Рішення

від 03.10.2016 по справі 904/5880/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.09.16р. Справа № 904/5880/16

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Верум Логістік", м. Дніпро

до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс", м. Київ

про стягнення 661 274,01 грн

Суддя Воронько В.Д.

Представники:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: представник ОСОБА_1, довіреність № 1 від 01.01.2016;

від третьої особи: представник ОСОБА_2, довіреність №35 від 24.06.2016.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Верум Логістік" (позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Криворізький завод гірничого обладнання" про стягнення інфляційних нарахувань в сумі 110 023,27 грн за період з лютого по травень 2016 року, 32 956,59 грн 3% річних за період з 09.02.2016 по 12.07.2016, 518 294,15 грн пені, що нараховані на суму заборгованості за транспортні послуги, яка стягнута рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 по справі № 904/995/16.

Ухвалою від 18.07.2016 залучено до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Корум Сорс", м. Київ.

Відповідач 04.08.2016 надав відзив на позовну заяву, у якому проти заявлених вимог повністю заперечив.

01.09.2016 третя особа надала пояснення на позовну заяву, у яких проти позову заперечує.

Ухвалою від 08.09.2016, за заявою позивача, було продовжено строк розгляду справи на 15 днів - до 29.09.2016 включно.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01.05.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" (виконавець, позивач) та Приватним акціонерним товариством "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (замовник, відповідач), від імені та за рахунок якого діє ТОВ "Корум Сорс" (повірений) на підставі договору доручення № КС-КЗГО/49-14 від 01.04.2014, було укладено договір на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014.

Відповідно до п.п.1.1.1. п. 1.1. договору на транспортне обслуговування, виконавець зобов'язується власними або залученими силами надати наступні послуги: послуги автомобілів, спеціалізованої, спеціальної техніки та інших технічних засобів (надалі - спеціальна техніка), згідно змінного наряду-завдання щодо надання автотранспортних засобів, підписаного сторонами (додаток №4).

Вартість послуг за цим договором визначається на підставі "Протоколу узгодження договірної ціни" (Додаток №1), які є невід'ємною частиною цього договору (п. 2.1. договору).

Згідно п. 3.1. договору, виконавець зобов'язаний надати послуги у строки, вказані в заявках замовника.

Обсяг робіт, виконаний виконавцем по добовому наряду, підтверджується підписами відповідальних осіб структурних підрозділів та ділянок замовника в талоні замовника. Відповідальна особа замовника на підставі заповненого талону підтверджує підписом пробігу та часом роботи автомобілів в путьовому листі за попередній день (зміну) (п.4.1 договору).

В період з 07.06.2014 по 30.11.2015 позивач надав відповідачу послуги, передбачені договором на транспортне обслуговування №КС-ККЗГО-01.2014, а відповідач прийняв надані послуги на загальну суму 3 643 280,00 грн., про що свідчать наявні в матеріалах справи акти здачі-приймання робіт (надання послуг):

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №1 від 07.06.2014 на суму 98897,70 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №2 від 16.06.2014 на суму 100593,83 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №5 від 07.07.2014 на суму 83912,46 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №7 від 19.07.2014 на суму 106882,00 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №8 від 26.07.2014 на суму 102301,09 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №10 від 09.08.2014 на суму 119978,83 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №11 від 21.08.2014 на суму 106972,18 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №12 від 26.08.2014 на суму 97810,03 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №14 від 06.09.2014 на суму 113970,78 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №15 від 13.09.2014 на суму 119010,73 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №16 від 20.09.2014 на суму 89997,58 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №62 від 15.08.2015 на суму 150282,08 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №63 від 25.08.2015 на суму 129382,91 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №64 від 31.08.2015 на суму 124358,46 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №65 від 05.09.2015 на суму 89985,91 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №66 від 12.09.2015 на суму 156730,56 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №67 від 19.09.2015 на суму 156530,72 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №68 від 26.09.2015 на суму 144218,52 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №69 від 30.09.2015 на суму 77508,94 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №70 від 12.10.2015 на суму 216228,95 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №71 від 19.10.2015 на суму 148961,45 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №72 від 26.10.2015 на суму 179121,79 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №73 від 31.10.2015 на суму 174695,03 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №74 від 09.11.2015 на суму 139654,51 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №75 від 15.11.2015 на суму 165767,75грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №76 від 23.11.2015 на суму 197705,53 грн.

- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) №77 від 30.11.2015 на суму 251819,69 грн.

Відповідно до п. 2.3. договору, при наданні послуг виконавцем, замовник здійснює оплату на протязі 30 календарних днів від дати підписання акту приймання-передачі наданих послуг, за умови наявності у замовника оригінала такого акта.

В порушення умов договору відповідач оплату наданих позивачем транспортних послуг не здійснив, в зв'язку з чим у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 3 643 280,00 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2016 по справі № 904/995/16, яке набрало законної сили, з відповідача на користь позивача стягнуто 2 610 862,45 грн основної заборгованості, 521 771,34 грн інфляційних втрат, нарахованих по січень 2016 року, 36 508,36 грн 3 % річних, нарахованих по 08.02.2016 року, 47537,13 грн судового збору.

14.07.2016 позивач звернувся до суду з цією позовною заявою з вимогами стягнути з відповідача 518294,15 грн пені, нарахованої за прострочку платежу окремо за кожним актом в межах шестимісячного строку після дати настання платежу, 32956,59 грн 3% річних, що нараховані за прострочку платежу за всіма актами за період з 09.02.2016 по 12.07.2016, та 110023,27 грн інфляційних нарахувань на суму боргу за період з лютого 2016 року по травень 2016 року.

В обгрунтування позову позивач зазначив те, що відповідач до цього часу не здійснив погашення заборгованості за отримані послуги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву проти заявлених вимог заперечив та вказав, що сторонами в договорі не передбачена відповідальність у вигляді сплати пені, позивач до розрахунку 3% річних безпідставно включив день 12.07.2016, оскільки в цей день складена позовна заява і він не повинен включатись до розрахунку, тому прострочка складає 153 дні, а не 154. Також зазначено, що позивач після прийняття рішення у справі № 904/995/16 та передачі його до державної виконавчої служби не має права вимагати сплати 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу, оскільки це не передбачено Законом України "Про виконавче провадження".

3-я особа проти заявленого позову заперечила практично з аналогічних підстав.

Враховуючи обставини справи, надані матеріали, суд приходить до наступного.

Частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України зазначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (стаття 174 Господарського кодексу України).

Статтями 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до положень ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Судом встановлено, що позивач свої зобов'язання згідно умов договору виконав належним чином, що підтверджується актами здачі-приймання робіт (надання послуг).

Зобов'язання відповідача щодо оплати за надані послуги передбачено умовами договору та нормами законодавства.

Відповідачем повну оплату наданих позивачем послуг не здійснено, тобто порушено умови договору, який підписаний між сторонами, що підтверджено рішенням суду у справі № 904/995/16.

Станом на час розгляду справи доказів сплати заборгованості у повному обсязі від представників сторін не надійшло.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 549 Цивільного кодексу України зазначає, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник має передати кредиторові у випадку порушення боржником зобов'язання.

Згідно з ч. 2 ст. 551 Цивільного Кодексу України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.

Пунктом 9.2. договору встановлено, що за порушення строків оплати послуг, вказаних у п. 2.5. даного договору замовник виплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла за період за який сплачується пеня, від вартості несплачених в строк послуг за кожен день прострочки.

Проте, в договорі взагалі відсутній пункт 2.5, а в пунктах 1.1 та 1.1.1 договору передбачено можливість надання декількох видів послуг, тому слід визнати, що в договорі не визначено вид порушень, за які відповідач має сплатити пеню, тому вимоги про сплату пені є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Відповідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Відповідно до п. 7.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" за відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.

Отже, якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Таким чином позиція відповідача, що після прийняття судом рішення у справі №904/995/16 нарахування 3% річних та інфляційних нарахувань на суму боргу є безпідставним, є помилковою, оскільки зобов'язання ним не були виконані.

Суд також не вбачає ніяких порушень в тому, що позивач до періоду нарахування 3% річних включив день складання позовної заяви, оскільки і в цей день борг не був сплачений.

Враховуючи викладене, позов слід визнати обгрунтованим та таким, що підлягає задоволенню в частині вимог про стягнення 32956,59 грн 3% річних та 110023,27 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, в решті позову слід відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача пропорційно розміру задоволених вимог покладаються 2144,70 грн витрат по сплаті судового збору.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "КРИВОРІЗЬКИЙ ЗАВОД ГІРНИЧОГО ОБЛАДНАННЯ" (50007, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Заводська, буд. 1, код ЄДРПОУ 31550176) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ВЕРУМ ЛОГІСТИК" (49069, м. Дніпро, проспект Олександра Поля (Кірова), 107-Г, код ЄДРПОУ 39136806) 110023,27 грн інфляційних нарахувань на суму боргу, 32956,59 грн 3 % річних, 2144,70 грн витрат по сплаті судового збору, видати позивачу наказ після набрання рішенням суду законної сили.

3. В решті позову відмовити.

В судовому засіданні відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено та підписано - 03.10.2016.

Суддя В.Д. Воронько