Ухвала

від 25.08.2016 по справі 914/2067/15

ФРАНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

914/2067/15

6/465/189/16

У Х В А Л А

с у д о в о г о з а с і д а н н я

25.08.2016

Суддя Франківського районного суду м. Львова- Лозинський Б.М., розглянувши подання старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2, суд,-

в с т а н о в и в :

старший державний виконавець Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - ОСОБА_1. звернулася до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2.

В обґрунтування подання зазначає, що на виконанні у Франківському ВДВС м. Львова ГТУЮ у Львівській області перебуває виконавче провадження №50428907 з примусового виконання наказу №914/2067/15 виданого 11.09.2015 року Господарським судом Львівської області про стягнення з ТзОВ «Мультипартс» на користь ТзОВ «ДОФ Арбо» заборгованості в розмірі 15306,38 грн. У межах даного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника, зокрема арештовано рахунки у ПАТ «КРЕДІ ОСОБА_3», проте на вказаних рахунках кошти відсутні. Також зазначає, що згідно повідомлення ГУ ДМС України у Львівській області керівник юридичної особи-боржника - ОСОБА_2 документований паспортом громадянин України для виїзду за кордон FC30947 виданий 21.03.2016 року органом 4610, та ЕХ 145721 виданий 12.06.2013 року органом 4610. Вважає, що наявність у керівника юридичної особи-боржника невиконаних зобов'язань, покладених судовим рішенням є підставою для обмеження його у праві виїзду за межі України.

Дослідивши наявні у справі докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд дійшов до висновку, що в задоволення подання слід відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.

Законодавством України зазначені правовідносини регулюються ст. 313 Цивільного кодексу України (ЦК України), відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Положеннями ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта, або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у таких випадках:

- якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання до виконання зобов'язань або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України (п. 2);

- якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобов'язань (п. 5); якщо щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі (п. 8).

За змістом пункту вісімнадцятого частини третьої статті 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника-фізичної особи або керівника боржника-юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Тобто, Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання.

Відповідно до ч. 3 ст. 10, ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести обставини, на які вона покликається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч наведеному, державним виконавцем не додано належних і допустимих доказів які б вказували на факт ухилення боржника від покладених на нього зобов'язань.

Саме невиконання боржником самостійно зобов'язань протягом строку, про що вказує державний виконавець в постанові про відкриття виконавчого провадження, не може свідчити про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що подання державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 є необґрунтованим, відтак задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. 10, 60, 377-1 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в:

у задоволенні подання старшого державного виконавця Франківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції - ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Апеляційного суду Львівської області шляхом подачі в 5-денний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги.

Суддя Франківського

районного суду м. Львова Б.М. Лозинський