cpg1251
ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 жовтня 2016 року м. Київ К/800/23729/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Приходько І.В. Бухтіярової І.О . Веденяпіна О.А.
при секретарі судового засідання Бовкуні В.В.,
за участю представників сторін: від позивача - не з'явився,
від відповідача - Піддубняк А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу приватного підприємства «Андриса»
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р.
у справі № 2а-13732/12/2070
за позовом приватного підприємства «Андриса»
до Харківської обласної митниці
про скасування податкового повідомлення-рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
У грудні 2012 року приватне підприємство «Андриса» (далі - позивач, ПП «Андриса») звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківської обласної митниці (далі - відповідач), в якому просило суд скасувати податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.12.2012 р. № 124.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.12.2012 р. № 124; вирішено питання про судові витрати.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р. постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р. - скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р. та залишити в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р.
Відповідач у письмових запереченнях на касаційну скаргу та в судовому засіданні проти доводів касаційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції законним, обґрунтованим та прийнятим у відповідності до норм діючого законодавства, а тому просив суд касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, рішення суду апеляційної інстанції залишити без змін.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши повноту встановлення судовими інстанціями фактичних обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що в період з 02.11.2012 р. по 07.11.2012 р. посадовими особами Харківської обласної митниці, на виконання наказу від 30.10.2012 р. № 1008 та на підставі статей 336, 345, 351 Митного кодексу України, була проведена невиїзна документальна перевірка фактів митного оформлення ПП «Андриса» товару «шприци з полімерних матеріалів з голками або без голок…», за період з 01.03.2010 р. по 15.09.2010 р. та з 25.11.2010 р. по 16.03.2011 р., за результатами якої складено акт від 16.11.2012 р. №0051/12/807000000/31800005 та встановлено порушення позивачем вимог законодавства України в галузі митної справи у зв'язку з несплатою антидемпінгового мита, що призвело до порушення вимог Митного кодексу України, Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» в частині повноти сплати антидемпінгового мита за імпорт товарів, в результаті чого було занижено податкові зобов'язання з антидемпінгового ввізного мита на суму 1 541 369,47 грн.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було винесене податкове повідомлення-рішення форми «Р» від 05.12.2012 р. № 124, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: «антидемпінгове мито та товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 1 541 369,47 грн.
Як вбачається з акту перевірки від 16.11.2012 р. №0051/12/807000000/31800005, фактичною підставою для визначення позивачу грошового зобов'язання з антидемпінгового мита на товари, що ввозяться на митну територію України, слугували твердження перевіряючих про порушення позивачем норм Закону України «Про Єдиний митний тариф», Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походженням з Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» внаслідок несплати антидемпінгового мита на загальну суму 1 541 369,47 грн. при ввезенні на територію України за вантажно-митними деклараціями № 807070006/2010/472690 від 26.05.2010 р., № 807070006/2010/420524 від 09.06.2010 р., № 807070006/2010/426721 від 08.09.2010 р., №807070006/2010/432156 від 01.12.2010 р., № 807070006/2010/433168 від 16.12.2010 р., № 807070006/2010/421490 від 03.02.2011 р. шприців ін'єкційних одноразового застосування BDDISCARDITTMII, об'ємом 5 мл. з голками 0,7*40, 0,8*40, за кодом 9018311000 згідно з УКТЗЕД, країна походження - Королівство Іспанія.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги виходив з того, що на дати ввезення позивачем шприців на митну територію України у режимі імпорту рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 не діяло, а відтак у позивача не було обов'язку сплатити антидемпінгове мито, встановлене цим рішенням; митний орган, закінчивши митне оформлення товару, ввезеного в режимі імпорту, і дозволивши цим самим його вільний обіг на території України, не вправі донараховувати будь-які платежі, пов'язані із ввезенням товару.
Скасовуючи постанову суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що законність рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, яким запроваджено антидемпінгове мито для шприців з полімерних матеріалів, підтверджена ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.3.2011 р. у справі № 2а-3851/10/2670, а тому при ввезенні цього товару на митну територію України ПП «Андриса» повинно були сплатити зазначений обов'язковий платіж.
Колегія суддів касаційної інстанції не може погодитись з такими висновками судів попередніх інстанцій з огляду на наступне.
Так, рішенням Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі «Про застосування остаточних антидемпінгових заходів щодо імпорту в Україну шприців походження Королівства Іспанія, Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії, Федеративної Республіки Німеччина і Китайської Народної Республіки» від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, яке набрало чинності 05.11.2009 р., застосовано остаточні антидемпінгові заходи щодо імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів з голками або без голок, двокомпонентних та трьохкомпонентних: об'ємом 2 мл., 5 мл., 10 мл. походженням з Китайської Народної Республіки; об'ємом 5 мл., 10 мл., походженням з Королівства Іспанія; об'ємом 10 мл. походженням із Сполученого Королівства Великобританії та Північної Ірландії; об'ємом 10 мл. походженням з Федеративної Республіки Німеччина.
Разом з тим, дію рішення від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37 було зупинено ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 12.03.2010 р. про забезпечення позову у справі № 2а-3851/10/2670 за позовом ТОВ «Фогт Медікал Логістік», ТОВ «Медік-О-Планет», ТОВ «Альянс Фарм» до Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - Мінекономіки України, ВАТ «Гемопласт», ЗАТ «Тюмень-Медіко-Сміла» про визнання протиправним та скасування рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 р. у вищезазначеній справі у позові відмовлено; заходи забезпечення позову скасовано. Однак, вказана постанова була скасована постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р., рішення Міжвідомчої комісії з міжнародної торгівлі від 29.09.2009 № АД-216/2009/4402-37 визнано протиправним та скасовано; заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою від 01.11.2010 р. - скасовані.
У подальшому ухвалою Вищого адміністративного суду України від 16.03.2011 р. у справі № 2а-3851/10/2670 постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. було скасовано, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.09.2010 р. про відмову у задоволенні адміністративного позову - залишено в силі.
Як вбачається з матеріалів справи, у періоди зупинення судом дії рішення від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, а також чинності постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р. позивач ввіз на митну територію України товар «Шприци ін'єкційні одноразового застосування BDDISCARDITTMII» об'ємом 5 мл. з голками 0,7*40, 0,8*40. Країна виробництва - Іспанія, за кодом УКТ ЗЕД 9018311000» згідно з вантажними митними деклараціями від 26.05.2010 р. № 807070006/2010/472690, від 09.06.2010 р. №807070006/2010/420524, від 08.09.2010 р. № 807070006/2010/426721, від 01.12.2010 р. № 807070006/2010/432156, від 16.12.2010 р. № 807070006/2010/433168, від 03.02.2011 р. № 807070006/2010/421490. Антидемпінгове мито за цими вантажно-митними деклараціями позивач не сплатив.
Згідно з преамбулою Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» цей Закон визначає механізм захисту національного товаровиробника від демпінгового імпорту з інших країн, митних союзів або економічних угруповань. Він регулює засади і порядок порушення та проведення антидемпінгових розслідувань і застосування антидемпінгових заходів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» антидемпінгові заходи - це попередні або остаточні заходи, що застосовуються відповідно до цього Закону під час або за результатами антидемпінгового розслідування.
У Рішенні Комісії йдеться про те, що за результатами антидемпінгового розслідування встановлено факт демпінгового імпорту в Україну шприців з полімерних матеріалів, у зв'язку з чим національні інтереси України потребують застосування остаточних антидемпінгових заходів. Цим рішенням установлені розміри ставок остаточного антидемпінгового мита на імпорт в Україну шприців.
Згідно з пунктами 2.7 та 5 Рішення Комісії остаточне антидемпінгове мито справляється митними органами України незалежно від сплати інших податків і зборів (обов'язкових платежів), у тому числі мита, митних зборів тощо, які, як правило, справляються під час імпорту в Україну товарів. Це рішення набирає чинності через 30 днів з дня опублікування повідомлення про нього в газеті «Урядовий кур'єр». Повідомлення було опубліковане у зазначеному виданні 06 жовтня 2009 року.
Відповідно до статті 10 Митного кодексу України при здійсненні митного контролю та митного оформлення товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, застосовуються виключно нормативно-правові акти, чинні на день прийняття митної декларації митним органом України.
Частиною першою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд за клопотанням позивача або з власної ініціативи може постановити ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також якщо очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову постановляє суд першої інстанції, а якщо розпочато апеляційне провадження, то таку ухвалу може постановити суд апеляційної інстанції.
Частиною третьою статті 117 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що подання адміністративного позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення суб'єкта владних повноважень, але суд у порядку забезпечення адміністративного позову може відповідною ухвалою зупинити дію рішення суб'єкта владних повноважень чи його окремих положень, що оскаржуються. Ухвала негайно надсилається до суб'єкта владних повноважень, що прийняв рішення, та є обов'язковою для виконання.
Відповідно до статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Згідно із частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України.
За своєю суттю інститут забезпечення позову, як в адміністративному судочинстві, так і в інших його видах, є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.
Зупинення дії нормативно-правового акта, як один із способів забезпечення позову, не змінює обсягу прав та обов'язків сторін у спорі, а лише як один із способів судового захисту тимчасово зупиняє їх реалізацію до вирішення спору по суті та не є підставою для звільнення позивача від виконання встановленого законом обов'язку після скасування таких заходів у випадку відмови у задоволенні позову.
Застосувавши наведені правові норми, суд апеляційної інстанції зробив правильний висновок, що у позивача є податковий обов'язок сплатити антидемпінгове мито з вартості шприців, ввезених на митну територію України, за ставками, встановленими рішенням від 29.09.2009 р. № АД-216/2009/4402-37, у зв'язку з чинністю цього рішення. Разом з тим, судом апеляційної інстанції не було враховано, що спірним податковим повідомленням-рішенням визначено податкові зобов'язання, в тому числі за вантажно-митними деклараціями від 01.12.2010 р. №807070006/2010/432156 в розмірі 356 206,07 грн., від 16.12.2010 р. №807070006/2010/433168 в розмірі 276 925,04 грн., від 03.02.2011 р. №807070006/2010/421490 в розмірі 70 855,67 грн., тоді як станом на ці дати діяла постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 25.11.2010 р., відтак донарахування антидемпінгового мита за вказаними вантажно-митними деклараціями є неправомірним.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції зроблено помилковий висновок про відмову у задоволенні позову повністю.
Згідно частини першої статті 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право, зокрема, змінити судове рішення суду апеляційної інстанції, скасувавши судове рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 225 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції має право змінити судове рішення, якщо у справі немає необхідності досліджувати нові докази або встановлювати обставини, а судове рішення, яке змінюється, є помилковим тільки в частині.
На підставі викладеного, керуючись статтями 160, 167, 220, 223, 225, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
П О С Т А Н О В И Л А:
Касаційну скаргу приватного підприємства «Андриса» задовольнити частково.
Скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 22.01.2013 р.
Змінити постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.04.2013 р.
Позов задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Харківської обласної митниці форми «Р» від 05.12.2012 р. № 124 в частині визначення приватного підприємства «Андриса» податкового зобов'язання за платежем «антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 703 986,78 грн.
У позові про скасування податкового повідомлення-рішення Харківської обласної митниці форми «Р» від 05.12.2012 р. № 124 в частині визначення приватного підприємства «Андриса» податкового зобов'язання за платежем «антидемпінгове мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» в розмірі 837 382,69 грн. - відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки, що встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя (підпис) І.В. Приходько Судді: (підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) О.А. Веденяпін
Суд | Вищий адміністративний суд України |
Дата ухвалення рішення | 05.10.2016 |
Оприлюднено | 07.10.2016 |
Номер документу | 61822108 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Вищий адміністративний суд України
Приходько І.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні