Рішення

від 21.09.2016 по справі 663/1073/16-ц

СКАДОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 663/1073/16-ц

Провадження № 2/663/500/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2016 року м. Скадовськ

Скадовський районний суд Херсонської області в складі

головуючого судді Шульги К. М.

секретарів Павленко І. В., Пінчук Д. К.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу «Скадовська центральна районна лікарня» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку і спричинену моральну шкоду,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом, який мотивує тим, що в період з 06.12.2014 по 08.12.2015 працювала на посаді фасувальника в комунальному закладі «Скадовська центральна районна лікарня» аптека №1 «Лікарняна аптека», звільнена за угодою сторін. При звільненні з роботи 08.12.2015 їй було надано гарантійний лист, в якому відповідач гарантував виплату заборгованості по заробітній платі з червня по грудень 2015 року у сумі 7486,43 грн. до 01.03.2016. Заборгованість не була виплачена. На момент звільнення роботодавець не провів повний розрахунок, не виплатив заробітну плату з липня по грудень 2015 року загальною сумою 6 586,43 грн. У зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, на підставі ст.177 КЗпП України на момент звернення до суду відповідач зобов'язаний сплатити середній заробіток за час затримки у сумі 8370,60 грн. Крім того, на підставі ст.12 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» позивачем здійснено розрахунок такої заборгованості, яка становить 70,47 грн. Крім того, зазначає, що їй спричинено моральну шкоду, оскільки дії відповідача щодо невиплати заробітної плати у період роботи, не проведення розрахунку при звільненні поставили її у скрутне матеріальне становище, унеможливили забезпечення нормального існування її та членів сім'ї, що мало наслідком виникнення тяжкого психологічного стану, та зумовила необхідність шукати додаткові джерела доходу для забезпечення нормального існування. Розмір завданої моральної шкоди оцінює в 5000 грн. Просить стягнути з відповідача на її користь заборгованість по заробітній платі у сумі 6586,43 грн.; компенсацію втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням терміну її виплати у сумі 70,47 грн.; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 8370,60 грн.; компенсацію за спричинену моральну шкоду у сумі 5000 грн.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_2 підтвердила зазначені в позові обставини, заявлені вимоги збільшила в частині вимоги про стягнення з відповідача також середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні, просила стягнути 13 392,96 грн.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_3 в судовому засіданні позов не визнала, надавши також письмові заперечення, в яких зазначила, що лікарня не відповідає за грошовими зобов'язаннями аптеки, вимога про стягнення моральної шкоди також є безпідставною та необґрунтованою, оскільки позивач перебувала у трудових відносинах з не з комунальною установою (лікарнею), а з філією - Аптекою. Просила у позові відмовити.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення сторін, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Положення Аптеки №1 «Лікарняна аптека» Скадовської центральної районної лікарні, затвердженого головним лікарем Скадовської ЦРЛ, госпрозрахункове відділення аптека №1 «Лікарняна аптека» (далі Підрозділ) створюється та діє згідно з наказом головного лікаря Скадовської центральної районної лікарні (розділ 1 Загальні положення). Підрозділ у своїй діяльності підпорядковується керівництву Скадовської центральної районної лікарні. Керівництво підрозділу здійснює завідувач аптеки, який призначається головним лікарем центральної районної лікарні та працює за трудовим договором (контрактом) (розділ 4 Управління аптекою) (а.с.24-28).

Відповідно до довідки АБ №500494 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України Аптека №1 «Лікарняна аптека» Скадовської центральної районної лікарні має ідентифікаційний код 38073248, правовий статус - без права юридичної особи, головне підприємство - 02004060 Комунальний заклад «Скадовська центральна районна лікарня», організаційно-правова форма за КОПФГ - 610 - філія (інший відокремлений підрозділ) (а.с.29-30).

Відповідно до ст.80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Відповідно до положень ст.95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що їх створила, і діє на підставі затвердженого нею положення. Керівник філії призначається юридичною особою і діє на підставі виданої нею довіреності. Відомості про філії юридичної особи включаються до єдиного державного реєстру.

Судом встановлено, що ОСОБА_4 працювала у комунальному закладі «Скадовська центральна районна лікарня» Аптека №1 «Лікарняна аптека» на посаді фасувальника з 08.12.2014 по 08.12.2015, звільнена за згодою сторін згідно п.1 ст.36 КЗпП України (а.с.3, 6, 7, 8).

Відповідно до довідки б/н від 10.05.2016 станом на 10.05.2016 заборгованість по заробітній платі становить 6 586,43 грн. (а.с.3).

Відповідно до ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Статтею 117 КЗпП України передбачена відповідальність за затримку розрахунку при звільненні, відповідно до якої у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

В ході розгляду справи позивач збільшила позовні вимоги в частині розміру коштів, що підлягають стягненню як середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки протягом розгляду справи відповідач жодних дій до погашення заборгованості не вживав, кошти не сплатив.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України №13 від 24.12.1999 «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці» встановивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, якщо працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, суд на підставі ст.117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведені його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. У разі не проведення розрахунку у зв'язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум, вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню у повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу. При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку той мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Пунктом 32 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 «Про практику розгляду судами трудових спорів» визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час затримки розрахунку, він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи. При цьому враховуються положення Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №100 від 08.02.1995.

З урахуванням наведених норм відповідачем проведено обчислення середнього заробітку за час затримки розрахунку з ОСОБА_1 з 09 грудня 2015 року по 10 серпня 2016 року, відповідно до якого її середньоденний заробіток становить 79,72 грн., розрахунок прострочено на 168 робочих днів, загальна сума становить 13392,96 грн.

Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати» визначено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи). Компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Розмір компенсації за втрату частини доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати заробітної плати становить 70,47 грн. (а.с.5).

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що позов в частині стягнення заборгованості по заробітній платі з липня 2015 року по грудень 2015 року у сумі 6586,43 грн., компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 70,47 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 13392,96 грн. обґрунтований та підлягає задоволенню.

Щодо стягнення компенсації за спричинену моральну шкоду, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Як вказує законодавець, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування. Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ст.237-1 КЗпП України працівник має право на відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно роз'яснень, викладених в п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача моральної шкоди, суд погоджується, що позивач дійсно пережила моральні страждання внаслідок неправомірних дій відповідача щодо затримки розрахунку при звільненні. Проте, позивачем необґрунтовано вказаний розмір моральної шкоди, а тому суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог щодо відшкодування моральної шкоди, враховуючи характер та тривалість перенесених позивачем моральних страждань, істотність вимушених змін у життєвих і соціальних стосунках, час та зусилля необхідні для їх відновлення, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд приходить до висновку, що розмір моральної шкоди, яка підлягає до відшкодування позивачу слід визначити у сумі 1 000 грн.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача на підставі ст.88 ЦПК України пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 116, 117 КЗпП України, ст.ст. 10, 15, 16, 60 , 61, 88, 209, 213, 218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до комунального закладу «Скадовська центральна районна лікарня» про стягнення заборгованості по заробітній платі, компенсації за несвоєчасно виплачену заробітну плату, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, компенсації за невикористану відпустку і спричинену моральну шкоду задовольнити частково.

Стягнути з комунального закладу «Скадовська центральна районна лікарня» на користь ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі за період з липня 2015 року по грудень 2015 року загальною сумою 6586,43 грн., компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати у сумі 70,47 грн., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у сумі 13392,96 грн., відшкодування моральної шкоди у сумі 1000 грн., усього 21 049 (двадцять одна тисяча сорок дев'ять) грн. 86 коп.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення в частині стягнення заробітної плати за один місяць підлягає негайному виконанню.

Стягнути з комунального закладу «Скадовська центральна районна лікарня» на користь держави судовий збір за вимогами майнового характеру у сумі 1157,99 грн. та за вимогою немайнового характеру у сумі 1157,99 грн., разом 2 315,98 грн.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Херсонської області через Скадовський районний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя К. М. Шульга

Повний текст рішення

виготовлено 26.09.2016