Ухвала

від 03.10.2016 по справі 916/37/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

"03" жовтня 2016 р.Справа № 916/37/16

Господарський суд Одеської області

У складі судді Желєзної С.П.

Секретаря судових засідань Курка Д.В.

Від позивача: Назаренко А.-М. С. за довіреністю від 03.02.2016р.

Від відповідача: не з'явився;

Від відділу ДВС: не з'явився.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни (вх. №2-4139/16 від 09.08.2016р.) на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни до товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-ОДЕСА" про зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. по даній справі позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" було задоволено, зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-ОДЕСА" до державної реєстрації змін до установчих документах, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) товариства, зокрема з виходом товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" зі складу його учасників, стягнуто судовий збір у розмірі 1 218 грн. 00 коп.

01.04.2016р. на виконання даного судового рішення в порядку ст. 116 ГПК України судом було видано відповідні накази.

09.08.2016р. до господарського суду Одеської області надійшла скарга від товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, в порядку, передбаченому ст. 121-2 ГПК України, у відповідності до якої скаржник просить суд визнати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження від 03.06.2016р. протиправної та скасувати її, зобов'язати Приморський відділ державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області відкрити виконавче провадження.

В судовому засіданні 03.10.2016р. по даній справі представник позивача підтримав скаргу подану товариством з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни. Представник відповідача та органу державної виконавчої служби в судові засідання не з'явились, про причини неявки суд не повідомили та не надали письмових пояснень з приводу скарги, поданою товариством з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА", у зв'язку з чим скарга розглядається за наявними в ній матеріалами.

З матеріалів справи вбачається, що 16.05.2016р. арбітражний керуючий товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" Плецька Юлія Вікторівна звернулась із заявою до Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області про прийняття до примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 01.04.2016р. по справі №916/37/16.

03.06.2016р. старшим державним виконавцем Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області було винесено постанову про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області від 01.04.2016р. по справі №916/37/16 з підстав, передбачених п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження".

Заявник зазначає, що постанова від 03.06.2016р. є незаконною та такою, що винесена всупереч вимогам ст. ст. 8, 124 Конституції України, ст. ст. 11, 26 Закону України „Про виконавче провадження", у зв'язку з чим позивач змушений звернутись до суду для захисту порушених права та охоронюваних законом інтересів.

Вирішуючи питання про правомірність та обґрунтованість заявлених в межах даної скарги вимог, суд виходить із наступного.

Так, ч.2 ст.19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень ч. 1 ст. 115 ГПК України рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".

У п. 2.1 Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням акціонерної компанії "Харківобленерго" щодо офіційного тлумачення положень пункту 2 частини другої статті 17, пункту 8 частини першої статті 26, частини першої статті 50 Закону України "Про виконавче провадження" від 26 червня 2013 року у справі N 1-7/2013 зазначено, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року N 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року N 11-рп/2012).

При цьому, Конституційний Суд України зазначає, що згідно практики Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі "Шмалько проти України" від 20 липня 2004 року вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист , передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43).

Згідно з ч. 1 ст. 116 ГПК України виконання рішення господарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Після набрання судовим рішенням законної сили наказ видається за заявою стягувачу чи прокурору, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, або надсилається стягувачу рекомендованим чи цінним листом. Накази про стягнення судового збору надсилаються до державних податкових інспекцій.

Положеннями ст. 121-2 ГПК України визначено, що скарги на дії чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена. Звертаючись зі скаргою на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області скаржник зазначає, що ним дотримано вимоги вказаної норми, оскільки постанову про відмову у прийнятті виконавчого документа та у відкритті виконавчого провадження від 03.06.2016р. ним було отримано 25.07.2016р. З огляду на викладене скаржник зазначає, що ним було дотримано порядок подання скарги.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про виконавче провадження" від 21 квітня 1999 року N 606-XIV (з наступними змінами та доповненнями; далі по тексту - Закон України "Про виконавче провадження") виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

В силу положень ч.1, 4 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Інші органи, установи, організації і посадові особи провадять окремі виконавчі дії у випадках, передбачених законом, у тому числі відповідно до статті 5 цього Закону, на вимогу чи за дорученням державного виконавця.

Згідно з ч. 1-2 ст. 25 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ч. ч. 1, 4 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження, зокрема, у разі: 1) пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; 2) неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 17 цього Закону, та неподання заяви про відкриття виконавчого провадження у випадках, передбачених цим Законом; 3) якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної (юридичної) сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; 4) пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або не за підвідомчістю виконання рішення; 5) якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; 6) невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 18 цього Закону; 6-1) офіційного оприлюднення повідомлення про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури; 7) якщо виконавчий документ повернуто стягувачу за його заявою, крім виконавчих документів про стягнення аліментів та інших періодичних платежів; 8) наявності інших передбачених законом обставин , що виключають здійснення виконавчого провадження. Постанова державного виконавця про відмову у відкритті виконавчого провадження може бути оскаржена заявником у десятиденний строк з дня її надходження у порядку, встановленому цим Законом.

Проаналізувавши вищевикладені положення чинного законодавства, суд доходить висновку, що державний виконавець при винесенні постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження з підстав передбачених п.8 ч. 1 ст. 26 Закону України „Про виконавче провадження" відмовляє у відкритті виконавчого провадження при наявності передбачених законом обставин , що виключають здійснення виконавчого провадження.

Вищий адміністративний суд України, розглядаючи скаргу на дії управління Державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Сумській області по справі N К/800/21944/14, у постанові від 13.08.2014 р. зазначив, що виходячи зі змісту пункту 8 частини першої статті 26 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV "Про виконавче провадження", державний виконавець при прийнятті рішення про відмову у відкритті виконавчого провадження, повинен у постанові зазначити, які саме передбачені законом інші обставини виключають здійснення виконавчого провадження.

Всупереч наведеним положенням Закону України „Про виконавче провадження", державний виконавець відмовляючи у відкритті виконавчого провадження, зазначив лише, що у виконавчому документі відсутні заходи примусового виконання, а саме згідно виконавчого документа не зрозуміло, які дії зобов'язаний здійснити боржник. Тобто відмовляючи у відкритті виконавчого провадження орган державної виконавчої служби всупереч положенням Закону України "Про виконавче провадження" не вказав обставин, за наявності яких закон наділяє державного виконавця правом відмовити у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання рішення господарського суду Одеської області від 16.03.2016р. по даній справі.

При цьому, господарський суд звертає увагу органу державної виконавчої служби, що положеннями ст. 34 Закону України „Про виконавче провадження" передбачено право державного виконавця звернутися до суду із заявою про роз'яснення відповідного рішення, якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою для державного виконавця.

Відповідно до п. 9.13 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17 жовтня 2012 року N 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє. При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.

Підсумовуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що скарга товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області, яка подана в прядку передбаченому ст. 121-2 ГПК України, підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 86, 121-2 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" в особі ліквідатора - арбітражного керуючого Плецької Юлії Вікторівни (вх. №2-4139/16 від 09.08.2016р.) на дії Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області - задовольнити .

2. Визнати недійсною та скасувати постанову про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП №51300233 від 03.06.2016р. Приморського відділу державної виконавчої служби м. Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області.

3. Зобов'язати Приморський відділ державної виконавчої служби міста Одеси Головного територіального управління юстиції в Одеській області здійснити дії з відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Одеської області, виданого 01.04.2016р. у справі №916/37/16, яким було зобов'язано товариство з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-ОДЕСА" /65044, м. Одеса, вул. Пироговська, 3, кв. 99, код ЄДРПОУ 35565371/ до державної реєстрації змін до установчих документів, пов'язаних із зміною складу засновників (учасників) товариства, зокрема з виходом товариства з обмеженою відповідальністю „АРМ ГРУП-УКРАЇНА" /83049, м. Донецьк, вул. 9-го Січня, 12, код ЄДРПОУ 33745560/ зі складу його учасників.

Відповідно до ст. 106, 121-2 ГПК України ухвали про розгляд скарг на дії (бездіяльність) органів Державної виконавчої служби можуть бути оскаржені в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя С.П. Желєзна