Рішення

від 29.09.2016 по справі 924/416/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"29" вересня 2016 р.Справа № 924/416/16

Господарський суд Хмельницької області у складі колегії суддів: Заярнюк І.В. - головуючий, ОСОБА_1, ОСОБА_2 розглянувши матеріали справи

за первісним позовом Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), Князівство Ліхтенштейн

до приватного підприємства "Капітал ОСОБА_3", м. Хмельницький Хмельницької області

за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва хвиля", м. Хмельницький

про стягнення 1 742 470,72 грн. пені

за зустрічним позовом приватного підприємства "Капітал ОСОБА_3", м. Хмельницький Хмельницької області

до Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), Князівство Ліхтенштейн

про визнання недійсною Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дієва Хвиля" від 20.09.2013р.

за участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (відповідача за зустрічним позовом) - ОСОБА_4, представник згідно довіреності від 23.05.2016р.;

від відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом) - ОСОБА_5, представник згідно довіреності від 23.05.2016р.;

від третьої особи - не з'явився.

У судовому засіданні 29.09.2016р., відповідно до ст.85 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Встановив: позивач звернувся до відповідача про стягнення з останнього 1 751 114,19 грн. пені, що виникла у зв'язку з порушенням графіку оплати суми вартості частки товариства за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄВА ХВИЛЯ" від 20.09.2013р.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач порушив графік оплати суми вартості частки Товариства, передбачений п. 2.2. Договору купівлі-продажу від 20.09.2013р., а саме: в порушення п.п. 2.2.7 Договору відповідач не сплатив до 30.04.2015 року включно на користь позивача грошову суму у гривні, що еквівалентна 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів, що за середньозваженим міжбанківським курсом придбання долара США до національної валюти України на дату, що мала передувати даті фактичного платежу (відповідно до інформації з офіційного сайту НБУ станом на 29.04.2015 року 1 долар США = 21,0468 гривень) становить 6 314 040,00 гривень (шість мільйонів триста чотирнадцять тисяч сорок гривень 00 копійок). Пояснює, що на виконання п.п. 2.2.7 Договору кіпівлі-продажу від 20.09.2013р. відповідач з порушенням строків, передбачених даним підпунктом Договору купівлі-продажу, сплатив позивачу тільки частину заборгованості, а саме: 06.05.2015р. - 50 000,00 гривень; 03.07.2015 року - 64 500,00 гривень; 31.07.2015р. - 50 000,00 гривень; 31.08.2015р. - 50 000,00 гривень. Вказує, що керуючись п. 4.2. Договору позивач за період з 01.05.2015р. по 31.10.2015р. (включно) в межах 6-тимісячного строку нарахував відповідачу пеню за прострочення платежу, передбаченого п.п. 2.2.7. в розмірі 1 751 114,19 грн.

Ухвалою господарського суду Хмельницької області від 22.06.2016р. задоволено заяву представника Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) про зменшення розміру позовних вимог, в результаті чого предмет первісного позову склав - стягнення з приватного підприємства "Капітал ОСОБА_3" 1742470,72грн. пені.

Відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), Князівство Ліхтенштейн про визнання недійсною Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дієва Хвиля" від 20.09.2013р.

В обґрунтування позовних вимог, зазначає, що відповідно до умов Договору купівлі - продажу від 20.03.2013р. відповідач (за зустрічним позовом) зобов'язався передати у власність позивача (за зустрічним позовом) свою частку у статутному капіталі ТОВ «Дієва Хвиля», а позивач зобов'язався прийняти цю частку та сплатити за неї кошти. В розділі 2 Договору сторони узгодили ціну, порядок та строки оплати. Зокрема, зазначає позивач за зустрічним позовом, вся сума договору сплачується покупцем частинами.

Вказує, що в подальшому до Договору вносилися зміни, зокрема, 20 квітня 2013 року було укладено Додаткову угоду №9 до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва Хвиля», якою змінено істотні умови договору а саме: ціну та порядок оплати. Повідомляє, що зі сторони покупця вказану угоду підписала ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності. Вважає, що вказана додаткова угода №9 до Договору купівлі - продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва Хвиля» є недійсною з огляду на наступне. Згідно зі Статутом приватного підприємства «Капітал ОСОБА_3» (у новій редакції зі змінами та доповненнями), затвердженим Рішенням власника №3 від 09.11.2010р. та зареєстрованим виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 10.11.2010р., номер запису 16731050002006597, органами управління товариства є засновник та одноособовий виконавчий орган - директор.

Зазначає, що відповідно до п.п. к) п. 4.4 Статуту до виключної компетенції засновника, серед іншого, належить надання згоди та подальше затвердження усіх правочинів сума яких перевищує 10000 грн.

Зауважує, що відповідно до п. 4.11 Статуту ПП «Капітал ОСОБА_3», правочини (угоди, договори) укладені із порушенням вимог п.п к) п. 4.4. даного Статуту тобто без попередньої письмової згоди та подальшого затвердження їх засновником не є обов'язковими та не вважаються укладеними від імені підприємства. Стверджує, що такі правочини вважаються укладеними із порушенням ч. 2 ст. 203 Цивільного кодексу України. Зазначає, що попередня письмова згода на укладення договору повинна бути здійснена письмово засновником на проекті договору, який буде укладатись та діє протягом десяти днів із дня нанесення такого запису на проект договору. Вважає, що вказана дія оформлюється протоколом загальних зборів, подальше затвердження договору здійснюється на Загальних зборах, за результатами яких складається протокол у якому повинна міститись інформація про дату, номер, предмет, суму та сторін договору, який затверджено на загальних зборах.

Пояснює, що загальна сума договору, як вказано у додатковій угоді №9, становить 73 348 965 (сімдесят три мільйони триста сорок вісім тисяч дев'ятсот шістдесят п'ять гривень) 39 копійок, при цьому угода підписана зі сторони ПП «Капітал ОСОБА_3» ОСОБА_6, яка діє на підставі довіреності. Однак довіреність на підписання додаткової угоди щодо зміни істотних умов договору, а саме збільшення ціни у 2,5 рази засновник ПП «Капітал ОСОБА_3» ОСОБА_7 не надавав. Вказує, що відсутнє і будь-яке погодження (рішення, протокол) зі сторони засновника та загальних зборів.

Представник позивача за первісним позовом з'явився в судове засідання 29.09.2016р., позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Проти задоволення зустрічної позовної заяви заперечив, з підстав наведених у письмовому відзиві від 05.07.2016р., де зазначив, що позивач за зустрічним позовом є приватним підприємством, а відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України приватним є підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи). Вказав, що згідно пункту 4 ст. 63 Господарського кодексу України унітарним є підприємство, засноване на приватній власності засновника. Звернув увагу суду, що згідно пункту 1.9. Статуту Приватного підприємства «КАПІТАЛ ОСОБА_3» (надалі-Підприємство) власником (засновником) Підприємства є громадянин України ОСОБА_7. Зауважив, що відповідно до пункту 4.1. Статуту ПП «Капітал ОСОБА_3» органами управління Підприємства є: засновник - вищий орган; директор - виконавчий орган, ревізійна комісія - контролюючий орган. Звернув увагу суду, що згідно пункту 4.2. Статуту Підприємства Вищим органом управління підприємства є засновник. При цьому, вказує відповідач за зустрічним позовом, як зазначено в пункті 4.3. Статуту Підприємства до компетенції Засновника входять усі питання діяльності Підприємства відповідно до Господарського та Цивільного кодексу України.

Зазначив, що як вбачається з Додаткової угоди №9 від 20.04.2015 р. до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва хвиля» від 20.09.2013р. (далі-Договір), укладеного між Сторонами, від імені ПП «Капітал ОСОБА_3» зазначена додаткова угода підписана ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності від 15.04.2015р., посвідченої ОСОБА_8, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, за реєстровим номером 484 (далі - Довіреність від 15.04.2015р.). Повідомляє, що Довіреність від 15.04.2015р. від імені ПП «Капітал ОСОБА_3» підписана безпосередньо самим засновником Підприємства - ОСОБА_7, який згідно пункту 4.2. Статуту є Вищим органом управління Підприємством. Зауважує, що відповідно до змісту Довіреності від 15.04.2015р., представникові ОСОБА_6, серед іншого, були надані повноваження підписувати угоди про внесення будь-яких змін до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва хвиля», укладеного 20 вересня 2013 року. Представник відповідача за зустрічним позовом вважає, що підписанням Довіреності від 15.04.2015р. ОСОБА_7 як Засновник та як Вищий орган управління Підприємством на підставі п. 4 ст. 63 Господарського кодексу України та пунктів 4.2-4.4. Статуту Підприємства надав згоду, уповноважив ОСОБА_6 на внесення будь-яких змін до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ДІЄВА ХВИЛЯ» від 20.09.2013р, що і було нею зроблено шляхом підписання від імені Підприємства Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. до Договору. Тобто, робить висновок, що представник ОСОБА_6 діяла в межах тих повноважень, визначених Довіреністю від 15.04.2015р., що були їй надані Засновником Підприємства, який в свою чергу діяв в межах своєї компетенції згідно пунктів 4.2.,4.3,4.4. Статуту Підприємства. Тому, зауважує відповідач за зустрічним позовом, що посилання позивача на перевищення ОСОБА_6 повноважень при вчиненні Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. до Договору є необґрунтованими та безпідставними. Враховуючи викладене, просить відмовити у задоволенні зустрічної позовної заяви.

Представник позивача за зустрічним позовом прибув в судове засідання 29.09.2016р., позовні вимоги підтримав. Проти задоволення первісної позовної заяви заперечив, з підстав зазначених у письмовому відзиві від 19.07.2016р., де зазначив, що за твердженнями позивача, згідно п. 2.2.7 Договору, відповідач мав сплатити до 30.04.2015р. (включно) черговий платіж в розмірі 6 321 000 (шість мільйонів триста двадцять одна тисяча) гривень 00 коп., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу долара США до національної валюти на 17.04.2015р. еквівалентно 300 000 (триста тисяч) доларів США 00 центів. Однак, зауважує відповідач за первісним позовом, такий розрахунок не відповідає дійсності та обставинам справи, оскільки між позивачем та відповідачем в подальшому змінювались умови Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Дієва Хвиля» від 20.09.2013р., зокрема в п. 2.2.7, шляхом укладення додаткових угод. Так, пояснює відповідач за первісним позовом, відповідно до Додаткової угоди № 18 від 06.04.2016р. Сторони домовились в п. 2.2.7 Договору цифри та слова « 611 836,20 грн. (шістсот одинадцять тисяч вісімсот тридцять шість гривень 20 копійок) що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу долара США до національної валюти України на 15 квітня 2015 року еквівалентно 28 996,98 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто шість) доларів США 98 центів» замінити на « 2 382 719,82 (два мільйони триста вісімдесят дві тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень, 82 копійок, що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу долара США до національної валюти України на 15 квітня 2015 року еквівалентно 112925,11 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) доларів США 11 центів». Таким чином, стверджує представник ПП "Капіта ОСОБА_3" станом на день подання позовної заяви пункт 2.2.7 Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю «Дієва Хвиля» від 20.09.2013р. був викладений наступного змісту: «До 30 квітня 2015 р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 2 382 719,82 (два мільйони триста вісімдесят дві тисячі сімсот дев'ятнадцять гривень, 82 копійок, що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу долара США до національної валюти України на 15 квітня 2015 року еквівалентно 112925,11 (сто дванадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) доларів США 11 центів».

Крім того, зазначає, що оскільки на адресу покупця не надходив рахунок на оплату чергової частини частки в статутному капіталі ТОВ «Дієва Хвиля», відповідач був позбавлений можливості перерахувати обумовлену суму не маючи належного підтвердження від позивача. Зважаючи на викладене, вказує, що до позивача не може бути застосована відповідальність у вигляді сплати неустойки (пені), оскільки якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, суд відповідно зменшує розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника. Суд має право зменшити розмір збитків та неустойки, які стягуються з боржника, якщо кредитор умисно або з необережності сприяв збільшенню розміру збитків, завданих порушенням зобов'язання, або не вжив заходів щодо їх зменшення (спи 616 ЦК України). Таким чином, вважає, що вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій (пені) не відповідають реальним обставинам справи та положенням закону а тому не підлягають задоволенню.

Представник ПП "Капітал ОСОБА_3" в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти прострочення сплати підприємством платежів за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄВА ХВИЛЯ" від 20.09.2013р., проте вважає, що пеня повинна стягуватися позивачем з урахуванням редакції Додаткової Угоди №18 від 06.04.2016р., а не Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р.

Крім того, 21.07.2016р. представник ПП "Капітал ОСОБА_3", керуючись ст. 616 ЦК України, подав заяву про зменшення розміру пені, заявленої позивачем за первісним позовом на 90%.

Представник третьої особи в засідання суду не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, письмових пояснень по суті спору не надав, про слухання справи повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення наявні в матеріалах справи від 09.08.2016р., 07.09.2016р.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

20.09.2013 року між Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), компанією, створеною відповідно до законодавства Князівства Ліхтенштейн (Продавець) та Приватним підприємством В«КАПІТАЛ ОСОБА_3В» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДІЄВА ХВИЛЯВ» (надалі по тексту - Товариство).

В подальшому сторонами договору було укладено додаткові угоди, якими вносилися зміни і доповнення до Договору від 20.09.2013р. стосовно сум та строків розрахунків (пункти 2.2.1.-2.2.12.) за частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДІЄВА ХВИЛЯВ» , а саме: Додаткова угода №1 від 25.12.2013р., Додаткова угода №2 від 30.01.2014р., Додаткова угода №3 від 26.02.2014р., Додаткова угода №4 від 04.03.2014р., Додаткова угода №5 від 17.03.2014р., Додаткова угода №6 від 02.06.2014р., Додаткова угода №7 від червня 2014р., Додаткова угода №8 від 27.06.204р., Додаткова угода №9 від 20.04.2015р., Додаткова угода №10 від 20.04.2015р., Додаткова угода №11 від 16.12.2015р., Додаткова угода №12 від 22.02.2016р., Додаткова угода №13 від 29.02.2016р., Додаткова угода №14 від 11.03.2016р., Додаткова угода №15 від 15.03.2016р., Додаткова угода №16 від 17.03.2016р., Додаткова угода №17 від 24.03.2016р., Додаткова угода №18 від 06.04.2016р.

Відповідно до п. 1.1. Договору продавець передає у власність Покупцеві свою частку в статутному капіталі ТОВ "Дієва Хвиля", а покупець приймає цю частку в статутному капіталі Товариства та сплачує за неї грошові кошти в розмірі та в строки, визначені в цьому договорі.

Згідно з п. 1.4. Договору розмір частки продавця у статутному капіталі товариства, що відчужується покупцю становить 99,9993% статутного капіталу товариства, що становить 30 026 100,00 грн.

Відповідно до п. 2.1. Договору, з урахуванням змін та доповнень до нього, за домовленістю сторін продаж частки продавця у статутному капіталі Товариства у розмірі 99,9993 %, що відчужується покупцю, здійснюється за 83 453 642,02 грн., що еквівалентно (згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу долара США до національної валюти України станом на 05.04.2016р. та з урахуванням внесеної суми) 3 7851 975,08 доларів США.

Вказана в п. 2.1. договору сума сплачується покупцем (з урахуванням змін та доповнень до нього) частинами в строки:

2.2.1. До 30.11.2013р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 1107000,00 грн., що еквівалентно 135000 дол. США;

2.2.2. До 20.12.2013р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 1107000,00 грн., що еквівалентно 135000 дол. США;

2.2.3. До 14.02.2014р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 904 676,48 грн., що еквівалентно 110326,40 дол. США;

2.2.4. До 15.03.2014р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 2138764,76 грн., що еквівалентно 260824,96 дол. США;

2.2.5. До 02.06.2014р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 662597,63 грн., що еквівалентно 80804,59 дол. США;

2.2.6. У зв'язку з тим, що грошові кошти у розмірі гривневого еквіваленту суми 139477,26 дол. США фактично сплачені до підписання Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. та враховані сторонами при розрахунку залишку боргу покупця викладеного у п. 3 Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р., сторони погодили, що оплата, яка має бути здійснена по п.2.2.6 Договору становить 1474900,00 грн., що згідно з середньозваженим курсом продажу дол. США до національної валюти України еквівалентно 70 000,00 дол. США та має бути здійснена до 20.04.2015р.;

2.2.7. До 30.04.2015р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 2 382 719,82 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 15.04.2015р. еквівалентно 112925,11 дол. США;

2.2.8. До 30.05.2015р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 11377800,00 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 17.04.2015р. еквівалентно 540000,00 дол. США;

2.2.9. До 30.06.2015р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 11377800,00 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 17.04.2015р. еквівалентно 540000,00 дол. США;

2.2.10. До 31.07.2015р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 11377800,00 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 17.04.2015р. еквівалентно 540000,00 дол. США;

2.2.11. До 31.08.2015р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 11377800,00 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 17.04.2015р. еквівалентно 540000,00 дол. США;

2.2.12. До 30.09.2015р. (включно) Покупець сплачує Продавцю 11538075,07 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 17.04.2015р. еквівалентно 547606,79 дол. США.

Платежі здійснюються покупцем у гривнях відповідно до доларового еквіваленту за середньозваженим міжбанківським курсом придбання долара США до національної валюти України на дату, що передує даті кожного фактичного платежу покупця (п. 2.2. Договору).

Пунктом 2.3 Договору сторони передбачили, що оплата проводиться шляхом перерахування грошових коштів на рахунок продавця, відкритий ним в установі банку на території України, відповідно до виставленого продавцем рахунку, який направляється покупцю електронною поштою , або вручається під розписку.

Згідно з п. 4.2. Договору у випадку прострочення платежів, вказаних в п. 2.2. (п.п. 2.2.6 - 2.2.12) цього договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Даний Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами. Дія даного договору припиняється повним виконанням сторонами своїх зобов'язань за ним, окрім пункту 2.6, умови якого продовжують діяти протягом трьох років з моменту укладення цього договору (п.п. 5.1., 5.2.).

Договір скріплений підписами та печатками сторін.

Як вбачається з матеріалів справи позивач - Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) свої зобов'язання за договором перед відповідачем ПП "Капітал ОСОБА_3" виконав в повному обсязі.

Проте, відповідач порушив графік оплати суми вартості частки Товариства, передбачений п. 2.2. Договору, а саме станом на дату подачі позову ПП "Капітал ОСОБА_3" виконано лише п.п. 2.2.1-2.2.6. Договору.

На виконання п.п. 2.2.7 Договору відповідач з порушенням строків оплати передбачених даним пунктом сплатив позивачу тільки частину заборгованості, а саме: 06.05.2015р. - 50000,00 грн., 03.07.2015р. - 64500,00 грн., 31.07.2015р. - 50000,00 грн., 31.08.2015р. 50000,00 грн., всього - 214500,00 грн.

Позивачем на електронну адресу відповідача 30.04.2015р. направлялись рахунки про сплату заборгованості на суму 6 330 000,00грн. та 03.07.2015р. на суму 11 345 400,00 грн.

Відповідно до змін внесених останньою (на дату подання позовної заяви) Додатковою угодою №18 від 06.04.2016р. до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва Хвиля» від 20.09.2013р., до 30.04.2015р. (включно) відповідач сплачує позивачу 2 382 719,82 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 15.04.2015р. еквівалентно 112925,11 дол. США.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1 751 114,19 грн. пені за порушенням графіку оплати суми вартості частки товариства за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄВА ХВИЛЯ" від 20.09.2013р. в редакції Додаткової угоди до Договору №9 від 20.04.2015р., а саме: до 30.04.2015р. (включно) покупець сплачує продавцю 6321000,00 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 17.04.2015р. еквівалентно 300000,00 дол. США.

Додатковою угодою №9 від 20.04.2015р. до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄВА ХВИЛЯ" від 20.09.2013р. сторони внесли зміни до п.п. 2.1., 2.2 (п.п. 2.2.6.-2.2.12) Договору, де змінити строки та суми розрахунків за частку у статутному капіталі Товариства.

Як вбачається з Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. остання підписана представником Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) ОСОБА_9 та представником приватного підприємства "Капітал ОСОБА_3" - ОСОБА_6 та скріплена печатками.

Згідно з пунктом 1.9. Статуту Приватного підприємства В«КАПІТАЛ ОСОБА_3В» зареєстрованого 10.11.2010р. - власником (засновником) Підприємства є громадянин України ОСОБА_7.

Відповідно до пункту 4.1. Статуту ПП В«Капітал ОСОБА_3В» органами управління Підприємства є: засновник - вищий орган; директор - виконавчий орган, ревізійна комісія - контролюючий орган.

Пунктом 4.2. Статуту Підприємства визначено, що вищим органом управління підприємства є засновник.

Відповідно до пункту 4.3. Статуту Підприємства до компетенції Засновника входять усі питання діяльності Підприємства відповідно до Господарського та Цивільного кодексу України.

До виключної компетенції засновника належить: надання згоди та подальше затвердження усіх правочинів (угод, договорів) сума яких перевищує 10 000,00 грн. (п.п. к п. 4.4. Статуту).

Відповідач звернувся до господарського суду із зустрічним позовом до Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), Князівство Ліхтенштейн про визнання недійсною Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дієва Хвиля" від 20.09.2013р. з підстави відсутності повноважень на підписання зазначеної Додаткової угоди у ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності від 15.04.2015р.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, заслухавши пояснення представників сторін, оцінюючи їх в сукупності, судом до уваги приймається таке:

Згідно ст.509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, зокрема з договору.

За змістом ст.626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст.655 Цивільного кодексу України).

Предметом договору купівлі-продажу можуть бути майнові права. До договору купівлі-продажу майнових прав застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не випливає із змісту або характеру цих прав (ч.2 ст.656 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено, що 20.09.2013 року між Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), компанією, створеною відповідно до законодавства Князівства Ліхтенштейн (Продавець) та Приватним підприємством В«КАПІТАЛ ОСОБА_3В» (продавець) було укладено Договір купівлі-продажу частки у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю В«ДІЄВА ХВИЛЯВ» (надалі по тексту - Товариство), відповідно до п. 1.1. якого продавець передає у власність Покупцеві свою частку в статутному капіталі ТОВ "Дієва Хвиля", а покупець приймає цю частку в статутному капіталі Товариства та сплачує за неї грошові кошти в розмірі та в строки, визначені в цьому договорі.

За змістом ст.526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

За приписами ст.663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Статтею 664 Цивільного кодексу України встановлено, що обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується представником відповідача в судовому засіданні, позивач - Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент) свої зобов'язання за договором перед відповідачем ПП "Капітал ОСОБА_3" виконав в повному обсязі.

Як вже зазначалось, ст.526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст.629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частиною 1 ст.692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За приписами ст.ст.525, 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

Відповідно до п. 2.1. Договору, з урахуванням змін та доповнень до нього, за домовленістю сторін продаж частки продавця у статутному капіталі Товариства у розмірі 99,9993 %, що відчужується покупцю, здійснюється за 83453642,02 грн., що еквівалентно (згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу долара США до національної валюти України станом на 05.04.2016р. та з урахуванням внесеної суми) 3 7851 975,08 доларів США.

Вказана в п. 2.1. договору сума сплачується покупцем (з урахуванням змін та доповнень до нього) частинами в строки визначені в п. 2.2. Договору (п.п. 2.2.1. - 2.2.12.). Платежі здійснюються покупцем у гривнях відповідно до доларового еквіваленту за середньозваженим міжбанківським курсом придбання долара США до національної валюти України на дату, що передує даті кожного фактичного платежу покупця.

Судом встановлено, що відповідач порушив графік оплати суми вартості частки Товариства, передбачений п. 2.2. Договору, а саме станом на дату подачі позову ПП "Капітал ОСОБА_3" виконано лише п.п. 2.2.1-2.2.6. Договору.

Відповідно до п.п. 2.2.7 Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва Хвиля» від 20.09.2013р. (з урахуванням змін та доповнень до нього, внесених останньою (на дату подання позовної заяви) Додатковою угодою №18 від 06.04.2016р.) відповідач до 30.04.2015р. (включно) сплачує позивачу 2 382 719,82 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 15.04.2015р. еквівалентно 112925,11 дол. США.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст.610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.

Відповідно до ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пунктом 4.2. Договору у випадку прострочення платежів, вказаних в п. 2.2. (п.п. 2.2.6 - 2.2.12) цього договору покупець сплачує продавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Так, керуючись п. 4.2. Договору позивач за первісним позовом за період з 01.05.2015р. по 31.10.2015р. (включно) в межах 6-тимісячного строку нарахував відповідачу за первісним позовом пеню за прострочення платежу, передбаченого п.п. 2.2.7. в розмірі 1 742 470,72 грн.

Для обрахунку пені позивачем за первісним позовом було взято заборгованість в розмірі 6314040,00 грн. (в редакції Додаткової угоди №9 від 20.04.2016р. до Договору).

Проте позивачем за первісним позовом не було враховано, що після 20.04.2016р. сторонам неодноразово змінювалися умови договору, а саме п.п. 2.2.7. укладеними між ним Додатковими угодами №10 від 20.04.2015р., №11 від 16.12.2015р., №12 від 22.02.2016р.,№13 від 29.02.2016р., №14 від 11.03.2016р., №15 від 15.03.2016р., №16 від 17.03.2016р., №17 від 24.03.2016р., №18 від 06.04.2016р.

В результаті чого п.п. 2.2.7 Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва Хвиля» від 20.09.2013р. (з урахуванням змін та доповнень до нього, внесених останньою (на дату подання позовної заяви) Додатковою угодою №18 від 06.04.2016р.) слід читати так: до 30.04.2015р. (включно) покупець сплачує продавцю 2 382 719,82 грн., що згідно з середньозваженим міжбанківським курсом продажу дол. США до національної валюти України на 15.04.2015р. еквівалентно 112925,11 дол. США.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що при обрахунку суми пені за прострочення сплати відповідачем коштів, відповідно до п.п. 2.2.7 Договору від 20.09.2013р., позивач повинен був взяти заборгованість в розмірі 2382719,82.

Крім того, часткова сплата заборгованості відповідачем за п.п. 2.2.7. Договору судом до уваги не приймається, оскільки остання була здійснена у 2015р., до укладення сторонами Додаткової угоди №18 від 06.04.2016р., в якій сторонами були враховані дані проплати та визначено залишок заборгованості за п.п. 2.2.7. Договору від 20.09.2013р.

Зважаючи на вищенаведені положення закону, враховуючи встановлені судом обставини, неналежне виконання відповідачем за первісним позовом своїх зобов'язань за Договором купівлі-продажу частки у статутному капіталі товариства з обмеженою відповідальністю "ДІЄВА ХВИЛЯ" від 20.09.2013р, суд вважає правомірними вимоги позивача щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 671078,34 грн. У задоволенні пені в розмірі 1071392,38 грн. належить відмовити.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій в порядку п.3. ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України слід зазначити наступне.

Відповідно до п.3. ч.1 ст.83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зокрема зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Зі змісту вказаної статті вбачається, що зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені) є правом суду, а не обов'язком.

Відповідачем не надано належним доказів в обґрунтування клопотання про зменшення розміру штрафних санкцій, у зв'язку з чим судом відмовлено в клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій.

Щодо зустрічного позову судом враховується наступне:

Відповідно до ст. 63 Господарського кодексу України приватним є підприємство, що діє на основі приватної власності громадян чи суб'єкта господарювання (юридичної особи).

Згідно пункту 4 ст. 63 Господарського кодексу України унітарним є підприємство, засноване на приватній власності засновника. Засновник виділяє необхідне для створення такого Підприємства майно, формує відповідно до закону статутний капітал, не поділений на частки (паї), затверджує статут, розподіляє доходи, безпосередньо або через керівника, який призначається (обирається) засновником (наглядовою радою такого підприємства у разі її утворення), керує підприємством і формує його трудовий колектив на засадах трудового найму, вирішує питання реорганізації та ліквідації підприємства.

Згідно з пунктом 1.9. Статуту Приватного підприємства «КАПІТАЛ ОСОБА_3» власником (засновником) Підприємства є громадянин України ОСОБА_10.

Відповідно до пункту 4.1. Статуту ПП «Капітал ОСОБА_3» органами управління Підприємства є: Засновник - вищий орган, Директор - виконавчий орган, Ревізійна комісія - контролюючий орган.

Частиною 1 ст. 92 ЦК України визначено, що юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону.

Згідно з пунктом 4.2. Статуту ПП «Капітал ОСОБА_3» Вищим органом управління Підприємства є Засновник.

Відповідно до пункту 4.3. Статуту Підприємства до компетенції Засновника входять усі питання діяльності Підприємства відповідно до Господарського та Цивільного кодексу України.

До виключної компетенції засновника належить: надання згоди та подальше затвердження усіх правочинів (угод, договорів) сума яких перевищує 10 000,00 грн. (п.п. к п. 4.4. Статуту).

Як вбачається з Додаткової угоди № 9 від 20.04.2015р. до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва хвиля» від 20.09.2013р, укладеного між Сторонами, від імені ПП «Капітал ОСОБА_3» зазначена додаткова угода підписана ОСОБА_6, яка діяла на підставі довіреності від 15.04.2015 р., посвідченої ОСОБА_8, приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу, за реєстровим номером 484.

Згідно ч. 1 ст. 237 ЦК України представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.

Частиною 3 ст. 237 ЦК України передбачено, що представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.

Відповідно до частини 2 ст. 244 ЦК України представництво за довіреністю може ґрунтуватися на акті органу юридичної особи.

При цьому згідно частини 3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами

Як вбачається з Довіреності від 15.04.2015 р., остання від імені ПП «Капітал ОСОБА_3» підписана засновником Підприємства - ОСОБА_10, який згідно пункту 4.2. Статуту є Вищим органом управління Підприємством.

Зміст Довіреності від 15.04.2015 р. свідчить, що представникові ОСОБА_6, серед іншого, були надані повноваження підписувати угоди про внесення будь-яких змін до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «Дієва хвиля», укладеного 20 вересня 2013 року.

Враховуючи викладене, суд погоджується з позицією відповідача за зустрічним позовом, що підписанням Довіреності від 15.04.2015 р. ОСОБА_7 як Засновник та як Вищий орган управління Підпрєимством на підставі п. 4 ст. 63 Господарського кодексу України та пунктів 4.2-4.4. Статуту Підприємства надав згоду (уповноважив) ОСОБА_6 на внесення будь-яких змін до Договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ «ДІЄВА ХВИЛЯ» від 20.09.2013р., що і було нею зроблено шляхом підписання від імені Підприємства Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. до Договору.

Отже, суд приходить до висновку, що представник ОСОБА_6 діяла в межах тих повноважень, визначених Довіреністю від 15.04.2015р., що були їй надані Засновником Підприємства, який в свою чергу діяв в межах своєї компетенції згідно пунктів 4.2.,4.3,4.4. Статуту Підприємства.

Тому, посилання Позивача за зустрічним позовом на перевищення ОСОБА_6 повноважень при вчиненні Додаткової угоди №9 від 20.04.2015 р. до Договору є необґрунтованими та безпідставними.

Окрім того, згідно положення пункту 4 ст. 92 ЦК України у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

відповідно до постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. №11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» припис абзацу першого частини третьої статті 92 ЦК України зобов'язує орган або особу, яка виступає від імені юридичної особи не перевищувати своїх повноважень. Водночас саме лише порушення даного обов'язку не є підставою для визнання недійсними правочинів, вчинених цими органами (особами) від імені юридичної особи з третіми особами, оскільки у відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження (абзац другий частини третьої статті 92 ЦК України). Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволений у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють). Наприклад, третя особа, укладаючи договір, підписаний керівником господарського товариства, знає про обмеження повноважень цього керівника, оскільки є акціонером товариства і брала участь у загальних зборах, якими затверджено його статут.

У зв'язку з наведеним господарському суду слід виходити з того, що контрагент юридичної особи знає (або повинен знати) про обмеження повноважень цієї особи, якщо: такі обмеження передбачені законом (наприклад, абзацом другим частини другої статті 98 ЦК України); про відповідні обмеження було вміщено відомості у відкритому доступі на офіційному веб-сайті розпорядника Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

Враховуючи наведене, позивачем за зустрічним позовом не зазначено та не доведено наявність будь-яких обмежень представника ПП "Капітал ОСОБА_3", щодо підписання Додаткової угоди до Договору №9 від 20.04.2015р. до Договору від 20.09.2013р. та обізнаність про них компанії Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент).

Також, судом не беруться до уваги посилання представника ПП "Капітал ОСОБА_3" на необхідність подальшого затвердження правочинів Загальними зборами відповідно до пункту 4.11. Статуту Підприємства, оскільки такий орган управління як Загальні збори не передбачений пунктом 4.1. Статуту Підприємства, що визначає органи управління Підприємством, так само як і не визначена компетенція таких Загальних зборів, порядок їх скликання та ухвалення ними рішень тощо.

Враховуючи вищевикладене суд відмовляє у задоволенні зустрічної позовної заяви.

У відповідності до ст. 49 ГПК України, в зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог за первісним позовом, витрати по оплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно задоволеним позовним вимогам, витрати по оплаті судового збору за зустрічним позовом підлягають покладенню на позивача за зустрічним позовом у зв'язку з відмовою в задоволенні зустрічного позову.

Керуючись ст.ст.1, 2, 4 5 , 12, 13, 33, 43-49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), Князівство Ліхтенштейн до приватного підприємства "Капітал ОСОБА_3", м. Хмельницький Хмельницької області за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача товариства з обмеженою відповідальністю "Дієва хвиля", м. Хмельницький про стягнення 1 742 470,72 грн. пені, задовольнити частково.

Стягнути з приватного підприємства "Капітал ОСОБА_3" (29000, Хмельницька обл., м. Хмельницький, Старокостянтинівське шосе, буд. 1/1, код ЄДРПОУ 36398004) на користь Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), Князівство Ліхтенштейн (місцезнаходження: Ауштрассе 56, 9490, м.Вадуц, Ліхтенштейн, номер FL 0002.335.634-8) 671 078,34 грн. (шістсот сімдесят одну тисячу сімдесят вісім гривень 34 коп.) пені та 3 876,49 грн. (три тисячі вісімсот сімдесят шість гривень 49 коп.) витрат на оплату судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 1 071 392,38 грн. пені відмовити.

У задоволенні зустрічної позовної заяви приватного підприємства "Капітал ОСОБА_3", м. Хмельницький Хмельницької області до Lafort Establishment (Лафорт Істеблішмент), Князівство Ліхтенштейн про визнання недійсною Додаткової угоди №9 від 20.04.2015р. до договору купівлі-продажу частки у статутному капіталі ТОВ "Дієва Хвиля" від 20.09.2013р. відмовити .

Повни текст рішення складено 30.09.2016р.

Головуючи суддя І.В. Заярнюк

Суддя Ю.В. Гладюк

Суддя В.О. Шпак

Віддрук. 2 прим. :

1 - до справи,

2 - третій особі (29000, м. Хмельницький, вул. Вінницьке шосе, 6/2, код ЄДРПОУ 33789984)------рекомендованим листом.