КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа: № 826/6274/16 Головуючий у 1-й інстанції: Кобилянський К.М. Суддя-доповідач: Василенко Я.М.
У Х В А Л А
Іменем України
20 вересня 2016 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Василенка Я.М.,
суддів Кузьменка В.В., Шурка О.І.,
при секретарі Строй Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консультаційна фірма «Дарина» до Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,-
В С Т А Н О В И В:
ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило:
- скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.12.2015 № 6029/26-56-11-03-18 про виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку;
- зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відновити запис про позивача у Реєстрі платників єдиного податку.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 позов задоволено частково: визнано протиправним та скасовано рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 29.12.2015 № 6029/26-56-11-03-18 про анулювання свідоцтва платника єдиного податку товариства з обмеженою відповідальністю «Юридична консультаційна фірма «Дарина»; в іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині задоволення позовних вимог, як таку, що постановлена із порушенням норм матеріального і процесуального права, та ухвалити нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» з 01.01.2012 є платником єдиного податку.
29.12.2015 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві було проведено перевірку щодо порушення платником єдиного податку умов перебування на спрощеній системі оподаткування.
Перевіркою встановлено наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів за кодом платежу 18010100 в сумі 4 303, 20 грн.
За наслідками перевірки ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві складено акт від 29.12.2015 №6029/26-56-15-03-18 та 29.12.2015 прийнято рішення № 6029/26-56-11-03-18 про виключення ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» з реєстру платників єдиного податку.
01.02.2016 ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» звернулось до відповідача із заявою про скасування зазначеного рішення у зв'язку з відсутністю у платника податкового боргу.
Листом від 11.04.2016 ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у м. Києві повідомила ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина», що скасування рішення можливе тільки у порядку статті 56 Податкового кодексу України, яка позивачем при зверненні не дотримана.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідач помилково стверджує про наявність у позивача податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, у зв'язку з чим відповідачем було безпідставно винесено рішення про виключення з Реєстру платників єдиного податку ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина», а тому воно є протиправним та підлягає скасуванню. В свою чергу, визнання протиправним і скасування рішення про анулювання свідоцтва платника єдиного податку в судовому порядку являється в даному випадку достатнім і належним способом захисту порушених прав і інтересів позивача як платника податку та одночасно і підставою для їх відновлення. Отже позов підлягає частковому задоволенню.
Апелянт у своїй скарзі зазначає, що відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України.
Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції та вважає доводи апелянта безпідставними, враховуючи наступне.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.12.2015 № 6029/26-56-11-03-18 про виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до абз. 3 п. 299.10 ст. 299 Податкового кодексу України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу.
Згідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 Податкового кодексу України платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у таких випадках та в строки у разі сплати до закінчення граничного строку погашення податкового боргу, що виник у платника єдиного податку протягом двох послідовних кварталів, - з першого числа місяця, наступного за податковим (звітним) періодом, у якому погашено такий податковий борг.
Пунктом 299.11 ст. 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Таким чином, підставою для анулювання реєстрації платника єдиного податку є, зокрема, встановлення податковим органом за наслідками перевірки факту наявності у платника податків податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Колегія суддів звертає увагу, що в оскаржуваному акті перевірки від 29.12.2015 №6029/26-56-15-03-18 відсутня інформація про те, за який період у позивача наявний податковий борг. Зокрема, в акті міститься лише посилання на абзац 8 підпункту 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 Податкового кодексу України без вказівки на конкретний період; у наданих запереченнях на позовну заяву та в апеляційній скарзі також відсутня вказівка на період наявності податкового боргу.
Згідно наданої контролюючим органом облікової картки платника, за позивачем обліковувалась заборгованість з податку на нерухоме майно з 30.07.2015 у сумі 2 151, 60 грн.
У наданих поясненнях позивач зазначив, що протягом 2015 року ним було здійснено оплату податку на нерухоме майно. Однак, внаслідок помилки в призначенні платежу було зазначено не власний ідентифікаційний код, а інший, всі інші реквізити платіжного доручення були вірні.
При цьому, за твердженням позивача, сплата податку на нерухоме майно здійснювалась ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» з власного поточного рахунку, на вірні реквізити ДПІ у Подільському районі ГУ ДФС у місті Києві, податок сплачено своєчасно, платником податку виступає саме ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина».
Більше того, колегія суддів зазначає, що жодних доказів того, що платежі за платіжними дорученнями позивача (копії виписок додані до позовної заяви) не надійшли до бюджету, відповідачем суду не надано. Отже, відповідачем не доведено, що кошти зі сплати ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» єдиного податку не надійшли до державного бюджету.
Таким чином, відповідачем не надано суду доказів на підтвердження наявності у позивача податкової заборгованості на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, у зв'язку з чим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив, що оскаржуване рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.12.2015 № 6029/26-56-11-03-18 про виключення ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» з Реєстру платників єдиного податку є необґрунтованим та підлягає скасуванню, а вимоги позивача в цій частині задоволенню.
Що стосується вимог позивача про зобов'язання відповідача вчинити дії щодо відновлення реєстрації ТОВ «Юридична консультаційна фірма «Дарина» як платника єдиного податку, то у цій частині позов задоволенню не підлягає, оскільки саме по собі скасування спірного рішення має наслідком поновлення обліку позивача в якості платника єдиного податку, що вірно встановлено судом першої інстанції.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Апелянт не надав до суду належних доказів, що б підтверджували факт протиправності рішення суду першої інстанції.
Таким чином, колегія суддів вирішила згідно ст. 200 КАС України залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Разом з тим, вирішуючи питання про стягнення з апелянта судового збору, колегія суддів зазначає наступне.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначені положеннями Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 № 3674-VІ (зі змінами та доповненнями, внесеними Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» від 22.05.2015 № 484-VIII, який набрав чинності 01.09.2015).
Відповідно до пп. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати; фізичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати; немайнового характеру, який подано: суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем 1 розмір мінімальної заробітної плати; фізичною особою 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру; у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Згідно з п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору встановлюється в таких розмірах, зокрема: за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до апеляційної скарги на рішення суду, заяви про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами - 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Розмір мінімальної заробітної плати станом на 01.01.2016 відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» становив 1 378 грн.
З позовної заяви позивача вбачається, що позивачем заявлено дві вимоги немайнового характеру (скасувати рішення Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві від 29.12.2015 № 6029/26-56-11-03-18 про виключення позивача з Реєстру платників єдиного податку; зобов'язати Державну податкову інспекцію у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві відновити запис про позивача у Реєстрі платників єдиного податку).
Отже, ставка судового збору за подачу позову становила: (1 378 х 2) = 2 756, 00 грн.
Враховуючи, що ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 02.09.2016 було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення апеляційним судом, то у відповідності до п.п. 2 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» відповідачу потрібно сплатити судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 3 031, 60 грн. (2 756, 00 грн. х 110 %).
Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.07.2016 - без змін.
Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м. Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030101) судовий збір за подання до суду апеляційної скарги в розмірі 3 031, 60 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку та строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий: Василенко Я.М.
Судді: Кузьменко В.В.
Шурко О.І.
Повний текст ухвали виготовлений 26.09.2016.
Головуючий суддя Василенко Я.М.
Судді: Шурко О.І.
Кузьменко В. В.
Суд | Київський апеляційний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 20.09.2016 |
Оприлюднено | 06.10.2016 |
Номер документу | 61733573 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Київський апеляційний адміністративний суд
Василенко Я.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні