Рішення

від 27.09.2016 по справі 906/776/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "27" вересня 2016 р. Справа № 906/776/16

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Шніт А.В.

при секретарі Антонюк Н.Ю.

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - дов. б/н від 23.04.2014;

від відповідача: ОСОБА_2 - дов.б/н від 15.09.2016

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велике Поле"

про стягнення 189540,45грн

У судовому засіданні 22.09.2016 в порядку ст.77 ГПК України оголошувалась перерва до 27.09.2016.

Позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 189540,45грн, з яких: 100600,00грн - основного боргу, 6284,05грн - 3% річних, 70430,06грн - інфляційних нарахувань, 12226,34грн - пені.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договірних зобов'язань щодо сплати коштів згідно умов договору №ДГ-0000273 на виконання робіт по посіву сільськогосподарських культур від 25.04.2014.

Представник позивача в судовому засіданні надав заяву про зменшення розміру позовних вимог від 27.09.2016, в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 100600,00грн - основного боргу, 6284,05грн - 3% річних, 68729,92грн - інфляційних нарахувань.

Разом з тим, суд одночасно розцінює зазначену вище заяву позивача від 27.09.2016 і як заяву про зміну предмету позову, оскільки в ній останнім не ставиться вимога про стягнення з відповідача пені.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог або зменшити розмір позовних вимог, а також до початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Згідно з частиною третьою статті 55 ГПК ціну позову вказує позивач. Отже, у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення (п.3.10 №18 постанови пленуму Вищого господарського суду від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції").

Враховуючи викладене, суд приймає до розгляду заяву про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову від 27.09.2016. Отже, спір у даній справі вирішується в межах прийнятої заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову, тобто про стягнення з відповідача на користь позивача 100600,00грн - основного боргу, 6284,05грн - 3% річних, 68729,92грн - інфляційних нарахувань.

Представник відповідача в судовому засіданні надав відзив на позовну заяву від 27.09.2016, в якому зазначено, що ТОВ "Велике поле" визнає позовні вимоги, викладені у заяві позивача від 27.09.2016, та не заперечує проти їх задоволення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

25.04.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (виконавець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Велике Поле" (замовник, відповідач) укладено договір №ДГ-0000273 на виконання робіт по посіву сільськогосподарських культур (далі - Договір) (а.с. 27 - 30).

За умовами п.1.1. Договору виконавець зобов'язується виконати роботи по посіву соняшника, кукурудзи та кабаків (далі - роботи, сільськогосподарські роботи) своєю технікою, а замовник зобов'язується прийняти виконані роботи і оплатити їх вартість відповідно до умов договору.

Після проведення робіт по посіву сільськогосподарських культур разом із оформленням останньої "Відомості про обсяги виконаних робіт" замовник зобов'язаний надати представнику виконавця завірену довідку про обсяг виконаних робіт, на основі якої формується "Акт здачі-прийняття робіт". Після отримання від виконавця "Акту здачі-прийняття робіт" замовник зобов'язується підписати його та негайно відправити на зворотну адресу виконавця, вказану в реквізитах виконавця (п.2.3., п.2.4. Договору).

Відповідно до п.6.4. Договору загальна сума договору складається із суми всіх оформлених сторонами договору "Актів здачі-прийняття робіт".

Пунктом 6.5. Договору сторони передбачили, що замовник зобов'язується на підставі підписаних "Актів здачі-прийняття робіт" своєчасно здійснювати оплату, виконаних робіт виконавця. Термін оплати - протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання "Акту здачі-прийняття робіт". Форма оплати - безготівкова, на розрахунковий рахунок виконавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України)).

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (далі - ГК України)). Сторони можуть за взаємною згодою конкретизувати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановлено інше (ч.3 ст.173 ГК України).

Майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч.1 ст.175 ГК України).

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у справі виникли на підставі договору №ДГ-0000273 на виконання робіт по посіву сільськогосподарських культур від 25.04.2014, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг.

За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором (ч.1 ст.901 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Абзацом 1 частини 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Як суд зазначав вище, п.6.5. Договору сторони визначили, що термін оплати - протягом 10 (десяти) банківських днів після підписання "Акту здачі-прийняття робіт". Форма оплати - безготівкова, на розрахунковий рахунок виконавця. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на банківський рахунок виконавця.

Згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 193 ГК України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.2 ст.193 ГК України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Так, на виконання умов договору №ДГ-0000273 на виконання робіт по посіву сільськогосподарських культур від 25.04.2014 позивач надав, а відповідач прийняв послуги з посівусільськогосподарськихх культур, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №ОУ-0000039 від 30.05.2014 (а.с. 11).

Таким чином, позивачем свої зобов'язання за договором №ДГ-0000273 на виконання робіт по посіву сільськогосподарських культур від 25.04.2014 виконано належним чином та в повному обсязі на суму 180600,00грн.

Разом з тим, як встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, відповідач взяті на себе договором №ДГ-0000273 на виконання робіт по посіву сільськогосподарських культур від 25.04.2014 зобов'язання щодо своєчасної оплати наданих послуг виконав лише частково на суму 80000,00грн, про що свідчать платіжні доручення №275 від 03.09.2015 (на суму 50000,00грн) і №986 від 30.11.2015 (на суму 30000,00грн) (а.с. 60-61). Тому, станом на день звернення з позовною заявою до суду в Товариства з обмеженою відповідальністю "Велике Поле" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Хавестер" існувала заборгованість у розмірі 100600,00грн (180600,00грн - 80000,00грн).

Таким чином, з врахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу в сумі 100600,00грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, згідно заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову від 27.09.2016 позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 6284,05грн - 3% річних (за період 13.06.2014-13.07.2016) і 68729,92грн - інфляційних нарахувань (за період липень 2014-червень 2016).

Відповідно до ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача сум інфляційних втрат і 3% річних, суд вважає їх правильними та такими, що здійснені згідно вимог чинного законодавства, а тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 6284,05грн - 3% річних й 68729,92грн - інфляційних нарахувань.

Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Згідно ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не спростував, доказів сплати заборгованості в повному обсязі не надав, позовні вимоги (з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову від 27.09.2016) визнав, про що свідчить відзив на позовну заяву від 27.09.2016 (а.с. 73).

При цьому, позивач довів суду обґрунтованість заявлених позовних вимог щодо стягнення заборгованості за виконані роботи належними та допустимими доказами.

Отже, враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги, з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову від 27.09.2016, про стягнення 100600,00грн - основного боргу, 6284,05грн - 3% річних, 68729,92грн - інфляційних нарахувань обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Крім того, слід зазначити, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду, зокрема, в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Як вбачається з платіжного доручення №7796 від 04.08.2016, позивачем сплачено судовий збір у сумі 2843,10грн (а.с. 6).

Ціна позову з врахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог та зміну предмету позову становить 175613,97грн.

Таким чином, виходячи із зазначеної ціни позову, розмір судового збору становить 2634,21грн (175613,97грн х 1,5%).

З урахуванням наведеного, господарський суд повертає позивачу судовий збір з Державного бюджету України в сумі 208,89грн (2843,10грн - 2634,21грн) ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Велике Поле" (11117, Житомирська обл., Овруцький район, с. Велика Чернігівка, вул. Житомирська, 6; ідентифікаційний код 33374085) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99; ідентифікаційний код 31115663):

- 100600,00грн - основного боргу;

- 6284,05грн - 3% річних;

- 68729,92грн - інфляційних нарахувань;

- 2634,21грн - судового збору.

3. Повернути ухвалою суду Товариству з обмеженою відповідальністю "Хавестер" (03680, м. Київ, вул. Виборзька, 99; ідентифікаційний код 31115663) з Державного бюджету України 208,89грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №7796 від 04.08.2016 у зв'язку із внесенням судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 29.09.16

Суддя Шніт А.В.

Віддрукувати:

1 - у справу