Рішення

від 20.09.2016 по справі 914/2530/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.09.2016р. Справа № 914/2530/15

Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашко М.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за первісним позовом Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м.Київ

до відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» , м.Львів

за участю у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» , с.Давидів Пустомитівського району Львівської області

за участю у справі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2, м. Львів

про звернення стягнення на предмет іпотеки

за зустрічним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» , м.Львів

до відповідача за зустрічним позовом Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , м.Київ

за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» , с.Давидів Пустомитівського району Львівської області

про визнання недійсними договорів іпотеки

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) ОСОБА_3 - представник (довіреність б/н від 18.07.2016р.);

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) ОСОБА_4 - адвокат (договір про надання правової допомоги від 19.09.2016р.);

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом не з'явився;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом не з'явився.

Права та обов'язки, передбачені ст. 22 ГПК України роз'яснено, клопотання про технічну фіксацію судового процесу не надходили. В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: Позов подано Публічним акціонерним товариство В«Дельта БанкВ» до відповідача ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» за участю у справі в якості третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» за участю у справі третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача за первісним позовом Приватного нотаріуса Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2 про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Зокрема позивач у позовній заяві просить:

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» (79024, м.Львів, вул.Молочна, буд.15а, код ЄДРПОУ 31215052) перед Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. в розмірі 5 770 630,37 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 3 500 000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 1 415 307,42 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 644 095,89 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 146 890,50 грн., 3% річних від простроченого кредиту - 52 643,84 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 11 692,72 грн. звернути стягнення за іпотечним договором від 29.112011р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим за реєстровим номером №5179, а саме на: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» ;

- визнати за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) право власності на наступне майно: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а за ціною визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки проведеної суб'єктом оціночної діяльності;

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» (79024, м.Львів, вул.Молочна, буд.15а, код ЄДРПОУ 31215052) перед Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. в розмірі 5 770 630,37 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 3 500 000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 1 415 307,42 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 644 095,89 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 146 890,50 грн., 3% річних від простроченого кредиту - 52 643,84 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 11 692,72 грн. звернути стягнення за іпотечним договором від 12.10.2012р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим за реєстровим номером №3904, а саме на: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» ;

- визнати за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) право власності на наступне майно: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а за ціною визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Крім того, на розгляд господарського суду Львівської області надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» до відповідача за зутрічним позовом Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» про визнання недійсними договорів іпотеки у справі № 914/2530/15.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 25.08.2015р. було прийнято зустрічний позов ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» до Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» , за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача за первісним позовом ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» про визнання недійсними договорів іпотеки до спільного розгляду з первісним позовом у справі №914/2530/15.

У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом просить:

- визнати недійсним іпотечний договір від 29.11.2011р. укладений між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-ЮТА», що посвідчений 29.11.2011р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстрований в реєстрі за номером №5179;

- визнати недійсним іпотечний договір від 12.10.2012р. укладений між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-ЮТА», що посвідчений 12.10.2012р. приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, та зареєстрований в реєстрі за номером №3904;

Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду.

Представник позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) позовні вимоги за первісним позовом пілтримав повністю, просив первісний позов задоволити з підстав викладених у позовній заяві, у задоволенні зустрічного позову просив відмовити з підстав викладених у відзиві на зустрічний позов.

Представник відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) проти первісного позову заперечив, у задоволенні позовних вимог за первісним позовом просив відмовити з підстав викладених у відзиві на позовну заяву, позовні вимоги за зустрічним позовом підтримав повністю.

Треті особи, явку повноважних представників в судове засідання не забезпечили, причин неявки представників не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області ОСОБА_2 надіслано на адресу суду письмове пояснення (вх.№36225/16 від 12.09.2016р.). Зокрема у вказаному поясненні третя особа просить відмовити ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» у визнанні недійсними іпотечних договорів, оскільки їх було посвідчено у відповідності до вимог законодавства.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників Публічного акціонерного товариства В«Дельта БанкВ» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» , суд -

встановив:

29.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №699000031818009, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію та встановлює позичальнику кредитний ліміт в розмірі 1 100 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим договором. Кожне надання суми кредиту в межах кредитної лінії супроводжується клопотанням про її надання в рамках цього договору.

Згідно п.1.5. кредитного договору, призначення кредиту: придбання непродовольчих товарів, побутової хімії та проведення іншої операційної діяльності.

Пунктом 1.6. кредитного договору передбачено, що за користування кредитом позичальник сплачує проценти за користування кредитом - щомісячно, із розрахунку 17 % річних. Договором № 3 від 27.03.2013р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011р. сторони дійшли згоди, що починаючи з 27.03.2013р. проценти за користування кредитом сплачуються позичальником із розрахунку 21% річних.

У пункті 1.8. кредитного договору зазначено, що у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, у день укладення цього договору укладаються наступні договори забезпечення: нежитлові приміщення-адміністративної триповерхової будівлі загальною площею 500,9 кв.м., що розташована за адресою: м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮТА із заставною вартістю 2 500 000,00 грн.

Договором № 2 від 12.10.2012р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011р. сторони дійшли згоди, що у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, позичальник у день укладення цього договору укладає: договір іпотеки складських приміщень літ. «Б-2», - двоповерхової будівлі та підвалу загальною площею: 2110,60 кв.м. які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮТА.

Відповідно до п.3.1. договору перегляд кредитного ліміту здійснюється кредитором починаючи з 15.11.2012р. На час першого перегляду кредитного ліміту заборгованість позичальника за кредитною лінією не може перевищувати 770 000,00 грн. Наступна дата перегляду кредитного ліміту та сума обов'язкового погашення встановлюється сторонами в договорах про внесення змін та доповнень до цього договору за випадків, що зазначені цим договором, зокрема у п.3.5.2.

До вказаного договору між сторонами було укладено ряд додаткових договорів, якими за взаємною згодою сторін частково змінювались умови кредитного договору. Зокрема, договором №5 від 15.11.2013р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011р. сторони погодили, що починаючи з 15.11.2013р. позичальнику встановлюється кредитний ліміт в розмірі 3 500 000,00 грн. Вказаним договором про внесення змін до основного договору сторони також узгодили графік погашення кредиту.

Порядок надання та повернення кредиту, сплати процентів та комісій передбачено розділом 2 кредитного договору. Умови забезпечення кредиту викладено сторонами у розділі 5 кредитного договору. Розділом 4 кредитного договору визначено права та обов'язки сторін.

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами та/або комісіями позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно із п.7.2. кредитного договору в разі неможливості повернення заборгованості за цим договором та відсутності грошових коштів на рахунках позичальника, повернення заборгованості кредитору здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, установленому діючим законодавством України та укладеними договорами забезпечення.

Крім того, судом встановлено, що 29.11.2011р. та 12.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - іпотекодержатель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» (надалі - іпотекодавець) укладено договори іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р.

Відповідно до 1.1. іпотечних договорів, цей договір забезпечує виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. з будь-якими змінами та доповненями до нього, що укладені та можуть бути укладені в подальшому.

Згідно із іпотечним договором від 29.11.2011р. іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а.

Згідно із іпотечним договором від 12.10.2012р. іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а.

Відповідно до п.2.12. договорів іпотеки, іпотекодержатель набуває право стягнення заборгованості за рахунок предмета іпотеки у випадках, встановлених Законом України «Про іпотеку» та/або неналежного виконання позичальником кредитного договору, якщо кредит не буде погашений у термін, визначений кредитним договором, не сплачені в термін проценти та комісії (або її частина), штрафні санкції і витрати, пов'язані з його виконанням.

Згідно пунктів 2.15. договорів іпотеки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, іпотекодержатель має право перевести на себе право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання за кредитним договором або від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому розділом V Закону України «Про іпотеку». У такому випадку, у разі відсутності домовленості між іпотекодержателем та іпотекодавцем щодо вартості предмета іпотеки, його оцінка визначається на дату укладення договору купівлі-продажу оцінщиком, якого самостійно обирає іпотекодержатель, при цьому витрати по здійсненню оцінки покладаються на іпотекодавця або задовольняються за рахунок предмета іпотеки. Якщо сума одержана від реалізації предмета іпотеки, не покриває вимоги іпотекодержателя, він має право отримати решту суми з іншого майна іпотекодавця (та/або позичальника).

Пунктом 5.1. договорів іпотеки передбачено, що іпотекодержатель набуває право звернення стягнення на предмет іпотеки у випадках, якщо на момент настання терміну виконання основного зобов'язання воно не буде виконано повністю, у випадку порушення графіку погашення суми кредиту (частини кредиту) та/або у разі несплати процентів (частини процентів), комісій (частини комісій) відповідно до умов кредитного договору. При цьому іпотекодержатель має право звернути стягнення на весь предмет іпотеки, за своїм розсудом, та задовольнити за рахунок предмету іпотеки у повному обсязі усі вимоги, передбачені кредитним договором.

Відповідно до п.5.3. договорів іпотеки, у випадку невиконання (неналежного виконання) позичальником умов кредитного договору або у разі невиконання іпотекодавцем цього договору, іпотекодержатель має право реалізувати предмет іпотеки в порядку, визначеному Законом України «Про іпотеку» та іншими нормами чинного законодавства України.

Згідно із п.5.4. договорів іпотеки, іпотекодержатель набуває право звернути стягнення на предмет іпотеки також у разі невиконання або неналежного виконання позичальником в строк, встановлений кредитним договором обов'язку достроково повернути кредит та виконати інші зобов'язання за кредитним договором згідно з умовами та в порядку, передбаченому вказаним кредитним договором.

Згідно із п.5.7. договорів іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки в разі набуття іпотекодержателем права на таке звернення за вибором іптекодержателя відбувається:

- за згодою сторін договору;

- за виконавчим написом нотаріуса, який вчинюється за рахунок іпотекодавця;

- за рішенням суду;

- за вибором іпотекодержателя може бути здійснено в позасудовому порядку згідно з умовами договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом:

1) переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель письмово повідомляє іптекодавця, з дотриманням вимог, установлених ст.37 Закону України «Про іпотеку». Іпотекодержатель набуває предмет іпотеки у власність у власність за вартістю, визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки суб'єктом оціночної діяльності;

2) продажу предмета іпотеки іпотекодержателем будь-якій особі-покупцеві та будь-яким способом, у тому числі на біржі, на підставі договору купівлі-продажу в порядку ст.38 Закону України «Про іпотеку».

Крім того, до вищевказаних договорів іпотеки між іпотекодавцем та іпотекодержателем було укладено довори про внесення змін до договорів іпотеки.

Пунктом 2.10. договорів іпотеки встановлено, що іпотекодержатель може відступити права за цими договорами третій особі без отримання згоди іпотекодавця. Іпотекодержатель у такому випадку зобов'язаний письмово у п'ятиденний строк повідомити іпотекодавця про відступлення прав за цими договорами і права вимоги за основним зобовязанням.

02.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - продавець) та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого продавець продав (відступив) права вимоги та передав їх покупцю, а покупець купив права вимоги Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. та договорам забезпечення.

Так, згідно п.1.1. договору купівлі-продажу прав вимоги, «права вимоги» означає всі права вимоги (як існуючі, так і майбутні, як наявні так і умовні) продавця у якості кредитора до позичальників за кредитними договорами, а також всі права вимоги продавця до осіб, які надали забезпечення, за договорами забезпечення, включаючи будь-які та всі права вимоги та засоби захисту прав, які доступні продавцю щодо виконання позичальником та/або особами, які надали забезпечення, будь-яких своїх обов'язків за кредитними договорами та договорами забезпечення.

Як стверджує позивач за первісним позовом, ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» було надано кредит відповідно до умов кредитного договору та додаткових договорів до нього, однак позичальник умов договору щодо повернення кредиту та процентів належним чином не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 3 500 000,00 грн. - сума заборгованості за кредитом та 1 415 307,42 грн. - сума заборгованості по процентам.

Відповідно до п.6.1. кредитного договору боржнику було нараховано 644 095,89 грн. - пені за несвоєчасне повернення кредиту та 146 890,50 грн. - пені за несвоєчасне повернення процентів.

Крім того, боржнику на підставі ч.2 ст.625 ЦК України було нараховано 3% річних від простроченого кредиту в розмірі 52 643,84 грн. та 3% річних від суми прострочених процентів в розмірі 11 692,72 грн.

Таким чином, як стверджує позивач загальна сума боргу ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. становить 5 770 630,37 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 3 500 000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 1 415 307,42 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 644 095,89 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 146 890,50 грн., 3% річних від простроченого кредиту - 52 643,84 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 11 692,72 грн.

Враховуючи те, що 29.11.2011р. та 12.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» укладено договори іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р., а також враховуючи те, що 02.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, позивач за первісним позовом звернувся до господарського суду Львівської області та просить:

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» (79024, м.Львів, вул.Молочна, буд.15а, код ЄДРПОУ 31215052) перед Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. в розмірі 5 770 630,37 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 3 500 000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 1 415 307,42 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 644 095,89 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 146 890,50 грн., 3% річних від простроченого кредиту - 52 643,84 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 11 692,72 грн. звернути стягнення за іпотечним договором від 29.11.2011р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим за реєстровим номером №5179, а саме на: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» ;

- визнати за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) право власності на наступне майно: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а за ціною визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки проведеної суб'єктом оціночної діяльності;

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» (79024, м.Львів, вул.Молочна, буд.15а, код ЄДРПОУ 31215052) перед Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. в розмірі 5 770 630,37 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 3 500 000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 1 415 307,42 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 644 095,89 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 146 890,50 грн., 3% річних від простроченого кредиту - 52 643,84 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 11 692,72 грн. звернути стягнення за іпотечним договором від 12.10.2012р., що посвідчений приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_2, зареєстрованим за реєстровим номером №3904, а саме на: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» ;

- визнати за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (01133, м.Київ, вул.Щорса, 36-б, код ЄДРПОУ 34047020) право власності на наступне майно: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а за ціною визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідач за первісним позовом проти первісного позову заперечив з підстав викладених у відзиві, а зустрічний позов підтримав повністю з наступних підстав.

Позивач за зустрічним позовом зазначає, що вищезазначені договори іпотеки та усі додаткові договори до них були підписані від імені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» директором ОСОБА_5 з перевищенням повноважень наданих статутом товариства. Іпотечні договори стосуються передачі в заставу нерухомого майна, яке належить ТОВ В«Компанія-ЮтаВ» , а тому їх укладення відноситься до повноважень загальних зборів товариства.

Так, ОСОБА_5 була призначена на посаду директора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом загальних зборів №45 від 13.07.2009р. На момент підписання спірних договорів іпотеки та додатків до них, директор діяв на підставі Статуту ТОВ В«Компанія-ЮтаВ» затвердженого зборами учасників 27.06.2002р., зареєстрованого відділом реєстрації та ліцензування департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 01.07.2002 року, № запису 15998.

Позивач за зустрічним позовом, обґрунтовуючи позов посилається на наступні положення статуту товариства.

Відповідно до п.6.1.1. вказаного статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» , управління товариством здійснюється зборами учасників та директором.

Пунктом 6.12.7. статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» передбачено, що директор самостійно вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм до компетенції директора. Пунктом 6.12.8. статуту передбачено, що директор підзвітний зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Директор не вправі приймати рішення, які є обов'язковими для зборів учасників товариства.

Відповідно до п.6.3. статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» до компетенції зборів учасників товариства відноситься, зокрема, прийняття рішення про відчуження та заставу нерухомого майна, яке належить товариству.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що договори іпотеки та усі додаткові договори до них були підписані від імені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» директором ОСОБА_5 з перевищенням повноважень наданих статутом товариства, також відсутнє належним чином оформлене рішення загальних зборів товариства про схвалення спірних іпотечних договорів, а тому, відповідно, існують підстави для задоволення зустрічного позову та визнання недійсними договорів іпотеки.

Відповідач за зустрічним позовом проти зустрічного позову заперечив з підстав викладених у відзиві на зустрічну позовну заяву.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні первісного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.

Кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту (ст.345 ГК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч.2 ст.1054 ЦК України).

Згідно ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

29.11.2011р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - кредитор) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» (надалі - позичальник) укладено кредитний договір №699000031818009, відповідно до умов якого кредитор відкриває позичальнику відновлювану кредитну лінію та встановлює позичальнику кредитний ліміт в розмірі 1 100 000,00 грн., а позичальник зобов'язується повернути фактично отримані кошти, сплатити проценти за користування отриманими кредитними коштами та комісії в порядку, розмірі та в строк, що передбачені цим договором. Кожне надання суми кредиту в межах кредитної лінії супроводжується клопотанням про її надання в рамках цього договору.

Відповідно до п.3.1. договору перегляд кредитного ліміту здійснюється кредитором починаючи з 15.11.2012р. На час першого перегляду кредитного ліміту заборгованість позичальника за кредитною лінією не може перевищувати 770 000,00 грн. Наступна дата перегляду кредитного ліміту та сума обов'язкового погашення встановлюється сторонами в договорах про внесення змін та доповнень до цього договору за випадків, що зазначені цим договором, зокрема у п.3.5.2.

До вказаного договору між сторонами було укладено ряд додаткових договорів, якими за взаємною згодою сторін частково змінювались умови кредитного договору.

Зокрема, договором №5 від 15.11.2013р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011р. сторони погодили, що починаючи з 15.11.2013р. позичальнику встановлюється кредитний ліміт в розмірі 3 500 000,00 грн. Вказаним договором про внесення змін до основного договору сторони також узгодили графік погашення кредиту.

Порядок надання та повернення кредиту, сплати процентів та комісій передбачено розділом 2 кредитного договору. Умови забезпечення кредиту викладено сторонами у розділі 5 кредитного договору. Розділом 4 кредитного договору визначено права та обов'язки сторін.

Пунктом 6.1. кредитного договору передбачено, що у випадку несвоєчасного погашення заборгованості за кредитом та/або процентами та/або комісіями позичальник сплачує кредитору пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діє на дату виникнення простроченої заборгованості, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочення.

Факт надання Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» кредитних коштів підтверджується наступними меморіальними ордерами: №143888 від 30.11.2011р. на суму 1 100 000,00 грн., №74339 від 12.10.2012р. на суму 2 000 000,00 грн., №85071 від 16.08.2012р. на суму 400 000,00 грн., №82183 від 15.11.2013р. на суму 700 000,00 грн.

Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» свої обов'язки з погашення кредиту не виконувало належним чином, внаслідок чого у нього виникла заборгованість перед банком.

Згідно ч.1 ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Із поданого позивачем розрахунку розміру позовних вимог вбачається що розмір заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«ЛІРОВ» за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. становить 5 770 630,37 грн., в тому числі: сума заборгованості за кредитом - 3 500 000,00 грн., сума заборгованості по процентам - 1 415 307,42 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення кредиту - 644 095,89 грн., розмір пені за несвоєчасне повернення процентів - 146 890,50 грн., 3% річних від простроченого кредиту - 52 643,84 грн., 3% річних від суми прострочених процентів - 11 692,72 грн.

Відповідачем та третьою особою не спростовано наявність у позичальника вказаної заборгованості, докази сплати вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.

Згідно із п.7.2. кредитного договору в разі неможливості повернення заборгованості за цим договором та відсутності грошових коштів на рахунках позичальника, повернення заборгованості кредитору здійснюється шляхом звернення стягнення на предмет застави в порядку, установленому діючим законодавством України та укладеними договорами забезпечення.

У пункті 1.8. кредитного договору зазначено, що у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, у день укладення цього договору укладаються наступні договори забезпечення: нежитлові приміщення-адміністративної триповерхової будівлі загальною площею 500,9 кв.м., що розташована за адресою: м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮТА із заставною вартістю 2 500 000,00 грн.

Договором № 2 від 12.10.2012р. про внесення змін та доповнень до кредитного договору №699000031818009 від 29.11.2011р. сторони дійшли згоди, що у якості забезпечення виконання позичальником зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, комісій, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат, позичальник у день укладення цього договору укладає: договір іпотеки складських приміщень літ. «Б-2», - двоповерхової будівлі та підвалу загальною площею: 2110,60 кв.м. які знаходяться за адресою: м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮТА.

Як вбачається з матеріалів справи, що 29.11.2011р. та 12.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - іпотекодержатель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» (надалі - іпотекодавець) укладено договори іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р.

Відповідно до ст.572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно із ч.1 ст.574 ЦК України застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду.

Частиною 1 ст.575 ЦК України передбачено, що іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно визначення, наведеного у ст. 1 Закону України В«Про іпотекуВ» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Також, 02.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - продавець) та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого продавець продав (відступив) права вимоги та передав їх покупцю, а покупець купив права вимоги Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. та договорам забезпечення.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

У відповідності до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.516 ЦК України передбачено, що заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із положеннями ст.33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Як вбачається зі змісту позовних вимог, позивач за первісним позовом просить:

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. в розмірі 5 770 630,37 грн., звернути стягнення за іпотечним договором від 29.11.2011р., а саме на: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» ;

- визнати за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» право власності на наступне майно: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а за ціною визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки проведеної суб'єктом оціночної діяльності;

- в рахунок часткового погашення заборгованості ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. в розмірі 5 770 630,37 грн., звернути стягнення за іпотечним договором від 12.10.2012р., а саме на: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а та належить ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» ;

- визнати за Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» право власності на наступне майно: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а за ціною визначеною на момент такого набуття на підставі оцінки предмета іпотеки проведеної суб'єктом оціночної діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно із п.5.7. договорів іпотеки, звернення стягнення на предмет іпотеки в разі набуття іпотекодержателем права на таке звернення за вибором іптекодержателя відбувається, зокрема за рішенням суду.

Частиною 2 ст. ст. 16 ЦК України передбачено, що одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права. Дана норма також стосується визнання права власності на майно.

Відтак, позивач використав своє право за звернення стягнення на предмет іпотеки в судовому порядку, що передбачено умовами договору та не заборонено законом і обрав спосіб захисту - визнання за ним права власності на предмет іпотеки, як це вбачається з предмету та підстав позову.

Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про іпотеку» звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання у порядку, встановленому статтею 37 цього Закону (ч.3 ст.36 Закону України «Про іпотеку»).

Порядок реалізації предмета іпотеки за рішенням суду визначений у ст. 39 Закону України «Про іпотеку». Так, у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначаються, зокрема, спосіб реалізації предмета іпотеки шляхом проведення прилюдних торгів або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону. Статтею 38 Закону, визначено право іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки.

Можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачає лише у статтях 335 та 376 ЦК України. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина перша статті 328 ЦК України). Стаття 392 ЦК України, у якій йдеться про визнання права власності, не породжує, а підтверджує наявне в позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, у тому випадку, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності, а також у разі втрати позивачем документа, який посвідчує його право власності (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України віж 30 березня 2016р. у справі № 6-1851цс15).

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону України «Про іпотеку» іпотекодавець має право володіти та користуватись предметом іпотеки відповідно до його цільового призначення, якщо інше не встановлено цим Законом. У частині 2 ст. 9 Закону зазначено, що іпотекодавець має право виключно на підставі згоди іпотекодержателя, зокрема, відчужувати предмет іпотеки.

Згідно ст. 1 Закону України В«Про іпотекуВ» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Відтак, при передачі нерухомого майна в іпотеку, право власності у іпотекодержателя на іпотечне майно не виникає, і іпотечне майно залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, який лише обмежений у праві розпоряджатися майном.

Згідно пунктів 2.15. договорів іпотеки, у випадку невиконання позичальником зобов'язань по кредитному договору, іпотекодержатель має право перевести на себе право власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання за кредитним договором або від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, передбаченому розділом V Закону України «Про іпотеку».

У пункті 5.7. договорів іпотеки визначено, що звернення стягнення на предмет іпотеки в разі набуття іпотекодержателем права на таке звернення може бути здійснено в позасудовому порядку згідно з умовами договору про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом переходу до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки, про що іпотекодержатель письмово повідомляє іптекодавця, з дотриманням вимог, установлених ст.37 Закону України «Про іпотеку». Слід зазначити, що отримання згоди від іпотекодавця на перехід до іпотекодержателя права власності на предмет іпотеки умовами договорів не передбачено.

Відповідно до ч. 1 ст. 37 Закону України «Про іпотеку, іпотекодержатель може задовольнити забезпечену іпотекою вимогу шляхом набуття права власності на предмет іпотеки. Правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно, яке є предметом іпотеки, є договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання.

Виходячи з положень частини другої статті 16 ЦК України, частини третьої статті 33, статті 36, частини першої статті 37 Закону України В«Про іпотекуВ» не виключається можливість звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, оскільки цими нормами передбачено задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки, яке ототожнюється зі способом звернення стягнення, якщо такий спосіб передбачено іпотечним договором (Постанова Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 11 грудня 2013р. у справі № 6-124цс13).

Аналізуючи вищенаведене, суд звертає увагу, що визнання права власності на майно за позивачем можливе у випадку, якщо таке майно було набуте позивачем раніше на законних підставах, і позивач у такий спосіб вимагає підтвердити право власності на майно, оскільки відповідач не визнає, заперечує або оспорює наявне в позивача право власності. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (договорів іпотеки), або за рішенням суду, якщо такий спосіб передбачено договором, і про це йдеться у постановах Верховного Суду України, що наведені вище. Тобто, звернення стягнення на предмет іпотеки можливе або шляхом передачі іпотекодержателю у власність предмета іпотеки в рахунок виконання забезпечених іпотекою зобов'язань за рішенням суду, якщо такий спосіб передбачено договором, або шляхом переведення іпотекодержателем на себе право власності на предмет іпотеки на підставі договору, як це передбачено п.п. 2.15. та 5.7. договорів іпотеки.

Відтак, враховуючи підстави позову та вищенаведене, такий спосіб захисту як звернення стягнення за іпотечним договором шляхом визнання права власності на предмет іпотеки не відповідає положенням законодавства, оскільки, як встановлено вище, при передачі нерухомого майна в іпотеку, право власності у іпотекодержателя на іпотечне майно не виникає, і іпотечне майно залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, який лише обмежений у праві розпоряджатися майном, а відтак підстав для визнання права власності на іпотечне майно за позивачем відсутні.

З огляду на викладене, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що за обставин встановлених вище, враховуючи предмет та підстави позову, позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що у задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно ч. 1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

У силу припису статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується. Отже, обов'язок доведення наявності обставин, з якими закон пов'язує визнання господарським судом оспорюваного правочину недійсним, покладається на позивача.

Частиною 1 ст. 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою ст. 203 ЦК України.

Так, відповідно до ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Судом встановлено, що 29.11.2011р. та 12.10.2012р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - іпотекодержатель) та ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» (надалі - іпотекодавець) укладено договори іпотеки на забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р.

02.12.2013р. між Публічним акціонерним товариством «Астра Банк» (надалі - продавець) та Публічним акціонерним товариством В«Дельта БанкВ» (надалі - покупець) укладено договір купівлі-продажу прав вимоги, відповідно до умов якого продавець продав (відступив) права вимоги та передав їх покупцю, а покупець купив права вимоги Публічного акціонерного товариства «Астра Банк» за кредитним договором №699000031818009 від 29.11.2011р. та договорам забезпечення.

Згідно із іпотечним договором від 29.11.2011р. іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: адміністративний корпус літ.«А-2», загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а., а згідно із іпотечним договором від 12.10.2012р. іпотекодавець передає іпотекодержателю в іпотеку належний йому на праві власності об'єкт нерухомості, а саме: складські приміщення літ.«Б-2», загальною площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою: Львівська область, м.Львів, вул.Молочна, буд.№15-а.

У зустрічній позовній заяві позивач за зустрічним позовом стверджує, що договори іпотеки та усі додаткові договори до них були підписані від імені ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» директором ОСОБА_5 з перевищенням повноважень наданих статутом товариства, також відсутнє належним чином оформлене рішення загальних зборів товариства про схвалення спірних іпотечних договорів, а тому, відповідно, існують підстави для задоволення зустрічного позову та визнання недійсними договорів іпотеки.

ОСОБА_5 була призначена на посаду директора ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» рішенням загальних зборів учасників товариства, оформленим протоколом загальних зборів №45 від 13.07.2009р. На момент підписання спірних договорів іпотеки та додатків до них, директор діяв на підставі Статуту ТОВ В«Компанія-ЮтаВ» затвердженого зборами учасників 27.06.2002р., зареєстрованого відділом реєстрації та ліцензування департаменту економічної політики та ресурсів Львівської міської ради 01.07.2002 року, № запису 15998.

Позивач за зустрічним позовом посилається на наступні положення статуту товариства.

Відповідно до п.6.1.1. вказаного статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» , управління товариством здійснюється зборами учасників та директором.

Пунктом 6.12.7. статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» передбачено, що директор самостійно вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до компетенції зборів учасників. Збори учасників можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм до компетенції директора. Пунктом 6.12.8. статуту передбачено, що директор підзвітний зборам учасників та організовує виконання їхніх рішень. Директор не вправі приймати рішення, які є обов'язковими для зборів учасників товариства.

Відповідно до п.6.3. статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» до компетенції зборів учасників товариства відноситься, зокрема, прийняття рішення про відчуження та заставу нерухомого майна, яке належить товариству.

Як встановлено судом, рішенням зборів учасників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта», що оформлене протоколом №56 від 27.10.2011р., було вирішено виступити майновим поручителем за кредитом ТзОВ «ЛІРО» в сумі 1 100 000,00 грн. в АТ «Астра Банк» та надати в заставу комерційну нерухомість - адмінкорпус А-2 загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Молочна, 15-а та уповноважено директора ОСОБА_5 підписати необхідні договори.

Також із матеріалів справи вбачається, що рішенням зборів учасників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта», що оформлене протоколом №60 від 17.09.2012р., було вирішено виступити майновим поручителем за кредитом ТзОВ «ЛІРО» в сумі 5 000 000,00 грн. в АТ «Астра Банк» та надати в заставу комерційну нерухомість - адмінкорпус А-2 загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Молочна, 15-а, а також складське приміщення (літ.Б-2) площею 2 110,6 кв.м, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Молочна, 15-а та уповноважено директора ОСОБА_5 підписати необхідні договори.

Згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Компанія-Юта», оформленого протоколом № 58 від 20.07.2012р., прийнято рішення залишити в заставі комерційну нерухомість - адмінкорпус А-2 загальною площею 500,9 кв.м, що знаходиться за адресою м.Львів, вул.Молочна, 15-а., а згідно з рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Компанія-Юта», оформленого протоколом № 63 від 25.03.2013р., прийнято рішення про необхідність внесення змін в іпотечний договір від 29.11.2011р. реєстр.№5179 та іпотечний договір від 12.10.2012р. реєстр. № 3904 та уповноважено директора ОСОБА_5 підписати необхідні договори.

У додаткових поясненнях позивач за зустрічним позовом зазначає, що ТОВ «Компанія-Юта» заперечує будь-яке схвалення іпотечних договорів. Як зазначає позивач, Постановою Львівського апеляційного господсрького суду Львівської області від 21.01.2016р. у справі № 914/2978/15 визнано недійсними рішення загальних зборів ТОВ «Компанія-Юта» оформлених протоколами №56 від 27.10.2011р., №60 від 17.09.2012р., №58 від 20.07.2012р., № 63 від 25.03.2013р.

Позивач за зустрічним позовом стверджує, що визнані судом недійсними рішення загальних зборів товариства не створюють будь-яких юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

У пункті 3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» зазначено, що відповідно до пункту "і" частини п'ятої статті 41 і статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження. Тому якщо господарським судом буде з'ясовано, що статутом товариства з обмеженою відповідальністю право виконавчого органу цього товариства на укладення договору не обмежено, тобто такий орган уклав договір без порушення наданих йому повноважень, то сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Відповідно до п. 6.12.9. Статуту, директор діє від імені товариства, має право без доручення виконувати наступні дії, зокрема, укладати та підписувати на Україні та за її межами договори (угоди, зовнішньоекономічні контракти), доручати іншим особам їх укладення та/або підписання, виконувати такі угоди.

Відтак, статутом ТОВ «Компанія-Юта» право на укладення директором договорів не обмежено, і зокрема щодо суми.

Однак, позивач за зустрічним позовом звертає увагу на п.6.3. статуту ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю В«Компанія-ЮтаВ» в якому зазначено, що до компетенції зборів учасників товариства відноситься, зокрема, прийняття рішення про відчуження та заставу нерухомого майна, яке належить товариству.

Слід зазначити, що відповідно до пункту "і" частини п'ятої статті 41 і статті 59 Закону України "Про господарські товариства" до компетенції загальних зборів учасників товариства з обмеженою відповідальністю віднесено затвердження договорів, укладених на суму, що перевищує вказану в статуті товариства. Цими нормами передбачено не укладення договорів, а їх затвердження.

Як зазначено у абзаці 4 п.3.5. вищенаведеної Постанови, визнання судом недійсним рішення загальних зборів акціонерного товариства, на підставі яких керівником цього товариства було укладено договір застави (іпотеки), не може бути підставою для визнання недійсним відповідного договору, оскільки не усуває факту законності дій керівника щодо виконання рішення загальних зборів.

Із матеріалів справи судом встановлено, що на момент укладення договорів іпотеки від 29.11.2011р. та 12.10.2012р., директор ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта» ОСОБА_5 діяв в межах повноважень, наданих йому рішеннями зборів учасників товариства та статутом. Вказані рішення учасників ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта» на момент укладення договорів іпотеки від 29.11.2011р. та 12.10.2012р. були чинними та не визнані недійсними у судовому порядку, а тому директор ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта» в силу п. 6.12.8. статуту товариства виконував рішення загальних зборів, які були чинними на день укладення та підписання договорів іпотеки. Тому, як вбачається положень п.3.5. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013р. «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», якщо директор ТОВ «Компанія-Юта» ОСОБА_5 уклав договір без перевищення наданих йому повноважень, сам лише факт незатвердження договору після його підписання не може бути підставою для визнання договору недійсним.

Окрім того, слід зазначити що у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, тому скасування рішенням господарського суду рішень загальних зборів, предметом розгляду якого був корпоративний спір між учасником і ОСОБА_1, не може бути підставою для визнання недійсним цивільного договору укладеного з Банком, який не є суб'єктом корпоративних відносин (Аналогічна позиція висловлена у Постанові Верховного Суду України від 06.05.2011р. у справі N 4/105-10).

Тобто, відносини між банком і товариством засновані на цивільному договорі, тому рішення господарського суду, яким рішення зборів визнано недійсним, не стосується прав та обов'язків банку, який не є суб'єктом корпоративних відносин. Разом з тим, за таких обставин банк не знав і не міг знати на момент укладення договору про порушення під час скликання та проведення загальних зборів, і позивачем за зустрічним позовом не доведено інше, водночас рішення зборів, враховуючи п.3.3. статуту, прийнято 2/3 голосів тощо.

Таким чином, позивачем за зустрічним позовом не доведено, що директор ОСОБА_1 з обмеженою відповідальністю «Компанія-Юта» ОСОБА_5 в момент укладення договорів іпотеки від 19.11.2011р. та 12.10.2012р. діяв поза межами наданих йому повноважень, а отже у задоволенні зустрічного позову слід відмовити.

В порядку ст. 4 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Як вбачається з матеріалів справи, на дату подання позовної заяви до суду відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, що діяла на день пред'явлення позову) позивач за первісним позовом був звільнений від сплати судового збору, відтак судовий збір з позивача за первісним позовом не стягується.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, сплачений судовий збір за подання зустрічного позову покласти на позивача за зустрічним позовом.

Керуючись ст.ст.4 3 , 33, 34, 43, 49, 82-85 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. У задоволенні зустрічного позову відмовити повністю.

3. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.

Повний текст рішення

підписано 26.09.2016р.

Суддя Петрашко М.М.