Ухвала

від 18.10.2016 по справі 344/12295/16-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/12295/16-к

Провадження № 11-сс/779/200/2016

Категорія ст.173 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого-судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

секретаря с/з ОСОБА_5 ,

з участю прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 , представника ПМП Темп ОСОБА_8 ,

розглянувши кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, -

в с т а н о в и л а :

Вказаною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32016090000000080 від 07.09.2016 року, зареєстрованого за фактом умисного ухилення службовими особами ПМП Темп від сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 1000036 грн., що є значним розміром,- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.

Своє рішення слідчий суддя обґрунтував тим, що стороною обвинувачення не доведено наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні (оскільки такі одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення), тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, як не встановлено підстав вважати, що вони можуть підлягати спеціальній конфіскації, зокрема відповідають будь-якій із ознак, зазначених у п. п. 1-4 ч.1 ст.96-2 КК України. Крім того, сторона обвинувачення вже зверталася з аналогічним клопотанням, яке було розглянуто по суті.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30.06.2016 року про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на деревину породи дуб в кількості 110 м3; 8м3 дошки та 2,5 м3 ламелі товщиною 6,5-7 мм; 57 тисяч м2 дубової ламелі. Покликається на те, що існують достатні дані вважати, що вище вказані товарно-матеріальні цінності відповідають критеріям, зазначеним у ст.96-1 КК України, що дає підстави вжити заходів забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту на майно, а саме спеціальної конфіскації, згідно з ч.4 ст.170 КПК України. Вважає, що необґрунтоване покликання слідчого судді на п.п.1-4 ч.1 ст.96-2 КК України та відсутність будь-яких покликань на ч.1 ст.96-1 КК України не є підставою для відмови у накладенні арешту на майно.

Заслухавши доповідь судді, доводи прокурора, яка підтримала вимоги апеляційної скарги і просить ухвалу слідчого судді скасувати, пояснення представників ПМП Темп, які просили ухвалу слідчого судді залишити без змін, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із матеріалів вбачається, що 09.09.2016р. працівниками податкової міліції на підставі ухвал слідчого судді проведено ряд обшуків, під час яких виявлено та вилучено 9 печаток фізичних осіб-підприємців, які нібито поставляли лісодеревину, документи, які використовувалися з метою мінімізації податкових зобов`язань. Крім цього, за адресою здійснення діяльності ПМП «ТЕМП» (Івано-Франківська область, м. Болехів, вул. Коновальця, б. 111 А), під час обшуку виявлено та вилучено лісодеревину та готову продукцію, дозвіл на вилучення якої не надано судом, а саме: деревину породи дуб в кількості 110 кубічних метрів; 8 метрів кубічних дошки та 2,5 метри кубічних ламелі товщиною 6,5-7 мм; 57 тисяч метрів квадратних дубової ламелі, - яка відповідно вважається тимчасово вилученим майном, є об`єктом кримінально протиправних дій та набута кримінально протиправним шляхом. Під час перевірки джерел походження виявленої деревини та готової продукції встановлено, що фактично весь її обсяг придбання документально відображений від фізичних осіб-підприємців, які заперечують постачання лісоматеріалів. Постановою від 10.09.2016р. вилучені товарно-матеріальні цінності визнано речовими доказами, тому з метою забезпечення їх збереження слідчий просила їх арештувати.

Відповідно до положення ч.2 ст.170 КПК України слідчий суддя накладає арешт на майно, якщо є достатні підстави вважати, що воно відповідає критеріям ч.2 ст.167 цього Кодексу, зокрема якщо майно є засобом чи знаряддям вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегло на собі його сліди.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину.

Арешт майна відповідно до п.1 ч.2 ст.170 КПК України допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з вимогами ч.10 ст.170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно з ч.3 ст.170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а згідно з ч.2 ст.98 КПК України документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в ч.1 цієї статті.

Стороною кримінального провадження, яка звернулась з клопотанням, не доведено наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі можуть бути використані як доказ у кримінальному провадженні (оскільки такі одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення), тобто відповідають критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, як не встановлено підстав вважати, що вони можуть підлягати спеціальній конфіскації, зокрема відповідають будь-якій із ознак, зазначених у п.п. 1-4 ч.1 ст.96-2 КК України.

Як вбачається із ухвали місцевого суду, слідча ОСОБА_9 у судове засідання місцевого суду не з,явилась та подала заяву про відкликання клопотання про накладення арешту на майно.

Крім того, сторона обвинувачення вже зверталася з аналогічним клопотанням, яке було розглянуто по суті та відмовлено у його задоволенні, що підтверджується ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 26.09.2016 року, що міститься у матеріалах клопотання.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками ухвали слідчого судді про відмову у задоволенні клопотання прокурора про накладення арешту на майно, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 418, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора ОСОБА_6 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 30 вересня 2016 року про відмову у задоволенні клопотання слідчого з ОВС слідчого управління фінансових розслідувань ГУ ДФС України в Івано-Франківській області ОСОБА_9 про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №32016090000000080 від 07.09.2016 року, зареєстрованого за фактом умисного ухилення службовими особами ПМП Темп від сплати податку на прибуток підприємств на загальну суму 1000036 грн., що є значним розміром,- за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України,- без змін.

Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4