Рішення

від 27.01.2012 по справі 2-о-272/11

АМУР-НИЖНЬОДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ДНІПРОПЕТРОВСЬКА

Справа № 2-о-272/11

(2-о/401/31/12)

РІШЕННЯ

Іменем України

27.01.2012 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська в складі:

головуючого судді Щербини-Почтовик І.В.,

при секретарі Штонді О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпропетровську цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора головного управління юстиції Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин,-

ВСТАНОВИВ:

Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту родинних відносин, посилаючись на те, що її рідними дядьками, а братами її матері -ОСОБА_2 є ОСОБА_3 та ОСОБА_4, батьки яких були різними. ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченому 10 вересня 1996 року четвертою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-3388, в рівних частках (по 1/6 частині) належала ? частина жилого будинку № 55 по вул.Ростовській у м. Дніпропетровську.

На день смерті ОСОБА_3 усе належне йому майно заповідав заявникові. Матір'ю ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2А є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в 1935 році одружилася з ОСОБА_6. В 1939-1940 роках даний шлюб між ними було розірвано. Свідоцтва про шлюб та про розірвання шлюбу не збереглися. Відомостей про це вона отримати в органах державної реєстрації актів цивільного стану не мала можливості, оскільки дані відомості є конфіденційними.

Як вказала заявник 06.01.1951 року народився син її бабусі, ОСОБА_4, бабуся уклала шлюб з батьком сина ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про одруження її бабусі ОСОБА_5 і ОСОБА_7С, яке зареєстроване 12.06.1956 року Амур-Нижньодніпровським райЗагсом м. Дніпропетровська, актовий запис № 646. ОСОБА_4 помер 25 лютого 2000 року, після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку №55 по вул. Ростовській в м. Дніпропетровську. Єдиними спадкоємцем на його спадщину був його брат ОСОБА_3, який мешкав разом зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується витягом з домової книги. ОСОБА_8 на той час вже померла 25 червня 1997 року. ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину після смерті брата не оформляв.

ОСОБА_3 помер 14 серпня 2008 року, після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/6 частину, а також на успадковану після смерті брата ОСОБА_4 частину, спадкоємицею 2/6 частин належних ОСОБА_3 є заявник, як племінниця, оскільки він уклав заповіт на її користь. У зв'язку із зверненням із заявою до нотаріальної контори про прийняття спадщини заявниці було відмовлено у наданні свідоцтва про право на спадщину за заповітом, оскільки вона не була в змозі надати документи, які би підтверджували родинні стосунки між ОСОБА_3 і ОСОБА_4 бо в їх свідоцтвах про народження їх мати зазначена з різними прізвищами (Смирна-Мартиненко), у зв'язку з чим заявник й звернувся до суду із зазначеними вимогами.

В судовому засіданні заявник надала пояснення, аналогічні викладеним в заяві, просила заяву задовольнити, в подальшому просила справу розглядати за її відсутності.

Представник заінтересованої особи Четвертої Дніпропетровської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, але до суду надійшов лист с проханням розглядати справу у їх відсутності.

Суд, вислухавши пояснення заявника, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення вимог, з наступних підстав.

Правом на звернення до суду за захистом наділена кожна особа у випадку порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів, принцип чого закріплений ст.3 ЦПК України.

Відповідно до положень статей 10,11 ЦПК України суд розглядає цивільній справи лише в межах заявлених вимог та зазначених і доведених ним обставин.

Обов'язок доказування ст.60 ЦПК України покладено на сторону, яка посилається на доказувані обставини як на підставу своїх вимог та заперечень.

Судом встановлено, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_2, на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, посвідченому 10 вересня 1996 року четвертою державною нотаріальною конторою за реєстровим № 3-3388, в рівних частках (по 1/6 частині) належала ? частина жилого будинку № 55 по вул. Ростовській у м. Дніпропетровську (а.с.13).

На день смерті ОСОБА_3 усе належне йому майно заповідав ОСОБА_1 Матір'ю ОСОБА_3, ОСОБА_4. і ОСОБА_1 є ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка в 1935 році одружилася з ОСОБА_6. В 1939-1940 роках даний шлюб між ними було розірвано. Свідоцтва про шлюб та про розірвання шлюбу не збереглися.

06.01.1951 року народився ОСОБА_4, ОСОБА_5 уклала шлюб з ОСОБА_7, що підтверджується свідоцтвом про одруження яке зареєстроване 12.06.1956 року Амур-Нижньодніпровським райЗагсом м. Дніпропетровська, актовий запис № 646. ОСОБА_4 помер 25 лютого 2000 року, після його смерті відкрилася спадщина на 1/6 частину житлового будинку №55 по вул. Ростовській у м. Дніпропетровську. Єдиними спадкоємцем на його спадщину був його брат ОСОБА_3, який мешкав разом зі спадкодавцем за однією адресою, що підтверджується витягом з домової книги. ОСОБА_8 на той час вже померла 25 червня 1997 року. ОСОБА_3 свідоцтво про право на спадщину після смерті брата не оформляв.

ОСОБА_3 помер 14 серпня 2008 року, після його смерті відкрилася спадщина на належну йому 1/6 частину, а також на успадковану після смерті брата ОСОБА_4 частину. Спадкоємицею 2/6 частин належних ОСОБА_3 є ОСОБА_1, як племінниця, оскільки він уклав заповіт на її користь.

28.10.2010 четвертою Дніпропетровською державною нотаріальною конторою щодо отримання свідоцтва про право на спадщину за законом після померлого ОСОБА_3 та після померлого ОСОБА_4, у зв'язку з відсутністю документів які б підтверджували родинні відносини між померлими ОСОБА_3 та ОСОБА_9, та у зв'язку з тим, що в свідоцтвах про народження померлих мати зареєстрована з різними прізвищами, на звернення ОСОБА_1 рекомендовано звернутися до суду для з'ясування питання ступені спорідненості між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с.15)

Факт родинних відносин підтверджуються поясненнями заявника та матеріалами справи.

Відповідно до ст. 256 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, як вбачається зі змісту п.1 ч.1 вказаної статті, в тому числі і встановлення факту родинних відносин між фізичними особами.

Таким чином, встановлення вищезазначених фактів для заявника має юридичне значення, оскільки від їх встановлення залежить його право на спадкове майно після померлого ОСОБА_3, а тому заявлені вимоги є обґрунтованими та повинні бути задоволенні, оскільки знайшли своє об'єктивне підтвердження в судовому засіданні.

Вирішуючи відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, питання щодо розподілу судових витрат, суд приходить до висновку про те, що судові витрати розподілу не підлягають, оскільки заявником такі вимоги не заявлялися.

Керуючись ст.ст. 5, 10, 212-218,256-259 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Заяву ОСОБА_1, заінтересована особа: Четверта Дніпропетровська державна нотаріальна контора головного управління юстиції Дніпропетровської області про встановлення факту родинних відносин - задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, що має юридичне значення, а саме те, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідними братами по матері ОСОБА_5.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І.В. Щербина-Почтовик