Рішення

від 27.09.2016 по справі 910/13733/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.09.2016Справа №910/13733/16

За позовом: Публічного акціонерного товариства "Київенерго",

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ-Інвест",

про стягнення заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію в розмірі 41 573,99 грн.

Суддя Комарова О.С.

Представники сторін:

від позивача Телегін Д.В. (представник за довіреністю);

від відповідача не з'явились.

У судовому засіданні 27 вересня 2016 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Публічне акціонерне товариство "Київенерго", 27.07.2016 року звернувся до Господарського суду міста Києва з позовною заявою № 94/11/3952 від 18.07.2016 року до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ-Інвест", про стягнення заборгованості за самовільно спожиту електричну енергію в розмірі 41 573,99 грн.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідач внаслідок самовільного підключення електроустановок струмоприймачів/проводів до електричних мереж ПАТ «Київенерго» (без дозволу, без оплати та без укладення договору про постачання електричної енергії) спожив електричну енергію на загальну суму 41 573,99 грн., яка підлягає стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ-Інвест" відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.07.2016 року порушено провадження у справі № 910/13733/16 та призначено розгляд справи на 16.08.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.08.2016 року розгляд справи відкладено на 13.09.2016 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.09.2016 року розгляд справи відкладено на 27.09.2016 року.

У судовому засіданні 27.09.2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав та дав пояснення по суті спору. Представник відповідача у судове засідання 27.09.2016 року не з'явився, вимог ухвали суду про порушення провадження у справі не виконав, про причини неявки до суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007р. (02.04.2009р.)" передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що застосовуючи відповідно до ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справи ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п.35 рішення від 07.07.1989р. Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

21 січня 2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року була перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі - позивач, енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ-Інвест" (надалі - відповідач, споживач) було укладено договір на користування електричної енергії № 3315050 (далі-договір) відповідно до умов п. 1.1 якого, електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього Договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені Договором та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Відповідно до п. 4.1 Договору споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі здійснювати розрахунки за електричну енергію відповідно до встановлених Договором умов та термінів оплати, а також вносити інші платежі за виконання електропостачальною організацією робіт та надання послуг, пов'язаних з електропостачанням, вартість яких не входить до складу тарифу.

Згідно з пунктами 5 та 6 Додатку «Порядок розрахунків за електроенергію та зняття показань електролічильників споживача» до Договору щомісяця 15 числа споживач зобов'язується направляти уповноваженого представника до постачальника за адресою: пров. Червоногвардійський, 6 для надання звіту про спожиту активну і реактивну та генеровану реактивну електроенергію та про результати вимірів активної потужності за встановленою формулою (додатки «Звіт про використану електроенергію», «Звіт про результати вимірів активної потужності»). Крім цього, споживач надає підписані акти про приймання-передачі товарної продукції, акт надання послуг та компенсації перетікання реактивної електроенергії та звіряння розрахунків за попередні періоди.

За даними звіту про використану електроенергію та з урахуванням розрахункової величини втрат згідно з Додатком «Розрахунок втрат» визначається обсяг фактично спожитої активної і реактивної та генерованої реактивної електроенергії. Цей обсяг сторони фіксують в «Акті про приймання-передачу товарної продукції», по два примірники яких постачальник надає споживачу. Останній має повернути погодженими по одному примірнику зазначених документів в наступному розрахунковому періоді.

Пунктами 13 та 18 вказаного додатку до Договору визначено, що споживач до 1 числа поточного місяця здійснює оплату вартості активної електричної енергії поточного розрахункового періоду платежем у розмірі 100 % від заявленого (договірного) обсягу активної електричної енергії на поточний розрахунковий період.

Споживач самостійно здійснює остаточний розрахунок за активну електричну енергію шляхом оплати різниці між вартістю обсягу електричної енергії, фактично спожитої протягом розрахункового періоду, та сумою коштів, сплачених відповідно до п. 13 цього Додатка, оплату за перетікання реактивної енергії, оплату за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, оплату нарахувань за актами порушень та оплату інших нарахувань згідно з умовами цього Договору до останнього робочого дня включно поточного розрахункового періоду.

Позивач зазначив, що 04.02.2015 року уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення ПКЕЕ Товариством з обмеженою відповідальністю «Степ-Інвест», а саме: «Порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільно демонтовано розрахунковий засіб обліку, внаслідок чого спожита електроенергія не враховувалась, що підтверджується складеним уповноваженими представниками Позивача, Актом порушень ПКЕЕ № 33969 (далі - Акт).

Позивач також звернув увагу суду, що 28.05.2015 року, у відповідності до вимог ПКЕЕ, відбулось засідання Комісії (за участю Відповідача), по розгляду Акту про порушення № 33969 від 04.02.2015 року, що супроводжувались веденням протоколу № 1523, даним протоколом оформлене рішення «Провести нарахування за Актом, згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4, 2.7 Методики, за період з 16.12.2014 року по 04.02.2015 року, потужність самовільного підключення Р = 29 кВт. (дозволена згідно : умов договору). Режим роботи: 24 годин на добу, 7 днів на тиждень».

Таким чином, на думку позивача і відповідно до Акту порушень ПКЕЕ № 33969, Розрахунку вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) нарахування по Акту складає 41 573,99 грн. (з ПДВ), оскільки на сьогоднішній день Відповідачем рішення комісій з розгляду актів порушень у судовому порядку не оскаржено, а виставлений рахунок не сплачено, отже сума нарахувань по Акту порушень складає 41 573,99 грн.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, господарський суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до частини 2 статті 714 Цивільного кодексу України до договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

У відповідності до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Положеннями частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Згідно з п. 1.2 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31 липня 1996 р. N 28, (далі - Правила) користування електричною енергією - споживання електричної енергії з дотриманням споживачем визначених відповідними договорами умов підключення електроустановок споживача до електричних мереж у точці приєднання, умов оплати купованої електричної енергії та режимів споживання електричної енергії для отримання договірних обсягів електричної енергії та величини потужності.

Відповідно до п. 1.3 Правил постачання електричної енергії для забезпечення потреб електроустановки здійснюється на підставі договору про постачання електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, або договору про купівлю-продаж електричної енергії, що укладається між власником цієї електроустановки (уповноваженою власником особою) та постачальником електричної енергії за нерегульованим тарифом.

Згідно з п. 5.1 Правил договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Пунктом 6.41. Правил користування електричною енергією визначено, що у разі виявлення під час контрольного огляду або технічне перевірки уповноваженим представником постачальника електричної енергії, від якого споживач одержує електричну енергію, або електропередавальної організації порушень цих ПКЕЕ або умов договору на місці виявлення порушення у присутності представника споживач оформляється акт порушень Правил користування електричною енергією.

Статтею 27 Закону України «Про електроенергетику» визначає відповідальність за порушення законодавства про електроенергетику. Зокрема, до правопорушень в електроенергетиці відносять: крадіжку електричної і теплової енергії та самовільне підключення до об'єктів електроенергетики і споживання енергії без (поза) приладів обліку.

На підставі Актів уповноваженими представниками постачальника електричної енергії (електропередавальної організації) під час засідань комісії з розгляду актів про порушенні Правил користування електричною енергією (далі - комісія) визначаються обсяг недоврахованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків (п.6.42 Правил користування електричною енергією).

Рішення комісії оформляється протоколом і набирає чинності з дня вручення протокол] споживачу. Разом з протоколом споживачу надаються розрахунок величини вартості ті розрахункові документи для оплати недоврахованої електричної енергії та/або збитків (п. 6.42 Правил користування електричною енергією).

Згідно п. 6.43 Правил користування електричною енергією, споживач зобов'язаний оплатити розрахункові документи за недовраховану електричну енергію протягом 30 календарних днів від дня отримання рахунка Винятком з цього положення, згідно п. 6.42 Правил користування електричною енергією, є оскарження рішення комісії в суді.

Як вже було встановлено судом, 21 січня 2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка у квітні 2011 року відповідно до вимог Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 року була перейменована у Публічне акціонерне товариство «Київенерго» (надалі - позивач, енергопостачальна організація) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Степ-Інвест" (надалі - відповідач, споживач) було укладено договір на користування електричної енергії №3315050 (далі-договір) відповідно до умов п. 1.1 якого, електропостачальна організація зобов'язується постачати електричну енергію відповідно до умов цього Договору, а споживач зобов'язується своєчасно здійснювати оплату електричної енергії за тарифами, що регулюються згідно з умовами, визначеними у ліцензії на постачання електричної енергії та в разі зміни публікуються у пресі, виконує інші умови, визначені Договором та Додатками до нього, які є його невід'ємною частиною.

Матеріалами справи підтверджено, що 04.02.2015 року уповноваженими представниками ПАТ «Київенерго» зафіксовано порушення ПКЕЕ Товариством з обмеженою відповідальністю «Степ-Інвест», а саме: «Порушення статей 26, 27 Закону України «Про електроенергетику», п. 3.34, 6.40, 10.2 ПКЕЕ - самовільно демонтовано розрахунковий засіб обліку, внаслідок чого спожита електроенергія не враховувалась, що підтверджується складеним уповноваженими представниками Позивача, Актом порушень ПКЕЕ № 33969.

Як вбачається з матеріалів справи 28.05.2015 року, у відповідності до вищезазначених вимог ПКЕЕ, відбулось засідання Комісії (за участю Відповідача), по розгляду Акту про порушення № 33969 від 04.02.2015 року, що супроводжувались веденням протоколу № 1523, даним протоколом оформлене рішення «Провести нарахування за Актом, згідно з п. 2.5 та за формулою 2.4, 2.7 Методики, за період з 16.12.2014 року по 04.02.2015 року, потужність самовільного підключення Р = 29 кВт. (дозволена згідно: умов договору). Режим роботи: 24 годин на добу, 7 днів на тиждень».

Таким чином, на підставі вищевикладених обставин справи та наведених норм, відповідно до Акту порушень ПКЕЕ № 33969, Розрахунку вартості електроенергії спожитої без обліку (договору) суд дійшов висновку, що нарахування по Акту складає 41 573,99 грн. (з ПДВ), оскільки на сьогоднішній день Відповідачем рішення комісій з розгляду актів порушень у судовому порядку не оскаржено, а виставлений рахунок не сплачено, отже сума нарахувань по Акту порушень складає 41 573,99 грн.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Статтею 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Як встановлено судом, відповідач не скористався наданими йому ст. 22 Господарського процесуального кодексу України правами, жодного разу не з'явився у судові засідання, про дату і місце проведення яких був повідомлений належним чином, доказів на спростування доводів позивача, або доказів, які б свідчили про відсутність у нього обов'язку сплатити заявлені до стягнення кошти, суду не надав.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню про стягнення 41 573,99 грн. за самовільно спожиту електричну енергію.

Судові витрати позивача щодо сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-3, 33, 34, 43, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Степ-Інвест" (ЄДРПОУ 30382072; адреса: 03143, м. Київ, ВУЛИЦЯ ЗАБОЛОТНОГО, будинок 15) на користь Публічного акціонерного товариства "Київенерго" (код ЄДРПОУ 00131305; адреса: 01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5) грошові кошти: 41 573,99 грн. (сорок одна тисяча п'ятсот сімдесят три гривні 99 копійок) та судовий збір - 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень). Видати наказ.

3. Копію рішення надіслати відповідачу у справі № 910/13733/16.

Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 85 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції в порядку та в строки, передбачені нормами ст.ст. 91, 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення складено 29.09.2016 року.

Суддя О.С. Комарова