Ухвала

від 31.08.2016 по справі 761/22520/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Апеляційного суду міста Києва в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні 31 серпня 2016 року апеляційні скарги директора ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ», ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА» ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ» та в.о. голови правління Броварської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року,

за участі:

прокурора ОСОБА_7 ,

представника власників майна ОСОБА_8 ,

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою суду задоволено клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та накладено арешт

- на майно, належне ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ» (код ЄДРПОУ 38690374) приміщення: бойня нова; яйцесклад; ангар; бойня стара; шкіряний склад; адмінбудівлі заготконтори; виробниче приміщення; адмінбудівля АТП; швейний цех; столярний цех; приміщення по виготовленню шлакоблоків; склад будівельних матеріалів; бокси АТП, розташованих за адресою: Київська область, м. Бровари вул. Богунська, 22;

- на майно належне ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА» (код ЄДРПОУ 38690369): приміщення - (загальна площа: 367,4 кв.м; місцезнаходження: АДРЕСА_1 );

- на майно належне ОСОБА_10 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ):нежитлове приміщення - адмінбудівля (загальна площа: 247,8 кв.м; місцезнаходження: АДРЕСА_2 );

- на майно належне ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ» (код ЄДРПОУ 38690327): нежиле приміщення - (загальна площа: 2016.2 кв.м; 148,9 кв.м; місцезнаходження: Київська область, м. Бровари вул. Вокзальна, 22);

- на майно належне ТОВ «КОМПЛЕКС МЕРКУРІЙ» (код ЄДРПОУ 38690353): нежиле приміщення заготівельний пункт (загальна площа: 63 кв.м; місцезнаходження: АДРЕСА_3 );

- на майно належне Броварській районній спілці споживчих товариств (код ЄДРПОУ 01702046): нежитлове приміщення - приймально-заготівельний пункт (загальна площа: 79,2 кв.м; місцезнаходження: Київська область, Броварський район с. Пухівка вул. Леніна, 103Б).

Не погоджуючись з ухвалою суду, директор ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ», ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА» ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ» та в.о. голова правління Броварської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_11 , кожен окремо, подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати ухвалу слідчого судді від 23 червня 2016 року та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

Зокрема, апеляційні скарги мотивовані тим, що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню у зв`язку з невідповідністю висновків, викладених в рішенні фактичним обставинам кримінального провадження та істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, зокрема ст. 370 КПК України та Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Так, апелянти зазначають, що суд розглянув клопотання слідчого у відсутність власників майна, на яке накладено арешт. Крім того, в оскаржуваному рішенні не наведено обставини та доказів, на підставі яких слідчий суддя прийшов до висновку, що вказаний захід забезпечення кримінального провадження відповідає вимогам ч. 1 ст. 170 КПК України, що в тому числі є порушенням вимог ст. 372 КПК України.

Разом з тим, автори апеляційних скарг зазначають, що майно на яке накладено арешт не відповідає вимогам ст. 98 КПК України, оскільки в ухвалі не наведено доводів та доказів, у відповідності до яких слідчий суддя прийшов до висновку, що перелічене в клопотанні майно може бути використано як речовим доказом у кримінальному провадженні.

Також, апелянти вважають, що у оскарженій ухвалі відсутні посилання на докази, якими встановлено, що предметом злочину є саме арештоване майно, а наявність витягу з ЄРДР не є підставою для задоволення вищевказаного клопотання слідчого.

Водночас, в.о. голови правління Броварської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_6 та директор ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ», ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА» ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ» ОСОБА_5 наголошують на тому, що оскаржувана ухвала була постановлена без виклику осіб, які її оскаржують, і про існування даної ухвали останні дізналися, відповідно, лише 06 та 11 липня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна ОСОБА_8 на підтримку доводів, викладених в апеляційних скаргах, прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційних скарг і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає, апеляційні скарги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

Під час апеляційного розгляду колегією суддів встановлено, що зазначені вимоги закону слідчим суддею дотримані.

Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна, між іншим, допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

При цьому, згідно ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку необхідності збереження речових доказів арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, тобто є речовим доказом.

Речовим доказом в розумінні ст. 98 КПК України є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінальних протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, слідчим управлінням Головного слідчого управління Національної поліції в Київській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42015110000000553 від 19.11.2015 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ст. 190 ч. 1; ст. 190, ч. 4; ст. 358 ч. 4; ст. 191 ч 5 КК України.

У ході досудового розслідування встановлено, що посадові особи Броварської районної спілки споживчих товариств використали підроблене рішення позачергової конференції Броварської райспоживспілки від 12.12.2011 року в Господарському суді Запорізької області, в результаті чого розтратили майно Броварського міського споживчого товариства та Київської облспоживспілки, чим спричинили матеріальну шкоду в особливо великих розмірах.

21.06.2016 року слідчий СУ Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про арешт майна низки юридичних осіб, посилаючись на необхідність збереження такого майна як речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки незастосування арешту може призвести до його пошкодження, зникнення, втрати.

23.06.2016 року ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва клопотання задоволено та накладено арешт на майно, про яке просив слідчий.

Як вбачається, при винесенні ухвали слідчим суддею, у відповідності до вимог ст. 173 КПК України, в повній мірі були враховані обставини, з якими закон пов`язує застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження та обґрунтовано накладено арешт на майно ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ», ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА», ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ», ТОВ «КОМПЛЕКС МЕРКУРІЙ» з метою збереження речових доказів.

Наведені у клопотанні слідчого доводи про необхідність арешту майна, зазначеного у ньому, а також наявність ризиків, передбачених ст. 170 КПК України, були доведені слідчим та знайшли своє підтвердження в судому засіданні.

Зокрема, як вбачається з ухвали, суддею враховано, що згідно фабул з витягів з кримінального провадження № 42015110000000553, нерухоме майно, наяке слідчий просив накласти у клопотанні арешт, є предметом кримінальних правопорушень та визнано постановою слідчого СУ ГУ НП у Київській області ОСОБА_9 від 01.06.2016 року речовими доказами у кримінальному провадженні. З метою збереження даних речовиїх доказів і запобіганню можливості їх відчуження, у зв`язку з тим, що існує загроза зміни власника нерухомого майна, що призведе до перешкод у кримінальному провадженні, слідчий суддя задовольнив клопотання та наклав арешт на нерухоме майно, що належить ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ», ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА», ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ», ТОВ «КОМПЛЕКС МЕРКУРІЙ».

Матеріали провадження свідчать, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власників з метою збереження речових доказів та забезпечення дієвості у кримінальному провадженні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на нерухоме майно. що належить ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ», ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА», ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ», ТОВ «КОМПЛЕКС МЕРКУРІЙ», врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об`єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на грошові кошти, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства.

Захід забезпечення кримінального провадження застосований слідчим суддею на засадах розумності та співрозмірності, а тому доводи апелянтів стосовно незаконності, безпідставності та необґрунтованості ухвали слідчого судді, слід визнати непереконливими.

Доводи апелянтів про порушення при розгляді клопотання слідчим суддею права на захист, є безпідставними, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатись без повідомлення власника майна, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що слідчий суддя, арештовуючи майно, діяв у спосіб та у межах діючого законодавства і доводи апеляційних скарг з цього приводу не спростовують обґрунтування необхідності накладення арешту.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 23 червня 2016 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ Головного управління Національної поліції в Київській області лейтенанта поліції ОСОБА_9 , погоджене з прокурором у кримінальному провадженні ОСОБА_7 , та накладено арешт на майно зазначене у клопотанні, - залишити без змін, а апеляційні скарги директора ОСОБА_5 , який діє в інтересах ТОВ «КОМПЛЕКС ВОКЗАЛЬНИЙ», ТОВ «ДІЛОВИЙ КОМПЛЕКС ФОРТУНА» ТОВ «СОНЯЧНИЙ КВАРТАЛ» та в.о. голови правління Броварської районної спілки споживчих товариств ОСОБА_6 - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Справа №11-сс/796/2431/2016 Категорія: ст. 170 КПК УкраїниГоловуючий у першій інстанції ОСОБА_12 Доповідач: ОСОБА_1