Рішення

від 16.11.2010 по справі 2-936/2010

МИРОНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Миронівський районний суд Київської області

м. Миронівка, вул. Першотравнева, 3, 8800, (04574) 5-56-68

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2010 року м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі

головуючого судді Биби Ю.В.

при секретарі -ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миронівка цивільну справу за позовом Приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу.

Встановив:

До суду з вказаним позовом звернулась позивач ОСОБА_4, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що 29 січня 2010 року, в ході оформлення на роботу до ПП «Ярош» відповідач звернувся до позивачки з проханням позичити йому гроші в сумі 3000 гривень. Отримання вказаної суми було оформлено розпискою в присутності чотирьох свідків, які своїми підписами також засвідчили факт отримання грошей. Відповідач ОСОБА_3 пропрацював в позивача до 12 квітня 2010 року і борг не повернув. На даний час борг не повернутий.

В судовому засіданні позивачка ОСОБА_2 та її представник позовні вимоги підтримали та посилались на обставини, викладені позовній заяві.

Допитаний в судовому засіданні відповідач ОСОБА_3 позовні вимоги не визнав та пояснив, що в дійсності він не отримував грошей від позивачки, розписка ним була надана на вимогу позивачки, в якої він працював водієм з метою подальшого повернення матеріальних цінностей. Крім того такі розписки також заставляли написати і всіх інших працівників.

Заслухавши пояснення позивачки, її представника, відповідача, свідків, вивчивши письмові матеріали справи, оригінал розписки та трудового договору, суд прийшов висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення повністю.

Так згідно ст.1046 Цивільного кодексу за договором позики одна сторона позикодавець передає у власність другій стороні (позичальнику) кошти або таку ж кількість речей того ж роду та тої ж якості.

Згідно ст. 1047 Цивільного Кодексу України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його cyi)aa не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподаткованого мінімуму громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа незалежно від суми.

На підтвердження укладання договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Згідно ст 1051 Цивільного Кодексу України позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може ґрунтуватись на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані у меншій кількості, ніж встановлено договором.

В судовому засіданні встановлено, що згідно розписки від 29 січня 2010 року позивачем було передано відповідачу 3000 гривень, вказана розписка була підписана відповідачем, що не заперечується ним в судовому засіданні.

Суд не може прийняти до уваги доводи відповідача в тій частині, що гроші ним не були отримані, оскільки вони спростовуються, оглянутими в судовому засіданні оригіналом розписки, а доводи відповідача в тій частині, що вказана розписка ним була написана під тиском, суд не приймає до уваги з тих причин, що з часу підписання вказаної розписки і до подачі заяви та до цього часу відповідач до правоохоронних органів не звертався і позовна заява про визнання договору позики нечинним ним також на подавалась, а заперечення проти позовних вимог виникли лише в судовому засіданні.

Також суд вважає, що доводи відповідача, що з нього вимагали написання розписки з метою повернення матеріальних цінностей є безпідставними, оскільки як вбачається з оглянутого в судовому засіданні оригіналу трудового договору трудові відносини між позивачем та відповідачем виникли з 1 лютого 2010 року тобто вже після отримання коштів.

Крім того допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 повідомили, що також в зазначений час працювали у позивача, і чули саме зі слів позивача, що його заставили написати розписку, про отримання грошей, проте їх самих таку розписку ніхто писати не просив.

За таких обставин суд приходить висновку, що позовні вимоги доведені в судовому засіданні і сума зазначена позовній заяві підлягає стягненню в повному обсязі.

За таких обставин з відповідача підлягають стягненню і судові витрати понесені позивачем при подачі позовної заяви до суду.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 23, 533, 536,611,625, 1046, 1049 ЦК України ст. ст. 213-215 ЦПК України суд , -

Встановив:

Позов приватного підприємця ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь приватного підприємця ОСОБА_2 3000 (три тисячі) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 51 гривню на користь приватного підприємця ОСОБА_2 понесених нею в судових витрат по сплаті судового збору.

Стягнути з ОСОБА_3 120 гривень на користь приватного підприємця ОСОБА_2 понесених нею в судових витрат по інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Київської області протягом одного десяти днів з наступного дня після його проголошення

Суддя підпис ОСОБА_8

Згідно з оригіналом

Суддя Ю.В. Биба