Ухвала

від 03.10.2016 по справі 344/12295/16-к

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12295/16-к

Провадження № 1-кс/344/3958/16

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2016 року м. Івано-Франківськ

Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , яке погоджене з прокурором відділу прокуратури Івано-Франківської області ОСОБА_4 , про арешт майна в рамках кримінального провадження № 32016090000000080 від 07.09.2016р.

В С Т А Н О В И В:

Слідчий звернулась з вказаним клопотанням, в обґрунтування якого посилалась на те, що дане кримінальне провадження зареєстроване за фактом умисного ухилення службовими особами ПМП «ТЕМП» (ЄДРПОУ-13805455, Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Коновальця, б. 111 А) від сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 1000036грн., що є значним розміром, - за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

Матеріалами клопотання зазначено, 09.09.2016р. працівниками податкової міліції на підставі ухвал слідчого судді проведено ряд обшуків, під час яких виявлено та вилучено 9 печаток фізичних осіб-підприємців, які нібито поставляли лісодеревину, документи, які використовувалися з метою мінімізації податкових зобов`язань. Крім цього, за адресою здійснення діяльності ПМП «ТЕМП» (Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Коновальця, б. 111 А), під час обшуку виявлено та вилучено лісодеревину та готову продукцію, дозвіл на вилучення якої не надано судом, а саме: деревину породи дуб в кількості 110 кубічних метрів; 8 метрів кубічних дошки та 2,5 метри кубічних ламелі товщиною 6,5-7 мм; 57 тисяч метрів квадратних дубової ламелі, - яка відповідно вважається тимчасово вилученим майном, є об`єктом кримінально протиправних дій та набута кримінально протиправним шляхом. Під час перевірки джерел походження виявленої деревини та готової продукції встановлено, що фактично весь її обсяг придбання документально відображений від фізичних осіб-підприємців, які заперечують постачання лісоматеріалів. Постановою від 10.09.2016р. вилучені товарно-матеріальні цінності визнано речовими доказами, тому з метою забезпечення їх збереження слідчий просила їх арештувати.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, посилаючись на викладені в ньому обставини, просив клопотання задовольнити.

Представники ПМП «ТЕМП» заперечили проти задоволення клопотання з підстав його необгрунтованості.

Слідчий в судове засідання не зявилася, подала заяву про відкликання клопотання про накладення арешту на майно.

Заслухавши прокурора, представників ПМП «ТЕМП», дослідивши матеріали клопотання, вважаю наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Ч. 10 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 212 КК України.

09.09.2016р. в рамках даного кримінального провадження за адресою здійснення діяльності ПМП «ТЕМП» - Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Коновальця, б. 111 А, під час обшуку виявлено та вилучено лісодеревину та готову продукцію, дозвіл на вилучення якої не надано судом, а саме: деревину породи дуб в кількості 110 кубічних метрів; 8 метрів кубічних дошки та 2,5 метри кубічних ламелі товщиною 6,5-7 мм; 57 тисяч метрів квадратних дубової ламелі, - яка відповідно до ст. 167 КПК України вважається тимчасово вилученим майном, та яка постановою слідчого від 10.09.2016р. визнана речовим доказом.

Згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч. 2 - документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч. 1 цієї статті.

Крім цього, ч. 4 ст. 170 КПК України передбачено, що у випадку, передбаченому п. 2 ч. 2 цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених КК України. Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

В той же час стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, не доведено наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні (оскільки такі одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення), тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, як не встановлено підстав вважати, що вони можуть підлягати спеціальній конфіскації, зокрема відповідають будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 ч. 1 ст. 96-2 КК України.

Також, слід зазначити,що сторона обвинувачення вже зверталася з аналогічним клопотанням, яке було розглянуто по суті.

Отже, враховуючи вищенаведене, не вбачаю підстав для задоволення даного клопотання.

Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 309, 395 КПК України, -

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області ОСОБА_3 відмовити.

Ухвала підлягає до негайного виконання та може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду Івано-Франківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1

Повний текст ухвали складено 03 жовтня 2016 року