Ухвала

від 05.10.2016 по справі 709/1731/16-а

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 709/1731/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Калашник С.І. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.

У Х В А Л А

Іменем України

05 жовтня 2016 року м. Київ

колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Земляної Г.В.

суддів Межевича М.В., Сорочко Є.О.

за участю секретаря Генчмазлумо І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України , апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області (далі по тексту - відповідач) та просить визнати неправомірними дії відповідача у зв'язку з відмовою позивачу в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах по Списку № 1 та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 з 17.11.2014 р.

Постановою Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року, з урахуванням ухвали Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 07 вересня 2016 року позов задоволено в повному обсязі. Визнано дії управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаскої області неправомірними. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області призначити та виплачувати ОСОБА_2 пенсію за віком на пільгових умовах з 08 червня 2015 року з врахуванням положень п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Не погоджуючись з прийнятою постановою представник управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі, апелянт посилається на ту обставину, що позивачем не надано додатково уточнюючу довідку, яка підтверджує зайнятість позивача на підземних роботах протягом повного робочого дня.

У зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а постанову суду слід залишити без змін, з наступних підстав.

Згідно зі п.1 ч.1 ст. 198, ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 статі 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанції всебічно, повно та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини справи, наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до обґрунтованого висновку про задоволення позовних вимог.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач набув загального стажу -26 років, з якого -7 років та 2 місяці складає пільговий стаж роботи на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем за Списком №1.

Після досягнення 54 річного віку та маючи даний стаж роботи, позивач 08 червня 2016 року звернувся до відповідача з проханням призначити пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №1.

Листом від 16 червня 2016 року позивача було повідомлено, що протокольним рішенням від 17.06.2016 року №568 було відмовлено в призначенні пенсії з підстав відсутності уточнюючої довідки про його зайнятість протягом повного робочого дня на посаді підземного електрослюсаря.

Позивач вважає дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії через відсутність уточнюючої довідки неправомірними, а тому просить суд зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах з дня звернення, тобто з 08 червня 2015 року.

Суд першої інстанції задовольняючи позов прийшов дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, так як позивачем подано всі належні документи на підтвердження стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне:

Відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (в редакції чинні на час звернення позивача з заявою про призначення пенсії) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування": чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи;.

Порядок пенсійного забезпечення осіб, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених законодавством, що діяло раніше, визначається статтею 100 даного Закону.

За нормою статті 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону , виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Пункт 8 Наказу Міністерства праці та соціальної політики "Про затвердження Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право па пенсію за віком на пільгових умовах" від 18.11.2005 року №383 , передбачає, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 100 Закону України "Про пенсійне забезпечення" , застосовуються Список № 1 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, і Список №2 виробництв, цехів, професій та посад на підземних роботах, на роботах з шкідливими умовами праці і в гарячих цехах, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.56 року № 1173 .

Так, з матеріалів справи вбачається, що з 01.9.1980 року по 27 квітня 1981 року навчався в професійно-технічному училищі № 62, ім.Стаханова, Луганської області по спеціальності електрослюсар по виконанню ремонтних робіт під землею.

04 травня 1981 року, був прийнятий на роботу в Стахановське шахтоспецмонтажне управління «Вуглеавтоматика» електрослюсарем 2-го розряду з повним робочим днем на шахті, звідки 19 листопада 1982 року був звільнений в зв'язку з призовом на військову службу де і перебував до 30.11.1984 року.

14 березня 1985 року, позивач працевлаштувався на шахту ім. ХХІІ з'їзду КПРС Стахановського виробничого об'єднання по видобутку вугілля підземним електрослюсарем ,з повним робочим днем де і пропрацював до 11 серпня 1988 року.

Після звільнення, до квітня місяця 1993 року працював на інших роботах, що не надають право на пільговий стаж.

13 квітня 1993 року позивач знову був працевлаштований на ту саму шахту на посаду підземного електрослюсара з повним робочим днем де пропрацював на даній посаді до початку серпня 1994 року.

З 05 серпня 1994 року, позивач став працювати на інших підприємствах Чорнобавського р-ну Черкаської області та набув загального стажу - 26 років, з якого - 7 років та 2 місяці складає пільговий стаж роботи на посаді підземного електрослюсаря з повним робочим днем.

Вказані обставини підтверджено записами в трудовій книжці.

При цьому, позивачем до заяви додано трудову книжку, яка містить записи про займану посаду та період виконуваної роботи.

Однак, підставою для відмови у призначенні пенсії відповідач вказав, що з трудової книжки неможливо встановити зайнятість позивача на підземних роботах протягом повного робочого дня, та позивачу слід надати уточнюючу довідку для перегляду рішення про відмову в призначенні пенсії.

З цього приводу слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 , основним документом, який підтверджує трудовий стаж, є трудова книжка.

Якщо трудової книжки немає, а також у разі, коли в ній немає належних записів або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймають довідки, виписки з наказів, особові рахунки й відомості на видачу зарплати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори й угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, що містять відомості про періоди роботи.

Тобто, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про достатність записів у трудовій книжці для призначення пенсії позивачу на пільгових умовах відповідно до Списку №1.

Крім того, слід зазначити, що відповідно до п. 20 Положення "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній" за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки з наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

У разі неточності або невідповідності записів відображених у трудовій книжці, записам у довідках, уточнюючих особливий характер робіт, органу, що призначає пенсію, надано право, встановлене частиною 1 статті 101 Закону та абз. 2 пункту 32 Наказу, вимагати відповідні документи від підприємств, установ та організацій, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.

Тобто, п.20 Порядку вказує, що уточнююча довідка надається у випадку відсутності відомостей у трудовій книжці, що визначають право на пільгову пенсію.

Однак, судом першої інстанції вірно встановлено, що у трудовій книжці Позивача є відповідний запис, про те, що позивач працював повний робочий день на роботах, що враховуються до пільгового стажу.

Крім того, п.20 Порядку вказує на право надати уточнюючі довідки підприємств, а не на обов'язок працівників.

Так, відповідно до вище зазначених норм чинного пенсійного законодавства орган, який призначає пенсію, у разі сумнівів з приводу певного документу повинен витребувати відповідні документи від підприємств, установ та організацій .

При цьому, відповідачем не було вчинено дій, передбачених законодавством України щодо перевірки відомостей щодо наявності права позивача на призначення пенсії на пільгових умовах.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в даному випадку відповідач неправомірно прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії позивачу з підстав, які зазначено ним в листі (відсутності уточнюючої довідки про стаж роботи).

Крім того, слід зазначити, що будь-яких інших причин відмови в призначенні пенсії відповідачем не вказано ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Разом з тим, відповідачем не вказано інших підстав для відмови в призначенні пільгової пенсії ні в суді першої інстанції, ні в суді апеляційної інстанції.

Слід зазначити, що у відповідності до ст. 83 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії призначаються з дня звернення за пенсією,

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується сторонами по справі, позивач з заявою про призначення пенсії звернувся 08 червня 2016 року (а.с.14), а тому суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що слід зобов'язати відповідача призначити пенсії з 08 червня 2015 року.

При визнанні права на пенсію на пільгових умовах до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або професіях незалежно від дати їх внесення до Списку за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 року та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992 року відповідно до Наказу Міністерства праці та соціальної політики країни «Про затвердження Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» від 18.11.2005 року №383.

Як вірно вказує суд першої інстанції, що позивач набув пільгового стажу у вигляді 7 років та 2-місяців в той час , коли проведення атестації робочих місць не вимагалось.

Враховуючи викладене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, недоведена правомірність та обґрунтованість відмови у призначенні пенсії з урахуванням вимог встановлених ч.2 ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України.

З огляду на вищезазначене апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно задовольнив позов.

При цьому апеляційна скарга не містять посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.

Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі не спростовують висновку суду першої інстанції. Натомість оскаржувана Постанова суду ухвалена у відповідності до вимог чинного законодавства України, враховуючи всі фактичні обставини справи, в межах наданих суду повноважень, та вірно застосовано судом як норми процесуального так і матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення адміністративного спору, доведено та всебічно обґрунтовано їх в своєму рішенні, надано належну оцінку всім доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.4, 8-11, 160, 196, 198, 200, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області - залишити без задоволення .

Постанову Чорнобаївського районного суду Черкаської області від 01 вересня 2016 року - залишити без змін .

Стягнути з управління Пенсійного фонду України в Чорнобаївському районі Черкаської області (19900 смт Чорнобай Черкаської облатсі, вул.. Центральна, 132, ЄДРПОУ 21366739) судовий збір у розмірі 606 (шістсот шість) грн. 32 коп. за подачу апеляційної скарги до Київського апеляційного адміністративного суду (отримувач коштів: УДКСУ у Печерському р-ні; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897; банк отримувача: ГУДКСУ у м. Києві; код банку отримувача: 820019; рахунок отримувача: 31211206781007; код класифікації доходів до бюджету: 22030001).

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя : Г.В.Земляна

Судді: М.В. Межевич

Є.О. Сорочко

Повний текст ухвали виготовлено 05 жовтня 2016 року

Головуючий суддя Земляна Г.В.

Судді: Межевич М.В.

Сорочко Є.О.