Постанова

від 29.09.2016 по справі 136/1344/16-а

ЛИПОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 136/1344/16-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 вересня 2016 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області в складі:

головуючого судді Стадника С.І.

секретаря судового засідання Шевчук Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Липовець адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дій, -

ВСТАНОВИВ:

До Липовецького районного суду Вінницької області з адміністративним позовом до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області (далі - відповідач) звернулись ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (далі - позивачі), кожен з яких діє самостійно, який мотивували тим, що в грудні 2015 року вони звернулись до відповідача з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації площею 2 гектари за рахунок земельної ділянки площею 6,4628 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької.

17.03.2016 року 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради розглянувши клопотання позивачів прийняла рішення, яким відмовила в наданні дозволу мотивуючи тим, що на території сільської ради відсутні вільні землі за рахунок яких позивачі можуть реалізувати своє право на безоплатну приватизацію. Оскільки жителям села, які проходять військову службу в зоні антитерористичної операції також потрібно буде виділити землю в майбутньому, сесія сільської ради вирішила передати спірну земельну ділянку в оренду Вінницькій філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП".

Вказане рішення позивачі вважають незаконним, оскільки Війтовецька сільська рада розглянула їх клопотання з порушенням місячного строку, при цьому відмовивши в задоволенні з підстав, які не передбачені законом, а саме частиною 7 статті 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України). Позивачі вважають, що рішення про передачу спірної земельної ділянки в оренду Вінницькій філії ПрАТ "Зернопродукт МХП" прийнято з грубим порушенням вимог частини 2 статті 124 ЗК України, оскільки земельні торги щодо передачі земельної ділянки в оренду не проводились. З урахуванням зазначеного, позивачі просять суд:

-визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 17.03.2016 року в частині відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації площею 2 гектари за рахунок земельної ділянки площею 6,4628 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької;

-визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 17.03.2016 року в частині надання в оренду та укладення договору оренди з Вінницькою філією Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" щодо земельної ділянки площею 6,4628 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької;

-зобов'язати Війтовецьку сільської ради Липовецького району Вінницької області у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути і вирішити клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані в Війтовецькій сільській раді Липовецького району Вінницької області 10.12.2015 року за №14, №15, №16 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у відповідності з вимогами статті 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, надавши їм відповідний дозвіл.

В судовому засіданні представник ОСОБА_3 просив суд позов задовольнити. Інші позивачі, ОСОБА_2 та ОСОБА_1, подали до суду заяву про розгляд справи у їх відсутність в якій також вказали, що заявлені вимоги підтримують в повному обсязі, просили суд задовольнити позов з підстав, що в ньому наведені.

Голова Війтовецької сільської ради проти задоволення позову заперечила пояснивши суду, що 17.03.2016 року 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради розглянувши клопотання позивачів прийняла рішення, яким відмовила в наданні дозволу мотивуючи тим, що на території сільської ради відсутні вільні землі за рахунок яких позивачі можуть реалізувати своє право на безоплатну приватизацію. Оскільки жителям села, які проходять військову службу в зоні антитерористичної операції також потрібно буде виділити землю в майбутньому, сесія сільської ради вирішила передати спірну земельну ділянку в оренду Вінницькій філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП".

В судовому засіданні представник ПрАТ "Зернопродукт МХП" пояснила суду, що позивачі не мають переваг на отримання спірної земельної ділянки, а тому рішення сільської ради є законним та обґрунтованим.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ст. 116, 118, 121, 122 ЗК України, 07.12.2015 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, кожен з яких діє самостійно, звернулись до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області з клопотаннями про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної приватизації площею 2 гектари за рахунок земельної ділянки площею 6,4628 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької. Клопотання позивачів надійшли на адресу Війтовецької сільської ради 09.12.2015 року, однак відповідач зареєстрував їх лише 10.12.2015 року.

17.03.2016 року 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради розглянувши клопотання позивачів прийняла рішення (а.с. 8), яким відмовила в наданні дозволу, при цьому мотиви відмови в порушення, вимог частини 7 статті 118 ЗК України, в рішенні не наведені.

З зазначеного слідує, що Війтовецька сільська рада розглянула клопотання позивачів з порушенням строку, який визначений частиною 7 статті 118 ЗК України. Оскільки мотиви відмови в задоволенні клопотань позивачів в рішенні не наведені, суд вважає рішення в цій частині необґрунтованим.

Зі змісту листа голови Війтовецької сільської ради від 12.04.2016 року (а.с. 9) слідує, що 17.03.2016 року 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради відмовила в наданні дозволу позивачам мотивуючи тим, що на території сільської ради відсутні вільні землі за рахунок яких позивачі можуть реалізувати своє право на безоплатну приватизацію. Оскільки жителям села, які проходять військову службу в зоні антитерористичної операції також потрібно буде виділити землю в майбутньому, сесія сільської ради вирішила передати спірну земельну ділянку в оренду Вінницькій філії Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП".

Проаналізувавши мотиви відмови, які наведені в зазначеному листі суд дійшов висновку, що позивачам відмовлено в задоволенні клопотань з підстав, які не передбачені законом, а саме частиною 7 статті 118 ЗК України, відповідно до якої, підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку. Оскільки земельна ділянка площею 6,4628 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), за рахунок якої позивачі просили надати їм дозвіл на розроблення проекту землеустрою була вільною, суд вважає необґрунтованою відмову в наданні їм дозволу з підстав відсутності вільних земель.

Відмовивши позивачам в наданні дозволу, 17.03.2016 року 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради прийняла рішення, яким вирішила передати спірну земельну ділянку (кадастровий номер НОМЕР_2), а також і інші земельні ділянки (кадастровий номер 0522281000:04:000:0111, 0522281000:04:000:0160) в оренду без проведення земельних торгів Вінницькій філії ПрАТ "Зернопродукт МХП", що є грубим порушенням вимог частини 2 статті 124 ЗК України.

Приймаючи оскаржуване рішення, Війтовецька сільська рада, як суб'єкт владних повноважень діяла на виконання наданих їй власних управлінських функцій в межах реалізації з питань земельних правовідносин.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку про протиправність прийнятого рішення Війтовецької сільської ради в частині, яка оскаржена позивачами, що в свою чергу є наслідком його скасування.

Згідно статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Таким чином, особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом.

За приписами цієї норми кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права та інтересу. У розумінні наведених приписів спосіб захисту повинен бути таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Надаючи правову оцінку належності обраного позивачем способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни.

Суть цієї статті зводиться до вимоги надати заявникові такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надавати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Стаття 13 вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності "небезпідставної заяви" за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов'язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею повинен бути "ефективним".

Отже, "ефективний засіб правого захисту" у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Порушення прав позивачів допускається самим відповідачем, у зв'язку з чим вирішити спірне питання у інший спосіб, ніж як зобов'язати сільраду прийняти рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою не має можливості. Зобов'язуючи відповідача, як суб'єкта владних повноважень прийняти відповідне рішення, суд не втручається у повноваження сільради та не підміняє її компетенцію, а лише зобов'язує прийняти законне рішення, від прийняття якого відповідач ухиляється.

Положеннями частини 4 статті 105, 162 КАС України передбачена можливість вирішення вимог позивачів саме у такий спосіб, який не суперечить приписам частини 3 статті 152 ЗК України.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивачів обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснити відповідно до статті 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючи ст. 2, 5, 6, 8, 9, 11, 13, 94, 105, 159, 162, 167, 184-186, 267 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дій, - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 17.03.2016 року в частині відмови ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність в межах норм безоплатної приватизації площею 2 гектари за рахунок земельної ділянки площею 6,4628 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької.

Визнати протиправним та скасувати рішення 6 сесії 7 скликання Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області від 17.03.2016 року в частині надання в оренду та укладення договору оренди з Вінницькою філією Приватного акціонерного товариства "Зернопродукт МХП" щодо земельної ділянки площею 6,4628 гектари (кадастровий номер НОМЕР_2), що розташована на території Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької.

Зобов'язати Війтовецьку сільської ради Липовецького району Вінницької області (ідентифікаційний номер юридичної особи - 04328996) у місячний строк з дня набрання законної сили судовим рішенням розглянути і вирішити клопотання ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які зареєстровані в Війтовецькій сільській раді Липовецького району Вінницької області 10.12.2015 року за № 14, № 15, № 16 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, у відповідності з вимогами статті 116, 118, 121, 122 Земельного кодексу України, надавши їм відповідний дозвіл.

Зобов'язати Війтовецьку сільську раду Липовецького району Вінницької області подати у місячний строк звіт про виконання судового рішення.

Стягнути з Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області (ідентифікаційний номер юридичної особи - 04328996) на користь ОСОБА_2 судові витрати у виді судового збору в сумі 1 102 (одна тисяча сто дві) гривні 42 копійок.

Стягнути з Війтовецької сільської ради Липовецького району Вінницької області (ідентифікаційний номер юридичної особи - 04328996) на користь ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1) судові витрати у виді судового збору в сумі 1 102 (одна тисяча сто дві) гривні 42 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Липовецький районний суд Вінницької області. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Вінницького апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.І Стадник