Постанова

від 30.09.2016 по справі 826/3356/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 вересня 2016 року м. Київ справа № 826/3356/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Погрібніченка І.М., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1,

ОСОБА_2

до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач-1) та ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач-2) звернулись з позовом до Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі також - відповідач) про:

- визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2);

- визнання протиправним та скасування рішення, яке викладене у повідомленні №21/16/12/27-16 від 11.01.2016р., щодо відмови позивачам у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2);

- зобов'язання відповідача видати позивачам містобудівні умови та обмеження на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2).

В обґрунтування позовних вимог позивачі зазначають, що з метою отримання містобудівних умов та обмежень, останні у передбаченому чинним законодавством порядку звернулися до Центру надання адміністративних послуг міста Києва з відповідною заявою. За результатами її розгляду відповідачем надано відмову в її задоволенні. Оскільки такі дії відповідача позивачі вважають неправомірними та такими, що порушують їх законні права на використання земельної ділянки, що перебуває у їх власності, вони змушені звертатися до суду із позовом.

Позивачами подано клопотання про розгляд справи без їх участі, в письмовому провадженні.

Відповідач жодних заперечень проти заявленого адміністративного суду не подав, його представник в судове засідання не прибув.

На підставі викладеного суд, керуючись приписами ч.6 ст.128 КАС України прийшов до переконання про можливість подальшого розгляду справи в письмовому провадженні.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Пунктом 1 рішення Київської міської ради №185/1395 «Про приватизацію земельних ділянок для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд» від 15.04.2004р. визначено передати громадянам у приватну власність земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд згідно з додатком.

Згідно з п. 2.2 зазначеного рішення, власникам земельних ділянок звернутися до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) стосовно складання державних актів на право приватної власності на землю.

Відповідно до п. 189 додатку № 1 вказаного рішення зазначено, що 7/8 частин земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1, надається ОСОБА_1 у спільну часткову власність з фізичною особою ОСОБА_3

16 грудня 2004 року Київська міська рада та Головне управління земельних ресурсів видали ОСОБА_1 державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, призначення земельної ділянки: будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа земельної ділянки: 7/8 (сім восьмих) від 0,1000 га.

08 жовтня 2009 року Київською міською радою прийнято рішення № 438/2507 від 08.10.2009 року «Про передачу громадянину ОСОБА_2 у приватну власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2».

У п. 2 вказаного рішення зазначено, передати громадянину ОСОБА_2, за умови виконання пункту 3 цього рішення, у приватну власність земельну ділянку площею 0,04га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд на АДРЕСА_2 за рахунок міських земель, не наданих у власність чи користування.

25 червня 2010 року Київською міською радою видано ОСОБА_2 державний акт на право власності на земельну ділянку НОМЕР_2 за адресою: АДРЕСА_2, призначення земельної планки: будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, площа земельної ділянки: 0,040 га.

23 лютого 2012 року між позивачами укладено договір про спільне користування земельними ділянками, який посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Коноваловим Р.В. 23.02.2012р. та зареєстрований в реєстрі за №573.

Пунктом 4 зазначеного договору сторони визначили, що земельні ділянки будуть використовуватися ними для подальшого спільного будівництва та експлуатації житлового будинку.

У вересні 2015 року ОСОБА_1 звернувся до Центру надання адміністративних послуг міста Києва із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового (садибного) будинку на АДРЕСА_1.

За наслідком розгляду заяви позивача-1, відповідач листом від 08 жовтня 2015 року за № 717/15/12-3/27-15 повідомив, що для можливості опрацювання питання розробки містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки необхідно привести містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва у відповідність до чинних будівельних норм та правил в тому числі:

- проектування вести виключно в межах власної земельної ділянки;

- доопрацювати та уточнити техніко-економічні показники (площа забудови, загальна площа будинку, поверховість, кількість машино-місць тощо);

- надати згоду власника суміжної земельної ділянки та будинку на блокування;

- надати згоду власника 1/8 частини земельної ділянки (кадастровий номер 8000000000:69:181:0035) на забудову;

- надати детальні пояснення щодо функціонального призначення вбудованих нежитлових приміщень площею 298,00кв.м. в житловому будинку садибного типу, тощо;

- згідно наданої топографо-геодезичної зйомки в М 1:500 на земельній ділянці розміщено будівлі та споруди, правовий статус яких не встановлено.

В подальшому, 25 грудня 2015 року позивачі звернулись до Центру надання адміністративних послуг міста Києва із заявою про видачу містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки для будівництва житлового (садибного) будинку на АДРЕСА_1, з урахуванням усіх зауважень, які викладені в листі від 08.10.2015р. № 717/15/12-3/27-15.

Листом №21/16/12/27-16 від 11.01.2016р. відповідач відмовив у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оскільки наміри забудови не відповідають містобудівній документації, а саме, Генеральному плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. №370/1804.

Незгода з відмовою у наданні містобудівних умов зумовила звернення позивачів з даним позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва.

Вирішуючи спір по суті, суд виходив із наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи усіх форм дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 6.43 Положення про Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.01.2011 № 90, передбачено, що Департамент відповідно до визначених галузевих повноважень надає містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки.

Спірні правовідносини регламентовані приписами Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" від 17.02.2011 року № 3038-V та Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, містобудування, архітектури та житлово-комунального господарства України від 07 липня 2011 року № 109 (далі за текстом - Порядок).

Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 1 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки (далі - містобудівні умови та обмеження) - це документ, що містить комплекс планувальних та архітектурних вимог до проектування і будівництва щодо поверховості та щільності забудови земельної ділянки, відступів будинків і споруд від червоних ліній, меж земельної ділянки, її благоустрою та озеленення, інші вимоги до об'єктів будівництва, встановлені законодавством та містобудівною документацією.

Статтею 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" визначено, фізична або юридична особа, яка подала виконавчому органові сільської, селищної, міської ради або у разі розміщення земельної ділянки за межами населених пунктів - районній державній адміністрації заяву що намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати містобудівні умови та обмеження для проектування об'єкта будівництва.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Розгляд заяви і надання містобудівних умов та обмежень або прийняття рішення про відмову у їх наданні здійснюються спеціально уповноваженим органом містобудування та архітектури протягом семи робочих днів з для реєстрації заяви.

Рішення про відмову у наданні містобудівних умов та обмежень приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

У той же час ст.16 вказаного Закону передбачено, що планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Містобудівна документація на місцевому рівні розробляється з урахуванням даних державного земельного кадастру на актуалізованій картографічній основі в цифровій формі як просторово орієнтована інформація в державній системі координат на паперових і електронних носіях.

Поряд з цим, пунктом 2.2. Порядку визначено вичерпний перелік документів, які подаються разом з заявою про видачу містобудівних умов та обмежень.

Так, до заяви має бути додано наступні документи: - засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; - ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); - викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; - кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); - черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); - фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); - містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Фактичні обставини справи свідчать, що 25.12.2015року позивачами до заяви про видачу містобудівних умов та обмежень були подані наступні документи: заява встановленого зразка; засвідчена в установленому порядку копія документу, що засвідчує право власності або користування земельними ділянками (вул. Залізнична, 26, вул. АДРЕСА_2); ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки; викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фото фіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками за планового об'єкта будівництва; червні лінії; нотаріально завірена заява про згоду на блокування; нотаріально завірена заява про згоду на забудову; копія договору про спільне користування земельними ділянками; копія технічного паспорту.

Однак, відповідачем було відмовлено у наданні містобудівних умов та обмежень, оскільки наміри забудови не відповідають містобудівній документації, а саме, Генеральному плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. №370/1804.

Вирішуючи вимогу позивачів про визнання протиправними дії відповідача щодо відмови у видачі позивачам містобудівних умов та обмежень на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2) суд зазначає, що її задоволено бути не може, оскільки відповідні дії віднесені до компетенції відповідача ст. 29 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", а задоволення позову у такий спосіб не призведе до поновлення прав та інтересів позивача у спірних правовідносинах через неналежно обраний спосіб судового захисту.

У той же час належним способом захисту, на думку суду, буде саме оскарження правомірності рішення відповідача, прийнятого за наслідком вчинення оскаржуваних дій.

Так, як вбачається з листа №21/16/12/27-16 від 11.01.2016р. відповідач повідомив позивачів, що відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. №370/1804, земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться на комунально-складській території.

Відповідно до пункту 1 статті 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» фізична або юридична особа, яка подала до виконавчого органу сільської, селищної, міської ради заяву про намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні такої особи, повинна одержати вихідні дані для проектування об'єкта будівництва.

Згідно абзацу 2 пункту 5 статті 29 Закону рішення про відмову у видачі вихідних даних приймається у разі невідповідності намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Враховуючи викладене, відповідачем прийнято рішення щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, оскільки наміри забудови не відповідають містобудівній документації, а саме, Генеральному плану міста, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002р. №370/1804.

У той же час чинним законодавством не визначена форма рішення про відмову у видачі містобудівних умов та обмежень, суд вважає, що у спірних правовідносинах таким рішенням є лист №21/16/12/27-16 від 11.01.2016 р. Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Зважаючи на ту обставину, що відповідачем у справі жодних заперечень проти позову подано не було, як і доказів на їх підтвердження, суд ухвалою від 25.05.2016 витребовував у Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) відповідну копію Генерального плану міста Києва.

Втім, за результатами виконання вказаної ухвали суду відповідачем було відмовлено в наданні витребуваних доказів через відсутність технічної можливості для їх виготовлення (лист №035-9043 від 11.07.2016 року).

Зважаючи на вказані обставини, а також враховуючи приписи ч.2 ст.71 КАС України, суд вважає що відповідач, на якого покладено обов'язок по доведенню правомірності прийнятого рішення, не довів правомірності рішення, викладеного у листі №21/16/12/27-16 від 11.01.2016 р. щодо відмови у видачі містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки позивачам.

Одночасно суд при вирішенні вказаної справи враховує наступне.

Як вбачається з копій державних актів на право власності на землю НОМЕР_1, ЯД № 557396, земельні ділянки, належні позивачам за адресою: АДРЕСА_1 (площею 7/8 від 0,1000 га) та вул. АДРЕСА_2 (площею 0,040 га) є суміжними та мають цільове призначення (використання) - будівництво і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд.

Матеріали справи свідчать що позивачі 25.12.2015 року зверталися з заявою до відповідача про надання містобудівних умов та обмежень забудови належних їм земельних ділянок для будівництва зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2).

З оскаржуваного рішення вбачається, що відповідач відмовляючи в наданні містобудівних умов та обмежень, виходив з того, що земельна ділянка за функціональним призначенням знаходиться на комунально-складській території відповідно до Генерального плану міста Києва та проекту планування його приміської зони на період до 2020 року, затвердженого рішенням Київської міської ради від 28.03.2002 року №370/1804.

При цьому, ним не було чітко зазначено в чому саме полягає невідповідність намірів забудови Генеральному плану міста Києва.

Відтак, суд вважає, що така невідповідність, виходячи зі змісту оскаржуваного рішення, полягала в розбіжностях намірів забудові позивача цільовому призначенню земельної ділянки за даними Генерального плану міста Києва

У відповідності до ч.1 ст.17 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

У той же час відповідно до статті 18 Земельного кодексу України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.

Згідно з статтю 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.

Як вбачається зі ст.20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Також ст.193 Земельного кодексу України визначено, що державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Призначенням державного земельного кадастру у відповідності до ст.194 Земельного кодексу України є забезпечення необхідною інформацією органів державної влади та органів місцевого самоврядування, заінтересованих підприємств, установ і організацій, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю і цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Отже, відомості щодо цільове призначення земельної ділянки відповідно до приписів вищевказаних правових норм відображуються у державному земельному кадастрі, а не генеральному плані населенного пункту, який в силу приписів ч.2 ст.16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» розробляється з урахуванням його даних.

У той же час, як вбачається з оскаржуваного рішення, відповідні відомості суб'єктом владних повноважень з державного земельного кадастру не отримувалися, а наявні в матеріалах справи копії державних актів на право власності на земельну ділянку та рішень Київської міської ради №185/195 від 15.04.2004 року та №438/2507 від 08.10.2009 року свідчать про те, що позивачам надано вищевказані земельні ділянки з цільовим призначенням, яке відповідає меті їх забудови.

Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до переконання про протиправність рішення, яке викладене у повідомленні №21/16/12/27-16 від 11.01.2016р., щодо відмови позивачам у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2) у зв'язку із чим воно підлягає скасуванню.

Суд також звертає увагу на те, що відповідачем в оскражуваному рішенні не наведено інших обставин, які б могли стати підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень позивачам, а відтак, з метою належного захисту їх прав вважає за необхідне зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати містобудівні умови та обмеження на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2) на підставі звернення до Центру надання адміністративних послуг №50065-000979436-013-03 від 25.12.2016 року.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням приписів ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України та часткового задоволення позову, суд присуджує на користь позивачів здійснені ними документально підтверджені витрати по сплаті судового збору у розмірі 2200,00 грн. по 1100,00грн. кожному з бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення, яке викладене у повідомленні №21/16/12/27-16 від 11.01.2016р., щодо відмови ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у видачі містобудівних умов та обмежень на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2).

Зобов'язати Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видати ОСОБА_1 та ОСОБА_2 містобудівні умови та обмеження на будівництво зблокованого житлового будинку (нове будівництво на земельній ділянці по АДРЕСА_1, що блокується до існуючого житлового будинку за адресою АДРЕСА_2) на підставі звернення до Центру надання адміністративних послуг №50065-000979436-013-03 від 25.12.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Присудити з бюджетних асигнувань Департаменту містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понесені ними витрати по сплаті судового збору у розмірі 2200, 00 грн. по 1100, 000грн. (одна тисяча сто гривень,00 коп.) кожному.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.

Суддя І.М. Погрібніченко