Ухвала

від 07.11.2011 по справі 24/14

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

07.11.11 р. Справа № 24/14

Господарський суд Донецької області у складі судді Величко Н.В.,

При помічнику судді Смірновій Ю.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

заяву Публічного акціонерного товариства „ДонецькобленергоВ» , м. Горлівка, та Публічного акціонерного товариства „Шахта ім..ОСОБА_1В» , м.Донецьк

про зміну способу і порядку виконання ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. №24/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства „ДонецькобленергоВ» , м. Горлівка

до відповідача: Орендного підприємства „Шахта ім..ОСОБА_1В» , м.Донецьк

про стягнення 10 527 823,07 грн.

за участю сторін:

від позивача: ОСОБА_2 - за довір. №50-11„ДВ» від 26.04.2011р.

від відповідача: ОСОБА_3 - за довір. №93/юр від 29.08.2011р.

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2011 року Публічне акціонерне товариство „ДонецькобленергоВ» звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Орендного підприємства „Шахта ім..ОСОБА_1В» про стягнення 3 % річних від простроченої суми заборгованості за спожиту електричну енергію в розмірі 2 199 468,42 грн., інфляційних в розмірі 8 328 354,65 грн. та судових витрат.

24.06.2011р. ухвалою господарського суду Донецької області у справі №24/14 затверджено мирову угоду від 20.06.2011р., укладену між Публічним акціонерним товариством „ДонецькобленергоВ» та Орендним підприємством „Шахта ім..ОСОБА_1В» та припинено провадження у справі.

За умовами мирової угоди від 20.06.2011 р. № 24/14 сторони дійшли згоди щодо врегулювання спору шляхом стягнення з відповідача загальної суми заборгованості у розмірі 10 553 559,07 грн. та розстрочення оплати цієї суми на умовах, наведених в графіку, викладеному в п.4 цієї Мирової угоди.

24.10.2011р. Публічне акціонерне товариство „ДонецькобленергоВ» та Публічне акціонерне товариство „Шахта ім..ОСОБА_1В» звернулись до господарського суду з заявою про зміну способу і порядку виконання ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. по справі №24/14 в порядку ст.121 ГПК України (а.с.131).

Мотивуючи заяву сторони констатують, що у відповідача є складності щодо виконання ухвали від 24.06.2011р. № 24/14 у вересні-грудні 2011р. та у січні-лютому 2012р. шляхом перерахування грошових коштів, при цьому є можливість здійснити передачу матеріальних цінностей позивачу, а саме восьми автотранспортних засобів марки Hyundai Accent 4dr, 2011 року випуску, вартістю по 145 720,00 грн. з ПДВ за 1 автомобіль, загальною вартістю 1 165 760,00 грн. Сторони також зазначають, що різниця між вартістю матеріальних цінностей, які відповідач має можливість передати позивачу й зобов'язань відповідача по затвердженій судом ухвалі у вересні-грудні 2011р. та січні-лютому 2012р. становить 153 436,00 грн., які відповідач має можливість перерахувати до 29.02.2012р. - 153 436,00 грн. за лютий.

Отже, сторони просять змінити спосіб і порядок виконання ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. по справі №24/14 у вересні-грудні 2011р. та у січні-лютому 2012р. шляхом передачі ПАТ „Шахта ім..ОСОБА_1В» на адресу ПАТ „ДонецькобленергоВ» восьми автотранспортних засобів марки Hyundai Accent 4dr, 2011 року випуску, вартістю по 145 720,00 грн. з ПДВ за 1 автомобіль, загальною вартістю 1 165 760,00 грн. та перерахування грошових коштів у розмірі 153 436,00 грн. на поточний рахунок ПАТ „ДонецькобленергоВ» до 29.02.2012р.

Згідно частин 1, 4 ст. 78 ГПК України, відмова позивача від позову, визнання позову відповідачем і умови мирової угоди сторін викладаються в адресованих господарському суду письмових заявах, що долучаються до справи. Ці заяви підписуються відповідно позивачем, відповідачем чи обома сторонами. Про прийняття відмови позивача від позову або про затвердження мирової угоди сторін господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.

Мирова угода сторін за своєю правовою є договором, який укладається сторонами з метою припинення спору, на умовах, погоджених сторонами і який не призводить до вирішення спору по суті. Така угода ґрунтується на взаємовигідних для обох сторін умовах і виконується, як правило, добровільно. В іншому випадку, мирова угода, затверджена судом, може бути підставою для примусового її виконання, оскільки є судовим актом, для якого передбачено особливий порядок його виконання.

Так, відповідно до ст. 115 ГПК України, рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

Вказане кореспондується і з п.2 ч.2 ст.17 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції станом на 12.05.2011р.), згідно з яким підлягають виконанню Державною виконавчою службою ухвали, постанови судів у господарських справах.

В той же час, згідно з ч. 1 ст. 121 ГПК України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом відозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості (п.1.3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 12.09.96 р. N 02-5/333 „Про деякі питання практики застосування статті 121 Господарського процесуального кодексу УкраїниВ» , з наступними змінами та доповненнями).

Тобто, зміна порядку виконання ухвали суду, у розумінні статті 121 ГПК України, є можливим тільки за наявності виключних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим її виконання, про що доводить в суді сам заявник.

При цьому, Закон України "Про виконавче провадження" визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Тобто, згідно з вимогами згаданого вище Закону України "Про виконавче провадження", якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди відповідає вимогам його статті 18, то вона є виконавчим документом у розумінні пункту 2 частини 2 статті 17 цього Закону і підлягає її виконанню державною виконавчою службою.

В іншому випадку, ухвала суду, яка не містить усіх даних, зазначених у статті 18 Закону України "Про виконавче провадження", не має статусу виконавчого документа, а тому, сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом до суду до іншої сторони про спонукання до виконання мирової угоди.

В матеріалах справи відсутні докази звернення позивача до органів державної виконавчої служби за примусовим виконанням ухвали господарського суду від 24.06.2011р. про затвердження мирової угоди по справі № 24/14 і такі обставини позивач не оспорює.

Господарським процесуальним кодексом та Законом України "Про виконавче провадження" не передбачено зміну способу виконання ухвали про затвердження мирової угоди, зазначена ухвала повинна виконуватись відповідно до умов мирової угоди.

З огляду на матеріали справи та норми чинного законодавства господарський суд дійшов висновку, що заявниками не доведено наявності виключних обставин, які ускладнюють або роблять неможливим виконання мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 24.06.2011р. по справі №24/14.

Крім того, сторони у своїй заяві просять змінити спосіб і порядок виконання ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. по справі №24/14 у вересні-грудні 2011р. та у січні-лютому 2012р. шляхом передачі ПАТ „Шахта ім..ОСОБА_1В» на адресу ПАТ „ДонецькобленергоВ» восьми автотранспортних засобів марки Hyundai Accent 4dr, 2011 року випуску, вартістю по 145 720,00 грн. з ПДВ за 1 автомобіль, загальною вартістю 1 165 760,00 грн. та перерахування грошових коштів у розмірі 153 436,00 грн. на поточний рахунок ПАТ „ДонецькобленергоВ» до 29.02.2012р. Відповідну заяву з боку боржника підписано В.о. голови дирекції - генерального директора ПАТ „Шахта ім..ОСОБА_1В» ОСОБА_4. У той же час, відповідачем у справі №24/14 та боржником у мировій угоді від 20.06.2011р. визначено саме Орендне підприємство „Шахта ім..ОСОБА_1В» .

Втім, жодною зі сторін не надано суду доказів правонаступництва ПАТ „Шахта ім..ОСОБА_1В» прав і обов'язків Орендного підприємства „Шахта ім..ОСОБА_1В» .

За вищенаведених обставин господарський суд вважає, що заява Публічного акціонерного товариства „ДонецькобленергоВ» та Публічного акціонерного товариства „Шахта ім..ОСОБА_1В» про зміну способу і порядку виконання ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. №24/14 не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства „ДонецькобленергоВ» та Публічного акціонерного товариства „Шахта ім..ОСОБА_1В» про зміну способу і порядку виконання ухвали господарського суду Донецької області від 24.06.2011р. №24/14 відмовити.

Суддя Величко Н.В.