Постанова

від 30.09.2016 по справі 826/23818/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01601, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И місто Київ 30 вересня 2016 року                   10:20                 справа №826/23818/15 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Калужського Д.О., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл-Груп” доДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві провизнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити дії ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю “Інтеграл-Груп” (далі по тексту – позивач, ТОВ “Інтеграл-Груп”) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративними позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві (далі по тексту – відповідач, ДПІ у Солом'янському районі), в якому просить: 1) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 15  липня 2015 року №18282/10/26-58-15-01-13 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 13 липня 2015 року разом із додатком 5  “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”; 2) визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 28 липня 2015 року №19585/10/26-58-15-03-13 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 21  липня 2015 року разом із додатком 5  “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”; 3) вважати поданою податкову декларацію з податку на додану вартість ТОВ  “Інтеграл-Груп” від 13 липня 2015 року разом із додатком 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” в день їх фактичного отримання ДПІ у Солом'янському районі – 13 липня 2015 року; 4)  вважати поданою податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл-Груп” від 21 липня 2015 року разом із додатком 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” в день їх фактичного отримання ДПІ у Солом'янському районі – 21 липня 2015 року Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2015 року відкрито провадження в адміністративній справі №826/23818/15 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду. В судовому засіданні 04 травня 2016 року представник позивача позовні вимоги підтримав, представник відповідача до суду не прибув, у зв'язку із чим, на підставі частини шостої статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ухвалив розглядати справу у письмовому провадженні. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, - В С Т А Н О В И В: ТОВ “Інтеграл-Груп” надіслало 13 липня 2015 року засобами електронного зв'язку до ДПІ у Солом'янському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року разом із додатком 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” (далі по тексту – додаток 5). За результатами перевірки поданої податкової звітності червень 2015 року ДПІ у Солом'янському районі у листі від 15 липня 2015 року №18282/10/26-58-15-01-13  повідомила позивача, що надіслана ним податкова звітність не може бути прийнята у зв'язку з порушенням вимог пункту 48.3 статті 48 Податкового кодексу України, а саме не вірно вказані обов'язкові реквізити, передбачені пунктом 48.3 статті 48 Податкового кодексу України. 21 липня 2015 року позивачем повторно направлено засобами електронного зв'язку до ДПІ у Солом'янському районі податкову декларацію з податку на додану вартість за червень 2015 року разом із додатком 5. Проте, листом від 28 липня 2015 року №19585/10/26-58-15-03-13 контролюючим органом повідомлено ТОВ “Інтеграл-Груп”, що подана ним податкова звітність не вважається податковою декларацією, оскільки складена з порушенням норм пункту 48.4  статті 48 Податкового кодексу України. Позивач вважає протиправними рішення про невизнання податкової звітності, виходячи з того, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2015 року заповнена у відповідності до норм Податкового кодексу України та містить усі необхідні реквізити. Відповідач письмового заперечення проти адміністративного позову до суду не надав. Окружний адміністративний суд міста Києва, виходячи зі змісту пред'явлених позовних вимог, звертає увагу на наступне. Пункт 48.1 статті 48 Податкового кодексу України визначає, що податкова декларація складається за формою, затвердженою в порядку, визначеному положеннями пункту 46.5  статті 46 цього Кодексу та чинному на час її подання. Форма податкової декларації повинна містити необхідні обов'язкові реквізити і відповідати нормам та змісту відповідних податку та збору. Згідно з пунктами 48.3, 48.4 статті 48 Податкового кодексу України податкова декларація повинна містити такі обов'язкові реквізити: тип документа (звітний, уточнюючий, звітний новий); звітний (податковий) період, за який подається податкова декларація; звітний (податковий) період, що уточнюється (для уточнюючого розрахунку); повне найменування (прізвище, ім'я, по батькові) платника податків згідно з реєстраційними документами; код платника податків згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України або податковий номер; реєстраційний номер облікової картки платника податків або серію та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); місцезнаходження (місце проживання) платника податків; найменування контролюючого органу, до якого подається звітність; дата подання звіту (або дата заповнення - залежно від форми); ініціали, прізвища та реєстраційні номери облікових карток або інші відомості, визначені в абзаці сьомому цього пункту, посадових осіб платника податків; підписи платника податку - фізичної особи та/або посадових осіб платника податку, визначених цим Кодексом, засвідчені печаткою платника податку (за наявності). У окремих випадках, коли це відповідає сутності податку або збору та є необхідним для його адміністрування, форма податкової декларації додатково може містити такі обов'язкові реквізити: відмітка про звітування за спеціальним режимом; код виду економічної діяльності (КВЕД); код органу місцевого самоврядування за КОАТУУ; індивідуальний податковий номер згідно з даними реєстру платників податку на додану вартість за звітний (податковий) період. Підпункт 48.5.1 пункту 48.5 статті 48 Податкового кодексу України встановлює, що податкова декларація повинна бути підписана керівником платника податків або уповноваженою особою, а також особою, яка відповідає за ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації до контролюючого органу. У разі ведення бухгалтерського обліку та подання податкової декларації безпосередньо керівником платника податку така податкова декларація підписується таким керівником. Достатнім підтвердженням справжності документа податкової звітності є наявність оригіналу підпису уповноваженої особи на документі у паперовій формі або наявність в електронному документі електронного цифрового підпису платника податку. За вимогами пункту 49.8 статті 49 Податкового кодексу України прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Під час прийняття податкової декларації уповноважена посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана перевірити наявність та достовірність заповнення всіх обов'язкових реквізитів, передбачених пунктами 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу. Інші показники, зазначені в податковій декларації платника податків, до її прийняття перевірці не підлягають. Відповідно до пункту 49.9 статті 49 Податкового кодексу України за умови дотримання платником податків вимог цієї статті посадова особа контролюючого органу, в якому перебуває на обліку платник податків, зобов'язана зареєструвати податкову декларацію платника датою її фактичного отримання контролюючим органом. За умови дотримання вимог, встановлених статтями 48 і 49 цього Кодексу податкова декларація, надана платником, також вважається прийнятою: 49.9.1. за наявності на всіх аркушах, з яких складається податкова декларація та, за бажанням платника податків, на її копії, відмітки (штампу) контролюючого органу, яким отримана податкова декларація, із зазначенням дати її отримання, або квитанції про отримання податкової декларації у разі її подання засобами електронного зв'язку, або поштового повідомлення з відміткою про вручення контролюючому органу, у разі надсилання податкової декларації поштою; 49.9.2. у разі, якщо контролюючий орган із дотриманням вимог пункту 49.11 цієї статті не надає платнику податків повідомлення про відмову у прийнятті податкової декларації або у випадках, визначених цим пунктом, не надсилає його платнику податків у встановлений цією статтею строк. Підпункт 49.11.1 пункту 49.11 статті 49 Податкового кодексу України передбачає, що у разі подання платником податків до контролюючого органу податкової декларації, заповненої з порушенням вимог пунктів 48.3 та 48.4 статті 48 цього Кодексу, такий контролюючий орган зобов'язаний надати такому платнику податків письмове повідомлення про відмову у прийнятті його податкової декларації із зазначенням причин такої відмови у разі отримання такої податкової декларації, надісланої поштою або засобами електронного зв'язку, - протягом п'яти робочих днів з дня її отримання. Згідно з пунктом 49.15 статті 49 Податкового кодексу України податкова декларація, надіслана платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, вважається неподаною за умови її заповнення з порушенням норм пунктів 48.3 і 48.4  статті 48 цього Кодексу та надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. Таким чином, наведені норми Податкового кодексу України вказують, що податкова декларація вважається прийнятою за умови її надіслання платником податків або його представником поштою або засобами електронного зв'язку, заповнення її відповідно до норм пунктів 48.3 і 48.4 статті 48 цього Кодексу та за відсутності підтвердженого факту надсилання контролюючим органом платнику податків письмової відмови у прийнятті його податкової декларації. На підставі наявних у справі копій податкових декларацій ТОВ “Інтеграл-Груп” з податку на додану вартість за червень 2015 року суд встановив, що вони містить необхідні обов'язкові реквізити, відповідають нормам та змісту податку на додану вартість, підписані керівником підприємства. При цьому посилань на будь-які порушення при заповненні та поданні податкової звітності за червень 2015 року листи ДПІ у Солом'янському районі від 15 липня 2015 року №18282/10/26-58-15-01-13 та від 28 липня 2015 року №19585/10/26-58-15-03-13 не містить, що свідчить про порушення контролюючим органом вимог підпункту 49.11.1 пункту 49.11  статті 49 Податкового кодексу України. З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що підстави для відмови у прийнятті податкової декларації ТОВ “Інтеграл-Груп” з податку на додану вартість за червень 2015 року не узгоджуються з нормами Податкового кодексу України, а тому рішення ДПІ у Солом'янському районі про відмову у прийнятті податкової декларації, викладені у листах від 15 липня 2015 року №18282/10/26-58-15-01-13 та від 28 липня 2015  року №19585/10/26-58-15-03-13 є протиправним та підлягає скасуванню. Згідно з пунктом 49.13 статті 49 Податкового кодексу України у разі, якщо в установленому законодавством порядку буде встановлено факт неправомірної відмови органом державної податкової служби (посадовою особою) у прийнятті податкової декларації, остання вважається прийнятою у день її фактичного отримання органом державної податкової служби. Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 15  червня 2012 року №1503/12/13-12, задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною відмови прийняти податкову декларацію означає, що відповідне рішення не створило жодних правових наслідків, а податкова декларація є поданою вчасно на підставі пункту 49.13 статті 49 Податкового кодексу України. Тому в такому разі обов'язок платника податків щодо своєчасного подання податкової декларації є виконаним належним чином, а його порушені права цілком відновленими. Резолютивна частина постанови адміністративного суду про задоволення позовних вимог у справі, предметом оскарження в якій є протиправність відмови податкового органу у прийнятті податкової декларації має містити висновок про визнання протиправною відмову податкового органу прийняти податкову декларацію, а податкової декларації такою, що подана платником податків у день її фактичного отримання органом державної податкової служби (із зазначенням дати). З таких підстав суд зазначає, що податкова декларація з податку на додану вартість за червень 2015 року разом із додатком 5 “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” вважається прийнятою відповідачем 13  липня 2015 року. Разом з тим, суд не погоджується із позовними вимогами в частині, що стосується податкової звітності ТОВ “Інтеграл-Груп”, поданої 21 липня 2015 року, виходячи з того, що така податкова звітність подана повторно, а визнання податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року разом із додатками прийнятою 13 липня 2015 року, є достатнім способом захисту. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням  повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, ДПІ у Солом'янському районі не доведено правомірність оскаржуваних рішень у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19  Конституції України та частиною третьою статті 2  Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з меж позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Інтеграл-Груп” підлягає частковому задоволенню. Частина перша статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа. Водночас згідно з частиною третьою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Таким чином, з огляду на часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача належить присудити здійснені ним витрати по сплаті судового збору відповідно до частини задоволених вимог за рахунок бюджетних асигнувань ДПІ у Солом'янському районі. Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - П О С Т А Н О В И В: 1.  Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл-Груп” задовольнити частково. 2.  Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 15 липня 2015 року №18282/10/26-58-15-01-13 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 13 липня 2015 року разом із додатком 5  “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”. 3.  Визнати протиправним та скасувати рішення Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві від 28 липня 2015 року №19585/10/26-58-15-03-13 про відмову у прийнятті податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2015 року від 21 липня 2015 року разом із додатком 5  “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)”. 4.  Вважати поданою податкову декларацію з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл-Груп” від 13 липня 2015 року разом із додатком 5  “Розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів (Д5)” в день їх фактичного отримання Державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві – 13 липня 2015  року. 5.  В іншій частині адміністративного позову відмовити. 6.  Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інтеграл-Груп” понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі у розмірі 3  654,00 грн. (три тисячі шістсот п'ятдесят чотири гривні нуль копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління ДФС у місті Києві. Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя                                                                                                   В.А. Кузьменко