Постанова

від 06.10.2016 по справі 826/24427/15

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 жовтня 2016 року № 826/24427/15

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., розглянувши адміністративну справу та додані до неї матеріали в письмовому провадженні

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Софі» доДержавної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві провизнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання протиправними дій

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Компанія Софі» (далі - позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві та Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві (далі - відповідачі).

В позовній заяві, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог позивач просить суд:

«Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення № 0002152201 від 30.06.2015 р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 118 856,25 грн., та № 0002162201 від 30.06.2015 р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 103 180 грн.»

Позовні вимоги мотивовано тим, що позивачем правомірно сформовано витрати виробництва та податковий кредит, перевірку проведено без наявності передбачених підстав та під час дії мораторію, а позивачем не було отримано рішення про результати розгляду скарги.

Відповідачі проти позовних вимог заперечили, надавши суду письмові заперечення, у яких відповідачі просять відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Доводи відповідача, викладені в письмових запереченнях, аналогічні доводам та висновкам, викладеним в акті перевірки. Крім того відповідачі наголошують на своєчасному надсиланні позивачу рішення про результати розгляду скарги.

В судовому засіданні суд за згодою сторін ухвалив подальший розгляд справи здійснювати в порядку письмового провадження відповідно до ч. 4 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ДПІ Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві (надалі - ДПІ) на підставі пп.78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТзОВ «Компанія «СОФІ(код за ЄДРПОУ 36346548) з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.04.12 по 31.12.14 р. валютного та іншого законодавства за період з 01.04.12 по 31.12.14 р.

За наслідками проведеної перевірки посадовими особами ДПІ складено акт перевірки № 3537/26-52-22-01/36346548 від 23.06.2015 року, яким встановлено порушення вимог пп. 14.1.27 п.14.1 ст.14, п.138.2 ст. 138, п.44.1 ст. 44, пп.139.1.9 п.139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 82544 грн., та п.198.6 п. 198,3 ст.198 Податкового кодексу України п.п. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138, пп 153.1.2; 153.1.3 п. 153 ст. 153 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 95085 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки ДПІ у Деснянському районі Головного управління ДФС у м.Києві прийнято податкове повідомлення - рішення № 0002152201 від 30.06.2015 р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість на суму 118 856,25 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0002162201 від 30.06.2015 р. про донарахування податкових зобов'язань з податку на прибуток в розмірі 103 180 грн.

Не погоджуючись з прийнятими рішеннями позивачем було подано скаргу в порядку адміністративного оскарження, яку було прийнято ДПІ у Деснянському районі 10.07.2015 р.

Як вбачається з матеріалів справи, Головне управління ДФС у м. Києві рішенням від 20.07.2015 №11004/10/26-15-10-05-35 продовжило строк розгляду первинної скарги по 10.09.2015. Дане рішення про продовження строку розгляду первинної скарги направлено представнику за довіреністю ТОВ «Компанія Софі» Головенку В. М. на адресу, зазначену в скарзі - 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44. Зазначене рішення 21.08.2015 згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового повідомлення (№0411613311661) повернулось як не вручене з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Рішення Головного управління ДФС у м. Києві про результати розгляду первинної скарги від 06.08.2015 №12003/10/26-15-10-05-35 направлено на адресу, зазначену в скарзі - 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, 44.

11.09.2015 згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (№0411613331093) зазначене відправлення повернулось з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Також зазначене рішення було направлено на адресу 02068, м. Київ, вул. Драгоманова, 14, кв. 10, проте 22.09.2015 згідно з поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення (№041161331107) повернулось з відміткою пошти «за закінченням встановленого строку зберігання».

Відповідно до п. 1 Положення «Про Державну фіскальну службу України», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 2014 р. N 236 (далі - Положення N 236) визначено, що Державна фіскальна служба України (ДФС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску.

ДФС здійснює повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. ДФС та її територіальні органи є органами доходів і зборів (п. 7 цього Положення).

Наказом Державної фіскальної служби України № 54 від 20.08.2014 р. затверджено Положення про Головне управління ДФС у м. Києві, згідно із п. 1 якого ГУ ДФС у м. Києві є територіальним органом Державної фіскальної служби.

Таким чином Державна фіскальна служба України здійснює свої повноваження через її територіальні органи, зокрема, Головне управління ДФС у м. Києві, що надає останньому повноваження здійснювати перевірку.

Водночас, Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року N 76-VIII установлено, що перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців контролюючими органами (крім Державної фіскальної служби України та Державної фінансової інспекції України) здійснюються протягом січня - червня 2015 року виключно з дозволу Кабінету Міністрів України або за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки.

Разом з тим, законодавцем, поряд із Законом України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2014 року N 76-VIII було розширено коло підстав для проведення перевірок суб'єктів господарювання шляхом прийняття Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи від 28 грудня 2014 року N 71-VIII (обидва закони набрали чинності 01.01.2015 р.), яким установлено, що у 2015 та 2016 роках перевірки підприємств, установ та організацій, фізичних осіб - підприємців з обсягом доходу до 20 мільйонів гривень за попередній календарний рік контролюючими органами здійснюються виключно з дозволу Кабінету Міністрів України, за заявкою суб'єкта господарювання щодо його перевірки, згідно з рішенням суду або згідно з вимогами Кримінального процесуального кодексу України.

З огляду на суму задекларованого позивачем у 2014 році доходу, суд доходить висновків, що дія даної норми на позивача не розповсюджується.

Прийняття оскаржуваних рішень мотивовано наступними обставинами.

Проведеною перевіркою встановлено, що між ТОВ „КолорДрукПостач" (код ЄДРПОУ 36501186) та ТОВ «Компанія «СОФІ» було укладено договір № 09-11/2009 від 09.11.2009 року на поставку матеріалів для поліграфії.

Оплата позивачем на користь зазначеного контрагента проведена платіжними дорученнями від 13.08.2014 р. № 1165 на суму 901,86 грн., від 14.07.2014 р. № 1179 на суму 500000,00 грн., 17.11.2014 p. № 1718 на суму 27990,00 грн., від 25.11.2014 р. № 1773 на суму 17659,18 грн. В акті перевірки зазначено, що ДПІ у Шевченківському районі ГУ ДФС м. Львова складено акт від 28.02.2014 р. № 75/54/13-07-22-01-10/36501186 про результати позапланової виїзної документальної перевірки постачальника товару - Товариства з обмеженою відповідальністю «КолорДрукПостач» (код ЄДРПОУ 36501186) з питань правомірності формування сум податкових зобов'язань, податкового кредиту по взаєморозрахунках з ПП «Еко-АРТ-Груп» (код ЄДРПОУ 36544979) за серпень 2013 року, ТОВ «Гуд Фуд Компані» (код ЄДРПОУ 38345897) за вересень 2013 року, жовтень 2013 року, ТОВ «Альтера трейд» (код ЄДРПОУ 38374414) за листопад 2013 року та їх вплив на формування доходів та витрат за відповідні періоди. Зазначеним актом встановлено, що контрагентом позивача укладено угоди, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків і вчинені з метою ухилення від сплати податків.

Перевіркою ТзОВ «КолорДрукПостач» встановлено завищення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за рахунок безтоварних операцій. В ході перевірки встановлено, що ТОВ Колор Друк Постач» в серпні-листопаді 2013 року здійснювало операції з придбання товаро-матеріальних цінностей у ПП «Еко-Арт-Буд», ТОВ «Гуд Фуд Компані», ТОВ «Альтера Трейд», по яких, за сформованою в податкових базах інформацією, встановлено відсутність зазначених постачальників за місцем знаходження, та неможливістю проведення зустрічних перевірок.

З матеріалів справи вбачається, що умовами укладеного між позивачем та його контрагентом договору було передбачено, що умови поставки на кожну партію Товару визначаються Сторонами окремо, з врахуванням правил «ЇНКОТЕРМС-2000р». З кожною окремою партією Товару Продавець надає Покупцеві видаткову накладну та податкову накладну. Датою поставки/отримання Товару вважається дата підписання відповідної накладної уповноваженим представником Покупця.

До перевірки позивачем було надано видаткові накладні від 17.09.2013№9172, від 01.10.2015р. № 10011, 15.10.2015р. №10152, 16.10.2015р. №10164, 21.10.2015р. № 10211, 30.10.2015р.№10302.

Згідно з вищезазначеними накладеними позивачем було придбано у контрагента фарбу «Пантон сіра, срібно сіра, малахітова, шоколадно світла, бежево світла, шоколадно темна, пісочна, оливкова, рожево світла» у кількості 385 кг., змивне полотно у кількості 18 шт., фарбу «Екотеч чорна, синя, червона» у кількості 1780 кг., фарбу «флексографічна чорна, блакитна» у кількості 1835кг., фарбу «матова біла, чорна» у кількості 240 кг, губку віскозну, папір газетний у кількості 1,5 тони, фарбу «Екотеч чорна, синя, червона, жовта» у кількості 1665кг. на суму 91091,84грн.

Матеріалами справи підтверджується наявність у позивача приміщень для зберігання отриманого та укладення угод для транспортування товару. Також матеріалами справи підтверджується наступна реалізація товару позивачем.

При цьому, позивачем було надано докази отримання та транспортування товару, його зберігання.

Натомість відповідачем не було спростовано фактичної передачі продукції, зокрема, не наведено посилань на відсутність приміщення у позивача, відсутність продукції, тощо. Акт перевірки містить пряме підтвердження проведеними заходами обставини декларування як продажу, так і придбання продукції безпосереднім контрагентом позивача, відносно якого проводилася перевірка.

Не наведено відповідачем і обставин, які б свідчили про відсутність продавця товару - посилань на пояснення посадових осіб, відомості про кримінальні провадження, тощо.

Як зазначено Вищим адміністративним судом України в інформаційному листі від 02.06.2011 р. N 742/11/13-11, оцінюватися при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

Не є обов'язковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобов'язань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Слід відмітити, що сторонами не заперечується та обставина, що на момент вчинення господарських правовідносин між позивачем та контрагентом, контрагент позивача та позивач, були внесені в Єдиний державний реєстр юридичних осіб та фізичних осіб підприємців та були зареєстровані платниками податку на додану вартість.

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України в редакції, яка діяла на момент формування позивачем витрат, витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування складаються, зокрема, із витрат операційної діяльності, які в свою чергу, згідно з підпунктом 138.1.1. включають собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.

За п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.

Виходячи з приписів пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до ст. 198.3 Податкового кодексу України, (в редакції, яка діяла на момент формування позивачем витрат та податкового кредиту) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Статтею 198.2 ПК України встановлено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

За ст. 201.10 ПК України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При цьому згідно із статтею 201.8 ПК України, право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Актом перевірки та матеріалами справи підтверджено наявність у позивача податкових накладних, виписаних зареєстрованим платником податку, та їх відповідність встановленим вимогам.

Натомість відповідачем не надано жодного доказу відсутності реєстрації декларацій контрагента позивача, відмінностей в сумах податкових зобов'язань та податкового кредиту позивача та його контрагентів.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає позовні вимоги обґрунтованими, а позов таким, що підлягає задоволенню.

Керуючись положеннями ст.ст. 2, 17, 71, 86, 158-163, 167, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Софі» задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 30.06.2015р. № 0002152201 та № 0002162201 Державної податкової інспекції у Деснянському районі Головного управління Державної фіскальної служби України у м.Києві.

3. Судовий збір в сумі 3330,54 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія Софі» за рахунок асигнувань ДПІ у Деснянському районі ГУ ДФС у м.Києві.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук