Ухвала

від 03.10.2016 по справі 816/3985/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

01029, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5

У Х В А Л А

03 жовтня 2016 року К/800/25674/16

Суддя Вищого адміністративного суду України Борисенко І.В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2015

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016

у справі № 816/3985/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НВФ «Техвагонмаш»

до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

До Вищого адміністративного суду України надійшла касаційна Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 01.12.2015 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03.02.2016 у справі № 816/3985/15. До касаційної скарги відповідачем додано клопотання про поновлення пропущеного строку.

Вказана касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ч. 5 ст. 213 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, а також копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Згідно зі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду, ставка судового збору встановлена у розмірі 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Як вбачається з наявних матеріалів, скаржником не додано до касаційної скарги доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі, а саме - 5 846,40 грн., виходячи з розрахунку: 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, тобто, 120% х 4 872,00 грн. (4 розміри мінімальної заробітної плати).

Проте, скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору. Однак, скаржник не наводить жодних поважних причин неможливості сплати судового збору.

Положеннями ч. 1 ст. 88 Кодексу адміністративного судочинства України, які кореспондуються з приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що єдиною підставою для зменшення розміру належних для оплати судових витрат, звільнення від їх оплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто, фізичної або юридичної особи.

При цьому, особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно зі ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий/фінансовий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі (наприклад, довідка про доходи, про склад сім'ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім'ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів з довідкою контролюючого органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо).

У статті 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.

У зв'язку із цим обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення такої сплати.

Крім того, пунктом 2 Прикінцевих положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору» Кабінет Міністрів України зобов'язано забезпечити відповідне фінансування державних органів, які позбавляються пільг щодо сплати судового збору.

Аналогічна позиція щодо обов'язку контролюючого органу сплачувати судовий збір на умовах, визначених Законом України «Про судовий збір» в чинній редакції, висловлена Верховним Судом України (ухвала від 24.12.2015 у справі № 477/2598/14-а, ухвала від 09.11.2015 у справі №810/2302/15).

Таким чином, клопотання відповідача про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає як безпідставне.

Реквізити рахунку для зарахування судового збору: отримувач коштів УДКСУ у Печерському районі м. Києва; рахунок отримувача 31210255700007; код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897, код банку отримувача 820019; банк отримувача - ГУ ДКСУ у м. Києві; код класифікації доходу бюджету - 22030105 «Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)».

Крім того, як вбачається з наявних матеріалів, скаржник, порушуючи питання про поновлення процесуального строку на подачу касаційної скарги, лише зазначає про відсутність кошторисних призначень на сплату судового збору під час подання касаційної скаргу (яка повернута ухвалою Вищого адміністративного суду України від 12.03.2016).

Однак, вказані обставини не є поважними причинами неможливості своєчасного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Таким чином, наведені причини пропуску процесуального строку не можуть бути визнані судом поважними, а тому не є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Відповідно до ч. 4 ст. 214 Кодексу адміністративного судочинства України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 212 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції з заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, скаржнику слід навести суду касаційної інстанції поважні підстави та надати належні докази, якими б підтверджувалась поважність підстав пропуску строку касаційного оскарження ухвали суду апеляційної інстанції.

Виходячи з наведеного суддя-доповідач вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху, а скаржнику надати строк для усунення згаданих вище недоліків.

Відповідно до ч. 2 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

У зв'язку з цим скаржнику слід усунути вищезазначені недоліки у визначений судом касаційної інстанції строк.

Керуючись статтями 108, 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Кременчуцькій об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області в задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.

2. Касаційну скаргу Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Полтавській області залишити без руху.

3. Встановити скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги - протягом тридцяти днів з моменту отримання ухвали про залишення касаційної скарги без руху шляхом .

Суддя (підпис

Вищого адміністративного

суду України І.В. Борисенко