Рішення

від 27.09.2016 по справі 926/1918/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" вересня 2016 р. Справа № 926/1918/16

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Транс», м. Рівне

до приватного підприємства «Карпат-ліс» , м. Чернівці

про стягнення заборгованості - 36673,30 грн.

Суддя О.В. Гончарук

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 26.08.2016;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: товариство з обмеженою відповідальністю «Компас Транс» звернулося до приватного підприємства «Карпат-ліс» з позовом про стягнення заборгованості в розмірі 36616,05 грн., з яких 34227,10 грн. основної заборгованості, 347,02 грн. трьох процентів річних та 2041,93 грн. інфляційних.

Свій позов позивач обґрунтовує фактом неналежного виконання відповідачем умов разового договору-заявки №01 про надання транспортно-експедиційних послуг з перевезення вантажів від 09.03.2016 в частині неповної сплати за надані послуги.

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 12.07.2016 порушено провадження у справі з призначенням її до розгляду на 21.07.2016.

Ухвалою від 21.07.2016, у зв'язку із неявкою представників сторін у судове засідання, розгляд справи відкладено на 12.09.2016.

Ухвалою від 12.09.2016, задоволено клопотання позивача про збільшення розміру позовних вимог до 36673,30 грн. (34227,10 грн. основної заборгованості, 513 грн. трьох процентів річних та 1933,20 грн. інфляційних), а розгляд справи відкладено на 27.09.2016.

На день вирішення спору, 27.09.2016, представник відповідача повторно у судове засідання не з'явився, що не перешкоджає розгляду справи по суті, оскільки відповідача належним чином повідомлено про дату, час та місце судового засідання за адресою згідно з даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань (м. Чернівці, вул. Севастопольська, 36).

Представник позивача наполягає на задоволенні позову з підстав, зазначених у позовній заяві.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд в с т а н о в и в.

У матеріалах справи міститься міжнародна товарно-транспортної накладна (CMR) за №0006810. Згідно з зазначеною товарно-транспортною накладною (CMR) за №0006810, 11.03.2016, перевізником - COMPASS TRANS LTD (м. Рівне, вул. Коновольця, 14) здійснено перевезення вантажу (пиломатеріалів хвойних обрізних (ялина), піддонів дерев'яних, елементів фрезерованих з хвойних порід та інш. - загальною вагою 20135 кг та об'ємом 36,091 м 2 ), відправником якого є приватне підприємство «Карпати-Ліс» (м. Чернівці, вул. Севастопольська, б. 36), а одержувачем - UAROCO ApS (Ornevej 9; Kolding-6000, DK). Місцем розвантаження вантажу у накладній зазначено Ornevej 9; Kolding-6000, DK.

Вищезазначеному перевезенню за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) за №0006810 передувало укладення між сторонами разового договору-заявки №1 від 09.03.2016, в якому сторони та також обумовили вартість перевезення у розмірі 1500 євро або еквівалентно 1500 євро за курсом Національного банку України в день розвантаження авто. Оплата здійснюється в день розвантаження автомобіля.

Станом на день розвантаження вантажу, 15.03.2016, курс євро до гривні становив 29,4847 грн. за євро, тобто 44227,10 грн.

28 квітня 2016 року відповідачем перераховано на розрахунковий рахунок позивача 10000 грн., що підтверджується доданою до матеріалів справи випискою з банківського рахунку.

Правовідносини з перевезення вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні регулюються главою 32 Господарського кодексу України, главою 64 Цивільного кодексу України, Конвенцією про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19 травня 1956 року, м. Женева, до якої Україна приєдналась 1 серпня 2006 року.

Пунктом 1 ст. 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів встановлено, що вона застосовується до будь-якого договору дорожнього перевезення вантажів за винагороду за допомогою автомобілів у випадку, коли місце прийняття до перевезення вантажу та місце, передбачене для його здачі, знаходяться на території двох різних держав, одна з яких є учасником Конвенції.

За приписами статті 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену оплату.

За ч. ч. 1, 2 ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За ст. ст. 4, 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної, яка є первинним доказом укладання договору перевезення, умов цього договору і прийняття вантажу перевізником.

Аналогічні положення закріплені ч. 2 ст. 307 Господарського кодексу України.

З огляду на зазначені норми, суд дійшов висновку про те, що сторонами у справі укладено правочин в належній письмовій формі - міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) за №0006810 та разовий договір-заявка №01 від 09.03.2016 свідчать про укладення між сторонами разового договору перевезення вантажу автомобільним транспортом та підтверджують зазначене перевезення.

Відповідно до частини першої статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи, що відповідачем порушено свої зобов'язання за міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) за №0006810 та разовим договором-заявкою №01 від 09.03.2016, позивач правомірно звернувся з позовом про стягнення суми основного боргу, трьох процентів річних та інфляційних.

В цілому, позов підлягає задоволенню, а з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 34227,10 грн. основної заборгованості, 513 грн. трьох процентів річних та 1933,20 грн. інфляційних.

Судовий збір стягується з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, керуючись, статтями 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «Карпат-ліс» (м. Чернівці, вул. Севастопольська, 36, код 37416720) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Компас Транс» (АДРЕСА_1, код 38661469) 34227,10 грн. основної заборгованості, 513 грн. трьох процентів річних, 1933,20 грн. інфляційних та 1378 грн. судового збору.

3. Після набрання судовим рішенням законної сили видати наказ.

Повне рішення підписано 03.10.2016.

Суддя О.В. Гончарук