Рішення

від 20.09.2016 по справі 709/1769/16-ц

ЧОРНОБАЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

709/1769/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 вересня 2016 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді - Кваші І.М.

при секретарі: Кіян С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» про визнання недійним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» (далі - ТОВ «Силікат-1») звернулося до суду з даним позовом посилаючись на те, що 16.03.2004 року між товариством та відповідачем ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки розміром 2,46 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:3284 строком до 31.12.2013 року, який зареєстрований у Чорнобаївському районному відділі Черкаської філії Центру ДЗК у 2004 році. Користуючись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим ст.33 Закону України «Про оренду землі», 20.11.2012 року уклали з ОСОБА_2 угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі. Однак, 02.06.2013 року відповідач ОСОБА_2 уклала з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» (далі - ТОВ «Зелена Нива 2013») договір оренди належної їй земельної ділянки, яка перебувала в оренді ТОВ «Силікат-1». Вважають, що спірний договір оренди землі є недійсним, оскільки його укладено до закінчення строку дії попереднього договору оренди, а дії ОСОБА_2 створили перешкоди в реалізації переважного права позивача на поновлення договору оренди землі.

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов підтримала, просила задовольнити з викладених у ньому підстав.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з»явилась. Зі змісту поданої нею до суду заяви вбачається, що проти задоволення позову заперечень не має, просить розглядати справу за її відсутності.

Представник відповідача ТОВ «Зелена Нива 2013» в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи товариство повідомлене належним чином. 12.09.2016 р. на електронну адресу суду надійшли заперечення від представника, з яких вбачається, що ТОВ «Зелена Нива 2013» заперечують проти позову з підстав його не обгрунтованості та недоведеності. Посилаються на те, що позивач не скористався належним чином своїм переважним правом на продовження договору оренди землі, а з 27.02.2014 р. ТОВ «Зелена Нива 2013» є належним орендарем земельної ділянки ОСОБА_2

Виходячи з приписів ч. 2 ст.158, ст. 169 ЦПК України суд вважає за можливе слухати справу за відсутності відповідачів.

Суд, вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що відповідачу ОСОБА_2 згідно державного акту та інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності належить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 2,4555 га, розташована в адмінмежах Чорнобаївської селищної ради Черкаської області, кадастровий номер 7125155100:04:000:3284 (а.с.10, 62-63).

16.03.2004 року між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі, за яким відповідач ОСОБА_2 передала в оренду позивачу належну їй земельну ділянку площею 2,46 га строком на 10 років, з 01.01.2004 р. по 31.12.2013 р. Даний договір пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку та 01.04.2014 р. зареєстрований за № 773 у книзі реєстрації договорів оренди земельних ділянок районного відділу Черкаської регіональної філії Центру ДЗК (копія договору, а.с. 5).

Нормами ст.33 Закону України «Про оренду землі», що узгоджуються із загальними нормами ч.1 ст.777 ЦК України, законодавець закріпив переважне право наймача, що належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк.

До закінчення строку дії вказаного договору позивач скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, передбаченим ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» та абз.7 п.2.3 договору і 20.11.2012 року уклав з відповідачем ОСОБА_2 угоду про внесення змін до діючого договору оренди землі (а.с. 7-8). Внесені зміни стосуються, в тому числі, й строку дії договору - його продовжено на десять років.

Суд приходить до висновку, що укладення угоди про внесення змін до діючого договору оренди землі від 20.11.2012 р. між ТОВ «Силікат 1» та ОСОБА_2 є саме реалізацією позивачем переважного права на поновлення договору оренди. При цьому ОСОБА_2 підписала дану угоду, а отже заперечень щодо продовження строку дії договору оренди не мала, з заявами розірвання договору до орендаря не зверталась, не витребовувала земельну ділянку із володіння позивача.

За таких обставин не ґрунтуються на вимогах матеріального права посилання представника відповідача ТОВ «Зелена Нива 2013» на те, що позивач не скористався переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк. А тому дані заперечення судом до уваги не приймаються.

В період дії основного договору оренди землі з ТОВ «Силікат-1», а саме 02.06.2013 року, відповідач ОСОБА_2 уклала договір оренди цієї ж земельної ділянки з іншою юридичною особою, а саме з ТОВ «Зелена Нива 2013», який був зареєстрований 27.02.2014 року державним реєстратором реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції Черкаської області, що підтверджується листом державного реєстратора від 14.09.2016 № 16 та інформаційною довідкою з державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с.59, 62-63).

Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються нормами Земельного кодексу України (далі - ЗК України), Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), Закону України «Про оренду землі» та Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» визначено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності (ст.93 ЗК України).

Відповідно до положень ст.203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно ст.14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

У відповідності до ч. 4 ст. 124, ст.125 ЗК Українипередача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст.35 Закону України «Про оренду землі» спори, пов'язані з орендою землі, вирішуються у судовому порядку.

За положеннями ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеній у постанові від 15 квітня 2015 року у справі №6-55цс15, яка відповідно до ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для всіх судів України, в разі невизнання орендодавцем права орендаря, передбаченого ст.33 Закону України «Про оренду землі», на укладення договору оренди земельної ділянки на новий строк таке право підлягає захисту судом за позовом орендаря шляхом визнання недійсним договору оренди цієї самої земельної ділянки, укладеного орендодавцем з іншим орендарем, на підставі п.2 ч.2 ст.16 ЦК України.

Правовий аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що оскільки в установленому законом порядку здійснено державну реєстрацію спірного договору оренди землі, він є укладеним, а отже - оспорюваним та за рішенням суду може бути визнаний недійсним.

Відповідно до ст.15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права та інтересу.

Згідно ст.152 ЗК України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Одним із способів захисту прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки є визнання правочину (угоди) недійсним (ч.2 ст.16 ЦК України та ч.3 ст.152 ЗК України).

Частиною 1 ст.27 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема застосування інших, передбачених законом, способів.

Як було встановлено судом, між відповідачем ОСОБА_2 та ТОВ «Зелена Нива 2013» був укладений договір оренди земельної ділянки під час дії договору оренди землі з ТОВ «Силікат-1», а відтак були порушені права позивача на володіння та користування землею на умовах договору оренди, переважне право на поновлення договору оренди на новий строк. При таких обставинах суд вважає, що спірний договір оренди земельної ділянки від 02.06.2013 р., укладений між ТОВ «Зелена Нива 2013» та ОСОБА_2, порушує права позивача та вбачає підстави для визнання його недійсним.

За положеннями ч. 1 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов»язані з його недійністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Відповідно до ч.2 ст.26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав.

Пунктом 41 Порядку ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року №1141, передбачено, що державний реєстратор вносить записи до Державного реєстру прав про скасування державної реєстрації прав у разі скасування на підставі рішення суду рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

Враховуючи зазначене, та наявність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, підлягає задоволенню позовна вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію спірного договору, як наслідок недійсності правочину.

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Суд прийшов до висновку, що позивач довів обставини, які є підставою для задоволення позовних вимог про визнання недійсним спірного договору оренди та скасування його державної реєстрації, оскільки спірний договір між ОСОБА_2 та ТОВ «Зелена Нива 2013» укладено до закінчення дії договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Силікат-1», при цьому одна й та ж сама ділянка не може бути об'єктом оренди двох договорів оренди землі, укладених з різними орендарями. Укладення спірного договору оренди землі створило позивачу перешкоди в реалізації переважного права на поновлення договору оренди землі. Відповідач ОСОБА_2 до закінчення строку дії договору оренди землі здійснила своє волевиявлення щодо подальшого розпорядження спірною земельною ділянкою, чим порушила права позивача, оскільки ТОВ «Силікат-1» мало переважне право на поновлення договору оренди землі і це порушене право підлягає захисту шляхом визнання недійсним спірного договору оренди, скасування рішення державного реєстратора.

Разом з тим, позовна вимога про визнання поновленим договору оренди земельної ділянки, укладеного16.03.2004 р. між ТОВ «Силікат-1» та ОСОБА_2 задоволенню не підлягає. Враховуючи, що строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2013 р., угода про внесення до нього змін державним реєстратором зареєстрована не була, а отже право оренди у ТОВ «Силікат 1» не виникло. А відтак, визнання такого договору поновленим буде суперечити загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК України), волевиявлення сторін щодо укладення договору на новий строк має бути вільним.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 3,15,16, 203, 215, 216, 777 Цивільного кодексу України, ст.ст. 93, 124, 125, 152 Земельного кодексу України, ст. 13, 14, 27, 33, 35 Закону України «Про оренду землі», ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Постановою КМУ від 26.10.2011 р. № 1141, ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» про визнання недійним договору оренди землі, скасування державної реєстрації права оренди, визнання договору оренди землі продовженим задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки площею 2,46 га, кадастровий номер 7125155100:04:000:3284, укладений між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» (код ЄДРПОУ 36782651) та ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) 02.06.2013 року.

Скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Чорнобаївського районного управління юстиції № 5249645 від 27.02.2014 р. про державну реєстрацію договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7125155100:04:000:3284, укладеного між ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» та ОСОБА_2 02.06.2013 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Зелена Нива 2013» та ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Силікат-1» витрати по оплаті судового збору по 459,33 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Чорнобаївського районного суду І. М. Кваша