ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2016 року Справа № 876/6602/16
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І.,Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Бадівської О.О.,
представника позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
В С Т А Н О В И В :
У серпні 2016 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Позивачка посилалася на те, що 21.07.2016 року в порядку ст.ст. 19,20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» нею подано запит до Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів про надання інформації.
Вважаючи, що запит розглянутий неналежно, а відповідь від 26.07.2016 №01-81Г-45, надана відповідачем, містить неповну інформацію, позивачка просила:
визнати протиправними дії Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів щодо надання не повної інформації на запит на інформацію в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 21.07.2016 року;
зобов'язати Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів надати в строк, визначений ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», повну інформацію за запитом, а саме: чи знаходяться об'єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем на земельних ділянках площею 0,46 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,3918 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2.
Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року, прийнятою у скороченому провадженні, позивачці у задоволенні позову відмовлено.
Постанову суду першої інстанції оскаржила ОСОБА_2, подавши на неї апеляційну скаргу.
В обґрунтування апеляційних вимог вказує на те, що лист відповідача від 26.07.2016 №01-81Г-45 не містить відповіді на поставлені у поданому запиті питання, суд першої інстанції цього не врахував, тому постанова суду першої інстанції не може бути визнана законною та підлягає скасуванню.
Апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід задовольнити з наступних підстав.
Згідно ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації», публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Статтею 13 цього Закону визначено розпорядників публічної інформації, зокрема, згідно п. 1 ч. 1 цієї статті, такими є суб'єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб'єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов'язковими для виконання.
Отже, визначальним для публічної інформації є те, щоб вона була заздалегідь готовим, зафіксованим продуктом, отриманим або створеним лише суб'єктом владних повноважень у процесі виконання своїх обов'язків. Тобто публічна інформація одержується чи створюється суб'єктами владних повноважень на виконання обов'язків, визначених чинним законодавством.
Наказом Державної агенції водних ресурсів України від 26.09.2011 року №182 затверджено Положення про Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів, відповідно до підпункту 2.2.10 п. 2 якого, Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів здійснює інвентаризацію та паспортизацію міжгосподарських меліоративних систем, затверджує правила, встановлює режим їх експлуатації, забезпечує їх дотримання.
З наведеного видно, що Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів є розпорядником інформації щодо міжгосподарських меліоративних систем.
Розпорядники інформації зобов'язані, зокрема, надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації (пункт 6 частини 1 статті 14 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
У відповідності до частини 1 статті 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту.
З матеріалів справи видно, що 21.07.2016 року ОСОБА_2, в порядку Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернулась до начальника Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів Михайлюка Р.Й. із запитом про надання інформації, в якому просила надати інформацію, чи знаходяться об'єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем на земельних ділянках: площею 0,46 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,3918 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2. Також позивачка просила роз'яснити стосовно можливості, згідно положень статті 83 Земельного кодексу України, передачі у приватну власність меліорованих земель для ведення особистого селянського господарства (під пасовища) у випадку, якщо вищевказані об'єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем на них відсутні.
Листом від 26.07.2016 року за № 01-81Г-45 начальник Івано-Франківського обласного управління водних ресурсів Михайлюк Р.Й. повідомив позивачку про те, що згідно постанови Кабінету Міністрів України № 1253 від 13.08.2003 року всі меліоровані землі у 2004 році комісійно передано у комунальну власність на баланс Горохолинській сільській раді Богородчанського району Івано-Франківської області. Також відповідач вказав на те, що по вищезгаданих земельних ділянках позивачці надавалась інформація Івано-Франківським міжрайонним управлінням водного господарства (№ 05-22/318 від 20.07.2016 року № 05-22/317 від 20.07.2016 року). Окрім вказаного, відповідачем зазначено, що приватизація земель не відноситься до компетенції органів водного господарства, тому за роз'ясненням положень статті 83 Земельного кодексу України рекомендовано звернутись до Головного управління Держгеокадастру в Івано-Франківській області.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про меліорацію земель», міжгосподарська меліоративна система - меліоративна система, що знаходиться в межах Автономної Республіки Крим, однієї області або одного району і забезпечує міжрайонну та міжгосподарську подачу, розподіл та відведення води.
Внутрішньогосподарська меліораційна система - меліоративна система, що знаходиться в межах земель одного власника (користувача) і забезпечує подачу, розподіл та відведення води на цих землях.
Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з того, що позивачка в своєму запиті ставить питання щодо об'єктів інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем, в той же час, зазначені земельні ділянки знаходяться в межах внутрішньогосподарської меліоративної системи, що випливає з відповіді Івано-Франківського міжрайонного управління водного господарства листами від 20.07.2016 року, які в 2004 році передані на баланс Горохолинської сільської ради Богорочаснського району, а тому, відповідач не порушив норм чинного законодавства при розгляді запиту ОСОБА_2 від 21.07.2016 року.
Так, в листах Івано-Франківського міжрайонного управління водного господарства від 20.07.2016 вказано, що земельні ділянки пл. 0,4600 га та пл. 0,3918 га по вул. Гірника на території Горохолинської сільської ради Богородчанського району з водоприймачем відкритої міжгосподарської мережі не межує. Крім того зазначено, що згідно із постановою КМУ №1253 від 13.08.2003 року всі меліоровані землі у 2004 році передані у комунальну власність на баланс Горохолинської сільської ради Богородчанського району.
Проте, колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 1 Закону України «Про меліорацію земель», меліоративна система - технологічно цілісна інженерна інфраструктура, що включає в себе такі окремі об'єкти, як меліоративна мережа каналів, трубопроводів (зрошувальних, осушувальних, осушувально-зволожувальних, колекторно-дренажних з гідротехнічними спорудами і насосними станціями), захисні дамби, спостережна мережа, дороги і споруди на них, взаємодію яких забезпечує управління водним, тепловим, повітряним і поживним режимом грунтів на меліорованих землях.
З наведеного видно, що меліоративна система це не тільки водоприймач, але й інші елементи інженерної інфраструктури, а тому покликання суду першої інстанції на те, що позивачу дали належну відповідь на його запит, не заслуговує на увагу, оскільки позивачка не ставила питання про наявність чи відсутність водоприймача на вказаних вище ділянках, а запитувала про наявність міжгосподарських меліоративних систем на цих ділянках.
Крім того, згідно п. 1 Порядку безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягають паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників, затвердженого постановою КМУ №1253 від 13.08.2003 року, цей порядок визначає механізм безоплатної передачі у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду, у тому числі незавершеного будівництва, а також внутрішньогосподарських меліоративних систем колективних сільськогосподарських підприємств, що не підлягають паюванню в процесі реорганізації цих підприємств та передачі на баланс підприємств-правонаступників.
Підпунктом «б» п. 2 вказаного Порядку визначено, що об'єктами передачі згідно із цим порядком є внутрішньогосподарські меліоративні системи - внутрішньогосподарська меліоративна мережа з об'єктами інженерної інфраструктури, що не підлягає паюванню в процесі реформування колективних сільськогосподарських підприємств.
Таким чином, з вказаного Порядку не видно, що на запитуваних в запиті земельних ділянках знаходяться саме внутрішньогосподарські меліоративні системи. Цього не випливає і з листів Івано-Франківського міжрайонного управління водного господарства від 20.07.2016 року, на які посилається відповідач у своїй відповіді від 26.07.2016 року.
Враховуючи зібрані докази у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів формально підійшло до виконання обов'язків, покладених на нього Законом України «Про доступ до публічної інформації», надало неповну відповідь на запит позивачки щодо того, чи знаходяться об'єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем на земельних ділянках: площею 0,46 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,3918 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2, обмежившись покликанням на листи Івано-Франківського міжрайонного управління водного господарства від 20.07.2016 року.
Оскільки суд першої інстанції розглянув справу з порушенням норм матеріального та процесуального права, оскаржувана постанова підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позову з наведених вище підстав.
Оскільки питання приватизації земель не відноситься до компетенції органів водного господарства, тому в цій частині запиту відповідачем надано обґрунтовану відповідь позивачці.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
ПОСТАНОВИВ :
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.
Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 16.08.2016 року у справі № 809/968/16 скасувати та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.
Зобов'язати Івано-Франківське обласне управління водних ресурсів надати у строк, визначений ч. 1 ст. 20 Закону України «Про доступ до публічної інформації», надати повну інформацію на запит ОСОБА_2 від 21.07.2016 року по суті заданого питання, а саме: чи знаходяться об'єкти інженерної інфраструктури міжгосподарських меліоративних систем на земельних ділянках: площею 0,46 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 та площею 0,3918 га по АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_2.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
Д.М.Старунський
Суд | Львівський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2016 |
Оприлюднено | 05.10.2016 |
Номер документу | 61687378 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Адміністративне
Львівський апеляційний адміністративний суд
Багрій Василь Миколайович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні