Рішення

від 28.09.2016 по справі 911/2212/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16тел. 235-23-25

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" вересня 2016 р. Справа № 911/2212/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО»

до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни

про стягнення 2 326 326,39 грн

Суддя Горбасенко П.В.

За участю представників:

від позивача ОСОБА_1 (дов. б/н від 25.07.2016);

від відповідача ОСОБА_2 (дог. № 11 від 25.07.2016).

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» (далі - позивач) звернулося з позовом до Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни (далі - відповідач) про стягнення 2 326 326,39 грн боргу за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з розрахунку за спожиту теплову енергії згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015.

Ухвалою господарського суду Київської області від 13.07.2016 порушено провадження у справі № 911/2212/16, розгляд справи призначено на 29.07.2016.

22.07.2016 до канцелярії господарського суду Київської області від відповідача надійшло заперечення на позов (вх. № 15540/16 від 27.07.2016), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, який прийнято судом.

Ухвалою господарського суду Київської області від 29.07.2016 продовжено строк розгляду спору на п'ятнадцять днів на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 16.09.2016.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.09.2016 розгляд справи відкладено на 28.09.2016.

У судовому засідання 28.09.2016 представник позивача повністю підтримав позов, представник відповідача визнав позовні вимоги в частині стягнення 2 101 563,37 грн боргу за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015.

Заяв чи клопотань про застосування позовної давності до вимог позивача відповідачем не заявлено.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд

ВСТАНОВИВ:

17.03.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» (Постачальник) та Українським державним медико-соціальним центром ветеранів війни (Споживач) укладено договір про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19, за умовами якого постачальник зобов'язався своєчасно надати споживачеві теплову енергію протягом 2015 року, код 35.30.1 - пара та гаряча вода; постачання пари та гарячої води (Постачання теплової енергії) - 3 892 Гкал, згідно ДКПП 016:2010, а споживач - прийняти і оплатити надану теплову енергію.

Відповідно до п. 1.2. договору кількість планової необхідної теплової енергії: 3 892 Гкал на суму 4 806 915,79 грн, в тому числі 20 % ПДВ.

Постачальник має передати споживачу теплову енергію якість якої відповідає санітарним нормам згідно ДБН В 22-10-2001 року Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я (п. 2.1. договору).

Згідно п.п. 3.1., 3.2. договору ціна договору становить: 4 806 915,79 грн, в тому числі 20 % ПДВ: 801 152,63 грн. Ціна 1 Гкал становить 1 253,83 грн, в тому числі ПДВ 205,97 грн.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2., 4.3., 4.4. договору розрахунковим періодом є календарний місяць. В кінці розрахункового місяця постачальник надсилає споживачу акт приймання-передачі теплової енергії за фактично спожиту теплову енергію протягом розрахункового місяця. Споживач зобов'язується протягом двох робочих днів з дати одержання акту приймання-передачі теплової енергії повернути постачальнику один примірник оригіналу акту приймання-передачі теплової енергії, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою споживача або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі теплової енергії. У випадку не повернення споживачем підписаного оригіналу акту приймання-передачі теплової енергії або ненадання обґрунтованої відмови від підписання протягом двох робочих днів з дати одержання, такий акт приймання-передачі теплової енергії вважається підписаним споживачем, а обсяги та вартість з постачання теплової енергії встановлюється відповідно до даних постачальника.

Акти приймання-передачі теплової енергії є підставою для остаточних розрахунків споживача з постачальником, які здійснюються протягом 5 робочих днів з моменту підписання акту приймання-передачі теплової енергії сторонами. Сторони прийшли згоди вважати датою оплати за договором дату зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника. Незгода споживача із вказаною сумою вартості теплової енергії не є підставою для затримання її оплати (п.п. 4.6., 4.7., 4.8. договору).

Пунктом 4.13. договору передбачено, що вартість та кількість фактично відпущеної теплової енергії споживачу встановлюється на підставі показань приладів обліку теплової енергії, а в разі їх відсутності розраховується згідно наказу Державного комітету України з енергозбереження № 91 від 25.10.1999 «Про затвердження міжгалузевих норм споживання електричної та теплової енергії для установ і організацій бюджетної сфери України».

Згідно п.п. 5.1., 5.2. договору строк постачання теплової енергії - 2015 рік. Місце постачання теплової енергії: 08455, Київська область, Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі, вул. Лісова, 2.

Додатковою угодою № 2 від 23.12.2015 до договору № 17/03-19 від 17.03.2015 сторони домовились зменшити ціну договору до 3 004 028,07 грн, в тому числі 500 671,34 грн 20 % ПДВ.

Додатковою угодою № 3 від 31.12.2015 до договору № 17/03-19 від 17.03.2015 сторони дійшли згоди продовжити термін дії договору № 17/03-19 від 17.03.2015 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного 2016 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому 2015 році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Додатковою угодою № 4 від 14.03.2016 до договору № 17/03-19 від 17.03.2015 сторони дійшли згоди продовжити дію договору № 17/03-19 від 17.03.2015 на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного 2016 року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної у договорі, укладеному в попередньому 2015 році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку. Загальна вартість даної угоди складає 600 057,26 грн.

Як вбачається з актів зняття показників лічильника теплової енергії від 25.01.2016, 24.02.2016, 07.04.2016 (на 13-00 год) за місяць 25 січня 2016 року вироблено та передано теплової енергії 896,633 Г кал, за місяць 24 лютого 2016 року вироблено та передано теплової енергії 755,11 Г кал, за місяць на 13-00 год 07 квітня 2016 вироблено та передано теплової енергії 232,61 Г кал.

На виконання п. 4.2. договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015 позивач 04.05.2016 разом з супровідним листом № 14/16 від 04.05.2016 (а.с. 23) надіслав на адресу відповідача підписані позивачем акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 2 326 326,39 грн, зокрема № 1 за другу половину січня 2016 року на суму 474 410,42 грн, № 2 за лютий 2016 року на суму 904 491,62 грн, № 13 за березень 2016 року на суму 669 226,66 грн, № 14 за квітень 2016 року на суму 278 197,69 грн (а.с. 24-27), що підтверджується фіскальним чеком від 04.05.2016 та описом вкладення у цінний лист від 04.05.2016 (а.с. 28).

Враховуючи, що відповідач спірні акти позивачу не повернув з підписом та не надав обґрунтованої відмови від їх підписання, суд дійшов висновку, що акти приймання-передачі теплової енергії на загальну суму 2 326 326,39 грн, зокрема № 1 за другу половину січня 2016 року на суму 474 410,42 грн, № 2 за лютий 2016 року на суму 904 491,62 грн, № 13 за березень 2016 року на суму 669 226,66 грн, № 14 за квітень 2016 року на суму 278 197,69 грн (а.с. 24-27) в силу положень п. 4.4. договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015 вважаються судом підписаними відповідачем, а передана позивачем теплова енергія вважається прийнятою відповідачем на суму 2 326 326,39 грн по обсягу та вартості.

Крім того, позивачем разом з супровідним листом № 18/16 від 10.05.2016 (а.с. 29) направлено відповідачу розрахунки споживання теплової енергії житловим будинком (а.с. 31-34), що підтверджується фіскальним чеком від 11.05.2016 та описом вкладення у цінний лист від 11.05.2016 (а.с. 30).

З метою досудового врегулювання спору позивач звернувся до відповідача з вимогою в порядку ст. 530 ЦК України № 15/16 від 04.05.2016 (а.с. 40) про оплату використаної теплової енергії на суму 2 326 326,39 грн.

Листом № 10/435 від 24.05.2016 (а.с. 42-43) відповідач повідомив позивача про належне виконання Українським державним медико-соціальним центром ветеранів війни зобов'язань за договором № 17/03-19 від 17.03.2015 та про те, що заборгованість за спірним договором відсутня. Крім того, відповідач посилається на те, що договір № 17/03-19 закінчив свою дію у квітні 2015 року.

Відповідач за отриману від позивача теплову енергію за період з другої половини січня 2016 року по 07.04.2016 в порушення п. 4.6. договору не розрахувався, борг у розмірі 2 326 326,39 грн не сплатив, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 85-117), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015 на момент прийняття судового рішення склав 2 326 326,39 грн.

Предметом позову є вимога про стягнення 2 326 326,39 грн боргу за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015.

Суд встановив, що між сторонами виникли правовідносини енергопостачання.

Частиною першою ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (абз. 2 ч. 1 ст. 175 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Суд встановив, що відповідач за отриману від позивача теплову енергію за період з другої половини січня 2016 року по 07.04.2016 в порушення п. 4.6. договору не розрахувався, борг у розмірі 2 326 326,39 грн не сплатив, що підтверджується банківськими виписками (а.с. 85-117), внаслідок чого борг відповідача перед позивачем за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015 на момент прийняття судового рішення склав 2 326 326,39 грн.

Судом критично оцінюються посилання представника відповідача на те, що позивачем неправомірно застосовано тарифи, затверджені рішенням Виконавчого комітету Циблівської сільської ради № 4 від 17.02.2015 при розрахунку заборгованості за спожиту теплову енергію за період з другої половини січня 2016 року по 07 квітня 2016 року з огляду на наступне.

Згідно ст. 1 Закону України «Про теплопостачання» теплова енергія - товарна продукція, що виробляється на об'єктах сфери теплопостачання для опалення, підігріву питної води, інших господарських і технологічних потреб споживачів, призначена для купівлі-продажу.

Враховуючи, що ціна на теплову енергію (тариф) відноситься до регульованих цін, контроль за якими входить до сфери повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг (НКРЕКП).

Відповідно до Закону України «Про теплопостачання» тариф (ціна) на теплову енергію - грошовий вираз витрат на виробництво, транспортування, постачання одиниці теплової енергії (1 Гкал) з урахуванням рентабельності виробництва, інвестиційної та інших складових, що визначаються згідно із методиками, розробленими національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг.

Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, крім тарифів на виробництво теплової енергії для суб'єктів господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, затверджуються національною комісією, що здійснює державне регулювання у сфері комунальних послуг, та органами місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законодавством. Тарифи повинні враховувати собівартість теплової енергії і забезпечувати рентабельність суб'єкта господарювання. Рентабельність визначається органом, уповноваженим встановлювати тарифи.

Постановою НКРЕКП «Про встановлення тарифу на виробництво теплової енергії ТОВ «КИЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» № 186 від 18.02.2016 позивачу встановлено тарифи на виробництво теплової енергії на установках з використанням нетрадиційних або поновлювальних джерел енергії, які знаходяться за адресою: Київська обл., Переяслав-Хмельницький р-н, с. Циблі, вул. Лісова, 2 - 854,752 грн за 1 Гкал (без ПДВ), тобто встановлений тариф на виробництво теплової енергії є лише складовою частиною тарифу на теплову енергію для споживача, що має бути затвердженим відповідним рішенням місцевого органу виконавчої влади.

Рішенням Циблівської сільської ради «Про затвердження тарифу на теплову енергію ТОВ «Київоблтеплоенерго для споживачів ІІ групи» № 4 від 17.02.2015 затверджено тариф на теплову енергію для споживачів ІІ групи (бюджетні організації) 1029,23 грн./Гкал (без ПДВ) або 37,52 грн без урахування ПДВ за 1 квадратний метр опалювальної площі.

Рішенням Циблівської сільської ради «Про затвердження тарифу на теплову енергію ТОВ «Київоблтеплоенерго для споживачів ІІ групи» № 13 від 07.04.2016 затверджено тариф на теплову енергію для споживачів ІІ групи (бюджетні організації) 1085,84 грн./Гкал з урахуванням ПДВ (відповідно до постанови НКРЕКП від 18.02.2016 № 186), в тому числі: - тариф на виробництво теплової енергії у розмірі - 1025,66 Гкал з урахуванням ПДВ; - тариф на постачання теплової енергії у розмірі - 60,18 Гкал з урахуванням ПДВ.

Суд встановив, що з другої половини січня 2016 року по 07.04.2016 (дата припинення теплопостачання) було чинним рішення Циблівської сільської ради «Про затвердження тарифу на теплову енергію ТОВ «Київоблтеплоенерго для споживачів ІІ групи» № 4 від 17.02.2015, а відтак застосування тарифу, встановленого рішенням Циблівської сільської ради № 13 від 07.04.2016 за період з другої половини січня 2016 року по 07.04.2016 є неправомірним.

Крім того, враховуючи що термін дії договору № 17/03-09 від 17.03.2015 було продовжено до проведення нової процедури закупівлі, тобто події, яка до цього часу не настала, а Медико-соціальний центр ветеранів війни є соціальним об'єктом, який не може належним чином функціонувати за відсутності опалення, в період з 01.01.2016 по 07.04.2016 позивач продовжував поставляти відповідачу теплову енергію.

Доводи представника відповідача на здійснення недостатнього теплопостачання позивачем відповідача за оспорюваний період, що підтверджує на думку відповідача невідповідністю об'єму отриманої від позивача теплової енергії заявленим показникам, не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач в порядку п. 4.4. договору № 17/03-09 від 17.03.2015 не надав позивачу обґрунтовану відмову від підписання актів протягом двох робочих днів з дати одержання, а відтак обсяги та вартість з постачання теплової енергії встановлюється відповідно до даних постачальника.

Усі інші твердження та заперечення сторін не спростовують вищевикладених висновків суду.

Враховуючи те, що борг відповідача перед позивачем на час прийняття судового рішення не погашено, розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 2 326 326,39 грн боргу за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015 є обґрунтованою, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягає задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Українського державного медико-соціального центру ветеранів війни (08455, Київська обл., Переяслав-Хмельницький район, с. Циблі; ідентифікаційний код 05480766) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЇВОБЛТЕПЛОЕНЕРГО» (03058, м. Київ, вул. Металістів, буд. 15; ідентифікаційний код 39585541) 2 326 326 (два мільйони триста двадцять шість тисяч триста двадцять шість гривень) 39 коп. боргу за спожиту теплову енергію згідно договору про надання послуг з теплопостачання за державні кошти № 17/03-19 від 17.03.2015 та 34 894 (тридцять чотири тисячі вісімсот дев'яносто чотири гривні) 89 коп. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено: 29.09.2016

Cуддя П.В.Горбасенко