Ухвала

від 29.09.2016 по справі 823/917/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 823/917/16 Головуючий у 1-й інстанції: Гаврилюк В. О. Суддя-доповідач: Беспалов О.О.

У Х В А Л А

Іменем України

29 вересня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Беспалова О. О.

суддів: Грибан І. О., Губської О. А.

за участю секретаря: Присяжної Д. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс Плюс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айова» до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Айова» звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області від 11.01.2016 р. (індексний № 27779179).

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року позов задоволено.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, третя особа подала апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на її думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що особиста участь сторін в судовому засіданні не обов'язкова, колегія суддів визнала можливим проводити розгляд апеляційної скарги за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову суду - без змін з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та було вірно встановлено судом першої інстанції, 20 травня 2006 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» та ОСОБА_2 укладено договір оренди землі терміном на десять років, згідно якого земельна ділянка з кадастровим номером НОМЕР_1 загальною площею 2,51 га передана в оренду позивачу для сільськогосподарського використання. Вказаний договір підписаний сторонами та зареєстрований у Тальнівському районному відділі Черкаської районної філії ДП «Центр ДЗК» при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 06.09.2006 р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 040679300286.

12 травня 2010 року між товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» та ОСОБА_2 укладено додатковий договір № 104 до договору оренди землі від 20 травня 2006 року.

За умовами додаткового договору строк дії договору становить 6 років. Додатковий договір № 104 підписаний сторонами та зареєстрований у Тальнівському районному відділі Черкаської районної філії ДП «Центр ДЗК» при Державному Комітеті України по земельних ресурсах 26.11.2010 р., про що у Державному реєстрі земель вчинено запис № 041079300238.

11 січня 2016 року державним реєстратором Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області Віслобоковим Богданом Олександровичем на підставі договору оренди землі № 66 від 15.09.2015 р. прийняте рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за № 27779179, відповідно до якого в оренду товариству з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс Плюс» передається земельна ділянка з кадастровим номером № НОМЕР_1 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оренду землі» від 06.10.1998 р. № 161-XIV орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі. Право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Статтею 17 цього Закону передбачено, що об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Вказана норма кореспондується зі ст. 125 Земельного кодексу України, згідно якої право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 N 1952-IV (далі - Закон № 1952).

Згідно з пунктом 1 частини 3 статті 10 Закону № 1952 (у редакції, чинній на час вчинення реєстраційної дії) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.

Пункт 3 частини 3 вказаної статті передбачає, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо того, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації.

Наведену правову позицію висловлено Верховним Судом України у постанові від 29.09.2015 р. по справі № 802/37191 (№21-760а15).

В той же час, державний реєстратор дій, передбачених вищепроцитованими нормами, не вчинив, що призвело до подвійної реєстрації права користування земельною ділянкою через існування додаткового договору № 104 від 12.05.2010 р. до договору оренди землі № б/н від 06.09.2006 р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Айова» та ОСОБА_2.

В апеляційній скарзі, третя особа зазначає про порушення судом першої інстанції при ухваленні судового рішення ст. 52 КАС України, що полягає у нездійсненні заміни неналежних відповідачів на належного - державного реєстратора.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 3 Закону № 1952 державна реєстрація прав є публічною, проводиться органом державної реєстрації прав, який зобов'язаний надавати інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом. Державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в порядку черговості надходження заяв.

Частиною 1 ст. 6 цього закону було передбачено, що систему органів державної реєстрації прав становлять, зокрема органи державної реєстрації прав, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.

За цих обставин, колегія суддів приходить до висновку, що державні реєстратори не належать до суб'єктів державної реєстрації прав, а тому одноосібно не можуть бути відповідачами у справах про скасування рішень про державну реєстрацію прав.

Відповідно до Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та деяких інших законодавчих актів України щодо децентралізації повноважень з державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 26.11.2015 р. № 834-VIII територіальні органи, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку, припиняють надання послуг у сфері державної реєстрації на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць за рішенням Кабінету Міністрів України, прийнятим у разі забезпечення реалізації повноважень у сфері державної реєстрації виконавчими органами міських рад міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення, Київською, Севастопольською міськими, районними, районними у містах Києві та Севастополі державними адміністраціями.

Пунктом 3 частини 1 розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про деякі питання надання адміністративних послуг у сферах державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» від 25.12.2015 р. №1395-р встановлено, що з дня набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України щодо припинення надання послуг у сферах державної реєстрації на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції - фактично припиняється в одноденний строк надання органами державної реєстрації, утвореними Міністерством юстиції, послуг у сферах державної реєстрації з одночасною передачею на розгляд виконавчих органів міських рад міст обласного значення, Київської міської, районних, районних у м. Києві державних адміністрацій, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, заяв, що перебувають на розгляді у відповідному органі державної реєстрації, утвореному Міністерством юстиції, з обов'язковим повідомленням заявників про таку передачу.

Згідно з пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про реформування територіальних органів Міністерства юстиції та розвиток системи надання безоплатної правової допомоги» від 11.02.2016 р. № 99 ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком (у тому числі Тальнівське районне управління юстиції Черкаської області).

Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції і апеляційним судом відхиляються за необґрунтованістю.

Згідно статті 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс Плюс» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Айова» до Тальнівського районного управління юстиції Черкаської області, Тальнівської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, товариство з обмеженою відповідальністю «ВП «Імпульс Плюс» про визнання протиправним та скасування рішення залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя О. О. Беспалов Суддя І. О. Грибан Суддя О. А. Губська

Головуючий суддя Беспалов О.О.

Судді: Губська О.А.

Грибан І.О.