Постанова

від 03.10.2016 по справі 914/2602/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" жовтня 2016 р. Справа № 914/2602/14

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - С.М. Бойко

- ОСОБА_1

Розглянувши апеляційні скарги Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради та заступника прокурора Львівської області

на рішення господарського суду Львівської області від 06.06.2016р.

у справі № 914/2602/14

за позовом: Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю В«Книгарня В«КаменярВ»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю В«Книгарня-В«КаменярВ»

про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та повернення майна у комунальну власність територіальної громади міста Дрогобич

З участю представників :

від прокуратури - ОСОБА_2 - посвідчення №011146.

від позивача - ОСОБА_3 - представник (довіреність №89 від 21.04.2016р.)

від відповідача - ОСОБА_4 - представник

від третьої особи - ОСОБА_5 - представник (довіреність №б/н від 27.05.2016р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 06.06.2016р., суддя Долінська О.З., в позові Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради було відмовлено повністю. Стягнуто з Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради в доход державного бюджету України 2436,00 грн. судового збору.

З даним рішенням не погодилося Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради і оскаржило його апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки не відповідають обставинам справи.

З даним рішенням також не погодився заступник прокурора Львівської області і оскаржив його апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом було порушено норми матеріального та процесуального права, а висновки не відповідають обставинам справи.

В«Книгарня В«КаменярВ» подала відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розгляд справи відкладався.

Сторони були повідомлені належним чином про час та місце судового розгляду.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 06.06.2016р. у справі №914/2602/14 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, Дрогобицький міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради звернувся до господарського суду з позовом до ТзОВ "Книгарня "Каменяр" про розірвання договору купівлі-продажу нежитлового приміщення та повернення майна у комунальну власність територіальної громади міста Дрогобич.

Рішенням господарського суду Львівської області від 17.11.2014 у справі №914/2602/14 в задоволені позовних вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 року рішення Господарського суду Львівської області від 17.11.2014 року у справі № 914/2602/14 - залишено без змін, апеляційні скарги - без задоволення. Скасовано заходи забезпечення позову.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.08.2015р., рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 у справі №914/2602/14 скасовано. Позовні вимоги задоволено. Розірвано договір купівлі-продажу нежитлового приміщення загальною площею 237,7 кв.м. у м. Дрогобич по вул. Мазепи, 14, укладений між Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради та ТОВ "Книгарня "Каменяр". Зобов'язано ТОВ "Книгарня "Каменяр" повернути у комунальну власність територіальної громади міста Дрогобич нежитлове приміщення, загальною площею 237,7 кв.м., яке знаходиться за адресою: місто Дрогобич, вул. Мазепи, 14.

22.01.2016 від ТОВ "Книгарня "Каменяр" надійшла заява про перегляд постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2015 у справі №914/2602/14 за нововиявленими обставинами, в якій заявник просить скасувати постанову Вищого господарського суду України від 04.08.2015, а рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2014 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 залишити без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 24 березня 2016 року у справі №914/2602/14, касаційну скаргу ТОВ "Книгарня "Каменяр" задоволено частково.

Постанову Вищого господарського суду України від 04.08.2015, постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2014 у справі №914/2602/14 скасовано.

Справу направлено до господарського суду Львівської області на новий розгляд.

Апеляційним судом встановлено, що рішенням Дрогобицької міської ради №1055 від 29.01.2010 р. "Про затвердження переліку об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, що підлягають приватизації", нежитлове приміщення у м. Дрогобич, вул. Мазепи, 14 було виключено з переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, затвердженого рішенням №846 від 01.04.2009 р. та включено в перелік об'єктів, що підлягають приватизації (п. 2).

Рішенням Дрогобицької міської ради №1077 від 11.02.2010 р. "Про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень" позивачу було надано дозвіл на приватизацію приміщення шляхом викупу і доручено Управлінню комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради здійснити приватизацію об'єкту відповідно до чинного законодавства.

Рішенням Дрогобицької міської ради №1212 від 10.06.2010 р. "Про затвердження експертних оцінок об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, які приватизуються шляхом викупу" було затверджено висновок про вартість майна, складений ПП „Т.Е.Д." в сумі 735.577,2 грн., на який було надано рецензію №300310-01 від 30.03.2010 р. на звіт про оцінку вартості майна. При цьому п. 2 вказаного рішення було передбачено включення до п. 5 договору купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 237,7 кв.м у м. Дрогобич, вул. Мазепи, 14 обов'язку покупця не змінювати цільового призначення магазину протягом 5 років від дати укладення договору купівлі-продажу нежитлового приміщення.

Після прийняття вказаних рішень Дрогобицькою міською радою 01.11.2011 року Дрогобицьким міжрайонними прокурором було внесено протест на рішення сесії Дрогобицької міської ради №1077 від 11.02.2010 "Про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень", у якому з підстав набрання чинності з 18.06.2010 р. Закону України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок", ст. 1 якого заборонено відчуження приміщень, в яких перебувають редакції засобів масової інформації, видавництв, книгарень, підприємств книгорозповсюдження, засновниками яких є органи державної влади, місцевого самоврядування, об'єднання громадян, державні науково-дослідні установи, навчальні заклади, трудові колективи, а також творчі спілки, прокурор вимагав скасувати рішення сесії Дрогобицької міської ради № 1077 від 11.02.2010 "Про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень".

Рішенням Дрогобицької міської ради №389 від 02.12.2011 "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора старшого радника юстиції ОСОБА_6 на рішення сесії Дрогобицької міської ради №1077 від 11.02.2010 "Про надання дозволу на приватизацію нежитлових приміщень" було скасовано зазначене рішення, а рішенням Дрогобицької міської ради №498 від 27.01.2012 "Про затвердження програми приватизації комунального майна Дрогобицької міської ради на 2012 рік" додатком № 1 було затверджено відповідну програму приватизації в п. 195 Переліку об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, які не підлягають приватизації у 2012 році, до якої було включено спірне приміщення.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. у справі №5015/1403/12 визнано укладеним з 10.06.2010р. договір купівлі-продажу нежитлового приміщення площею 237,7 м 2 у м. Дрогобичі по вул. Мазепи, 14, між ТзОВ "Книгарня "Каменяр" та Управлінням комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради. Крім того, визнано недійсним рішення Дрогобицької міської ради №389 від 02.12.2011 р. "Про розгляд протесту Дрогобицького міжрайонного прокурора" та рішення Дрогобицької міської ради №498 від 27.01.2012 "Про затвердження програми приватизації комунального майна Дрогобицької міської ради на 2012 рік" в частині пункту 195 Переліку об'єктів комунальної власності Дрогобицької міської ради, які не підлягають приватизації у 2012 році.

Постановою Вищого господарського суду України від 20.05.2014 р. залишено без змін постанову апеляційної інстанції у справі №5015/1403/12. Ухвалою Вищого господарського суду України від 01.09.2014 року №5015/1403/12 відмовлено Управлінню комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради у допуску справи до провадження Верховного суду України.

Згідно з пунктом 1.3 Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (укладеного з 10.06.2010р.) право власності на об'єкт продажу переходить до покупця після сплати у повному обсязі ціни продажу об'єкта продажу, підписання акта прийому-передачі об'єкта продажу та державної реєстрації у встановленому законом порядку.

Пунктами 1.5, 1.6 договору передбачено, що згідно з висновком про вартість майна, виконаним ПП "Т.Е.Д." вартість об'єкта продажу становить 735.577,20 грн. з ПДВ. Зазначений в договорі об'єкт продається за ціною 735.577,20 грн, у тому числі ПДВ.

Згідно з пунктом 2.2 договору розрахунки за придбаний об'єкт здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми на рахунок продавця. Оплата за об'єкт продажу здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення цього договору. Термін оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови сплати покупцем не менше 50% від ціни продажу об'єкту (без врахування ПДВ). Покупець зобов'язується сплатити всю суму податку на додатну вартість об'єкту продажу протягом 20 днів після нотаріального посвідчення цього договору купівлі-продажу.

Відповідно до пунктами 7.2, 7.3 договору у разі якщо покупець в установлений даним договором термін (пункт 2.2 договору) не сплатить встановлену в договорі ціну, або відмовиться прийняти придбаний об'єкт продажу, продавець має право вимагати прийняття придбаного об'єкта і сплатити ціни продажу та неустойки, а також зі свого боку, порушити питання про розірвання цього договору. У випадку розірвання договору купівлі-продажу за вимогою продавця при невиконанні покупцем своїх зобов'язань по сплаті за об'єкт продажу, покупець зобов'язаний сплатити продавцю неустойку у розмірі 20% ціни, за яку куплено цей об'єкт.

Апеляційним господарським судом, у справі №5015/1403/12 висновки якого підтриманні судом касаційної інстанції, рішення про задоволення позову обґрунтоване тим, що досягнення згоди щодо ціни предмету Договору фактично мало місце 10.06.2010, коли Дрогобицька міська рада рішенням №1212 від 10.06.2010 затвердила висновок щодо вартості майна, а тому, з огляду на те, що договір між сторонами укладений до набрання чинності Закону України "Про посилення захисту майна редакцій засобів масової інформації, видавництв, книгарень підприємств книгорозповсюдження, творчих спілок", яким встановлена заборона на відчуження Спірного приміщення, рішення Дрогобицької міської ради, яким задоволений протест прокурора, а також рішення про включення спірного приміщення до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації, є неправомірними.

У подальшому, 10.06.2014р. ТОВ "Книгарня "Каменяр" звернулось до реєстраційної служби про реєстрацію права власності на Спірне приміщення.

26.06.2014 ТОВ "Книгарня "Каменяр" звернулось до Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради з проханням підтвердити дійсність рахунку №37184006008837 в УДК у Львівській області, на який необхідно здійснити оплату вартості об'єкта приватизації.

У листі від 03.07.2014р. № 135, адресованому ТОВ "Книгарня "Каменяр", Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради зазначило про те, що з моменту набрання постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2013 у справі № 5015/1403/12 законної сили сплинув визначений законодавством строк для оплати за договором, а тому договір підлягає розірванню.

11.07.2014 листом Дрогобицького управління державної казначейської служби України у Львівській області № 02-15/1793 відповідачу наданий перелік рахунків Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради Львівської області, серед яких значиться рахунок №27184006008834 - рахунок для обліку коштів від приватизації майна.

Необхідність з'ясування номера рахунку обумовлена тим, що текст Договору містить суперечності. Так, в пункту 2.2 Договору зазначено рахунок 3718400600883 7 в УДК у Львівській області, а в розділі "Юридичні адреси та банківські реквізити" - рахунок №37184006008834 в УДК у Львівській області.

Відповідачем перераховано 735.577,20 грн. на рахунок позивача, про що свідчить платіжне доручення від 14.07.2014 року.

Листом від 14.07.2014 року №03 відповідач повідомив позивача про здійснення оплати за придбаний об'єкт приватизації, про що представлено відповідну копію платіжного доручення.

18.07.2014 року прокурор звернувся з даним позовом до господарського суду Львівської області.

Листом від 30.07.2014 року №166 позивач повторно повідомив відповідача про бажання розірвати укладений договір внаслідок несплати останнім вартості спірного майна та неустойки.

Рішенням державного реєстратора від 21.07.2014 року №14574611 здійснено державну реєстрацію права власності на спірний об'єкт за відповідачем, про що свідчить Інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна АКА №383113.

У подальшому, ТОВ "Книгарня "Каменяр" звернулось до господарського суду із заявою про визнання неправомірною дію ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції та скасування арешту, накладеного постановою від 24.07.2014 про відкриття виконавчого провадження № 44159058 з примусового виконання ухвали Господарського суду Львівської області від 21.07.2014р.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 09.06.2015 (колегія суддів: О. Шпакович, С. Іванчук, П. Манюк) зазначена заява задоволена частково: визнанні неправомірними дії ВДВС Дрогобицького міськрайонного управління юстиції у частині накладення арешту на нежитлові приміщення площею 237,7 кв.м. у м. Дрогобичі по вул. Мазепи, 14; у частині вимоги про скасування арешту - відмовлено.

Звертаючись до суду з касаційною скаргою, Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради посилається на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, просить рішення і постанову скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Перевіряючи юридичну оцінку встановлених судом фактичних обставин справи та їх повноту, Вищий господарський суд України дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає до задоволення.

Згідно свідоцтва про право власності та витягу з реєстру прав на нерухоме майно від 01.09.2015 року, ТзОВ В«Книгарня - В«КаменярВ» , є власником нерухомого майна - нежитлового приміщення на вул. Мазепи, 14 в м. Дрогобичі, загальною площею 237,7 кв. м (докази містяться в матеріалах справи) згідно оплатних договорів.

Судом першої інстанції було вірно встановлено, що спірне приміщення за актом приймання - передачі не передавалось від позивача до відповідача, що не заперечили прокурор і сторони в судовому процесі.

Відповідно до частини 5 статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" договір купівлі-продажу є підставою для внесення коштів у банківську установу на обумовлений договором рахунок як оплату за придбаний об'єкт приватизації. Покупець зобов'язаний внести зазначені платежі протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу. У разі несплати коштів протягом зазначеного строку покупець сплачує на користь державного органу приватизації неустойку в розмірі 20 відсотків ціни продажу об'єкта. У разі несплати коштів згідно з договором купівлі-продажу разом з неустойкою протягом наступних 30 днів договір підлягає розірванню.

Відповідно до частини другої статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Застосовуючи частину другу статті 651 Цивільного кодексу України потрібно виходити з того, що підставою розірвання договору на вимогу однієї сторони є не лише сам по собі факт порушення умов договору другою стороною, а й обов'язкова наявність шкоди, завданої цим порушенням другій стороні. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склались у сторони, яка вимагає розірвання договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладені договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. В такому випадку вина (як суб'єктивний чинник) сторони, що припустилась порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 Цивільного кодексу України.

Крім того, критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладені договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону має співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Судами встановлено та не заперечується сторонами в судовому засіданні, що відповідач здійснив повну оплату ціни об'єкту продажу 14.07.2014 р., про що свідчить наявна в матеріалах справи копія платіжного доручення на суму 735.577,20 грн., тобто покупець отримав те, на що він очікував при укладенні договору. Наявність інфляційних процесів у державі не свідчить про істотність завданої шкоди, адже позивач не позбавлений права звернутися до суду та відшкодувати інфляційні втрати та три проценти річних на підставі статті 625 Цивільного кодексу України.

Відповідно до пункту 7.3 договору у випадку розірвання договору купівлі-продажу за вимогою продавця при невиконанні покупцем своїх зобов'язань по сплаті за об'єкт продажу, покупець зобов'язаний сплатити продавцю неустойку у розмірі 20% ціни, за яку куплено цей об'єкт.

Комплексний аналіз статті 651 Цивільного кодексу України, статті 29 Закону України "Про приватизацію державного майна", статті 23 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" дає підстави для висновку, що договір купівлі-продажу, укладений внаслідок процедури приватизації може бути розірвано внаслідок одночасно двох умов: несплата ціни об'єкта продажу (що є істотним порушенням в розумінні статті 651 Цивільного кодексу України), та несплата неустойки.

Посилання позивача на ту обставину, що відповідачем, всупереч вимогам п. 7.2 та 7.3 договору не сплачено неустойку, як на підставу розірвання спірного договору купівлі-продажу, судом першої інстанції правомірно відхилені, оскільки для застосування цього положення необхідна наявність одночасно двох умов: несплата ціни об'єкта продажу та несплата неустойки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідачем здійснено оплату за об'єкт продажу, що позбавляє можливості позивача посилатися на статтю 651 Цивільного кодексу України, оскільки продавець отримав те, на що розраховував при укладенні договору. Крім того судом враховано, що на численні звернення відповідача стосовно підтвердження номера рахунку, на який необхідно здійснити оплату, позивач не реагував.

При винесенні Постанови Вищого господарського суду України від 24.03.2016 року у даній справі, суд виходив з наступного:

« обґрунтування заяви ТОВ "Книгарня "Каменяр" зазначило, що постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі № 914/848/15 за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі Управління комунального ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради до ТОВ "Книгарня "Каменяр'' про стягнення неустойки, 3% річних, інфляційних та пені встановлено обставини, які на його переконання є нововиявленими для справи №914/2602/14, а саме:

- управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради не передавало по акту приймання - передачі ТОВ "Книгарня "Каменяр" спірне приміщення, натомість оскаржуваною постановою від 04.08.2015 ТОВ "Книгарня "Каменяр" зобов'язано повернути це приміщення у комунальну власність, яке йому не передавалось;

- має місце прострочення кредитора (Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради) щодо передання ТОВ "Книгарня "Каменяр спірного приміщення відповідно до ст. 612, 613 ЦК України.

Зважаючи на те, що зазначені у заяві обставини підпадають під ознаки нововиявлених у розумінні ст. 112 ГПК України, а також враховуючи необхідність вчинення невластивих для суду касаційної інстанції процесуальних дій з дослідження фактичних даних, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність нововиявлених обставин, ВГС України прийшов до висновку у своїй постанові від 24.03.2016 року у даній справі, що заява ТОВ "Книгарня "Каменяр" підлягає частковому задоволенню шляхом скасування постанови Вищого господарського суду України від 04.08.2015, постанови Львівського апеляційного господарського суду від 04.02.2015 та рішення господарського суду Львівської області від 17.11.2014 у справі №914/2602/14 із направленням справи до місцевого господарського суду на новий розгляд по суті з урахуванням викладеного у заяві ТОВ "Книгарня "Каменяр", під час якого суду необхідно надати відповідну оцінку встановленим постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 у справі №914/848/15 обставинам на предмет визначення їх істотності для правильного вирішення спору у господарській справі №914/2602/14В» .

Відповідно до ч.3 ст. 35 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У провадженні Господарського суду Львівської області та Львівського апеляційного господарського суду перебувала справа про стягнення неустойки, 3% річних, інфляційних втрат та пені у зв'язку із порушенням термінів оплати за даний об'єкт приватизації між тими ж самими сторонами що і у даній справі.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі №914/848/15 за позовом в.о. Дрогобицького міжрайонного прокурора в інтересах держави в особі управління комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради до ТзОВ В«Книгарня КаменярВ» :

- апеляційну скаргу ТзОВ В«Книгарня В«КаменярВ» задоволено,

- рішення господарського суду Львівської області від 02.06.2015 р. у справі

№914/848/15 скасовано частково, в цій частині прийняте нове рішення, яким відмовлено у задоволенні стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат. В решті рішення залишено без змін.

- в задоволенні апеляційної скарги Управління комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради відмовлено та розподілено судові витрати.

При прийнятті постанови Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі №914/848/15 суд виходив з наступних встановлених обставин:

В«Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується відповідачем, останній здійснив оплату за придбане нежитлове приміщення лише 14.07.2014 p., у зв'язку з цим, позивач звернувся з позовом про стягнення неустойки 20% відповідно до ст. 23 Закону України В«Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)В» , пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення грошового зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно вказаного договору, передача об'єкту іватизації здійснюється в триденний термін після нотаріального посвідчення договору.

Таким чином, суд першої інстанції правомірно зазначив, що оскільки договір не було нотаріально посвідчено, але останній було визнано судом таким, що укладений, то наступного після такого визнання нотаріального посвідчення не потребується, оскільки постанова Львівського апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня і прийняття, зокрема з 03.10.2013р.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи в порушення п.3.1 договору, продавцем - управлінням комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради не передано об'єкт приватизації у триденний строк після затвердження договору купівлі-продажу судом, а покупець ТОВ В«Книгарня КаменярВ» не сплачено продавцю обумовлену суму у термін 20 і 30 днів після затвердження договору.

З огляду на зазначене, твердження позивача про прострочення виконання зобов'язання за договором в частині оплати за об'єкт приватизації не можуть булу підставою для стягнення пені, інфляційних та 3% річних як правові наслідки порушення зобов'язання, оскільки, продавець свого зобов'язання в частині передачі об'єкту приватизації не виконав.

З огляду на вищевикладене, необхідно зазначити, що у вказаному договорі строк підписання акта приймання передачі об'єкту не пов'язаний з умовами оплати об'єкту. Більше того, з системного аналізу п. п. 2.2 та 3.1 договору випливає, що передача об'єкта здійснюється значно раніше (в 3-денний термін), ніж оплата об'єкту приватизації (в 30- денний термін). А отже, у даному випадку, має місце прострочення кредитора відповідно до ст.ст.612, 613 Цивільного кодексу України, що позбавляє можливості стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат за порушення зобов'язання.

Також суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що станом на момент прийняття рішення суду першої інстанції та розгляду справи в суді апеляційної інстанції, кошти за об'єкт приватизації продавцем покупцю не повернутіВ» .

Враховуючи наведене, судом апеляційної інстанції у справі №914/848/15 встановлено обставини, які не доказуються при розгляді справи № 914/2602/14 а саме:

1. ТзОВ В«Книгарня В«КаменярВ» здійснило оплату за придбані нежитлові приміщення у повному обсязі 14 липня 2014 року, на момент розгляду справи кошти за об'єкт приватизації продавцем покупцю не повернуті ;

2. в порушення п.3.1 договору, продавцем - управлінням комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради не передано об'єкт приватизації в триденний строк після затвердження договору купівлі-продажу судом (з 03.10.2013 року);

3. строк підписання акта приймання передачі об'єкту не пов'язаний умовами оплати об'єкту;

4. передача об'єкту здійснюється значно раніше (в 3-денний термін), ніж оплата об'єкту приватизації (в 30-денний термін) (п. п. 2.2 та 3.1 договору)

5. має місце прострочення кредитора (позивача - Управління комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради) щодо передання ТзОВ В«Книгарня В«КаменярВ» спірного приміщення відповідно до ст.ст.612, 613 Цивільного кодексу України, що стало підставою для відмови судом у задоволенні позовних вимог.

Отже, суд першої інстанції при прийнятті рішення виходив з наступного:

Відповідно до п.3.1. Договору купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу від 10.06.2010р. (визнаного Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 03.10.2013р. у справі №5015/1403/12 - укладеним) передача об'єкту продажу здійснюється продавцем (управлінням комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради) Ппокупцю (ТзОВ В«Книгарня КаменярВ» ) в триденний термін після нотаріального посвідчення цього договору.

Пунктом 3.2. договору передбачено, що передача об'єкту продажу продавцем і прийняття покупцем посвідчуються ОСОБА_4 прийому-передачі, який підписується сторонами.

З моменту набрання постановою Львівського апеляційного господарського суду у справі №5015/1403/12 законної сили, тобто з 03.10.2013р., необхідно обчислювати терміни, які пов'язані з нотаріальним посвідченням Договору.

Таким чином в порушення п.3.1. та 3.2. договору позивач - управління комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради не передало ТзОВ В«Книгарня КаменярВ» об'єкт продажу.

Відповідно до статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Дійсно, складовими частинами цивільного правопорушення є: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки; причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника. Отже, вина особи є обов'язковим елементом цивільного правопорушення.

Відповідно до пункту 4.1 договору кожна сторона зобов'язується виконувати обов'язки, покладені на неї цим договором, та сприяти другій стороні у виконанні її обов'язків.

Згідно з пунктом 6.1 договору продавець зобов'язаний передати покупцеві об'єкт продажу у встановлений в договорі термін.

Однак незважаючи на вищенаведені умови договору від 10.06.2010 року управління комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради не передало майно ТзОВ В«Книгарня КаменярВ» відповідно до умов договору. Також позивач не повернув підписаний примірник ОСОБА_4 приймання-перенд майна (із сторони Товариства даний ОСОБА_4 був підписаний), який був надісланій йому листом від 14.07.2014 року. Даним листом також було повідомлено управління комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради про здійснення оплати за придбаний об'єкт приватизації, про що представлено відповідну копію платіжного доручення (докази містяться в матеріалах справи ).

Таким чином у матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про належне виконання позивачем своїх обов'язків згідно умов договору щодо передачі приміщення. Наведене, в свою чергу, свідчить про невиконання управління комунальних ресурсів Дрогобицької міської ради своїх обов'язків за договором купівлі-продажу в частині передачі відповідачеві об'єкту продажу за договором.

Відповідно до приписів цивільного законодавства по договору купівлі-продажу продавець передає або зобов'язується передати майно у власність, а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму. Продавець зобов'язаний передати майно у строк встановлений договором купівлі-продажу. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (глава 54, § 1 ЦК України, ст. 655, 1 ЦК України).

У той же час, відповідно до частини 4 статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. При цьому, згідно з частин 1 статті 613 Цивільного кодексу України кредитор вважається таким, що прострочив якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яхзи боржник не міг виконати свого обов'язку. Аналогічні положення містяться і статтях 220, 221 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною 2 статті 613 Цивільного кодексу України якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Також судом першої інстанції зазначено, що продавець не відмовився від оплати та не

повернув кошти за придбаний об'єкт приватизації, що встановлено також в постанові Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року у справі №914/848/15.

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання договорі купівлі-продажу задоволенню не підлягають, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення позивачем своїх обов'язків за договором купівлі - продажу в частині передачі відповідачеві придбаного ним майна.

Аналогічна правова позиція щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу у випадку прострочення кредитора наведена у Постанові Вищого господарською суду України від 23.12.2008 року у справі № 2-7/2952-2008 Постанові Суду апеляційної інстанції у цій же справі № 2-7/2952-2008 та Постанові Вищого господарського суду України від 18.07.2007 року у справі № 1/214-6/58(1/225-22/70).

Крім цього аналогічна правова позиція щодо наявності підстав для відмови

в задоволенні позовних вимог про розірвання договорів купівлі-продажу у випадку порушення термінів оплати за придбаний об'єкт приватизації наведена у багатьох рішеннях Вищого господарського суду України, зокрема у Постанові Вищого господарського суду України від 17.03.2015 року у справі №914/1613/14 за позовом Управління комунальної власності Департаменту економічної політики Львівської міської ради до ОСОБА_4 про розірвання договору купівлі - продажу і стягнення неустойки та Постанові Вищого господарського суду України від 24.07.2007 року у справі № 3/227-07 за позовом РВ ФДМ по Черкаській області до МПП В«ВектраВ» про розірвання договору купівлі - продажу і стягнення неустойки та пені.

Крім того, рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/848/15 від 02.06.2015 року, залишеним без змін в цій частині Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.12.2015 року відмовлено в стягненні неустойки з ТзОВ В«Книгарня В«КаменярВ» згідно договору від 10.06.2010р.

Враховуючи наведене суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що відмова органу приватизації у праві на стягненні неустойки є самостійною підставою для відмови в розірванні договору купівлі-продажу оскільки відсутні підстави передбачені ст. 23 Закону України В«Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію) для розірвання договору купівлі-продажу, а саме відсутність у законодавчо встановлені терміни оплати коштів та неустойки згідно Договору купівлі-продажу.

На час прийняття рішення судом у даній справі, кошти, що сплачені відповідачем за спірне приміщення позивачу, не повернуті останнім відповідачу, а знаходяться у позивача з 14 липня 2014 року по даний час (докази є у справі).

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позовні вимоги необґрунтовані належними та допустимими доказами, а тому не підлягають задоволенню.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 06.06.2016р. по справі №914/2602/14 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 06.06.2016 року у справі №914/2602/14 залишити без змін, а апеляційні скарги Управління комунальних ресурсів виконавчих органів Дрогобицької міської ради та заступника прокурора Львівської області - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

ОСОБА_7 Мирутенко

Судді: С.М. Бойко

ОСОБА_1

«Повний текст постанови виготовлено 04.10.2016р.»