УКРАЇНА
Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Від "29" вересня 2016 р. Справа № 906/698/16
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Шніт А.В.
при секретарі Антонюк Н.Ю.
за участю представників сторін:
від позивача: Матківська О.Г. - угода про надання правової допомоги від 13.07.2016
від відповідача: Забігайло Л.В. - дов. №1-дов від 05.01.2016;
- від Попільнянської РДА Житомирської області: не з'явився;
- від Миролюбівської сільської ради: не з'явився.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Хортиця-Агро"
до Головного управління Держгеокадастру України у Житомирській області
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:
1) Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області;
2) Миролюбівської сільської ради
про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №81 від 17.02.2011 (у редакції, викладеній у заяві від 15.08.2016)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Хортиця-Агро" звернулось з позовом до суду про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №81 від 17.02.2011.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на дотримання ним вимог та порядку укладення додаткової угоди до договору оренди землі, визначених положеннями ст.33 Закону України "Про оренду землі".
16.08.2016 позивачем надано уточнену позовну заяву від 15.08.2016 (а.с. 57-62), яку суд розцінив як заяву про зміну предмету позову.
Ухвалою від 16.08.2016 суд прийняв заяву позивача щодо зміни предмету позову та вважав заявленим до розгляду спір про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №81 від 17.02.2011 у редакції, викладеній у заяві від 15.08.2016 (а.с. 74-75).
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.08.2016, а також розміру нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, зазначеної у поданому представником відповідача витязі з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №27-618-99.3-2109/2-16 від 15.08.2016, підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві та заяві від 15.08.2016. Зокрема, зазначив, що ТОВ "Хортиця-Агро" дотримано порядок укладення додаткової угоди до договору оренди землі №81 від 17.02.2011, визначеного положеннями ст.33 Закону України "Про оренду землі". Також, зауважив, що на спірній земельній ділянці розташовані об'єкти нерухомого майна, які належать позивачу. Крім того, додав, що позивач як орендар протягом терміну оренди належним чином виконував договірні зобов'язання, зокрема, в частині внесення орендної плати та цільового використання землі.
Представник відповідача в засіданні суду в порядку ст.22 ГПК України надав письмове пояснення від 29.09.2016 по суті спору, а також витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №27-618-99.3-2109/2-16 від 15.08.2016, згідно якої нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка є предметом договору оренди землі №81 від 17.02.2011, становить 227726,31грн. Проти позову заперечував з підстав, викладених у відзиві на позову заяву від 16.08.2016.
Представник Попільнянської районної державної адміністрації Житомирської області в судове засідання не з'явився, надіслав клопотання №1605/02-14 від 22.09.2016 про розгляд справи без участі повноважного представника. Крім того, до суду направлено письмові пояснення №1605/02-14 від 22.09.2016, в яких, зокрема, зазначено, що Попільнянська районна державна адміністрація Житомирської області вимоги позивача просить задовольнити повністю, оскільки вважає, що останнім подано всі необхідні документи щодо поновлення дії договору оренди землі до належного розпорядника земельної ділянки, а також підтвердив виконання своїх обов'язків за умовами договору оренди і погодився на запропоновані відповідачем умови укладення додаткової угоди до договору оренди землі.
Представник Миролюбівської сільської ради в судове засідання також не з'явився. 29.09.2016 до суду направив клопотання, в якому просить розгляд справи здійснювати без участі повноважного представника та зауважує, що не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд
ВСТАНОВИВ:
17.02.2011 між Попільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець, третя особа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортиця-Агро" (орендар, позивач) укладено договір оренди землі №81 (далі - Договір №81) (а.с. 13-14), відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Миролюбівської сільської ради.
В оренду передається земельна ділянка загальною площею 7,4802га, у тому числі земель сільськогосподарського призначення - 7,4802га, що знаходяться під виробничими будівлями (п.2 Договору №81).
Згідно п.5 Договору №81 нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 86528,56грн.
Пунктами 9-13 Договору №81 визначено порядок та строки сплати орендної плати.
Земельна ділянка передається в оренду для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Цільове призначення земельної ділянки: землі сільськогосподарського призначення. Умови збереження стану об'єкта оренди: дотримуватись вимог протиерозійної організації території (п.п.15-17 Договору №81).
Відповідно до п.20 Договору №81 передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі.
Інші умови передачі земельної ділянки в оренду: заборона зміни цільового призначення земельної ділянки (п. 19 Договору №81).
Крім того, п.21 Договору №81 визначено, що після припинення дії договору орендар повертає орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому він одержав її в оренду.
У п.п.28-31 Договору №81 визначено права та обов'язки сторін.
Відповідно до п.36 Договору №81 зміна умов договору здійснюється у письмовій формі за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору спір розв'язується у судовому порядку.
Дія договору припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність; викупу земельної ділянки для суспільних потреб або примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; ліквідації юридичної особи-орендаря. Договір припиняється також в інших випадках, передбачених законом (п.37 Договору №81).
У п.38 Договору №81 сторони також погодили, що дія договору припиняється шляхом його розірвання за: взаємною згодою сторін; рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов'язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом.
Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається. (п.39 Договору №81).
У п.8 Договору №81 сторони погодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації (п. 43 Договору №81).
Як вбачається з самого договору оренди землі №81 від 17.02.2011, його державна реєстрація здійснена 14.06.2011 у відділі Держкомзему у Попільянському районі про що у Державному реєстрі земель вчинено запис за №18247000400293 (а.с. 14, зворотна сторона).
18.06.2011 орендодавець передав земельну ділянку орендарю, про що свідчить акт про передачу та прийом земельної ділянки в натурі (а.с. 16).
Так, маючи намір продовжити дію договору оренди землі, позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (відповідач) з письмовим проханням про продовження дії договору оренди землі №81 від 17.02.2011 (а.с. 24).
З відповіді Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області №28-6-7777.12-384/2-16 від 15.01.2016 вбачається, що останнє відмовило позивачу в укладенні договору оренди на новий строк через відсутність проекту додаткової угоди та зазначення кадастрового номеру земельної ділянки (а.с. 25).
З метою усунення вказаних вище недоліків, позивач направив проект додаткової угоди і витяг з Державного земельного кадастру, що підтверджується листом №3 від 21.01.2016 (а.с. 26).
22.02.2016 листом №28-6-7777.12-3214/2-16 відповідач не погодив умови поданого позивачем проекту додаткової угоди, натомість, запропонував свої умови, а саме: визначення терміну дії договору оренди землі на 7 років з внесенням орендної плати у розмірі 8% від нормативної грошової оцінки (а.с. 28).
Листом №11 від 26.02.2016 ТОВ "Хортиця-Агро" не прийняло запропонованої відповідачем умови стосовно встановлення орендної плати в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки та запропонувало орендну плату в сумі 5% нормативної грошової оцінки (а.с. 29-30).
Разом з тим, вже 29.03.2016 листом №24 позивач, погодившись із запропонованими відповідачем умовами, направив на адресу відповідача новий проект додаткової угоди до договору оренди землі з врахуванням пропозицій останнього (а.с. 32-33).
Проте, листом №28-6-7777.12-5591/2-16 від 28.04.2016 Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області відмовило позивачеві у переважному праві на поновлення договору оренди землі (а.с. 34).
Вважаючи відмову відповідача позивачеві у поновленні договору оренди землі безпідставною, останній звернувся до господарського суду з вимогою про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №81 від 17.02.2011 (у редакції, викладеній у заяві від 15.08.2016).
Оцінивши в сукупності матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства, що регулює спірні правовідносини, врахувавши пояснення учасників процесу, господарський суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
Статтею 2 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) визначено, що земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї).
Відповідно до пункту а) ч.1 ст.17 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди земельної ділянки №81 від 17.02.2011) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом, належить до повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин.
Згідно п.12 Перехідних положень ЗК України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці третьому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки (ч. 1 ст. 124 ЗК України (у редакції, чинній на час укладення договору оренди земельної ділянки №81 від 17.02.2011)).
Статтею 1 Закону України "Про оренду землі" визначено, що оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст.4 вказаного Закону орендодавцями земельних ділянок, що перебувають у державній власності, є органи виконавчої влади, які відповідно до закону передають земельні ділянки у власність або користування.
Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України "Про оренду землі").
Як судом зазначалося вище, 17.02.2011 між Попільнянською районною державною адміністрацією (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортиця-Агро" (орендар) укладено договір №81 оренди землі, відповідно до п.1 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення, яка знаходиться на території Миролюбівської сільської ради (а.с. 13-14). У п.8 договору сторони погодили, що договір укладено на 5 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше, ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Стаття 33 Закону України "Про оренду землі" визначає умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі. Так, по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.
При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. У цьому випадку укладання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі здійснюється із: власником земельної ділянки (щодо земель приватної власності); уповноваженим керівником органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування без прийняття рішення органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної або комунальної власності).
Керівник органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який уповноважений підписувати додаткову угоду до договору оренди землі щодо земельної ділянки державної або комунальної власності, визначається рішенням цього органу.
Додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку.
Відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
У разі зміни межі або цільового призначення земельної ділянки поновлення договору оренди землі здійснюється у порядку одержання земельної ділянки на праві оренди.
Отже, для застосування частини першої статті 33 Закону України "Про оренду землі" та визнання за орендарем переважного права на поновлення договору оренди необхідно встановити такі юридичні факти: орендар належно виконує свої обов'язки за договором, орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, орендодавець протягом місяця не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Зі змісту зазначеної статті вбачається, що вона фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди землі: перший випадок передбачений частинами 1 - 5 цієї статті щодо порядку реалізації орендарем свого переважного права на поновлення договору оренди землі на новий строк; частиною 6 цієї статті передбачена інша підстава поновлення договору оренди, а саме: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Ці два випадки поновлення договору оренди землі на новий строк застосовуються самостійно у залежності від конкретних обставин.
Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди; сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.
Такого висновку щодо застосування статті 33 Закону України "Про оренду землі" у подібних правовідносинах дійшов Верховний Суд України у постанові від 25.02.2015 у справі №6-219цс14.
Крім того, відповідно до п.2.17 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 №6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", господарським судам у вирішенні відповідних спорів необхідно з'ясовувати, зокрема, чи повідомляв орендар орендодавця у встановленому порядку про намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк та чи заперечував орендодавець у строк, визначений законом, проти поновлення договору.
Отже, враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що:
- орендар дійсно належно виконує свої обов'язки за договором (про що, зокрема, свідчить письмове пояснення Миролюбівської сільської ради №205/02-23 від 25.08.2016 (а.с.76), а також довідка Попільнянського відділення Андрушівської ОДПІ ГУ ДФС у Житомирській області №813 від 12.05.2016) (а.с. 38));
- орендар до закінчення строку дії договору повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк (відповідні листи з пропозиціями до укладення додаткової угоди до договору оренди) (а.с. 24, 26, 32, 35);
- до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди (а.с. 27, 33);
- орендодавець протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди землі не повідомив орендаря про наявність заперечень та своє рішення.
Таким чином, враховуючи що строк дії договору спливає 14.06.2016 та положення ст.33 Закону України "Про оренду землі", у позивача дійсно виникло переважне право на поновлення договору оренди землі №81 від 17.02.2011.
Крім того, необхідно зауважити, що на земельній ділянці, яка є предметом договору оренди землі №81 від 17.02.2011, знаходяться об'єкти нерухомості, які належать позивачу на праві власності, що підтверджується свідоцтвом про право власності на нерухоме майно від 17.10.2009 та витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 17.10.2009 (а.с. 22-23).
Як зазначалося судом вище, частинами восьмою, дев'ятою статті 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.
Як свідчать матеріали справи, а саме - відповідні листи-відповіді Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області (а.с. 25, 31, 34, 37), останнє безпідставно відмовило позивачу в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі №81 від 17.02.2011, чим порушив переважне право останнього на поновлення вказаного договору оренди.
Судом критично оцінюється посилання відповідача в обґрунтування заперечень проти позовних вимог на факт укладення позивачем договору оренди землі №81 від 17.02.2011 з Попільнянською районною державною адміністрацією, а не з Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області, з огляду на наступне.
Відповідно до п.є-1) ст.15-1 ЗК України до повноважень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, належить розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом.
За змістом ч.4 ст.122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають з е м е л ь н і д і л я н к и с і л ь с ь к о г о с п о д а р с ь к о г о п р и з н а ч е н н я д е р ж а в н о ї в л а с н ос т і, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Постановою Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" вирішено утворити Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (скорочено - Держгеокадастру), реорганізувавши Державне агентство земельних ресурсів України шляхом перетворення.
Згідно п.5 і п.6 постанови Кабінету Міністрів України №442 від 10.09.2014 "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" центральні органи виконавчої влади, що утворюються шляхом реорганізації інших центральних органів виконавчої влади, є правонаступниками органів, які реорганізуються. Права та обов'язки центральних органів виконавчої влади, що ліквідуються, передаються відповідним центральним органам виконавчої влади, на які цією постановою покладено функції з реалізації державної політики у відповідній сфері.
Постановою Кабінету Міністрів України №15 від 14.01.2015 затверджено Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру.
Пунктом 1 цього Положення визначено, що Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру, державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства, використання та охорони земель усіх категорій і форм власності, родючості ґрунтів.
Відповідно до п.7 даного Положення Держгеокадастр здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Так, п.1 Положення про Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №23 від 03.03.2015, визначено, що Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області (далі - Головне управління) є територіальним органом Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру України та йому підпорядковане.
Згідно п.3 вказаного Положення завданням Головного управління є реалізація повноважень Держгеокадастру України на території Житомирської області.
Зокрема, підпунктом 13) пункту 4 Положення про Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області (зміст якого кореспондується зі змістом підпункту 31) пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру) передбачено, що Головне управління відповідно до покладених на нього завдань розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, на території Житомирської області.
Таким чином, враховуючи той факт, що земельна ділянка, яка є предметом договору оренди землі №81 від 17.02.2011, належить до земель державної форми власності та є землею сільськогосподарського призначення (про що свідчить витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.01.2016 (а.с. 18-19)), її належним розпорядником дійсно є Головне Управління Держгеокадастру у Житомирській області. Тому, позивач правомірно звернувся до останнього з пропозицією укласти додаткову угоду до договору оренди землі №81 від 17.02.2011.
Отже, враховуючи вищенаведене, суд доходить висновку, що договір оренди землі №81 від 17.02.2011 є поновленим в силу статті 33 Закону України "Про оренду землі" та умови пункту 8 договору оренди на умовах, запропонованих відповідачем.
Проте, відповідач не підписав додаткову угоду до договору оренди землі №81 від 17.02.2011, чим порушив вимоги ст.33 Закону України "Про оренду землі" і права позивача на укладення додаткової угоди до договору оренди землі, тому позивач у порядку захисту своїх порушених прав може вимагати визнання такої додаткової угоди укладеною за рішенням суду.
Правова позиція в аналогічних правовідносинах та щодо способу захисту викладена у постановах Вищого господарського суду України у справах №5021/1851/12 від 11.07.2013 і №5011-47/11944-2012 від 16.12.2014, а також постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 у справі №6-219цс14.
При цьому, суд вважає за необхідне взяти до уваги принцип "належного урядування", який неодноразово викладався в рішеннях Європейського Суду з Прав Людини (зокрема, справа "Рисовський проти України", п. 70), згідно з яким якщо справа впливає на такі основоположні права людини як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах Беєлер проти Італії [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява №33202/96, п. 120, ECHR 2000-I, Онер'їлдіз проти Туреччини [ВП] (Oneryildiz v. Turkey [GC]), заява №48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, Megadat.com S.r.l. проти Молдови (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява №21151/04, п.72, від 8 квітня 2008 року, і Москаль проти Польщі (Moskal v. Poland), заява №10373/05, п.51, від 15 вересня 2009 року).
Як визначає ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.34 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За змістом статті 33 ГПК України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач позов щодо предмету та підстав не спростував. Доводи відповідача у відзиві на позов та представника останнього в судовому засіданні суд оцінює критично, оскільки поданими позивачем доказами доведено і відповідачем не спростовано такі факти: - позивач як орендар з переважним правом на укладення договору оренди на новий строк, повідомив про це орендодавця у визначений законом строк; - позивач продовжував користуватися земельними ділянками після закінчення терміну дії договору і користується ними в даний час; - позивач належно виконує свої обов'язки за договором оренди та сплачує орендну плату за землю; - відсутнє повідомлення позивачу орендодавцем протягом місяця після його закінчення про заперечення у поновленні договору оренди землі на новий строк.
Отже, враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги (з врахуванням заяви про зміну предмету позову від 15.08.2016 та витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки №27-618-99.3-2109/2-16 від 15.08.2016), про визнання укладеною додаткової угоди до договору оренди землі №81 від 17.02.2011 у редакції, викладеній у заяві від 15.08.2016, обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи та підлягають задоволенню. У решті позовних вимог суд відмовляє в позові.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Визнати укладеною між Головним управлінням Держгеокадастру у Житомирській області (10002, м. Житомир, вул. Довженка,45; ідентифікаційний код 39765513) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Хортиця-Агро" (69005, м.Запоріжжя, проспект Леніна, буд.160, приміщення 14.6; ідентифікаційний код 32923512) додаткову угоду до договору оренди землі №81 від 17.02.2011, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 14.06.2011, номер запису 182470004000293, у наступній редакції:
" Додаткова угода
до договору оренди землі №81 від 17 лютого 2011 року, зареєстрованого у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 14 червня 2011 року, номер запису 182470004000293
м.Житомир
Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області (код ЄДРПОУ - 39765513 ), в особі
1. Поновити договір оренди землі №81 від 17 лютого 2011 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 14 червня 2011 року, номер запису 182470004000293, терміном на 7 (сім років).
2. Пункт 2 Договору доповнити абзацом наступного змісту:
Кадастровий номер земельної ділянки 1824784100:02:000:0285.
3. Пункт 5 Договору викласти у наступній редакції: нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 227726,31грн.
4. Пункт 9 Договору викласти у наступній редакції: Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі в розмірі 8 (вісім) відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що становить 18218,10 (вісімнадцять тисяч двісті вісімнадцять гривень) 10 копійок у рік.
5. Замінити у всіх частинах і пунктах договору означення органу державної влади, який виступає Орендодавцем з Попільнянської районної державної адміністрації Житомиирської області на Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області у зв'язку з переходом повноважень щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, згідно зі ст.122 Земельного кодексу України.
6. Всі інші умови вищевказаного Договору, не визначені даною Додатковою угодою, залишаються незмінними.
7. Ця додаткова угода є невід'ємною частиною договору оренди землі №81 від 17 лютого 2011 року, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Попільнянському районі 14 червня 2011 року, номер запису 182470004000293 та набирає чинності після державної реєстрації.
8. Додаткова угода укладена у трьох примірниках. що мають юридичну силу, один з яких знаходиться в Орендодавця, другий - в Орендаря, а третій - для органу державної реєстрації.
Реквізити сторін
Орендодавець: Головне управління Держгеокадастру у Житомирській області, м.Житомир, вул. Довженка, 45.
Орендар: ТОВ "Хортиця-Агро", м.Запоріжжя, проспект Леніна, буд.160, приміщення 14.6, р/р26002000007474 в ПАТ "КредіАгріколь Банк", м. Київ, МФО 300614; ідентифікаційний код 32923512 . Директор
3. У решті позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Повне рішення складено: 04.10.16
Суддя Шніт А.В.
Віддрукувати:
1 - у справу
2, 3 -третім особам (рек.)
Суд | Господарський суд Житомирської області |
Дата ухвалення рішення | 29.09.2016 |
Оприлюднено | 10.10.2016 |
Номер документу | 61798166 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Житомирської області
Шніт А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні