Постанова

від 20.09.2016 по справі 826/15628/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

20 вересня 2016 року № 826/15628/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Качура І.А., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вектор» до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення - рішення.

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «СК «Вектор» (далі - позивач) з позовом до Державної податкової інспекції Святошинському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (надалі - відповідач), в якому просило:

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002682204 від 22.07.2015 року;

- визнати неправомірним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0002692204 від 22.07.2015 року.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкове повідомлення рішення прийняте безпідставно, оскільки ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, що не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду про що позов просив задовольнити у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 08 вересня 2015 року провадження у справі було відкрито та призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги мотивовано тим, що податкові повідомлення рішення прийняті безпідставно, оскільки ґрунтуються на хибних висновках контролюючого органу про порушення позивачем норм чинного законодавства, що не відповідають фактичним обставинам. Представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив його задовольнити у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання явки повноважного представника не забезпечив, про час, дату та місце проведення судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неприбуття суд не повідомив. Однак, через канцелярію суду надійшли письмові заперечення проти позову, у яких відповідач зазначив про обґрунтованість податкових повідомлень - рішень, у задоволенні позову просив відмовити повністю.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

З огляду на наведене та з урахуванням положень ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.

Розглянувши і дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтується позов, оцінивши докази які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, в межах заявлених позовних вимог, суд дійшов до наступного висновку.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СК «Вектор» (код ЄДРПОУ 35506670) зареєстровано Головним управлінням юстиції у м. Києві про державну реєстрацію від 08.11.2007 № 10721020000021303. Взято на податковий облік в ДПІ у Святошинському районі м. Києва ДФС від 09.11.2007 за № 9022.

Згідно з реєстраційними даними основними видами діяльності ТОВ «СК «Вектор» визначено: 41.20 будівництво житлових і нежитлових будівель.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем проведено документальну позапланову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вектор» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.12.2014 по 31.12.2014 по взаємовідносинах з ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) за результатами якої оформлено акт перевірки від 08.07.2015 № 281/26-57-22-04-10/35506670. Перевірка проводилась з 25.06.2015 по 02.07.2015 на підставі направлення від 25.06.2015 №1281/22-04П, виданого ДПІ у Святошинському ГУ ДФС у м. Києві.

В ході перевірки відповідачем встановлені наступні порушення:

- п. 14.1.228 п.14.1 ст.14, п.138.1, п.138.2, п.138.8 ст.138, пп.139.1.1 та пп.139.1.9 гг. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток на загальну суму 560 279,00 грн.;

- п.201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст.201, п.198.2, п.198.3 ст.198, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 622 532,08 грн. за грудень 2014 року.

На підставі висновків акту перевірки відповідачем прийнято податкові повідомлення - рішення, зокрема:

- від 22.07.2015 № 0002692204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на додану вартість - 14010100 у розмірі 622 532,08 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі сумі 311 266,04 грн.;

- від 22.07.2015 № 0002682204, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем: податок на прибуток - 11021000 у розмірі 560 279,00 грн. та застосовано штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 280 139,50 грн.

Позивач не погоджуючись із правомірністю спірного податкового повідомлення - рішення, з підстав відсутності у його діях порушень приписів податкового законодавства, звернувся з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи питання щодо правомірності податкових повідомлень - рішень від 22.07.2015 № № 0002692204, 0002682204 суд виходив із наступного.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між позивачем та ТОВ «Айтекс», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Судом встановлено, що між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 02.12.2014 №02/12/14-Б про таке:

Стаття 1. Поняття та терміни

1. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: Будівельний майданчик - земельна ділянка за адресою: вул. Саперне поле, 5 у Печерському районі м. Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування електропрогрівання бетону на Об'єкті будівництва. Визначення інших понять, що зустрічаються в цьому Договорі, ідентичні визначенням, передбаченим чинним Законодавством України.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується здійснювати виконаних Субпідрядником Робіт та проводити оплату зазначених Робіт відповідно до умов цього Договору.

2.2. Вартість Робіт вказуються у додатках до цього договору, що є невід'ємним його частини. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступають в дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1. Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду 01.12.2014 року №01/12/14-Б про наступне:

Стаття 1. Поняття та терміни

1.1. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: 1.1.2.Будівельний майданчик - земельна ділянка за адресою: вул. Саперне поле, 5 у Печерському районі м. Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування монолітного залізобетонного каркасу, а саме монолітних залізобетонних ростверків, фундаментної плитки, бетонних підготовок, вертикальних та горизонтальних елементів (колон, пілонів, стін, плит перекриття) на Об'єкті будівництва. Визначення інших понять, що зустрічаються в цьому Договорі, ідентичні визначенням, передбаченим чинним Законодавством України.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідряднику фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних Субпідряднику Робіт та проводити оплату Робіт відповідно до умов цього Договору.

2.2. Вартість Робіт вказуються у додатках до цього договору, що є невід'ємним його частинами. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступають в дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1. Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 02.12.2014 №03/12/14-4 про таке:

Стаття 1. Поняття та терміни

1.1.2. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: Будівельний майданчик - земельна ділянка загальною площею 19,55 га за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2), у Печерському районі м.Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування цегляної кладки стін та перегородок будинку на Об'єкті будівництва. Визначення інших понять, що зустрічаються в цьому Договорі, ідентичні визначенням, передбаченим чинним Законодавством України.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником Робіт та проводити оплату зазначених Робіт відповідно до умов цього Договору.

2.2. Вартість Робіт вказуються у додатках до цього Договору, що є невід'ємними його частинами. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступають в дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1. Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 01.12.2014 року №01/12/14-3 про:

Стаття 1. Поняття та терміни

1.1. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: Будівельний майданчик - земельна ділянка загальною площею 19,55 га за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування монолітного залізобетонного каркасу, а саме монолітних залізобетонних ростверків, фундаментної плити, бетонних підготовок, вертикальних та горизонтальних елементів (колон, пілонів, стін, плит перекриття) на Об'єкті будівництва.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником Робіт та проводити оплату зазначених Робіт відповідно до :з цього Договору.

2.2. Вартість Робіт вказуються у додатках до цього Договору, що є невід'ємними його частинами. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступають в дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1 Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором, і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 02.12.2014 року №02/12/14-3 про таке:

Стаття 1. Поняття та терміни

1.1. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: Будівельний майданчик - земельна ділянка загальною площею 19,55 га за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування електропрогрівання бетону на Об'єкті будівництва.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується надати Субпідряднику фронт робіт, здійснювати прийняття виконаних Субпідряднику Робіт та проводити оплату Робіт відповідно до умов цього Договору.

2.2. Обсяги та вартість Робіт вказуються у додатках до цього договору, що є невід'ємним його частини. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступають в дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1 Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором, і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 03.12.2014 року №03/12/14-3 про:

Стаття 1. Поняття та терміни

1.1. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: Будівельний майданчик - земельна ділянка загальною площею 19,55 га за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування цегляної кладки стін та перегородок будинку на Об'єкті будівництва.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником Робіт та проводити оплату зазначених Робіт відповідно до :з цього Договору.

2.2. Вартість Робіт вказуються у додатках до цього Договору, що є невід'ємними його частинами. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступаютьв дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1 Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором, і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 01.12.2014 року №01/12/14-4 про наступне:

Стаття 1. Поняття та терміни

1.1. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: Будівельний майданчик - земельна ділянка загальною площею 19,55 га за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування монолітного залізобетонного каркасу, а саме монолітних ростверків, фундаментної плитки, бетонних підготовок, вертикальних та горизонтальних елементів (колон, пілонів, стін, плит перекриття) на Об'єкті будівництва.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником Робіт та проводити оплату зазначених Робіт відповідно до :з цього Договору.

2.2. Вартість Робіт вказуються у додатках до цього Договору, що є невід'ємними його частинами. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступаютьв дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1 Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором, і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

Між позивачем (Генпідрядник) та ТОВ «Айтекс» (код ЄДРПОУ 32524943) (Субпідрядник) укладено Договір субпідряду від 02.12.2014 року №02/12/14-4 про наступне:

Стаття 1. Поняття та терміни

1.1. В цьому Договорі використовуються терміни та поняття в такому розумінні: Будівельний майданчик - земельна ділянка загальною площею 19,55 га за адресою: вул. Професора Підвисоцького (територія військового містечка №2) у Печерському районі м. Києва.

1.1.11. Роботи - влаштування електропрогрівання бетону на Об'єкті будівництва.

Стаття 2. Предмет договору

2.1. За цим Договором Субпідрядник зобов'язується за завданням Генпідрядника на свій ризик власними або залученими силами і засобами виконати Роботи і передати їх результати останньому у встановлений цим Договором строк, а Генпідрядник зобов'язується здійснювати прийняття виконаних Субпідрядником Робіт та проводити оплату зазначених Робіт відповідно до :з цього Договору.

2.2. Вартість Робіт вказуються у додатках до цього Договору, що є невід'ємними його частинами. Зазначені додатки підписуються уповноваженими представниками Сторін та вступаютьв дію з моменту їх підписання та скріплення печатками.

Стаття 4. Ціна договору

4.1 Ціна договору є динамічною, визначається Сторонами як вартість робіт, що виконуються Субпідрядником за цим договором, і закріплюється у Договірній ціні (Додаток и), що є невід'ємною частиною цього Договору.

4.2. Ціна Договору може обґрунтовано коригуватися тільки за взаємною згодою Сторін.

На виконання умов вказаних Договорів ТОВ «Айтекс» у грудні 2014 року виписані податкові накладні: №8 від 24.12.2014р., №9 від 24.12.2014р., №10 від 24.12.2014р.,№13 від 24.12.2014р., №14 від 31.12.2014р., №15 від 24.12.2014р., №17 від 31.12.2014р., №16 від 31.12.2014р., №19 від 31.12.2014р., №18 від 31.12.2014р., №21 від 31.12.2014р., №20 від 31.12.2014р., №22 від 31.12.2014р. та 13 актів виконаних робіт №б/н від 31.12.2014р. всього на суму 311 2660, 36 грн. та ПДВ у сумі 622532, 08.

Суми ПДВ включені позивачем до складу податкового кредиту в грудні 2014 року на суму 622532, 08 грн.

Розрахунок між сторонами проводився у безготівковій формі та до матеріалів справи надано копії платіжних доручень.

Як вбачається з Акту перевірки, податковий орган встановив що відповідно до актів б/н від 31.12.2014 року «Роботи по влаштуванню монолітного залізобетонного каркасу в буд. №3» та «Влаштування цегляної кладки армованих перегородок буд. №4 по Професора Підвисоцького», відповідно до форм КБ-3 витрати труда робітників-будівельників на обсяг виконаних робіт складають 808,15 люд/год.

Проведеним аналізом наявної інформації в АІС «Податковий Блок» встановлено, що підприємство ТОВ "Айтекс" знаходиться на податковому обліку в ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві. Відповідно до звіту про суми нарахованої заробітної плати, поданого до ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві від 14.01.2015 року № 1501128345, чисельність працівників ТОВ «Айтекс», з урахуванням керівного складу, складає 5 осіб Таким чином, власними силами, з урахуванням відсутності трудових ресурсів, ТОВ «Айтекс» не мало можливості виконати об'єм будівельно-монтажних робіт, вказаний в актах, підписаних між ТОВ «Айтекс» та ТОВ «СК «Вектор».

Відповідно до п. 201.8. ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованими як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України, підставою для нарахування податкового кредиту, є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Згідно з п.п. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Згідно з п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше; дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження таких сум податковими накладними чи митними деклараціями.

Зокрема згідно з п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; є) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Відповідно до листа Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011, № 742/11/13-11 «Щодо однакового застосування адміністративними судами окремих приписів Податкового кодексу України та Кодексу адміністративного судочинства України» будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.

Так, згідно з пунктом 138.2 статті 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Також, слід зауважити, що вчинення платником податків дій, що мають своїм результатом одержання податкової вигоди (звільнення від оподаткування, зменшення бази або ставки оподаткування, одержання права на залік або відшкодування податку на додану вартість тощо), саме по собі не означає, що відповідні правочини були вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства.

При цьому, з огляду на принцип персональної відповідальності платника податку право на податковий кредит не може ставитись у пряму залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами. Тобто якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету або подання податкової звітності, це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи, а тому сама по собі несплата податку контрагентом чи неподання ним звітності (у тому числі внаслідок ухилення) не може бути підставою для відмови у праві платника податку на податковий кредит за наявності факту здійснення господарської операції.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливої недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

При цьому, слід враховувати вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій контрагенти позивача зареєстровані як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентом, які на момент здійснення господарських операцій були належним чином зареєстровані як платники податку на додану вартість, оформлені договорами, які не були визнані в судовому порядку недійсними, а також підтверджені виданими контрагентом первинними документами, зокрема, податковими накладними, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на податковий кредит.

На думку суду, позивач, не може нести відповідальність ні за несплату податків контрагентами, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, за умови необізнаності щодо неї.

Крім того, суд зазначає, що чинне законодавство не ставить умовою дійсності правочинів, а також виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за виконання його контрагентами своїх податкових зобов'язань, адже поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а сам платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак за умови не встановлення податковим органом наявності замкнутої схеми руху грошових коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальника для одержання товариством незаконної податкової вигоди, останнє не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу.

Судом, також, враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява №3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява №6689/03), які відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Податковий орган не надав жодних доказів на підтвердження того, що позивач, як платник податку, діяв без належної обачності й обережності і йому було відомо про можливі порушення, які допускав його контрагент, або що самостійною діловою метою здійснення господарських операцій з даним підприємством було одержання позивачем податкової вигоди.

З врахуванням того, що позивачем надано первинні документи, що стосуються господарських операцій за участю його контрагента - ТОВ «Айтекс», які фактично підтверджують реальне здійснення правочинів і досягнення позивачем законної мети їх здійснення, висновки відповідача про недійсність господарських операцій, вчинених за участю його контрагентів з мотивів не спрямованості правочину на реальне настання наслідків, є надуманими та такими, що ґрунтуються на припущеннях.

Відповідно до абз. 11 ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу 2 п.2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за № 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до п. 2.15 та п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

З урахуванням всього вищенаведеного, формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість на підставі виписаних ТОВ «Айтекс» податкових накладних, за висновком суду, є правомірним та повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, 06жовтня 2015 року через канцелярію суду представником ТОВ «Айтекс» були надані письмові пояснення щодо господарських взаємовідносин з ТОВ «СК «Вектор», відповідно до яких підприємство зазначило, що на виконання зобов'язань за укладеними Договорами субпідряду, ТОВ «Айтекс» були залучені субпідрядні організації - ТОВ «Скера» за договором на виконання будівельних робіт №031214-3 від 03.12.2014, №011214-1 від 01.12.2014, ТОВ «УСК БУДМОНТАЖ СЕРВІС» за договором на виконання будівельних робіт №031214-3 від 03.12.2014, №031114-1 від 03.11.2014, №031214-4 від 03.12.2014. Та надані належним чином засвідчені копії документів, про які вказується вище, а також на підтвердження виконання своїх зобов'язань зі сплати та звітування з ПДВ надаємо декларацію з ПДВ за грудень 2014 року.

Разом з тим, слід зазначити, що реальність існування об'єктів, на яких здійснюється будівництво та економічна доцільність виконання будівельних робіт підтверджується укладеними між ТОВ «Айтекс» та ТОВ «Скера»» договором субпідряду на виконання будівельних робіт №031214-3 від 03.12.2014., та Договором субпідряду№031214-3 від 03.12.2014 укладеного між ТОВ «Айтекс» та ТОВ «УСК БУДМОНТАЖ СЕРВІС».

Таким чином, на підставі вищевикладеного та враховуючи те, що судом встановлено реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом ТОВ «Айтекс», суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вектор».

Таким чином, податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві від 22.07.2015 № № 0002692204, 0002682204 підлягають скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 94, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СК «Вектор задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення - рішення від 22.07.2015 №№ 0002692204, 0002682204 Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління ДФС у м. Києві.

Постанова, відповідно до ч. 1 статті 254 КАС України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови за правилами, встановленими статтями 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.А. Качур