Ухвала

від 05.10.2016 по справі б15/40/117/06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

05.10.2016 Справа № Б15/40/117/06

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Білецької Л.М. (доповідач),

суддів:Верхогляд Т.А., Паруснікова Ю.Б.,

розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у справі №Б15/40/117/06

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінекс", м. Дніпро до боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінекс", м. Дніпро, вул. Титова, 6 (код ЄДРПОУ 33275307)

про визнання банкрутом,-

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року у даній справі (суддя Камша Н.М.) затверджено ліквідаційний баланс та звіт ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінекс", м. Дніпро, вул. Титова, 6 (код ЄДРПОУ 33275307).

Ліквідовано юридичну особу - Товариство з обмеженою відповідальністю "Марінекс", м. Дніпро, вул. Титова, 6 (код ЄДРПОУ 33275307).

Згідно п.6 ст. 31 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" погашено вимоги:

- арбітражного керуючого Тихончак І.В. на суму 203, 00 грн. (витрати, пов'язані з порушенням провадження справи про банкрутство);

- Товариства з обмеженою відповідальністю "Ампекс - Україна", м. Дніпро на суму 600 000, 00 грн.;

- Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності, м. Дніпро на суму 10, 31 грн.

Припинено повноваження ліквідатора у справі №Б15/40/117/06 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Марінекс", м. Дніпро, вул. Титова, 6 (код ЄДРПОУ 33275307) арбітражного керуючого Ткаченка Дениса Володимировича, свідоцтво № 1057 від 04.07.13р. (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Провадження у справі припинено.

Не погодившись з ухвалою суду, до апеляційного господарського суду звернулась Державна податкова інспекція у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області із апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить поновити строк на подання апеляційної скарги, скасувати оскаржувану ухвалу та звільнити податковий орган від сплати судового збору.

Колегія суддів, ознайомившись з матеріалами справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, дійшла висновку про її повернення з наступних підстав.

За приписом статті 129 Конституції України та статті 22 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.

В силу частини 3 статті 94 ГПК України до скарги, зокрема, додаються докази сплати судового збору.

При зверненні з апеляційною скаргою на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2016 року представник податкового органу просить звільнити його від сплати судового збору за подання апеляційної скарги у зв'язку з тим, що кошти на сплату судового збору відсутні.

Стаття 8 Закону України "Про судовий збір" передбачає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Відповідно до пункту 3.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" від 21.02.2013 року №7 єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

У пункті 3 інформаційного листа Вищого господарського суду України про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" №01-06/2093/15 від 12.11.2015 року зазначено, що питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу (в тому числі й органів державної влади) перед законом і судом.

Отже, підставою для вчинення судом зазначених у цій нормі дій є врахування ним майнового стану сторони. Відтак, у розумінні приписів зазначеної норми закону, відстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати може мати місце за наявності виключних обставин та є правом суду, а не обов'язком.

Так, в підтвердження заяви про звільнення від сплати судового збору, податковим органом не надано жодних доказів про відсутність коштів на сплату судового збору, а лише вказано не те, що виділення бюджетних кошів для сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №Б15/40/117/06 не можливе у зв'язку з обмеженістю фінансування контролюючого органу.

Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У п. 12 ст. 2 Бюджетного кодексу України визначено, що бюджетні установи - це органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідно державного бюджету чи місцевого бюджету.

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" №484-VIII від 22.05.2015 року на Кабінет Міністрів України покладено обов'язок забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Верховний Суд України у постанові від 27 жовтня 2015 року по справі №2а-3361/10 відмовив в клопотанні про звільнення від сплати судового збору з тієї підстави, що пунктом 2 розділу II Закону України від 22 травня 2015 року № 484-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким, серед іншого, скасовано деякі встановлені раніше пільги щодо його сплати, Кабінет Міністрів України було зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів. Тобто відсутність фінансування само по собі не створює виняткових обставин для звільнення, відстрочення або розстрочення судового збору.

Аналогічні правові позиції були викладені Вищим господарським судом України, зокрема, в ухвалах від 19 серпня 2015 року по справі № 910/2597/14, 05 червня 2014 року по справі № 905/3363/13, 07 вересня 2015 року по справі № 926/366/15.

В ухвалі від 21 вересня 2015 року по справі № 916/57/15-г Вищий господарський суд України виклав позицію, відповідно якої відсутність в кошторисі органу державної влади витрат на сплату судового збору не є обґрунтованою підставою в розумінні ст. 8 Закону України "Про судовий збір", оскільки не має виключного характеру.

Як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року, 36722122, від 15 квітня 2014 року, 38331796, від 29 липня 2014 року, 39942890).

Таким чином, обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України (обмежене фінансування) та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору (відсутність фінансування), не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення від такої сплати.

Враховуючи те, що податковим органом не надано належних доказів майнового стану, які б свідчили про неможливість сплатити судовий збір, а саме, довідки про стан фінансування Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області з Державної казначейської служби України, колегія суддів вважає заявлене клопотання про звільнення від сплати судового збору необґрунтованим та безпідставним, а тому відмовляє у його задоволенні.

Згідно пункту 3 частини 1 статті 97 ГПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Частиною 4 статті 97 ГПК України визначено, що після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2 і 3 частини 1 цієї статті, апеляційна скарга може бути подана повторно.

Керуючись статтями 86, 97 ГПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області про звільнення від сплати судового збору відхилити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Кіровському районі м. Дніпропетровська ГУ ДФС у Дніпропетровській області повернути. Справу №Б15/40/117/06 скерувати до господарського суду Дніпропетровської області.

Додаток: апеляційна скарга з доданими до неї документами на 8 аркушах.

Головуючий суддя Л.М. Білецька

Суддя Т.А. Верхогляд

Суддя Ю.Б. Парусніков