують наявність підстав для відмови у видачі виконавчого документа.

При розгляді заяви про видачу виконавчого документа господарський суд зобов'язаний перевірити наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі виконавчого документа незалежно від наявності заперечень іншої сторони.

Як вбачається з матеріалів справи, на час розгляду судом заяви ТОВ "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" про видачу виконавчого документа на примусове рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16, вказане рішення компетентним судом скасовано не було, а отже, є чинним. При цьому матеріали справи не містять жодних належних доказів розгляду та вирішення по суті господарським судом спору за позовом ТОВ "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" про визнання недійсним вказаного рішення третейського суду, враховуючи, що про "оскарження" вказаного рішення третейського суду до господарського суду відповідач зазначив у листі, який надійшов через відділ діловодства Господарського суду міста Києва 15.08.2016.

Розглядаючи питання, чи підвідомча справа, у якій прийнято рішення третейського суду, Постійно діючому третейському суду при Асоціації "Українська правнича фундація" відповідно до закону, суд виходить з такого.

Частиною 1 статті 5 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що юридичні та/або фізичні особи мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону.

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди" третейські суди в порядку, передбаченому цим Законом, можуть розглядати будь-які справи, що виникають із цивільних та господарських правовідносин, за винятком:

1) справ у спорах про визнання недійсними нормативно-правових актів;

2) справ у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб;

3) справ, пов'язаних з державною таємницею;

4) справ у спорах, що виникають із сімейних правовідносин, крім справ у спорах, що виникають із шлюбних контрактів (договорів);

5) справ про відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом;

6) справ, однією із сторін в яких є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт під час здійснення ним владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, державна установа чи організація, казенне підприємство;

7) справ у спорах щодо нерухомого майна, включаючи земельні ділянки;

8) справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення;

9) справ у спорах, що виникають з трудових відносин;

10) справ, що виникають з корпоративних відносин у спорах між господарським товариством та його учасником (засновником, акціонером), у тому числі учасником, який вибув, а також між учасниками (засновниками, акціонерами) господарських товариств, пов'язаних із створенням, діяльністю, управлінням та припиненням діяльності цих товариств;

11) інших справ, які відповідно до закону підлягають вирішенню виключно судами загальної юрисдикції або Конституційним Судом України;

12) справ, коли хоча б одна із сторін спору є нерезидентом України;

13) справ, за результатами розгляду яких виконання рішення третейського суду потребуватиме вчинення відповідних дій органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими чи службовими особами та іншими суб'єктами під час здійснення ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень;

14) справ у спорах щодо захисту прав споживачів, у тому числі споживачів послуг банку (кредитної спілки).

Також, ч. 2 ст. 12 ГПК України передбачено, що підвідомчий господарським судам спір може бути передано сторонами на вирішення третейського суду, крім спорів про визнання недійсними актів, а також спорів, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні господарських договорів, пов'язаних із задоволенням державних потреб, спорів, передбачених пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів, передбачених законом.

З матеріалів справи вбачається, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 прийнято у спорі, що виник внаслідок укладення між Товариством з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" (експедитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю"РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" (перевізник) Договору № ПР-2016/087 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 12.02.2016 (далі - Договір перевезення), відповідно до умов п. 1.2 якого перевізник здійснює перевезення вантажу власним (або найманим) автомобільним транспортом і несе повну матеріальну відповідальність за збереження вантажів з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі вантажоодержувачу.

Частиною 1 ст. 12 Закону України "Про третейські суди" передбачено, що третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди.

Третейська угода укладається у письмовій формі. Третейська угода вважається укладеною, якщо вона підписана сторонами чи укладена шляхом обміну листами, повідомленнями по телетайпу, телеграфу або з використанням засобів електронного чи іншого зв'язку, що забезпечує фіксацію такої угоди, або шляхом направлення відзиву на позов, в якому одна із сторін підтверджує наявність угоди, а інша сторона проти цього не заперечує (ч. 4 ст. 12 Закону України "Про третейські суди").

Третейська угода може містити як вказівку про конкретно визначений третейський суд, так і просте посилання на вирішення відповідних спорів між сторонами третейським судом (ч. 9 ст. 12 Закону України "Про третейські суди").

Судом встановлено, що у п. 8.9 вищевказаного Договору перевезення сторони погодили, що усі спори між сторонами, що виникли з цього Договору, і з яких не було досягнуто згоди, вирішуються у відповідності з чинним законодавством України Постійно діючому третейському суді при Асоціації "Українська правнича фундація". Сторони також домовились, що розгляд спору буде здійснюватись третейським суддею одноособово у відповідності до Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація", затвердженого рішенням Зборів Ради Асоціації від 20.10.2008 № 3.

Третейське застереження, що міститься у п. 8.9 Договору № ПР-2016/087 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 12.02.2016, укладене шляхом підписання сторонами вказаного договору та оформлене згідно з вимогами ст. 12 Закону України "Про третейські суди". При цьому суд відхиляє як безпідставні твердження відповідача про те, що з його боку Договір № ПР-2016/087 про перевезення вантажу автомобільним транспортом від 12.02.2016 не укладався та не підписувався, оскільки такі твердження не підтверджуються жодними належними і допустимими доказами в розумінні ст. 32, 33, 34, 35 Господарського процесуального кодексу України.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що на час розгляду спору та винесення рішення Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Українська правнича фундація" у справі № 1406/16, дана справа була підвідомча вказаному третейському суду відповідно до ст. 6 Закону України "Про третейські суди" (в т.ч. не підпадала під виключення, встановлені ст. 6 Закону України "Про третейські суди") та згідно третейського застереження, що міститься у п. 8.9 вищевказаного Договору перевезення і не виходила за межі третейського застереження.

При цьому, вирішуючи питання щодо того, чи прийнято рішення третейського суду у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, суд також бере до уваги, що учасники третейського розгляду мали право на заперечення щодо компетенції третейського суду в порядку ст. 27 Закону України "Про третейські суди". Зокрема, відповідно до частин 2, 3 наведеної статті Закону України "Про третейські суди" сторона має право заявити про відсутність у третейського суду компетенції стосовно переданого на його вирішення спору до початку розгляду справи по суті, а також, сторона має право заявити про перевищення третейським судом меж його компетенції, якщо в процесі третейського розгляду виникне питання, розгляд якого не передбачено третейською угодою або яке не може бути предметом такого розгляду відповідно до регламенту третейського суду чи цього Закону.

Як вбачається з матеріалів третейської справи № 1406/16, поданої на вимогу господарського суду, учасники третейського розгляду, зокрема відповідач, не подавали заперечень в порядку ст. 27 Закону України "Про третейські суди" щодо наявності компетенції третейського суду на вирішення спору, переданого на його розгляд цього суду.

Водночас, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсною третейської угоди, яка відповідно до ст. 2, ч. 1 ст. 12 Закону України Закону України "Про третейські суди" укладена у формі письмового застереження, що міститься у п. 8.9 Договору перевезення.

Досліджуючи питання стосовно того, чи відповідає склад третейського суду вимогам закону, суд відзначає таке.

Згідно зі ст. 16 Закону України "Про третейські суди" склад третейського суду формується шляхом призначення чи обрання третейських суддів (третейського судді).

Третейський суд може розглядати справи в складі одного третейського судді або в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

У постійно діючому третейському суді кількісний та персональний склад третейського суду визначається за правилами, встановленими регламентом третейського суду.

У третейському суді для вирішення конкретного спору сторони на свій розсуд можуть домовитися про кількісний і персональний склад третейського суду.

За всіх умов третейський суд може розглядати справи в будь-якій непарній кількості третейських суддів.

Якщо сторони не погодили кількісний склад третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору, то третейський розгляд здійснюється у складі трьох суддів.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України "Про третейські суди" формування складу третейського суду в постійно діючому третейському суді здійснюється в порядку, встановленому регламентом третейського суду. Формування складу третейського суду в третейському суді для вирішення конкретного спору здійснюється в порядку, погодженому сторонами.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" (далі - Регламент), затвердженого Рішенням Зборів Ради Асоціації від 20.10.2008 № 3, якщо спір підлягає вирішенню третейським суддею одноособово і після звернення однієї сторони до іншої з пропозицією про призначення чи обрання третейського судді сторони не призначать чи не оберуть третейського суддю, то його призначає Голова Третейського суду.

У третейській угоді, що міститься в п. 8.9 Договору перевезення, сторони, зокрема, домовились, що спір розглядається третейським суддею одноособово у відповідності до Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація", затвердженого рішенням Зборів Ради Асоціації від 20.10.2008 № 3. Наведене свідчить, що кандидатуру судді сторонами спору у третейській угоді не визначено.

З матеріалів третейської справи № 1406/16 вбачається, що ухвалою від 24.06.2016 про призначення судді у справі № 1406/16 Голова Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" призначив Кушкову Наталію Миколаївну третейським суддею для розгляду справи № 1406/16, оскільки, всупереч вимогам ухвали від 14.06.2016 про прийняття справи № 1406/16 до провадження, кандидатуру судді сторонами спору у третейській угоді не визначено.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 прийнято у складі, який відповідає вимогам ст. 16 Закону України "Про третейські суди", третейському застереженню, що міститься у п. 8.9 Договору перевезення, та відповідно до ч. 3 ст. 3 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація".

Крім того судом встановлено, що вказаний у рішенні Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 спосіб захисту (відшкодування збитків) відповідає приписам частини другої статті 16 Цивільного кодексу України та частини другої статті 20 Господарського кодексу України, і в даному рішенні третейським судом вирішено питання про права і обов'язки осіб, які брали участь у справі. Зокрема, матеріалами третейської справи № 1406/16, поданої на вимогу господарського суду, підтверджується таке.

Судом також встановлено, що ухвала від 24.06.2016 про призначення справи № 1406/16 до розгляду в засіданні третейського суду на 07.07.2016 о 10:30 год. була надіслана позивачу та відповідачу 24.06.2016 рекомендованою кореспонденцією з повідомленням, що підтверджується матеріалами третейської справи № 1406/16.

Поштове відправлення з наведеною ухвалою від 24.06.2016 у справі № 1406/16 було отримане уповноваженим представником позивача 06.07.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0421306047219

Відповідачу поштове відправлення з ухвалою від 24.06.2016 у справі № 1406/16 було надіслане за адресою 46400, м. Тернопіль, вулиця Степана Будного, будинок 36, яка була зазначена у позовній заяві ТОВ "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" до ТОВ "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" про відшкодування заподіяної шкоди, а рівно відповідає адресі місцезнаходження відповідача (ТОВ "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК") згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які наявні в матеріалах третейської справи № 1406/16.

Натомість, вищевказане поштове відправлення відповідачу було повернуто органами зв'язку до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" з посиланням на закінчення терміну зберігання поштового відправлення (довідка ф. 20).

Отже, оскільки ухвалу від 24.06.2016 про призначення справи № 1406/16 до розгляду в засіданні третейського суду на 07.07.2016 було надіслано за належною адресою відповідача (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань) та повернуто з посиланням на закінчення терміну зберігання поштового відправлення, то вважається, що відповідач був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи третейським судом.

Таким чином, господарським судом встановлено, що позивач та відповідач належним чином повідомлялися про час і місце проведення розгляду справи № 1406/16 Постійно діючим третейським судом при Асоціації "Українська правнича фундація".

Відповідно до ст. 14 Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація", ненадання витребуваних третейським судом доказів, інших письмових документів чи матеріалів, неявка у засідання третейського суду сторін або їх представників, які належним чином були повідомлені про розгляд справи і проведення засідання, не є перешкодою для третейського розгляду і прийняття рішення, якщо причина ненадання документів або неявки сторін у засідання визнана третейським судом неповажною.

З огляду на відсутність у матеріалах третейської справи № 1406/16 будь-яких доказів про поважність причин пропуску позивачем та відповідачем третейського розгляду, третейський суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності позивача та відповідача.

Згідно ч. 2 ст. 122-7 Господарського процесуального кодексу України заява про видачу виконавчого документа про примусове виконання рішення третейського суду подається до господарського суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох років з дня прийняття рішення третейським судом.

Зважаючи на те, що рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" у справі № 1406/16 було прийнято 07.07.2016, а з заявою про видачу виконавчого документа на примусове виконання цього рішення заявник звернувся 21.07.2016 (дата поштового штемпеля підприємства зв'язку на поштовому конверті, в якому вказана заява надійшла до суду), суд дійшов висновку, що строк для звернення за видачею виконавчого документа заявником не пропущений.

Будь-яких інших підстав для відмови у видачі виконавчого документа, передбачених законом, судом не встановлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 122-11 ГПК України за результатами розгляду заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду за правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення) рішення.

За таких обставин, оскільки рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 відповідачем добровільно не виконано, заява Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання зазначеного рішення підлягає задоволенню.

Також, суд, з урахуванням приписів п.п. 6.2.9 п. 6.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18, вважає необхідним повернути справу № 1406/16 до Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону України "Про третейські суди" та ч. 9 ст. 122-11 Господарського процесуального кодексу України, оскільки третейський суд, який розглянув вказану справу, згідно Свідоцтва про реєстрацію № 034-2008 від 25.11.2008 є постійно діючим.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на Товариство з обмеженою відповідальністю «РОЯЛТІ ЛОГІСТИК».

Керуючись ст. ст. 49, 86, 87, 122-9, 122-10, 122-11 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 задовольнити.

2. Видати наказ на виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації "Українська правнича фундація" від 07.07.2016 у справі № 1406/16 наступного змісту:

"Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" (46400, місто Тернопіль, вулиця Степана Будного, будинок 36, код ЄДРПОУ 38066424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Мечникова, будинок 7, офіс 11, код ЄДРПОУ 38913384) 42 330 (сорок дві тисячі триста тридцять) грн. 24 коп. - заподіяних збитків, 500 (п'ятсот) грн. 00 коп. - реєстраційного збору, 2 239 (дві тисячі двісті тридцять дев'ять) грн. 81 коп. - третейського збору".

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЯЛТІ ЛОГІСТИК" (46400, місто Тернопіль, вулиця Степана Будного, будинок 36, код ЄДРПОУ 38066424) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "РОСТ КАПІТАЛ АКТИВ" (49000, місто Дніпропетровськ, вулиця Мечникова, будинок 7, офіс 11, код ЄДРПОУ 38913384) 689 (шістсот вісімдесят дев'ять) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

4. Матеріали третейської справи № 1406/16 повернути Постійно діючому третейському суду при Асоціації "Українська правнича фундація" (04114, м. Київ, вул. Макіївська, буд. 7, кв. 233).

5. Ухвала направляється сторонам та Постійно діючому третейському суду при Асоціації "Українська правнича фундація" з урахуванням ст. 87 ГПК України, положень п.п. 3.18 п. 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Суддя Гумега О.В.