Рішення

від 19.09.2016 по справі 922/757/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2016 р.Справа № 922/757/16

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Добрелі Н.С.

при секретарі судового засідання Сланова М.Ю.

розглянувши справу

за позовом Державного підприємства "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр", м. Харків 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міська рада, 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області, 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 Держгеокадастру у місті Харкові до Гаражно-будівельного кооперативу "Радист", м. Харків про витребування ділянки за участю представників:

позивача - ОСОБА_4, за довіреністю № 4 від 12.01.2016 року;

відповідача - не з`явився;

третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_1 міська рада) - ОСОБА_5. за довіреністю № 08-11/7797/2-15 від 30.12.2015 року;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області) - не з`явився;

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача (ОСОБА_3 Держгеокадастру у місті Харкові) - ОСОБА_6, за довіреністю № 548/63-15 від 31.12.2015 року;

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" звернулось до господарського суду Харківської області з позовною заявою до Гаражно-будівельного кооперативу "Радист" про витребування з незаконного володіння земельної ділянки площею 600 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13-А та передати її Державному підприємству "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" у стані, вільному від забудови.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18 березня 2016 року було прийнято вказану позовну заяву, порушено провадження у справі та призначено її розгляд на 04 квітня 2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 29.03.2016 року позивач надав клопотання про відкладення справи (вх. № 10276), у зв`язку із участю представника позивача в іншому судовому засіданні у Харківському окружному адміністративному суді. На підтвердження даного клопотання позивачем було надано копію ухвали Харківського окружного адміністративного суду.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 04.04.2016 року представник відповідача надав клопотання про відкладення розгляду справи для надання часу ознайомитись із матеріалами справи (вх. № 10882).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 04.04.2016 року розгляд справи було відкладено на 18.04.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 14.04.2016 року від позивача супровідним листом (вх. № 12501) надійшли документи для долучення до матеріалів справи.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.04.2016 року від відповідача надійшли заперечення (вх. № 12820) з додатками по справі. У своїх запереченнях на позов, відповідач зазначає про те, що початкове та додаткове будівництво гаражів, гаражно-будівельного кооперативу "Радист", кожного разу узгоджувалося з Державним підприємством "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центра" та доводи позивача в частині незаконного зайняття земельної ділянки гаражними боксами, які належать членам ГБК "Радист" не відповідають дійсності, оскільки рішення ОСОБА_1 міської ради № 132/03 від 24.06.2003 року ГБК "Радист" надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва додаткових гаражних боксів по вул. Балканська, 13, в м. Харкові. Таким чином, відповідач вважає, що на протязі 2001-2003 року керівництвом Харківського обласного радіотелевізійного передавального центру свідомо було надано згоду на виділення земельної ділянки ГБК "Радист" площею 6000 кв.м. для будівництва додаткових гаражних боксів на території Радіостанції РС-3. Відповідач вказує також на пропущення позивачем строку позовної давності на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки членами ГБК "Радист" гаражні бокси на спірній земельній ділянці побудовані в період 2005-2008 років відповідно до технічного паспорту гаражні бокси з № 190 по № 277, а також дана обставина підтверджується фактом відсутності будівельних робіт на території ГБК "Радист" в більш пізній період. Крім того, відповідач посилається на те, що членами гаражно-будівельного кооперативу "Радист", гаражні бокси яких знаходяться на спірній території, зареєстровано право власності на гаражні бокси.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.04.2016 року від представника 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області надійшли пояснення (вх. № 12896/16) по справі.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 18.04.2016 року від представника 3-тьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області надійшло клопотання (вх. № 12893/16) про залучення до участі у справі, в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ОСОБА_3 Держгеокадастру у місті Харкові.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 18.04.2016 року розгляд справи було відкладено на 10.05.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 10.05.2016 року представник відповідача надав клопотання (вх. № 15026) про продовження строку розгляду справи № 922/757/16 за межами двомісячного строку, встановленого ст. 69 ГПК України.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.05.2016 року розгляд справи було відкладено на 30.05.2016 року.

Через канцелярію господарського суду Харківської області 26.05.2016 року від представника відповідача надійшло клопотання (вх. № 17605) про застосування строку позовної давності.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.05.2016 року призначено у справі судову земельно-технічну експертизу. Провадження у справі № 922/757/16 зупинено. Матеріали справи № 922/757/16 направлено до Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7.

14.07.2016 року від судового експерта Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7 надійшло клопотання (вх. № 1811) про надання додаткових матеріалів, необхідних для проведення експертизи № 6420 разом зі справою № 922/757/16.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2016 року було поновлено провадження у справі № 922/757/16.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19.07.2016 року клопотання судового експерта про надання додаткових матеріалів було задоволено судом та провадження у справі зупинено.

14.09.2016 року ОСОБА_1 науково-дослідним інститутом судових експертиз ім. Засл. проф. ОСОБА_7 справу № 922/757/16 було повернуто до господарського суду Харківської області разом із повідомленням про неможливість проведення експертизи.

Ухвалою господарського суду Харківської області провадження у справі № 922/757/16 року було поновлено та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.09.2016 року.

Представник позивача в судовому засіданні 19.09.2016 року підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_1 міська рада в судовому засіданні 19.09.2016 року підтримав позов.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_3 Держгеокадастру у місті Харкові в судовому засіданні 19.09.2016 року підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання 19.09.2016 року не з`явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений телефонограмою.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Харківській області в судове засідання 19.09.2016 року не з`явився.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд встановив наступне.

Рішенням сесії ОСОБА_1 міської ради № 87/05 від 27.04.2005 «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам» (п.1.1. Додатку № 1) державному підприємству «ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр» надано згоду на розробку проекту відведення земельної ділянки загальною площею орієнтовно 2,9316 га по вул. Балканській, 13 (в тому числі: ділянка № 1 - площею 0,18 га для експлуатації та обслуговування житлового будинку, ділянка № 2 - площею 2,7516 га) для експлуатації та обслуговування радіотелевізійного передавального центру та допоміжних будівель.

Проект відводу земельної ділянки було погоджено ОСОБА_3 містобудування та архітектури (висновок № 12792 від 07.11.2007) та ОСОБА_3 земельних ресурсів у м. Харків (висновок № 331/08 від 12.02.2008).

Рішенням сесії ОСОБА_1 міської ради № 356/08 від 24.12.2008 «Про припинення та надання юридичним та фізичним особам у користування земельних ділянок для експлуатації та обслуговування будівель та споруд» (пп. 61.1 та пп. 61.2. пункту 61 Додатку № 1)

- внесено зміни до п.1.1. додатку 1 до рішення XXXV сесії ОСОБА_1 міської ради IV скликання «Про надання згоди на розробку проектів відведення земельних ділянок юридичним та фізичним особам» від 27.04.2005 р. № 87/05 замінивши слова та цифри «вул. Балканській, 13» та «2,9316» на слова та цифри «вул. Балканській, 13-А» та « 2,5944»

- надано державному підприємству «ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр» в постійне користування земельну ділянку площею 2,5944 га у тому числі: ділянка № 1 площею 0,3425 га, для експлуатації та обслуговування житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови по вул. Балканській, 13 (Фрунзенський район) та земельну ділянку № 2 площею 2,2519 та для експлуатації та обслуговування радіотелевізійного передавального центру та допоміжних будівель за рахунок земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та іншого призначення по вул. Балканській, 13-А (Фрунзенський район).

Відповідно до ч.1 ст.22 та ч.1 ст. 23 Земельного кодексу України, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними ОСОБА_6 народних депутатів.

Відповідно до ст.125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Державне підприємство «ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр» згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 309624 від 27.10.2011 є землекористувачем земельної ділянки площею 2,2519 га, розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13-А.

На підставі геодезичної зйомки Департаментом земельних відносин ОСОБА_1 міської ради було здійснено обстеження земельної ділянки та Актом № 1314/15 від 23.06.2015 обстеження земельної ділянки по вул. Балканська, 13-А, було встановлено, що частина вказаної земельної ділянки, площею 0,06 га, яка надана в постійне користування позивачу, використовується гаражно-будівельним кооперативом «Радист» для обслуговування гаражних боксів.

21 жовтня 2015 за № 935 позивачем було направлено на адресу голови гаражного кооперативу «Радист» претензію з вимогою повернути державне майно законному землекористувачу шляхом звільнення земельної ділянки від незаконно та самовільно побудованих гаражів.

Як вбачається з матеріалів справи, 17 грудня 2015 року Департаментом земельних відносин вдруге було проведено обстеження земельної ділянки по вул. Балканській, 13-А, про що було складено Акт № 2251/15, в якому зазначено, що земельна ділянка площею 0,06 га, яка надана в постійне користування ДП ХОРТПЦ, використовується гаражно- будівельним кооперативом «Радист» для обслуговування гаражних боксів та встановлено, що рішення ОСОБА_1 міської ради щодо надання в оренду земельних ділянок для експлуатації та обслуговування гаражів ГБК «Радист» за вказаною адресою не приймались.

Як зазначає у своєму позові позивач, гаражно-будівельний кооператив «Радист» порушив права позивача щодо вільного користування належною йому на законних підставах земельною ділянкою, у зв`язку з чим звернувся до суду з позовом про витребування з незаконного володіння земельної ділянки площею 600 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13-А та передати її Державному підприємству "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" у стані, вільному від забудови.

Заперечення відповідача ґрунтуються на тому, що початкове та додаткове будівництво гаражів, гаражно-будівельного кооперативу "Радист", кожного разу узгоджувалося з Державним підприємством "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" та доводи позивача в частині незаконного зайняття земельної ділянки гаражними боксами, які належать членам ГБК "Радист" не відповідають дійсності, оскільки рішення ОСОБА_1 міської ради № 132/03 від 24.06.2003 року ГБК "Радист" надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва додаткових гаражних боксів по вул. Балканська, 13, в м. Харкові. Таким чином, відповідач вважає, що на протязі 2001-2003 року керівництвом Харківського обласного радіотелевізійного передавального центру свідомо було надано згоду на виділення земельної ділянки ГБК "Радист" площею 6000 кв.м. для будівництва додаткових гаражних боксів на території Радіостанції РС-3. Відповідач вказує також на пропущення позивачем строку позовної давності на звернення до суду з відповідним позовом, оскільки членами ГБК "Радист" гаражні бокси на спірній земельній ділянці побудовані в період 2005-2008 років відповідно до технічного паспорту гаражні бокси з № 190 по № 277, а також дана обставина підтверджується фактом відсутності будівельних робіт на території ГБК "Радист" в більш пізній період. Крім того, відповідач посилається на те, що членами гаражно-будівельного кооперативу "Радист" зареєстровано право власності на гаражні бокси які знаходяться на спірній території.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить із наступного.

Відповідно до статті 1 Земельного кодексу України - земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Згідно з вимогами частини 2 статті 44 Конституції України, рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх не відповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування та державних органів приватизації щодо земельних ділянок, на яких розташовані об'єкти, які підлягають приватизації, в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Як вже було встановлено судом, позивач використовує земельну ділянку за адресою: м. Харків, вул. Балканська ,13-А, на підставі Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 309624 від 27.10.2011.

У зв`язку із проведенням Департаментом земельних відносин ОСОБА_1 міської ради обстеження земельної ділянки по вул. Балканська, 13-А, було встановлено, що частина вказаної земельної ділянки, площею 0,06 га, яка надана в постійне користування ДП ХОРТПЦ, використовується гаражно-будівельним кооперативом «Радист» для обслуговування гаражних боксів.

Заперечення відповідача щодо того, що гаражні бокси знаходяться на земельній ділянці, яку було виділено відповідачу відповідно до рішення ОСОБА_1 міської ради № 356/08 від 24.12.2008 року та не зачіпають територію позивача, не підтверджуються матеріалами справи, з огляду на наступне.

Рішенням ОСОБА_1 міської ради народних депутатів № 224 від 29.06.1992 року, дозволено Харківському обласному радіотелевізійному передаючому центру здійснити у 1992-1993 роках будівництво боксових гаражів для зберігання автотранспорту працівників центру на його території по вул. Балканській, 13.

Додатково рішенням Фрунзенської районної ради народних депутатів № 198 від 01.12.1992 року, було зареєстровано статут гаражно-будівельного кооперативу «Радист» та затверджено список членів кооперативу.

Вищезазначеним рішенням встановлено, що згідно з рішенням міськвиконкому № 32 від 03.02.1992 року ОСОБА_1 обласним радіотелевізійним передаючим центром розроблена та погоджена у встановленому порядку проектно-кошторисна документація на будівництво боксових гаражів для зберігання індивідуального автотранспорту працівників центру на його території по вул. Балканській, 13.

Відповідно до рішення виконкому ОСОБА_1 міської ОСОБА_6 народних депутатів № 13 від 14.01.1998 року, гаражно-будівельному кооперативу «Радист» було надано у постійне користування земельну ділянку, про що видано Акт на постійне користування № 364 від 01.09.1998 року.

Як стверджує відповідач, відповідно до листа № 2645 від 18.06.2002 року ОСОБА_1 міське правління земельних ресурсів не заперечувало проти проектування ГБК «Радист» додаткових гаражних боксів по вул. Балканській, 13.

Одночасно відповідно до листа № 31/6777 від 20.12.2002 року відповідачем отримана згода на проектування додаткових гаражних боксів у кількості 37 штук по вул. Балканській, 13 від ОСОБА_1 міської санітарно-епідеміологічної станції.

Крім того, відповідно до рішення ОСОБА_1 міської ради № 132/03 від 24.06.2003 року ГБК «Радист» надано дозвіл на розроблення проекту відведення земельної ділянки для будівництва додаткових гаражних боксів по вул. Балканська, 13, в м. Харкові.

Проте суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до технічної документації, наданої відповідачем, спірні гаражні бокси знаходяться на відведеній ГБК «Радист» земельній ділянці за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13.

В той час, як відповідно до проведеної геодезичної зйомки Департаменту земельних відносин ОСОБА_1 міської ради, відповідачем було порушено межі відповідної земельної ділянки та частина гаражних боків ГБК «Радист» знаходяться на земельній ділянці, яка відповідно до Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 309624 від 27.10.2011 року (м. Харків, вул. Балканська, 13А, площею 2,2519га) належить позивачу.

В ході розгляду справи, позивачем було заявлено клопотання про проведення у справі судової експертизи.

Судом було задоволено вищезазначене клопотання та призначено у справі судову земельно-технічну експертизу на вирішення якої поставлено наступні питання:

- Чи відповідає фактичне розташування гаражних боксів гаражно-будівельного кооперативу "Радист" відносно встановлених меж земельної ділянки на підставі технічної документації за адресою м. Харків, вул. Балканська, 13 (акт на постійне користування № 364 від 01.09.1998 року)?

- Чи займає гаражно-будівельний кооператив "Радист" по вул. Балканська, 13-А земельну ділянку, яка належить на праві постійного користування ДП "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" на підставі Акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 309624 від 27.10.2011 року?

Судові витрати по сплаті вказаної експертизи було покладено на відповідача по справі, як ініціатора даної експертизи.

Проте відповідачем не було оплачено рахунок на оплату експертизи, виставлений ХНДІ СЕ ім. засл. проф. ОСОБА_7, у зв`язку з чим справа № 922/757/16 була повернута до суду без виконання експертизи.

Інших доказів, що підтверджували б обставини щодо того, що гаражні бокси ГБК «Радист» не займають земельну ділянку позивача, відповідачем до суду не надано.

Щодо заперечень відповідача стосовно того, що гаражні боки належать на праві власності фізичним особам, а не гаражно-будівельному кооперативу "Радист", суд зазначає наступне.

Посилання відповідача на оформлення власниками гаражних боків права власності не підтверджується матеріалами справи, оскільки відповідно до технічного паспорту, наданого відповідачем, власником майна (гаражні бокси з № 190-277) є ГБК "Радист".

Крім того, як вже було встановлено судом, предметом розгляду даної справи є звільнення земельної ділянки, яка належить на праві постійного користування позивачеві, за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13А.

В той час, як відповідачем були надані документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою та право власності на гаражних бокси за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 139 Господарського кодексу України передбачає, що майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються чи використовуються у діяльності суб'єктів господарювання та відображаються в їх балансі або враховуються в інших передбачених законом формах обліку майна цих суб'єктів.

Статтею 145 Господарського кодексу України майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону, а зміна правового режиму майна суб'єкта господарювання здійснюється за рішенням власника (власників) майна у спосіб, передбачений Кодексом та прийнятими відповідно до нього іншими законами, крім випадків, якщо така зміна забороняється законом.

Згідно статті 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю, а власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Відповідно до приписів статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (стаття 1213 цього ж Кодексу).

Суд, також вважає за необхідне зауважити, що відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною ОСОБА_6 України, є частиною національного законодавства України.

Законом України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції" від 17.07.1997 р. ратифіковано Конвенцію про захист прав і основних свобод людини 1950 р., Перший протокол та протоколи № 2, 4, 7, 11 до Конвенції.

Відповідно до ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно положень ст. 1 Першого протоколу Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. На рівні національної правової системи відповідне положення кореспондується з приписами ч. 1, 4 ст. 41 Конституції України, відповідно до яких кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності; право приватної власності є непорушним.

Пунктом 21 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федоренко проти України" від 30.06.2006 р. визначено, що відповідно до прецедентного права органів, що діють на підставі Конвенції, право власності може бути "існуючим майном" або коштами, включаючи позови, для задоволення яких позивач може обґрунтовувати їх принаймні "виправданими очікуваннями" щодо отримання можливості ефективного використання права власності.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в матеріалах справи наявні докази того, що ГБК «Радист» займає земельну ділянку по вул. Балканській, 13-А, яка належить на праві постійного користування ДП "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" на підставі Акту на право постійного користування земельною ділянкою серія ЯЯ № 309624 від 27.10.2011 року та частина гаражних боків порушує межі земельної ділянки позивача, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо витребування у Гаражно-будівельного кооперативу «Радист» з незаконного володіння земельної ділянки площею 600 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13-А та передання її Державному підприємству "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" у стані, вільному від забудови.

Щодо клопотання відповідача про застосування строків позовної давності, суд зазначає наступне.

Статтею 256 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу; загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У зобов'язальних правовідносинах, в яких визначено строк виконання зобов'язання, перебіг позовної давності починається з дня, наступного за останнім днем, у який відповідне зобов'язання мало бути виконане.

Частиною третьою статті 267 ЦК України передбачена можливість застосування позовної давності, у тому числі й спеціальної, лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення рішення судом. Законом не встановлено вимог щодо форми заяви сторони про сплив позовної давності. Відтак її може бути викладено у відзиві на позов або у вигляді окремого клопотання, письмового чи усного.

Позовна давність не є інститутом процесуального права та не може бути відновлена (поновлена) в разі її спливу, але за приписом частини п'ятої статті 267 ЦК України позивач вправі отримати судовий захист у разі визнання поважними причин пропуску позовної давності.

В даному випадку, з матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про порушення свого права щодо користування земельною ділянкою, яка належить останньому на підставі акту про право постійного користування, 23.06.2015 року після проведення Департаментом земельних відносин ОСОБА_1 міської ради геодезичної зйомки.

Доказів, що свідчили б про те, що позивач раніше дізнався про порушення свого права в матеріалах справи відсутні.

Посилання відповідача на те, що гаражні боки були побудовані у період з 2005 року по 2008 рік не приймаються судом до уваги, в якості доказів обізнаності позивача про порушення його права, оскільки з технічної документації без проведення зйомки не вбачається порушення меж земельної ділянки позивача.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позивач дізнався про порушення свого права лише 23.06.2015 року, тобто без порушення трирічного строку позовної давності, встановленого статтею 256 Цивільного кодексу України ,у зв`язку з чим клопотання відповідача про застосування строків позовної давності не підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, статтями 11, 22, 626, 627, 629, 1166 Цивільного кодексу України, статтями 12, 80, 83, 116, 122, 123, 125, 126, 152, 156, 157, 187, 188, 189 Земельного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Витребувати у Гаражно-будівельного кооперативу «Радист» ( м. Харків, вул. Балканська,13, код. 23750904) з незаконного володіння земельної ділянки площею 600 кв.м., розташованої за адресою: м. Харків, вул. Балканська, 13-А та передання її Державному підприємству "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" ( м. Харків , вул. Дерев'янка,1-А код. 01188827) у стані, вільному від забудови.

Стягнути з Гаражно-будівельного кооперативу «Радист» ( м. Харків, вул. Балканська,13, код 23750904) на користь Державного підприємства "ОСОБА_1 обласний радіотелевізійний передавальний центр" ( м. Харків , вул. Дерев'янка,1-А код 01188827 р/р 26009199383001 в ХФ КБ "Приватбанк" м. Харків, МФО 351533) 11536,00 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 26.09.2016 р.

Суддя ОСОБА_8

922/757/16