Постанова

від 03.10.2016 по справі 826/12463/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И місто Київ 03 жовтня 2016 року                                   №826/12463/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Літвінової А.В. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовомприватного акціонерного товариства «Фундамент»   додержавної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві    провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2015 №0000282205,    ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Приватне акціонерне товариство «Фундамент» звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 27.01.2015 №0000282205. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що висновки контролюючого органу, які покладені в основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, є необґрунтованими та такими, що не відповідають дійсним обставинам справи, оскільки фінансово-господарські операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж», товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест» є реальними, що підтверджується, за твердженнями останнього, належним чином оформленою первинною документацією. Крім того, за твердженням позивача, у контролюючого органу були відсутні правові підстави для проведення перевірки, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки приватним акціонерним товариством «Фундамент» було надано відповіді на запити контролюючого органу у встановлений для цього строк. Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень, у зв'язку з виявленими під час перевірки порушеннями вимог податкового законодавства з боку позивача. Розгляд справи здійснено у письмовому провадженні, відповідно до приписів частини четвертої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України. Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ВСТАНОВИВ: Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Фундамент» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість з питань взаємовідносин з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014, товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест» за період з 01.07.2014 по 31.08.2014. За результатами вказаною перевірки контролюючим органом виявлено порушення приватним акціонерним товариством «Фундамент» пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 статті 201, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 197    777,00 грн., у тому числі, за липень 2014 року на суму ПДВ 190    580,00 грн., за серпень 2014 року на суму ПДВ 7    197,00 грн. На підставі викладеного державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві складено акт від 26.12.2014 №3255/26-53-22-05-21/01416332 та прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2015 №0000282205, яким приватному акціонерному товариству «Фундамент» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 296    666,00 грн., з яких за основним платежем нараховано 197    777,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) – 98    889,00 грн. Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду. Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне. Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. У силу підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не є предметом документальної планової перевірки питання трансфертного ціноутворення, визначені статтею 39 цього Кодексу. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу. Як вбачається з матеріалів справи, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві проведено саме позапланову невиїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Фундамент» на підставі підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України, за результатами якої прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Так, приписами підпункту 78.1.1 пункту 78 статті 78 Податкового кодексу України у редакції, яка діяла станом на момент виникнення спірних правовідносин, визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту. Таким чином, вказаною нормою Податкового кодексу України визначено, що документальна позапланова перевірка здійснюється у разі не надання платником податків пояснення та їх документальні підтвердження на  письмовий запит контролюючого органу протягом 10 робочих днів з дня його  отримання. Як вбачається з наявних у матеріалах справи доказів, державною податковою інспекцією у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві на адресу приватного акціонерного товариства «Фундамент» направлено запити про надання інформації та її документального підтвердження від 19.09.2014 №20013/10 (отримано товариством 23.09.2014) та від 03.11.2014 №23038/10 (отримано товариством 24.11.2014), в яких запропоновано надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських операцій з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж», товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест». За результатами розгляду вказаних запитів, приватним акціонерним товариством «Фундамент» на адресу державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Міністерства доходів і зборів у місті Києві направлено листи-відповіді від 06.10.2014 №1538 (отримано контролюючим органом 07.10.2014) та від 04.12.2014 №1978 (отримано контролюючим органом 04.12.2014), в яких деталізовано фінансово-господарські операції позивача з вказаними контрагентами, у додатках до яких вказано про первинну документацію, складану за їх результатами. Отже, позивачем за результатами розгляду письмових запитів контролюючого органу від 19.09.2014 №20013/10 та від 03.11.2014 №23038/10 своєчасно надано відповіді на останні. При цьому, відповідачем під час судового розгляду справи не зазначено про якісь неточності або неповноту інформації, наданої приватним акціонерним товариством «Фундамент» на такі запити контролюючого органу, на підставі чого і проведено досліджувану перевірку. Відтак, з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов до висновку про безпідставність проведення такої перевірки. Іншого з матеріалів справи не вбачається, а відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено. Щодо суті виявленого порушення положень податкового законодавства суд зазначає про таке. Згідно з пунктом 198.1 статті 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу. Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Згідно з пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту. Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо – безпосередньо після її закінчення. Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції – це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Вказана правова позиція викладена в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 16.02.2016 у справі №К/800/18945/14, від 01.03.2016 у справі №К/800/66709/14, від 24.02.2016 у справі №К/800/5891/15 та від 03.03.2016 у справі №К/800/21974/14. Як вбачається зі змісту акту перевірки державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 26.12.2014 №3255/26-53-22-05-21/01416332, висновки про заниження приватним акціонерним товариством «Фундамент» податку на додану вартість ґрунтуються на відсутності реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами – товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж», товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест». Так, у відповідності до наявних у матеріалах справи доказів, між позивачем (одержувач) та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс» (постачальник) здійснено фінансово-господарські операції, оформлені у спрощеній формі шляхом направлення рахунків-фактур щодо постачання відповідного товару. На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, карток оборотів по рахунку 6311 за липень 2014 року. Крім того, на підтвердження наявності у позивача ділової мети при вченні фінансово-господарських операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс» зазначено, що товари, поставлені товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс» використані під час ремонту власного обладнання, на підтвердження чого у матеріалах справи містяться копії звітів механіка товариства з обмеженою відповідальністю «Касагранде Україна», залученого до проведення таких ремонтних робіт. У свою чергу, фінансово-господарські операції позивача (генпідрядник) та товариства з обмеженою відповідальністю товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж» (субпідрядник) ґрунтувались на договорі субпідряду від 18.06.2014 №18/06, у відповідності до умов якого субпідрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами із матеріалів генпідрядника виконати комплекс робіт по внутрішньому оздобленні на об'єкті «Будівництво житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та паркінгом по вул. Михайла Донця, 2-а у Солом'янському районі м. Києва», відповідно до вимог проектної документації та проекту виконання робіт, у визначені цим договором строки та передати виконані роботи генпідряднику, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт до початку виконання робіт, а також забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору субпідряду від 18.06.2014 №18/06, договірних цін, локальних кошторисів, додаткової угоди №1 від 02.09.2014, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року, акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2014 року, податкових накладних, акту надання послуг від 31.07.2014 №358, протоколу погашення взаємної заборгованості від 31.07.2014, оборотно-сальдової відомості по рахунку 6316 за липень 2014 року, картки оборотів по рахункам 6316 та 366 за липень 2014 року, платіжного доручення. Фінансово-господарські операції позивача (генпідрядника) з товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон» (субпідрядник) ґрунтуються на умовах договору субпідряду від 03.06.2013 №1-06/13, згідно з якими генпідрядник доручає та оплачує належно виконані роботи, а субпідрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та техніки, у відповідності до даного договору та державних будівельних норм і правил виконати комплекс субпідрядних робіт по улаштуванню гідроізоляції фундаменту на об'єкті будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями по вул. Михайла Донця, 2-а у Солом'янському районі м. Києва». На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору субпідряду від 03.06.2013 №1-06/13, договірних цін, додаткової угоди №1 від 29.07.2013, додаткової угоди №2 від 05.05.2014, додаткової угоди №3 від 01.07.2014, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року, акту надання послуг від 29.08.2014 №455, протоколу погашення взаємної заборгованості від 31.08.2014, податкових накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку 6316 за серпень 2014 року, картки обороту рахунків 366, 6316 за серпень 2014 року, платіжних доручень. Фінансово-господарські операції позивача (замовник) з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест» (підрядник) ґрунтуються на договорі про надання послуг механізмами від 01.07.2014 №0107, згідно з яким підрядник зобов'язується надати послуги з роботи ДЕС-100 на будівництві об'єктів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити якісно надані підрядником послуги. На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано суду копії: договору про надання послуг механізмами від 01.07.2014 №0107 та додатків до нього, рахунок-фактури, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідок про виконані роботи (послуги), рапортів про роботу машин, податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахунку 6316 за липень та серпень 2014 року, картки обороту рахунку 6316 за серпень 2014 року, платіжного доручення. В якості доказів наявності у позивача ділової мети при вченні фінансово-господарських операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж», товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест» зазначено, що роботи та послуги, виконані (надані) вказаними контрагентами використані позивачем при виконанні робіт за договорами, укладеними з третіми особами – комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд - УКБ» та товариством з обмеженою відповідальністю «Укрпромжитлобуд». У свою чергу, контролюючим органом в обґрунтування правомірності висновків про заниження позивачем розміру грошового зобов'язання з податку на додану вартість за перевіряємий період покладено висновки актів державної податкової інспекції у Печерському районі головного управління Державної  фіскальної служби у місті Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест» (податковий номер 39163363) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року» та «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Альянс-Плюс» (код ЄДРПОУ 38105227) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 р.». З урахуванням викладеного, слід зазначити, що обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.02.2015 у справі №К/800/55977/14. При цьому, чинне законодавство не ставить умовою виникнення податкових зобов'язань платника у залежність від стану податкового обліку його контрагентів, фактичного знаходження їх за місцем реєстрації та наявності чи відсутності основних фондів або спеціальних дозволів у останніх. Позивач не може нести відповідальність за невиконання його контрагентами своїх зобов'язань, адже, поняття «добросовісний платник», яке вживається у сфері податкових правовідносин, не передбачає виникнення у платника додаткового обов'язку з контролю за дотриманням його постачальниками правил оподаткування, а саме, платник не наділений повноваженнями податкового контролю для виконання функцій, покладених на податкові органи, а тому не може володіти інформацією відносно виконання контрагентом податкових зобов'язань. А відтак, за умови невстановлення компетентним органом наявності замкнутої схеми руху коштів, яка б могла свідчити про узгодженість дій позивача та його постачальників для одержання позивачем незаконної податкової вигоди, останній не може зазнавати негативних наслідків внаслідок діянь інших осіб, що перебувають поза межами його впливу. Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2014 у справі №К/800/36098/13. У той же час, контролюючим органом при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками такої операції, на підстав якої сформовані дані податкового обліку. Аналогічна правова позиція викладена у листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 №742/11/13-11. При цьому, твердження контролюючого органу, викладені в акті від 26.12.2014 №3255/26-53-22-05-21/01416332, щодо відсутності за результатами фінансово-господарських операцій позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон» актів, складених за формою №КБ-2в не відповідає дійсності, оскільки копії останніх наявні у матеріалах справи. У той же час, твердження контролюючого органу про те, що зазначена в акті форми КБ-2в, складеного за результатами фінансово-господарської операції позивача з товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж», кількість людино-годин не відповідає наявній кількості працівників вказаного товариства (згідно ДФ-1 та фінансового звіту), ґрунтуються виключно на припущеннях, без перевірки фактичних обставин справи, зокрема, можливості залучення товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж» до виконання таких робіт третіх осіб. Натомість, аналіз взаємовідносин між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Альянс-Плюс», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Престиж», товариством з обмеженою відповідальністю «Пилон», товариством з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест» свідчить, що контролюючим органом не надано суду доказу щодо наявності на момент вчинення господарських операцій дефекту у правовому статусі контрагентів позивача. Всупереч вимогам податкового законодавства України, висновки контролюючого органу в спірних правовідносинах базуються на аналізі обставин, які не можуть бути самостійною підставою для нарахування суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість; під час перевірки приватного акціонерного товариства «Фундамент» контролюючим органом не перевірявся рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Крім того, відповідачем не надано суду доказів порушення фіскальних інтересів держави внаслідок таких взаємовідносин.   При цьому, ані акт перевірки, ані письмові заперечення відповідача, не містять аналізу дотримання як позивачем, так і його контрагентами, податкової дисципліни у спірних правовідносинах, з урахуванням того, що приписами частини другої статті 61 Конституції України встановлений індивідуальний характер юридичної відповідальності. Таким чином, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни (що не доведено відповідачем) має правові наслідки саме для цього контрагента, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції. Аналогічна правова позиція була висловлена також Вищим адміністративним судом України, зокрема, в ухвалах суду від 29.01.2014 №К/9991/81114/11, від 22.01.2014 №К/9991/37637/12, від 17.02.2014 №К/800/50945/13, від 19.02.2014 №К/800/61338/13, від 11.03.2014 №К/800/1128/14, від 03.03.2014 №К/800/12888/13, від 02.06.2014 №К/800/6497/13. Судом також враховуються рішення Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати. За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що фінансово-господарські операції між позивачем та вказаними контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків фінансово-господарської діяльності; доказів того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 27.01.2015 №0000282205 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у способи, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги щодо визнання даного податкового повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Згідно з вимогами статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Керуючись статтями 69, 70, 71 та 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Дніпровському районі головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві від 27.01.2015 №0000282205. Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.           Суддя                                                                                                                    Літвінова А.В.