Постанова

від 21.09.2016 по справі 910/3671/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" вересня 2016 р. Справа№ 910/3671/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Скрипки І.М.

суддів: Гаврилюка О.М.

Гончарова С.А.

за участю представників сторін:

від позивача: Шкрум І.П. довіреність б/н від 18.08.2015р.

Гусак А.М. - дов. №10 від 01.06.2016р.

від відповідача: Сущенко Ю.В. довіреність б/н від 30.08.2016р.

Ханович К.В довіреність б/н від 18.07.2016р.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р.

у справі №910/3671/16 (суддя Чебикіна С.О.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра"

до Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк"

про визнання договору припиненим

В судовому засіданні 21.09.2016р. відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2016 року позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача про визнання договору іпотеки, який викладений в новій редакції 27.12.2011 року та підписаний як додатковий договір до договору іпотеки нежилого будинку (літери А, А1, А2) від 10.04.2007 року, загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В, що зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №5547, - припиненим.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що іпотека припинилась по-перше у зв'язку з повним виконанням основного зобов'язання забезпеченого іпотекою, а по-друге у зв'язку із збільшенням зобов'язань за основним договором без внесення змін до договору іпотеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р. у справі №910/3671/16 в позові відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтована порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апелянт вважає, що суд не з'ясував обставини справи в частині існуючої заборгованості, її суми та що саме забезпечує іпотека, не надав оцінку документально підтвердженим відносинам сторін, не з'ясував чи існувала іпотека після викладення кредитного та іпотечного договорів у нових редакціях.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями апеляційну скаргу позивача 06.07.2016р. передано на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Гончаров С.А., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 08.07.2016р. колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження та призначено до розгляду на 07.09.2016р.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 07.09.2016р. продовжено строк розгляду справи, та у відповідності до ст. 77 ГПК України по справі оголошено перерву на 21.09.2016р.

Представники позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції підтримали апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній, просили її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове про задоволення позову.

Представники відповідача в судовому засіданні апеляційної інстанції заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили її відхилити, а оскаржуване рішення залишити без змін з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.

Відповідно до частини 1 статті 101 ГПК України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.

Частиною 2 статті 101 ГПК України передбачено, що апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Згідно статті 99 ГПК України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у розділі ХІІ ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, пояснення учасників апеляційного провадження, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення підлягає скасуванню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 10.04.2007 року між Акціонерним комерційним банком "Форум" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Такіра" (позичальник) було укладено кредитний договір №93/07/00-/KL, за умовами якого банк надав позичальнику грошові кошти у формі кредитної лінії на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання з максимальним лімітом в сумі 1 800 000,00 доларів США, зі сплатою за користування кредитом 12%, з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 09 квітня 2012 року включно, на умовах, визначених договором.

В забезпечення виконання зобов'язань за вищевказаним кредитним договором між Акціонерним комерційним банком "Форум" (іпотекодержатель) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Такіра" (іпотекодавець) 10.04.2007 року було укладено договір іпотеки, відповідно до якого іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літери А, А1, А2) загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В.

14.12.2011 року між Публічним акціонерним товариством "Банк Форум" (первісний кредитор) та Публічним акціонерним товариством "Дельта Банк" (новий кредитор) було укладено договір відступлення права вимоги реєстровий №5209, за умовами якого право вимоги по кредитному договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007 року перейшло від первісного кредитора до нового кредитора.

Пунктом 4.1. договору відступлення права вимоги станом на дату укладення цього договору розмір заборгованості боржника перед первісним кредитором складає: 19 911 978,20 грн., у тому числі: - сума основного боргу: 16 153 783,18 грн.; сума процентів: 41 514,22 доларів США, що станом на 14.12.2011 року за офіційним курсом НБУ складає 331 694,47 грн.; 3 426 500,55 грн.

Отже, заборгованість позивача за кредитним договором станом на дату укладення договору відступлення (14.12.2011 року) вже існувала та була передана АТ "Дельта Банк", що також підтверджується довідками банку та виписками про рух коштів по особовому рахунку, які містяться в матеріалах справи.

В подальшому, 27.12.2011 року між АТ "Дельта Банк" та ТОВ "Такіра" було укладено додатковий договір до кредитного договору № 93/07/00-/KL від 10.04.2007 року, за умовами якого сторони домовились викласти вищевказаний кредитний договір, що був укладений між іншими юридичними особами, а саме АКБ «Форум» та ТОВ «Такіра» про кредитування останнього, в новій редакції (п.1 договору).

Пунктом 1.1 договору визначено нові умови відносин, а саме: кредитор (банк) надає ТОВ «Такіра» (позичальнику) грошові кошти в межах відновлювальної кредитної лінії з максимальним лімітом заборгованості 16 153 783,18 грн., який зменшується відповідно до графіку зменшення максимального ліміту заборгованості.

Надання кредиту здійснюється окремими частинами: Транш у сумі 9 446 000,00 грн. (надалі - транш-1) та транш у сумі 6 707 783,18 грн. (транш-2 (п.1.1.1 договору).

За користування траншем-1 позичальник сплачує 15% річних. Кінцевий термін погашення заборгованості за траншем-1 - до 14 квітня 2015 року (включно) на умовах, визначених кредитним договором та додатковими договорами до нього.

За користування траншем-2 позичальник сплачує 0,001% річних. Кінцевий термін погашення заборгованості за траншем-2 не пізніше 15.12.2021 року на умовах, визначених кредитним договором та додатковими договорами до нього.

Відповідно до п. 4 додаткового договору цей договір є невід'ємною частиною кредитного договору та діє протягом терміну його дії.

Для отримання кредиту ТОВ «Такіра» зобов'язано було відкрити у відповідача розрахунковий рахунок на який і повинні були надійти кредитні кошти і з якого було передбачено в подальшому погашення отриманого кредиту. Також було передбачено, що днем отримання кредиту вважається день фактичного знаходження грошей на рахунок позичальника (п.п.1.1.1-2.7).

Отже, в даному випадку виникають нові відносини сторін по новому кредитуванню позичальника.

Відповідач не надавав позивачу нового кредиту, а лише зафіксував у додатковому договорі суму вже наявної заборгованості за кредитним договором, що також підтверджується довідками банку та виписками про рух коштів по особовому рахунку, які містяться в матеріалах справи.

Таким чином, після підписання 27.12.2011р. Додаткового договору до кредитного договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007р. у новій редакції - всі зобов'язання сторін, що існували відповідно до умов договору у попередніх редакціях втрачають чинність. Дійсність зобов'язань сторін регламентуються лише умовами договору у новій редакції.

Даний договір немає ніякого посилання на договір переуступки від 14.12.2011р. і передбачає лише нові відносин сторін, а твердження відповідача про те, що це той самий договір, що був укладений з АКБ «Форум» і яким змінено валюту кредитування, не має під собою жодного аргументу, а лише трактується відповідачем на свій розсуд.

Відповідно до банківських виписок з поточного рахунку позичальника №26002002007779, кредитор не надав кредит позичальнику (ні траншу 1, ні траншу 2), що також підтверджується аудиторським висновком про фактичні результати стосовно перевірки бухгалтерського обліку операцій, пов'язаних з додатковою угодою б/н від 27.12.2011р. між ТОВ «Такіра» та ПАТ «Дельта Банк» на підставі проведення узгоджених процедур ТОВ «Такіра» станом на 31.03.2016р.(міститься в матеріалах справи).

Забезпечення повернення кредиту здійснювалось договором іпотеки, укладеним між сторонами.

Так, 27.12.2011 року між АТ "Дельта Банк" (іпотекодержатель) та ТОВ "Такіра" (іпотекодавець) було укладено додатковий договір до договору іпотеки від 10.04.2007 року, що зареєстровано в реєстрі №5547, сторони домовились викласти договір в наступній редакції:

«Кредитний договір - це договір, що викладений у новій редакції 27.12.2011р. шляхом укладання додаткового договору іпотекодержателем (кредитор) і іпотекодавцем 27.12.2011р., а також усі додаткові правочини до нього (п.1.1.)

Зобов'язання - це зобов'язання позичальника, що випливають з кредитного договору, а саме повернути іпотекодавцю кредит у сумі 16 153 783,18 грн. (сума двох траншів) в строк і на умовах кредитного договору (п.1.2)».

За умовами вказаного договору іпотекодавець передав в іпотеку іпотекодержателю нерухоме майно, а саме: нежилий будинок (літери А, А1, А2) загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В з метою забезпечення належного виконання зобов'язання, що випливає з кредитного договору №93/07/00-/KL від 10.04.2007 року, який викладений в новій редакції шляхом укладення додаткового договору від 27.12.2011 року.

Проаналізувавши матеріали справи та умови укладених між сторонами договорів, колегія суддів констатує, що відповідно до умов договору в новій редакції та зважаючи на ненадання кредитором (відповідачем) кредитних коштів (2-х траншів), єдиною заборгованістю позичальника (позивача) перед відповідачем була заборгованість зі сплати нарахованих відсотків до 14.12.2011р. в сумі 3 758 170, 11 грн., які мають бути сплачені до 15.12.2021р. Ця заборгованість є єдиним зобов'язанням, яке було перенесено з договору в старій редакції до договору в новій редакції. Всі наступні платежі, які були здійснені позичальником по сплаті нарахованих відсотків направлялися на погашення цієї заборгованості.

У зв'язку з тим, що кредитор на 27.08.2015р., (підтверджено виписками з поточного рахунку позичальника №26002007779 в АТ «Дельта Банк»), не надав позивачу грошові кошти (кредит) та позичальник виконав усі свої зобов'язання, що зазначені у п. 1.2. Договору іпотеки, в тому числі сплатив 3 758 170,11 грн. нарахованих процентів відповідно до умов п. 6.4. Договору іпотеки (іпотека припиняється виконанням у повному обсязі зобов'язань) - договір припинив свою дію.

Згідно ч.1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частина друга цієї ж статті вказує, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Як зазначено статтею 598 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Відповідно до статті 599 ЦК зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ст. 3 Закону України «Про іпотеку» іпотекою може бути забезпечене виконання лише дійсного зобов'язання або задоволення вимоги, яка може виникнути у майбутньому на підставі договору, що набрав чинності.

Іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або закінчення строку дії іпотечного договору.

Згідно ст. 17 Закону України «Про іпотеку» іпотека припиняється у разі припинення основного зобов'язання, що має місце у даному випадку, так як основне зобов'язання, яке забезпечувалось іпотекою - сплата у передбачений термін відсотків в розмірі 3 758 170,11 грн. позивачем виконана у повному обсязі, про що свідчать наявні матеріали справи.

Враховуючи викладене, договір іпотеки, який викладений в новій редакції 27.12.2011 року та підписаний як додатковий договір до договору іпотеки нежилого будинку (літери А, А1, А2) від 10.04.2007 року, загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Туполєва, 7-В, яким усі права іпотекодержателя передані від ПАТ «Банк «Форум» до ПАТ «Дельта Банк»,що зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №5547, - є припиненим.

Стосовно заборгованості ТОВ «Такіра» перед відповідачем, що перейшли до нього від АКБ «Форум» за договором від 14.12.2011р. про відступлення права вимоги, - то сторони стосовно неї 27.11.2011р. уклали додаткову угоду до Додаткового договору від 27.12.2011р. до кредитного договору № 93/07/00-/KL від 10.04.2007р, яким доповнили договір новим п.п.3.3.12.8, де зазначено, що ТОВ «Такіра» зобов'язана до 13.12.2016р. залучити юридичну особу, яка здійсніть викуп заборгованості ТОВ «Такіра» перед банком за ціною, що дорівнює різниці ціни права вимоги (9 446 000,00 грн.) та сум, що будуть сплачені ТОВ «Такіра» в рахунок погашення кредиту.

Також внесено і доповнено договір новим п.3.1.2, де зазначено, що ПАТ «Дельта Банк» зобов'язаний відступити право вимоги за кредитним та іншими договорами забезпечення повернення кредиту вказаній ТОВ «Такіра» юридичній особі за ціною визначеною в п.3.3.12.8.

Тобто, сторони урегулювали відносини по заборгованості, що існувала перед АКБ «Форум» та переуступлена ПАТ «Дельта Банк» 14.12.2011р. - визначили її суму, а саме в розмірі 9 446 000, 00 грн. та порядок її погашення, формулу погашення та банк взяв на себе обов'язок відступити заборгованість будь-якій особі, яку надасть ТОВ «Такіра» у будь-який строк, але до 13.12.2016р.

Матеріалами справи не підтверджується забезпечення вказаної заборгованості, і вона сплачувалась позивачем до 2015р., та позивачем сплачено банку 3 758 170, 11 грн.

Місцевий господарський суд не звернув увагу на вказані обставини справи, а тому дійшов помилкового висновку про відмову в позові.

Згідно ст. ст. 32-34 ГПК України доказами у справі є будь - які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи позивача, викладені в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи судом апеляційної інстанції.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" з підстав, викладених у ній, підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р. у справі №910/3671/16 підлягає скасуванню у відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 103 ГПК України з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

У відповідності до ст. 49 ГПК України у зв'язку із задоволенням позову та апеляційної скарги позивача, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1378, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви, та 1515, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 49, 85, 99, 101-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" на рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р. у справі №910/3671/16 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 18.05.2016р. у справі №910/3671/16 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

4. Визнати договір іпотеки, який викладений в новій редакції 27.12.2011р. та підписаний як Додатковий договір до договору іпотеки нежилого будинку (літери А, А1, А2) від 10.04.2007р., загальною площею 2191,40 кв.м., розташованого за адресою: м. Київ, вул. Академіка Туполєва, 7В, яким усі права іпотекодержателя передані від ПАТ «Банк «Форум» до ПАТ «Дельта Банк», що зареєстровано в нотаріальному реєстрі за №5547, - припиненим.

5. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Дельта Банк" (01113, м.Київ, вул. Щорса, 36-Б, код ЄДРПОУ 34047020) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Такіра" (04128, м.Київ, вул. Академіка Туполєва, 7В, код ЄДРПОУ 34762371) 1378, 00 грн. судового збору за подання позовної заяви, та 1515, 80 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити Господарському суду міста Києва видати накази.

7. Матеріали справи № 910/3671/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня її прийняття.

Головуючий суддя І.М. Скрипка

Судді О.М. Гаврилюк

С.А. Гончаров