ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.09.2016 року Справа № 904/3422/16 Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Березкіна О.В. ( доповідач)
суддів: Чус О.В., Дармін М.О.
при секретарі: Логвіненко І.Г.
Представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1, директор, наказ №4-к від 13.01.2008 р.;
від позивача: ОСОБА_2 , довіреність б/н від 27.05.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_3 ТВО Ген.директора, наказ №62/К від 07.06.2016 р.;
від відповідача: ОСОБА_4 , довіреність №20/09 від 20.09.2016 р.;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісвіт»
на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6 липня 2016 року по справі № 904/3422/16
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс» LTD, м. Дніпропетровськ
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісвіт», м. Дніпропетровськ
про стягнення 104 403,60 грн.
В судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частину постанови (ст.ст.85, 99, 105 ГПК України).
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 6 липня 2016 року (суддя Дубінін І.Ю.) позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно-будівельна фірма «Стройкомплекс» LTD - задоволені.
Суд стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна фірма "Стройкомплекс" LTD - 104 403 (сто чотири тисячі чотириста три) грн. 60 коп. основного боргу, 1 566 (одна тисяча п'ятсот шістдесят шість) грн. 05 коп. витрат по сплаті судового збору.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Полісвіт» звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив рішення суду скасувати, та відмовити у позові.
В обґрунтування своєї скарги відповідач посилається на те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального і матеріального права, зробив висновок, який не відповідає встановленим обставинам справи.
Так, апелянт посилається на те, що позивач не мав ліцензії на виконання обумовлених договором робіт, та не надав доказів того, що головний інженер проекту має відповідний кваліфікаційний сертифікат, що унеможливлює подальше використання такого проекту за призначенням.
Крім того, апелянт вважає, що оскільки позивач не виконав обов'язку щодо захисту проектних рішень в експертних установах, то також відсутні підстави для оплати виконаних робіт.
Всі ці обставини, на думку апелянта, є підставами для скасування рішення суду та відмови у позові.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 25 липня 2016 року апеляційна скарга була прийнята до розгляду, розгляд справи було призначено у судовому засіданні на 30 серпня 2016 року колегією суддів у складі : головуючого судді Березкіної О.В.( доповідача); суддів: Чус О.В., Подобєд І.М.
Зміна складу колегії суддів відбулась на підставі розпорядження керівника апарату суду ОСОБА_5 від 29 серпня 2016року та протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 29 серпня 2016 року , у зв»язку з відпусткою судді Подобєда І.М., справу передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Березкіна О.В. (доповідач), судді: Дармін М.О., Чус О.В.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги, просив рішення суду скасувати та відмовити у задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги та просив залишити без змін рішення суду.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні в частині стягнутої суми з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 28 квітня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісвіт", як замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно- будівельна фірма "Стройкомплекс" LTD, як проектувальник, був укладений договір на виконання проектних робіт № П-024.11 (далі - договір), за умовами п. 1.1. договору, замовник доручає, а проектувальник приймає на себе зобов'язання розробити робочий проект: "Реконструкція цеху по виробництву паперово-білої продукції продуктивністю 16 млн виробів / рік по вул. Будівельників, 34 в м. Дніпропетровську" відповідно до ДБН А.2.2-3-2004.
Пунктом 2.1. договору встановлено, вартість робіт становить 174 006,00 грн., крім того ПДВ 20% - 34 801,20 грн. Всього: 208 807,20 грн.
Замовник здійснює передоплату в розмірі 50% від вартості робіт за договором в сумі 104 403,60грн. в т.ч. ПДВ 20% - 17 400,60грн. Оплата авансу проводиться поетапно, виходячи з виставлених рахунків (п. 2.4. договору).
Відповідно до п. 2.5. договору, наступні оплати виробляються в міру виконання робіт, відповідно до відомості виконання (додаток № 4).
Згідно п. 4.1.4. договору, замовник зобов'язується, забезпечити оплату рахунків підрядника за виконані обсяги робіт.
У відповідності до п. 4.2.1. договору, проектувальник зобов'язується, забезпечити виконання всіх видів робіт відповідно до діючих норм і правил, а також виданими замовником вихідними даними відповідно до узгодженої "Відомістю виконання робіт" (додаток № 4).
На кожен етап роботи сторони складають двосторонній акт виконаних робіт який затверджується керівниками сторін (п. 5.1. договору).
Пунктом 5.2. договору встановлено, при наявності мотивованої відмови однієї зі сторін від підписання акту здачі приймання робіт, сторони складають двосторонній акт з переліком виявлених дефектів і недоробок і строків їх усунення.
Згідно п. 8.1. договору, термін дії договору до 30.12.2012 року.
Пунктом 8.4. договору передбачено, всі додатки до договору № П-024.11 є невід'ємною його частиною.
Додатки:
1. Завдання на проектування;
2. Кошторис;
3. Протокол погодження договірної ціни;
4. Відомість виконання робіт.
Сторонами було визначено ряд суттєвих умов договору у вигляді додатків до нього, а саме: протокол узгодження договірної вартості робіт; кошторис від 28.04.11р. на суму 208 807,20 грн.; відомість виконання на суму 208 807,20 грн., які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 15-17).
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що сторонами було узгоджене завдання на проектування (а.с. 13-14).
05 квітня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полісвіт", як замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна фірма "Стройкомплекс" LTD, як проектувальник, було укладено додаткову угоду № 1 до договору на виконання проектних робіт № П-024.11 від 28.04.2011 року.
Згідно п. 3. додаткової угоди, термін дії договору № П-024.11 від 28.04.11р. продовжується до 31.03.2013 року.
Звертаючись до Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" (далі-відповідач) із позовом про стягнення 104 403,60 грн., позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна фірма "Стройкомплекс" LTD посилався на порушення відповідачем зобов'язань за договором на виконання проектних робіт № П-024.11 від 28.04.2011р., в частині повної та своєчасної оплати за виконані роботи.
Задовольняючи позовні вимоги, господарський суд першої інстанції виходив з того, що позивач виконав обумовлені договором підряду етапи робіт, які передавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" на узгодження. Оскільки відповідач приймав документацію, не зазначаючи про це у жодному документі, але фактично підтверджуючи це рядом своїх корегувань до проектної документації, то означене є підставою для стягнення суми боргу за фактично виконані роботи.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, проте, вважає, що стягнута судом першої інстанції сума підлягає зменшенню на 10 000 грн. з огляду на наступне.
У відповідності до ч. 1. ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до умов спірного договору, на кожен етап роботи сторони складають двосторонній акт виконаних робіт який затверджується керівниками сторін.
Так, сторонами був прийнятий перший етап робіт на суму 52 953,12 грн., про, що складено підписаний сторонами акт здачі приймання виконаних робіт № 1 за січень 2012 року.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" виконало умови договору, лише по оплаті авансу, а саме, як передбачено п. 2.4. спірного договору, 50% від загальної суми договору на суму 104 403,60 грн., що підтверджується випискою картки рахунку за 01.01.12-31.12.13. (а.с. 34-37) та платіжними дорученнями №№ 23680 від 28.12.12р., 23308 від 30.08.12р., 2103 від 27.05.11р., 2126 від 07.06.11р., 2178 від 22.06.11р., 2260 від 22.07.11р., 2404 від 18.08.11р.(а.с. 38-44).
В подальшому Товариством з обмеженою відповідальністю Проектно будівельна фірма "Стройкомплекс" LTD виконувались наступні етапи робіт, та передавались Товариству з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" на узгодження. Останній приймав документацію, не зазначаючи про це у жодному документі, але фактично підтверджуючи це рядом своїх корегувань до проектної документації.
Оскільки відповідач порушив умови спірного договору щодо оплати робіт, 26.04.2013 року позивач направив відповідачу лист № 83 від 25.04.2013 року з переданням актів №№ 2, 3, 4, 5 для їх підписання.
08 травня 2013 року замовник отримав вищезазначений лист та акти, про що свідчить рекомендоване повідомлення, направлене 26.04.2013 року.
Як передбачено пунктом 5.2. договору, якщо одна зі сторін мотивовано відмовляється підписувати акт здачі приймання робіт, останні складають двосторонній акт з переліком виявлених дефектів і недоробок і строків їх усунення.
31 травня 2013 року проектувальник направив на адресу замовника рахунки з вимогою по сплаті кожного етапу окремо у відповідності до актів виконання робіт, а саме, рахунок-фактура № СФ-0000014 від 31.05.13р. на суму 10 000,00 грн., № СФ-0000012 від 31.05.13р. на суму 10 122,52 грн., СФ-0000011 від 31.05.13р. на суму 14 778,88 грн., СФ-0000013 від 31.05.13р. на суму 69 502,20 грн., тобто загальна сума 104 403,60 грн., що складає залишок після сплати авансу у розмірі 50%.
04 червня 2013 року замовник отримав вищезазначені рахунки, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, яке знаходиться в матеріалах справи (а.с. 59).
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 853 Цивільного кодексу України замовник зобов'язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі. Замовник, який прийняв роботу без перевірки, позбавляється права посилатися на недоліки роботи, які могли бути встановлені при звичайному способі її прийняття (явні недоліки).
Частиною 4 статті 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як вбачається з п. 2.4 -2.5 договору, замовник проводить передоплату у розмірі 50% вартості робіт за договором в сумі 104 403,60 грн. Оплата здійснюється поетапно, на підставі виставлених рахунків. Наступні оплати проводяться по мірі виконання робіт, у відповідності до відомості виконання ( додаток № 4).
Судом встановлено, що позивачем належним чином виконанні три етапи робіт згідно відомості виконання, що не спростовано відповідачем, оскільки ним отримані, але не підписані акти виконаних робіт, проте він не звернувся до позивача з мотивованою відмовою від прийняття робіт, своєчасно не заявив про їх недоліки, отже не звільняється від обов'язку оплатити роботи, виконанні за договором підряду
Оскільки у порушення умов договору та вимог діючого законодавства акти готовності по робочому проекту, виконаному відповідно до затвердженого завдання на проектування, замовником не були підписані, не були видані офіційні відповіді про причини відмови від підписання актів, господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення на користь позивача вартості виконаних, але не сплачених робіт.
В той же час, як вбачається з додатку № 4 до договору, який був узгоджений сторонами, передбачені виконання чотирьох етапів робіт: 1). Розробка 1 етапу проекту; 2). Розробка 2 етапу проекту , в т.ч. вентиляція; 3). Розробка 3 етапу робіт, в т.ч. електротехнічна частина, інженерне обладнання, ОВОС, кошториси; 4). Передача Замовнику повного комплекту документації у відповідності із « Завданням на проектування».
Згідно додатку № 4 до договору, вартість четвертого, завершального етапу робіт - передача замовнику повного комплекту документації, складає 10 000 грн.
Відповідно до п. 4.2.2 проектувальник зобов'язується виконати захист проектних рішень в експертних організаціях.
Оскільки, саме передача повного комплекту документів є підставою для захисту проектних рішень в експертних організаціях, колегія суддів вважає, що саме останній етап робіт залишився невиконаним позивачем, тому вартість зазначеного етапу робіт підлягає виключенню із загальної вартості виконаних робіт, тому стягненню на користь позивача підлягає 94 403,60 грн.
Доводи апелянта про відсутність ліцензії, наявність недоліків проекту є безпідставними, оскільки вони не підтверджені належними та допустимими доказами.
Як вбачається з матеріалів справи, у позивача на час укладання договору була наявна ліцензія від 25.04.2010г. Серия АВ № 516310, строком дії до 22.04 2015р., згідно до якої ТОВ ПБФ «Стройкомплекс» LTD, на момент укладання Договору, мало право на виконання проектних робіт зазначених у Завданні проектування від 28.04.2011р. , у тому числі проектування внутрішніх інженерних систем та мереж, реконструкцію згідно кодам своєї ліцензії: 2.05.01; 2.05.03; 2.05.06, 3.10.01.02.
Згідно ДБН А.2.2-3-2004, у редакції, чинній на час укладання договору, проект розробляється для визначення містобудівних, архітектурних, художніх, екологічних, технічних, технологічних, інженерних рішень об'єкта, кошторисної вартості будівництва і техніко-економічних показників. Проект розробляється на підставі завдання на проектування, вихідних даних та схваленої при триста дійному проектуванні попередньої стадії.
З завдання на проектування вбачається вимога до проектувальника виконати у тому числі технологічну частину проекту.
Проте, що саме входить до технологічної частини проекту, завдання не зазначає, і крім того, відповідач у відповідності до п. 5.2. договору не довів мотивовану відмову від підписання акту здачі приймання робіт, не склав двосторонній акт з переліком виявлених дефектів і недоробок і строків їх усунення, тому посилання апелянта на невиконання позивачем технологічної частини проекту є необґрунтованим.
Як вбачається з матеріалів справи, серед переліку робіт, на провадження яких позивач має ліцензію, є дозвіл на виконання архітектурного та будівельного проектування, у тому числі будівель та споруд промислових підприємств, без кранових або обладнаних кран-балками; проектування внутрішніх інженерних систем і мереж, у тому числі водопровід та каналізація, опалення та інше.
Відповідно ДБН А.2.2-3-2004 реконструкція - це перебудова існуючих об'єктів виробничого та цивільного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, підвищенням його техніко-економічного рівня та якості вироблюваної продукції, поліпшенням умов експлуатації та проживання, якості послуг, зміною основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потуж ність, функціональне призначення, геометричні розміри).
Аналогічне визначення містять ДБН А.2.2-3-2014 "Склад та зміст проектної документації на будівництво», які замінили ДБН А.2.2-3-2004: - реконструкція - перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкта будівництва, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг;
За умовами п. 1.1 Договору, позивач взяв на себе зобов'язання з розробки проекту реконструкції цеху з виробництва паперово-білкової продукції, що свідчить про обґрунтованість доводів позивача щодо відсутності потреби в наявності коду 2.09.00, оскільки технологічна лінія вже працювала та видавала продукцію .
Інші доводи апеляційної скарги є безпідставними і висновків суду першої інстанції вони не спростовують, оскільки відповідач у порушення умов 5.2. договору, та вимог ст.853, 882 ЦК України не склав двосторонній акт з переліком виявлених дефектів і недоробок і строків їх усунення, і фактично прийняв виконаний позивачем проект до використання.
Таким чином, оскільки розглядаючи справу, господарський суд першої інстанції всебічно, повно і об'єктивно з'ясував всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального і процесуального права, проте помилково стягнув вартість останнього етапу робіт, виконання яких не було доведено позивачем, то рішення суду у відповідності до ст.103 ГПК України підлягає зміні в частині розміру стягуваної суми.
Керуючись ст.ст. 99, 101 - 105 ГПК України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Полісвіт» - задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 6 липня 2016 року по справі № 904/3422/16 - змінити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Полісвіт" ( 49100, м.Дніпро, вул.Набережна Перемоги, буд.38; код ЄДРПОУ 32448365) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Проектно - будівельна фірма "Стройкомплекс" LTD (49000, м.Дніпро, пр.Сергія Нігояна, буд.19; код ЄДРПОУ 13445382) - 94 403 (дев'ятсот чотири тисячі чотириста три) грн. 60 коп. основного боргу, 1416 (одна тисяча чотириста шістнадцять) грн. 06 коп. - витрат по сплаті судового збору, 164 ( сто шістдесят чотири) грн. 86 коп. витрат по сплаті судового збору за апеляційну скаргу.
Постанову може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 28 вересня 2016 року.
Головуючий суддя О.В. Березкіна
Суддя М.О.Дармін
Суддя О.В.Чус
Суд | Дніпропетровський апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 26.09.2016 |
Оприлюднено | 05.10.2016 |
Номер документу | 61683958 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Господарське
Дніпропетровський апеляційний господарський суд
Березкіна Олена Володимирівна
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні