Ухвала

від 05.12.2016 по справі 826/12463/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251 КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/12463/15 Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В., Суддя-доповідач: Кобаль М.І.

У Х В А Л А

Іменем України

05 грудня 2016 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Кобаля М.І.,

суддів: Епель О.В., Карпушової О.В.

при секретарі: Хмарській К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства «Фундамент» до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство «Фундамент» (далі - Позивач) звернулось до суду із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві (далі - Відповідач, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві) у якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 27.01.2015 № 0000282205.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року зазначений адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити в повному обсязі (за текстом апеляційної скарги).

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що прибули у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, виходячи з наступного.

Згідно із п.1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві проведено позапланову невиїзну перевірку ПАТ «Фундамент» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування податку на додану вартість (далі по тексту - ПДВ) з питань взаємовідносин з ТОВ «БК «Альянс-Плюс» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, ТОВ «БК «Престиж» за період з 01.07.2014 по 31.07.2014, ТОВ «Пилон» за період з 01.08.2014 по 31.08.2014 та ТОВ «БК «Форум Інвест» за період з 01.07.2014 по 31.08.2014.

За результатом вищезазначеної перевірки, контролюючим органом складено акт від 26.12.2014 №3255/26-53-22-05-21/01416332 (далі по тексту - акт перевірки).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом встановлено порушення ПАТ «Фундамент» податкового законодавства, а саме: пунктів 201.1, 201.2, 201.4, 201.6, 201.7 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями), що призвело до заниження ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету у сумі 197 777,00 грн., у тому числі, за липень 2014 року на суму ПДВ 190 580,00 грн., за серпень 2014 року на суму ПДВ 7 197,00 грн.

На підставі акта перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 27.01.2015 №0000282205 (далі по тексту - оскаржуване рішення), яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на загальному суму 296 666,00 грн., з яких за основним платежем нараховано 197 777,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 98 889,00 грн.

Не погоджуючись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.

Приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не надано будь-яких належних доказів, які покладено в основу висновків акту перевірки на підтвердження відсутності факту реальності господарських операцій, вчинених позивачем з контрагентами, а також фактів суперечності відповідних правочинів фіскальним інтересам держави.

Колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, контролюючим органом на адресу позивача направлено запити про надання інформації та її документального підтвердження від 19.09.2014 №20013/10 та від 03.11.2014 №23038/10, в яких запропоновано платнику податків надати пояснення та їх документальне підтвердження щодо господарських операцій з ТОВ «БК «Альянс-Плюс», ТОВ «БК «Престиж», ТОВ «Пилон» та ТОВ «БК «Форум Інвест» (далі по тексту - контрагенти позивача).

За результатами розгляду вказаних запитів, ПАТ «Фундамент» на адресу ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві направлено листи-відповіді від 06.10.2014 №1538 та від 04.12.2014 №1978, в яких деталізовано фінансово-господарські операції позивача з вказаними контрагентами, у додатках до яких вказано про первинну документацію, складану за їх результатами.

Отже, позивачем за результатами розгляду письмових запитів контролюючого органу від 19.09.2014 №20013/10 та від 03.11.2014 №23038/10 своєчасно надано відповіді на останні.

При цьому, відповідачем під час судового розгляду справи в суді першої інстанції не зазначено про якісь неточності або неповноту інформації, наданої ПАТ «Фундамент» на вищезазначені запити контролюючого органу, на підставі яких було проведено невиїзну перевірку.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, висновки про заниження позивачем ПДВ ґрунтуються на відсутності реальності вчинення господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Між тим, в матеріалах справи містяться надані позивачем первинні документи, які спростовують висновки податкового органу, виходячи з наступного.

Так, між ПАТ «Фундамент» (одержувач) та ТОВ «БК «Альянс-Плюс» (постачальник) здійснено фінансово-господарські операції, оформлені у спрощеній формі шляхом направлення рахунків-фактур щодо постачання відповідного товару.

На підтвердження руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії: рахунків-фактур, видаткових накладних, податкових накладних, платіжних доручень, карток оборотів по рахунку 6311 за липень 2014 року.

Крім того, на підтвердження наявності у позивача ділової мети при вченні фінансово-господарських операції з контрагентом ТОВ «БК «Альянс-Плюс» зазначено, що товари, поставлені останнім використані позивачем під час ремонту власного обладнання.

Так, між ПАТ «Фундамент» (генпідрядник) та ТОВ «БК «Престиж» (субпідрядник) укладено договір субпідряду від 18.06.2014 №18/06, у відповідності до умов якого субпідрядник зобов'язується своїми або залученими силами і засобами із матеріалів генпідрядника виконати комплекс робіт по внутрішньому оздобленню на об'єкті «Будівництво житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями та паркінгом по вул. Михайла Донця, 2-а у Солом'янському районі м. Києва», відповідно до вимог проектної документації та проекту виконання робіт, у визначені цим договором строки та передати виконані роботи генпідряднику, а генпідрядник зобов'язується надати субпідряднику фронт робіт до початку виконання робіт, а також забезпечити своєчасне фінансування робіт, приймання виконаних субпідрядником робіт.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії: договору субпідряду від 18.06.2014 №18/06, договірних цін, локальних кошторисів, додаткової угоди №1 від 02.09.2014, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2014 року, акту приймання виконаних будівельних робіт №1 за липень 2014 року, податкових накладних, акту надання послуг від 31.07.2014 №358, протоколу погашення взаємної заборгованості від 31.07.2014, оборотно-сальдової відомості по рахунку 6316 за липень 2014 року, картки оборотів по рахункам 6316 та 366 за липень 2014 року, платіжного доручення.

Так, фінансово-господарські операції ПАТ «Фундамент» (генпідрядника) з ТОВ «Пилон» (субпідрядник) ґрунтуються на умовах договору субпідряду від 03.06.2013 №1-06/13, згідно з якими генпідрядник доручає та оплачує належно виконані роботи, а субпідрядник зобов'язується за рахунок власних та/або залучених сил, засобів, матеріалів та техніки, у відповідності до даного договору та державних будівельних норм і правил виконати комплекс субпідрядних робіт по улаштуванню гідроізоляції фундаменту на об'єкті будівництва «Будівництво житлового будинку з вбудованими адміністративними приміщеннями по вул. Михайла Донця, 2-а у Солом'янському районі м. Києва».

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії: договору субпідряду від 03.06.2013 №1-06/13, договірних цін, додаткової угоди №1 від 29.07.2013, додаткової угоди №2 від 05.05.2014, додаткової угоди №3 від 01.07.2014, довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2014 року, актів приймання виконаних будівельних робіт за серпень 2014 року, акту надання послуг від 29.08.2014 №455, протоколу погашення взаємної заборгованості від 31.08.2014, податкових накладних, оборотно-сальдової відомості по рахунку 6316 за серпень 2014 року, картки обороту рахунків 366, 6316 за серпень 2014 року, платіжних доручень.

Так, між ПАТ «Фундамент» (замовник) та ТОВ «БК «Форум Інвест» (підрядник) укладено договір про надання послуг механізмами від 01.07.2014 №0107, згідно з яким підрядник зобов'язується надати послуги з роботи ДЕС-100 на будівництві об'єктів замовника, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити якісно надані підрядником послуги.

На підтвердження виконання умов вищезазначеного договору, руху активів в процесі здійснення господарських операцій позивачем надано копії: договору про надання послуг механізмами від 01.07.2014 №0107 та додатків до нього, рахунок-фактури, актів здачі-прийняття робіт (надання послуг), довідок про виконані роботи (послуги), рапортів про роботу машин, податкових накладних, оборотно-сальдові відомості по рахунку 6316 за липень та серпень 2014 року, картки обороту рахунку 6316 за серпень 2014 року, платіжного доручення.

В якості доказів наявності у позивача ділової мети при вченні фінансово-господарських операції позивача з ТОВ «БК «Престиж», ТОВ «Пилон», ТОВ «БК «Форум Інвест» зазначено, що роботи та послуги, виконані (надані) вказаними контрагентами використані позивачем при виконанні робіт за договорами, укладеними з третіми особами, а саме: Комунальним підприємством з питань будівництва житлових будинків «Житлоінвестбуд - УКБ» та ТОВ «Укрпромжитлобуд».

Всі вищезазначені первинні документи містяться в матеріалах справи та досліджені колегією суддів апеляційної інстанції в повному обсязі.

Проте, апелянтом в обґрунтування правомірності висновків про заниження позивачем розміру грошового зобов'язання з ПДВ за перевіряємий період покладено висновки актів ДПІ у Печерському районі ГУ ДФС у місті Києві «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК «Форум Інвест» (податковий номер 39163363) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 року по 31.07.2014 року» та «Про неможливість проведення зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «БК Альянс-Плюс» (код ЄДРПОУ 38105227) щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.07.2014 р. по 31.08.2014 р.».

Висновки контролюючого органу викладені в акті перевірки в своєї більшості зроблені по ланцюгу контрагентів контрагента позивача.

Колегія суддів апеляційної інстанції не бере до уваги висновки податкового органу щодо нікчемності правочинів позивача з контрагентами, які зроблені на підставі вищезазначених актів перевірки виходячи з наступного.

В даному випадку наявність певної інформації, одержаної від інших підрозділів податкової служби чи з інформаційних систем державної податкової служби, що не оформлена рішенням суб'єкта владних повноважень і не є юридичним фактом, утворює лише привід і підстави для перевірки такої інформації, може породжувати певні сумніви щодо законності господарських операцій платника податків, однак не є беззаперечним доказом того факту, що в дійсності товари (роботи, послуги) не отримувались платником податків від його контрагента.

Крім того, податкові повідомлення-рішення, на підставі яких визначаються податкові зобов'язання платника податків, приймаються податковим органом за результатами безпосередньої оцінки фінансово-господарських документів, активів та інших обставин господарської діяльності особи, з дотриманням визначеної законом процедури, висновки податкового органу не можуть ґрунтуватися на неперевірених припущеннях чи суб'єктивних думках посадових осіб інших податкових органів, а повинні доказуватись як факт і підтверджуватись документально.

Разом з тим, недотримання контрагентом позивача податкової дисципліни не має правового значення для вирішення цього спору, оскільки порушення платником вимог податкового законодавства тягне застосування заходів відповідальності саме до такого платника та не може негативно впливати на податковий облік інших осіб (зокрема, його контрагентів) за відсутності факту причетності останніх до таких правопорушень та за наявності факту здійснення господарської операції.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що на час існування спірних правовідносин, контрагенти позивача були належним чином зареєстровані як юридичні особи та як платники податку на додану вартість, відтак мали належний обсяг правосуб'єктності для здійснення господарських операцій.

Між тим, обставини, встановлені в актах перевірок та звірок контрагентів не є безумовною підставою для висновків про відсутність фактичного виконання спірних правочинів за умови наявності первинних документів, які спростовують такі доводи.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 17.02.2015 у справі №К/800/55977/14.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, обумовлених ним. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції. В свою чергу дані бухгалтерського обліку та податкового обліку відображуються у податкових деклараціях платників податків.

Таким чином, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що податковий орган ані в ході проведення перевірки, ані під час судового розгляду в суді першої інстанції не надав належних та допустимих доказів про невідповідність первинних бухгалтерських документів позивача вимогам чинного податкового законодавства.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З наданих позивачем доказів вбачається, що договори укладені між останнім та його контрагентами, мали на меті настання реальних правових наслідків, що обумовлені ними.

Абзацом 11 ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Згідно із ст. 4 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік та фінансова звітність ґрунтуються на таких основних принципах, зокрема превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Частинами 2 та 3 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, які брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, на підтвердження включення ПДВ до складу податкового кредиту необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що всі вищезазначені первинні бухгалтерські документи, які надані позивачем оформлені у відповідності до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 та повністю відображають реальність проведених господарських операцій між позивачем та його контрагентами.

Згідно із п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду, зокрема, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Водночас, під час вирішення спірних правовідносин судом апеляційної інстанції враховується правова позиція викладена в рішенні Європейського суду з прав людини у справах Інтерсплав проти України (2007 рік, заява № 803/02), «Булвес» АД проти Болгарії (2009 рік, заява № 3991/03) і Бізнес Супорт Центр проти Болгарії (2010 рік, заява № 6689/03), які відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» підлягають застосуванню судами як джерела права, у яких визначено, що платника податку не може бути позбавлено права на бюджетне відшкодування ПДВ за відсутності доказів того, що його було залучено до протиправної діяльності, пов'язаної з незаконним отриманням бюджетного відшкодування; при цьому, платник ПДВ не повинен нести відповідальність за зловживання, вчинені його постачальниками, якщо платник ПДВ не знав про такі зловживання і не міг про них знати.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в даному випадку ДПІ у Дніпровському районі ГУ ДФС у місті Києві, як суб'єктом владних повноважень, не надано обґрунтованих доводів та не доведено правомірності спірного податкового повідомлення-рішення з урахуванням вимог чинного законодавства України.

Колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що інші доводи апелянта не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду, а тому судом до уваги не приймаються.

Отже, судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, до уваги не приймаються, оскільки є необґрунтованими та не є підставами для скасування рішення суду першої інстанції.

В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління Державної фіскальної служби у місті Києві - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 жовтня 2016 року - без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі

Головуючий - суддя М.І. Кобаль

судді: О.В. Епель

О.В. Карпушова

Головуючий суддя Кобаль М.І.

Судді: Карпушова О.В.

Епель О.В.