Рішення

від 28.09.2016 по справі 910/23954/15

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.09.2016Справа №910/23954/15

За позовом Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентокс"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву

про стягнення 199 520,69 грн.

суддя Пукшин Л.Г.

Представники:

від позивача Олійник Л.А. - представник за довіреністю № 154 від 31.05.16; від відповідача від третьої особине з'явились не з'явились

В судовому засіданні 28.09.16 в порядку ст. 85 ГПК України, було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Готель "Козацький" Міністерства оборони України звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Валентокс", в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 106 442,19 грн., з яких: 92 410,03 грн. сума основного боргу та 14 032,16 грн. сума штрафних санкцій; заборгованість по відшкодуванню витрат по комунальним послугам 93 078,5 грн., з яких: 81 255,62 грн. сума основного боргу та 11 822,88 грн. штрафних санкцій. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди № 5976 нерухомого майна, що належить до державної власності щодо орендної плати та утримання нерухомого майна.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.2015 р. порушено провадження у справі № 910/23954/15, залучено до участі у розгляду даної справи третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 28.09.2015 р.

28.09.2015р. через загальний відділ діловодства Господарського суду міста Києва позивач подав заяву про зміну предмету позову та збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача 272 365,03 грн. заборгованості, що складається з заборгованості по орендній платі в сумі 176 647,74 грн. з яких: 119 826,41 грн. сума основного боргу та 56 821,33 грн. сума штрафних санкцій та заборгованості по відшкодуванню витрат по комунальним послугам в сумі 95 717,29 грн. з яких: 49 618,33 грн. сума основного боргу та 46 098,96 грн. штрафних санкцій.

У судовому засіданні 04.11.2015р. позивач надав заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 190 267,09 грн., з яких: 133358,08 грн. основного боргу та 56 909,01 грн. штрафних санкцій та заборгованість по відшкодуванню витрат по комунальним послугам в сумі 102 178,84 грн. з яких: 56 038,29 грн. основного боргу та 46 140,55 грн. штрафних санкцій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.12.2015р. судом призначено у даній справі судову експертизу, виконання якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.

08.06.2016р. матеріали справи № 910/23954/15 надійшли до Господарського суду міста Києва у зв'язку з їх поверненням Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз без виконання, на підставі п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2016р. поновлено провадження у справі № 910/23954/15 та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 04.07.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.07.2016 розгляд справи було відкладено на 03.08.2016.

Судове засідання 03.08.2016 не відбулось у зв'язку з неможливістю здійснювати правосуддя суддею Пригуновою А.Б. Відповідно до вимог ст. 2-1 ГПК України на підставі Розпорядження в.о. керівника апарату суду № 04-23/1471 від 02.08.2016 справу № 910/23954/15 направлено на повторний автоматичний розподіл та передано для подальшого розгляду судді Пукшин Л.Г.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2016 суддя Пукшин Л.Г. прийняла справу № 910/23954/15 до свого провадження та призначила до розгляду на 07.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2016 суд прийняв заяву позивача про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просить суд стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі у розмірі 163 575,96 грн., з яких: 98 628,03 грн. - сума основного боргу, 29 545,06 грн. - інфляційне збільшення боргу, 5 585,32 грн. - 3 % річних, 29 817,55 грн. - пені та заборгованості по відшкодуванню витрат по комунальних послугах у розмірі 76 399,11 грн., з яких: 56 038,29 грн. - основна сума боргу, 7 127,33 грн. - інфляційне збільшення боргу, 2 943,16 грн. - 3 % річних та 10 290,33 грн. - пені.

15.09.2016 через загальний відділ діловодства господарського суду надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити явку представника.

У судове засідання, призначене на 21.09.2016, представник позивача з'явився, надав через канцелярію суду письмові заперечення щодо клопотання відповідача про зупинення провадження у справі, що були долучені до матеріалів. Розглянувши клопотання відповідача від 04.07.2016 про зупинення провадження у справі суд відмовив в його задоволенні з причин необґрунтованості та безпідставності.

Ухвалою суду від 21.09.2016 суд задовольнив клопотання представника відповідача та відклав розгляд справи на 28.09.2016.

В судове засідання 28.09.2016 з'явився представник позивача, який надав пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримав з урахуванням заяви про зменшення від 07.09.2016.

Відповідач не забезпечив явку уповноваженого представника в судове засідання, про поважні причини неявки суд не повідомив, обґрунтованих клопотань щодо своєї неявки не направляв, хоча про час і місце судових засідань був повідомлений належним чином.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив.

11 жовтня 2011 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву (далі - третя особа, орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Валентокс» (далі - відповідач, орендар) було укладено договір оренди № 5976 нерухомого майна, що належить до державної власності (далі за текстом - договір), відповідно до п. 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 154,08 м 2 , розміщене за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32, на цокольному поверсі будівлі, що перебуває ні балансі Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України (далі - позивач, балансоутримувач), вартість якого визначені згідно висновку про вартість орендованого майна станом на 30.06.2011 і становить 1 239 649,00 гривень без ПДВ.

Відповідно до п.1.2 договору майно передається в оренду з метою розміщення: складу - 17,75 кв.м., офісу -17,35 кв.м., кафе, що здійснює продаж товарів підакцизної групи - 118,98 грн.

Орендар вступає у строкове платне користування майном у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами договору акту приймання-передавання майна (пункт 2.1 договору).

Згідно з пунктом 2.4 договору обов'язок щодо складання акту приймання-передавання покладається на орендодавця.

11 жовтня 2011 року на виконання вимог договору був складений акт приймання-передавання орендованого майна, відповідно до якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю "ВАЛЕНТОКС" приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - нежилі приміщення загальною площею 154,08 м 2 , розміщене за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32, на цокольному поверсі будівлі, що перебуває на балансі Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України, ідентифікаційний код 14303572.

Відповідно до п. 3.1. договору, орендна плата за перший місяць оренди, жовтень 2011 року, встановлюється шляхом коригування орендної плати за базовий місяць (серпень 2011 року 15576, 05 грн) на індекс інфляції за вересень, жовтень 2011 року.

Пунктом 3.6. договору передбачено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70 % до 30 % щомісяця не пізніше 10 числа наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції відповідно до пропорцій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Пунктом 3.7. договору передбачено, що орендна плата, перерахована несвоєчасно та не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Згідно з п. 3.8. договору, у разі, якщо на дату сплати орендної плати заборгованість за нею становить загалом не менше, ніж три місяці, орендар також сплачує штраф у розмірі 3 % від суми заборгованості.

Пунктом 5.1. договору визначено, що орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов цього договору.

Крім того, пунктом 5.3. договору передбачено, що орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Відповідно до п. 9.1. договору, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Згідно з п. 10.1. договору, договір укладено строком на 2 роки 11 місяців, що діє з 11.10.2011 до 11.09.2014 включно.

Відповідно до п 1 Договору від 30.10.2014 №5976/01 Договір від 11.10.2011 №5976 продовжено строком на 2 роки 11 місяців до 11.08.2017.

Відповідно до п.5.11 договору орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна протягом 15 днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача орендованого майна на надання комунальних послуг орендарю.

На виконання п.5.11 договору оренди між сторонами було укладено договір № 122 від 01.10.2010 про порядок відшкодування витрат по комунальних послугах.

Крім того, як встановлено у рішенні Господарського суду м. Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3695/16 за первісним позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по м. Києву до Товариства з обмеженою відповідальністю «Валентокс» про стягнення 230987,02 грн. та зустрічним позовом ТОВ «Валентокс» до РВФДМУ по м. Києву про визнання частково недійсним договору: пунктом 1 договору № 5976/03 про припинення договору оренди № 5976 від 11.10.2011 від 09.12.2015 чинність договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.10.2011 № 5976, яке розташоване за адресою: м. Київ, вул. Авіаконструктора Антонова, 2/32, загальною площею 154,08 м 2 , що перебуває на балансі Державного підприємства "Готель "Козацький" було достроково припинено за взаємною згодою сторін.

Відповідно до п. 2 договору від 09.12.2015 № 5976/03, договір від 11.10.2011 № 5976 вважається припиненим з 31.08.2015.

На виконання вимог Договору від 09.12.2015 № 5976/03 був складений акт приймання-передавання орендованого майна від 31.08.2015.

Вказаним рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3695/16 також встановлено, що 12 березня 2015 року сторонами укладено договір № 5976/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5976 від 11.10.2011, пунктом 2 якого сторони змінили п. 3.1. договору та виклали його в редакції: " 3.1. Орендна плата … становить без ПДВ за базовий місяць - серпень 2014 року 19 341, 27 грн. Орендна плата за перший місяць оренди вересень 2014 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за вересень 2014 року". При цьому в п. 3 договору № 5976/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5976 від 11.10.2011 від 12.03.2015 сторони домовились, що договір вступає в силу з 11.09.2014 і діє протягом всього строку дії договору оренди.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 30.06.2016 у справі № 910/3695/16 було частково задоволено зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЕНТОКС" та вирішено визнати недійсними з 12.03.2015 положення п. 2 договору від 12.03.2015 № 5976/02 про внесення змін до договору оренди нерухомого майна № 5976 від 11.10.2011, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "ВАЛЕНТОКС" та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по м. Києву.

Дослідивши матеріали справи та виходячи з пояснень представника позивача, суд зазначає, що у даній справі № 910/23954/15 позивачем - ДП «Готель «Козацький» Міністерства оборони України розмір орендної плати визначався на підставі п.3.1 договору оренди № 5976 від 11.10.11 без врахування умов договору від 12.03.2015 № 5976/02 про внесення змін.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи в межах провадження у справі № 910/30459/15 за позовом ТОВ «Валентокс» до ДП «Готель «Козацький» Міністерства оборони України ухвалою Господарського суду м. Києва від 02.02.2016 було затверджено Мирову угоду, відповідно до умов якої (п.3) сторони домовились, що відповідач (ДП «Готель «Козацький» Міністерства оборони України), визнаючи заборгованість перед позивачем у розмірі 34042 грн. та 50% судового збору в сумі 689 грн., а всього 34731 грн. по даній спарві, в якості виконання перед позивачем (ТОВ «Валентокс») даного грошового зобов'язання, зменшує протягом 10 днів після підписання даної мирової угоди, на вказану суму розмір основної заборгованості позивача перед ним по сплаті орендних платежів за договором оренди від 11.10.2011 № 5976, що є предметом розгляду іншої господарської справи - № 190/23954/15, що знаходиться на даний час в провадженні Господарського суду м. Києва та рішення по якій ще не прийнято.

Таким чином, заява ДП «Готель «Козацький» Міністерства оборони України про зменшення позовних вимог від 07.09.2016 року, яка була прийнята судом до розгляду, подана позивачем на виконання умов мирової угоди, що була затверджена в межах провадження у справі № 910/30459/15.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір оренди № 5976 нерухомого майна, що належить до державної власності від 11.10.2011 за своєю правовою природою є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 ЦК України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України (далі за текстом - ГК України), ст. ст. 11, 202, 509 ЦК України, і згідно ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 286 ГК України орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Орендна плата встановлюється у грошовій формі. Залежно від специфіки виробничої діяльності орендаря орендна плата за згодою сторін може встановлюватися в натуральній або грошово-натуральній формі. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

В силу ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Протягом червня 2014 - серпня 2015 позивачем було нараховано орендну плату за договором оренди № 5976 нерухомого майна, що належить до державної власності (з урахуванням п. 3.6 договору) в загальному розмірі 136108,21 грн., в той час як відповідачем зобов'язання зі сплати орендної плати були виконанні частково на суму 37480,18 грн. (з урахуванням умов мирової угоди), таким чином станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача з орендної плати складає 98628 грн. 03 коп.

Крім того, за вказаний період позивачем було нараховано відповідачеві суму витрат на відшкодування комунальних послуг в сумі 56038, грн. 29 коп, які відповідачем сплачені не були.

Факт надання послуг з оренди та комунальних послуг на вказані суми підтверджуються наявними в матеріалах справи актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), що підписані представниками сторін та скріплені їх печатками.

Таким чином, станом на момент вирішення спору заборгованість відповідача з орендної плати за договором оренди № 5976 від 11.10.2011 складає 98628 грн. 03 коп., заборгованість з відшкодування комунальних витрат складає 56038 грн. 29 коп.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором № 5976 від 11.10.2011 в сумі 98628, 03 грн. та заборгованість з відшкодування витрат на комунальні послуги за договором № 122 в сумі 56038,29 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 29817,55 грн. пені, 5585,32 грн. - 3 % річних та 29545,06 грн. інфляційних втрат, що нараховані за період з 11.07.2014 по 31.07.2016 на заборгованість з орендної плати, а також 10290,33 грн. пені, 2943,16 грн. - 3 % річних та 7127,33 грн. інфляційного збільшення боргу, що нараховані на суму заборгованості з відшкодування комунальних витрат за період з 01.02.2014 по 31.07.2016.

За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Проценти річних так само, як інфляційні втрати на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і на відміну від пені не є санкцією за порушення грошового зобов'язання, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних витрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів і отриманні компенсації (плати) від боржника за користування отриманими ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання.

Суд зауважує, що сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) та інфляційних втрат, не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові та відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

За приписами п. 3.1., 3.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" від 17.12.2013 № 14 інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України , не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

При цьому, коли відносно кожного грошового зобов'язання, які мають різні строки виникнення, проводиться оплата частинами через короткі проміжки часу, розрахунок інфляційних втрат необхідно здійснювати щодо кожного окремого платежу, як складової загальної суми окремого грошового зобов'язання, за період з моменту виникнення обов'язку з оплати та який буде спільним для всіх платежів по конкретному грошовому зобов'язанню, до моменту фактичного здійснення платежу з подальшим сумуванням отриманих результатів для визначення загальної суми інфляційних втрат.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році" № 01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Перевіривши розрахунки 3 % річних та інфляційних нарахувань, що наведені у заяві про зменшення позовних вимог від 07.09.2016, суд зазначає, що вказані за розрахунки позивача є обґрунтованими та арифметично вірними, тому позовні вимоги в частині стягнення 5585,32 грн. - 3 % річних та 29545,06 грн. інфляційних втрат, що нараховані за на заборгованість з орендної плати, а також 2943,16 грн. - 3 % річних та 7127,33 грн. інфляційного збільшення боргу, що нараховані на суму заборгованості з відшкодування комунальних витрат, підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до п. 3.7 договору оренди орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.6. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

У частині першій статті 546 ЦК України зазначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (стаття 549 ЦК України).

Згідно з частиною другою статті 343 ГК України і статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Вищенаведений шестимісячний строк не є строком позовної давності, оскільки в нормі йдеться саме про припинення нарахування штрафних санкцій, за стягненням яких особа має право звернутися в межах річного строку позовної давності, встановленого п. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України.

Судом було здійснено перерахунок пені з урахуванням обмежень, встановлених ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, та в межах сум і періодів, що заявлені позивачем до стягнення. Перевіривши розрахунки пені, що наведений позивачем у заяві про зменшення позовних вимог від 07.09.2016, суд вважає їх арифметично вірними, отже з відповідача підлягає стягненню пеня в розмірі 29817 грн. 55 коп. за порушення строків оплати орендної плати та в розмірі 10290,33 грн. за порушення строків відшкодування балансоутримувачу витрат за надані комунальні послуги.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень.

Згідно зі ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно з ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 49, 82 - 85 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Державного підприємства "Готель "Козацький" Міністерства оборони України задовольнити

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЕНТОКС" (04211, м. Київ, вул. Мате Залки, буд. 4-а, кв. 76; ідентифікаційний код 31611893) на користь Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України (01001 м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3; ідентифікаційний код 14303572) заборгованість по орендній платі в сумі 98 628 (дев'яносто вісім тисяч шістсот двадцять вісім) грн. 03 коп., 29 545 (двадцять дев'ять тисяч п'ятсот сорок п'ять) грн. 06 коп. - інфляційного збільшення боргу, 5 585 (п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят п'ять) грн. 32 коп. - 3 % річних, 29 817 (двадцять дев'ять тисяч вісімсот сімнадцять) грн. 55 коп. - пені; заборгованість по відшкодуванню витрат по комунальних послугах в розмірі 56 038 (п'ятдесят шість тисяч тридцять вісім) грн. 29 коп, 7 127 (сім тисяч сто двадцять сім) грн. 33 коп. - інфляційного збільшення боргу, 2 943 (дві тисячі дев'ятсот сорок три) грн. 16 коп. - 3 % річних, 10 290 (десять тисяч двісті дев'яносто) грн. 33 коп. - пені.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВАЛЕНТОКС" (04211, м. Київ, вул. Мате Залки, буд. 4-а, кв. 76; ідентифікаційний код 31611893) на користь Державного підприємства «Готель «Козацький» Міністерства оборони України (01001 м. Київ, вул. Михайлівська, 1/3; ідентифікаційний код 14303572) судовий збір в розмірі 3 599 (три тисячі п'ятсот дев'яносто дев'ять) грн. 63 коп.

4. Після набрання рішенням законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 04.10.2016

Суддя Пукшин Л.Г.