Рішення

від 03.10.2016 по справі 924/425/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"03" жовтня 2016 р.Справа № 924/425/16

Господарський суд Хмельницької області у складі:

головуючий суддя Магера В.В., суддя Субботіна Л.О., суддя Муха М.Є. розглянувши матеріали справи

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке управління №13 „ЕЛЕКТРОВ» , м. Київ

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-ПроммонтажВ» , м. Хмельницький

про стягнення 14 321,26 грн., з яких 5 400,00 грн. основного боргу, 4 374,10 грн. пені, 4 097,16 грн. інфляційного збільшення та 450,00 грн. 3% річних

За участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю від 12.04.2016р.;

від відповідача: не прибув.

В засіданні суду 03.10.2016р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення із відповідача (із врахуванням заяви про зменшення позовних вимог, яка прийнята судом) 5 400,00 грн. основного боргу, 4 374,10 грн. пені, 4 097,16 грн. інфляційного збільшення та 450,00 грн. 3% річних за невиконанням останнім зобов'язань по договорах оренди.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що згідно договорів оренди №2 від „01В» січня 2014р., від „13В» січня 2015р. та від „01В» січня 2016р., укладених між позивачем та відповідачем, позивачем були передані у платне користування відповідача два вагона-гуртожитки, що розташовані за адресою: м. Хмельницький, вул. Тернопільська, 9 (далі - приміщення). Факт користування відповідачем вказаним приміщенням відповідно до умов договору підтверджується двосторонніми актами здачі-прийняття робіт (надання послуг), які сторони підписували щомісячно (договори оренди та акти здачі-прийняття робіт за січень 2014 р. - березень 2016 р. додаються).

Позивач вказує, що згідно умов п.4.1-4.4 договорів оренди №2 від 01.01.2014 року, 13.01.2015 року, 01.01.2016р. розмір щомісячної орендної плати складає 600 грн. (в тому числі ПДВ), які сплачуються передплатою кожного першого числа поточного місяця. В разі прострочення сплати орендної плати, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення.

Однак відповідач свої зобов'язання по оплаті згідно договорів оренди в повному обсязі не виконав, в результаті чого у відповідача виникла заборгованість, яка, враховуючи зменшення позовних вимог, становить 5 400,00 грн. по договору №2 від 01.01.2015р., що підтверджується двостороннім актом звірки взаєморозрахунків станом на 31.12.2015р. (копія додається) та актом звірки станом на 31.03.2016 р.

Позивач вказує, що згідно ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Згідно ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не вказано договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки. Згідно із ч.1 ст.548 ЦК України, виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою (штрафом, пенею), відповідно до статті 549 цього Кодексу розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, позивач стверджує, що, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання, позивач має право на стягнення пені згідно пункту 4.4 договору оренди №2 від 01 січня 2014 року, „13В» січня 2015р. та від „01В» січня 2016 року в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу. Тому, позивач вважає правомірним нарахування також і пені в сумі 4 374,10 грн. пені,

Посилається на те, що згідно ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Відтак, позивачем також заявлено до стягнення 4 097,16 грн. інфляційного збільшення та 450,00 грн. 3% річних.

Представник позивача в засідання суду 03.10.2016р. прибув, позовні вимоги підтримав та просив про задоволення позову. При цьому, вказує, що на дату розгляду справи заборгованість відповідачем не сплачена.

Відповідач повноважного представника в судові засідання не направляв, письмового відзиву на позов із документальним обґрунтуванням своїх доводів не надав, про причини неявки та неподання доказів не повідомив, своїм процесуальним правом не скористався. Натомість, ухвали суду направлялись на адресу відповідача, зазначену в позовній заяві та витязі із ЄДР, та були повернуті на адресу суду із відмітками відділення поштового зв'язку - „за закінченням терміну зберіганняВ» .

Відповідно до п.п.3.9.1. пункту 3.9. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.2011р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанціїВ» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час та місце розгляду справи судом у разі виконання судом вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України.

За змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що неявка в судове засідання господарського суду представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті та не тягне за собою відкладення справи на іншу дату. Тому, для уникнення зловживання процесуальними правами, враховуючи те, що судом вжито всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача про слухання справи в суді, суд вважає за доцільне розглянути дану справу по суті, на підставі ст.75 ГПК України, за наявними документами.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Нова-ПроммонтажВ» , м. Хмельницький як юридична особа зареєстрована 06.06.2005р., про що видано свідоцтво про державну реєстрацію №248725 серія А00.

Товариство з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке управління №13 „ЕлектроВ» , м. Київ як юридична особа значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань згідно Виписки із ЄДР №650937 від 03.06.2013р.

За період січень 2014р.-січень 2016р. між ТОВ „Хмельницьке управління №13 „ЕлектроВ» (орендодавець) та ТОВ „Нова-ПроммонтажВ» (орендар) підписані договори оренди вагону-гуртожитку (від 01.01.2014р. №2, від 13.01.2015р. №2, від 01.01.2016р. №2), що розташований в м.Хмельницькому, по вул. Тернопільській ,9 (надалі-договори оренди).

Відповідно до п.п.1.1, 1.2, 1.3, 1.4, 1.5 вказаних договорів сторони передбачили, що орендодавець зобов'язаний передати, а орендар прийняти у платне користування на визначений строк на умовах цього договору 2 (два) вагони-гуртожитки, що розташовані за адресою: м. Хмельницький вул. Тернопільська, 9 (в подальшому-приміщення). Приміщення передаються орендарю для користування. Вартість приміщень, які орендуються дорівнює 12000 грн. 00 коп. Амортизаційні відрахування використовуються Орендодавцем на власний розсуд.

Згідно п.п.3.1 вказаних договорів - факт передачі приміщення оформлюється актом прийому-передачі приміщення, підписаним повноважними представниками обох сторін, які є невід'ємною частиною даного договору. Акт прийому-передачі приміщення підписуються сторонами одночасно з підписанням даного договору оренди.

В разі припинення договору приміщення підлягає поверненню Орендодавцю по акту здачі-прийому, підписаним повноважними представниками обох сторін, які є невід'ємною частиною цього договору. Орендар зобов'язаний передати приміщення протягом 3 днів з моменту припинення договору оренди. Орендар зобов'язаний передати приміщення в стані, в якому він їх отримав. (п.п.3.2 договорів).

Відповідно до п.п.3.3 зазначених договорів сторони домовились, що всі поліпшення, які неможливо відділити/ відокремити від приміщення, не завдаючи йому шкоди, проведені орендарем в орендованому приміщенні є невід'ємною його часиною та повертаються орендарем орендодавцю, згідно умов даного договору, без проведення компенсації.

Вказаними договорами сторони передбачили, що розмір щомісячної орендної плати складає 600,00 грн. (в т.ч. ПДВ). Орендна плата, встановлена у відповідності до цього Договору, сплачуються передплатою орендарем орендодавцю, кожного першого числа поточного місяця. Нарахування орендної плати зупиняється з дати підписання сторонами акту здачі приміщення. (п.п.4.2 договорів оренди).

Відповідно до п.п.4.3, 4.4, 4.5 вказаних договорів сторони передбачили, що днем внесення орендної плати вважається день розрахунку. В разі прострочення орендної плати проти строку, вказаного в п .4.4. даних договорів, орендар сплачує орендодавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення. У день підписання даного договору орендар сплачує орендну плату за перший та останній місяць оренди приміщення, згідно сум, зазначених в пунктах 4.1 та 4.2 даного Договору.

Згідно п.п.6.1.1 зазначених договорів орендар зобов'язаний сплачувати орендну плату відповідно до розділу 4 даного договору.

Об'єкт оренди (вагони-гуртожитки) були передані орендарю згідно підписаних актів приймання-передачі орендованих приміщень від 27.03.2013р., від 01.01.2016р.

Відповідач сплачував орендні платежі за час оренди, що підтверджено наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання робіт за період лютий 2014р. по березень 2016 року, актами звірки розрахунків станом на 01.12.2015р., станом на 31.12.2015р.

Із матеріалів справи вбачається, що відповідачем проведено оплату коштів в сумі 10 800,00 грн. згідно договору оренди №2 від 01.01.2015р., з яких 7 200,00 грн. зараховано згідно договору оренди №2 від 01.01.2016р., решта 1 800,00 грн. - в рахунок оплати по договору оренди №2 від 01.01.2014р., 1 800,00 грн. - в рахунок оплати по договору оренди №2 від 01.01.2015р. Решта заборгованості по сплаті орендних платежах за договором оренди №2 від 01.01.2015р. становить 5 400,00 грн.

Із матеріалів справи слідує, що відповідач вчасно не сплачував орендну плату, тому у нього станом на 15.09.2016р. утворився борг в сумі 5 400,00 грн. по договору оренди №2 від 01.01.2015р., що підтверджено випискою із особового рахунку відповідача, розрахунком заборгованості.

Оскільки заборгованість по орендних платежах залишилась непогашеною, позивач звернувся до суду із позовом, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, яка прийнята судом, згідно якої просить стягнути із відповідача 5 400,00 грн. основного боргу, 4 374,10 грн. пені, 4 097,16 грн. інфляційного збільшення та 450,00 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги таке:

Згідно ст.174 Господарського кодексу України встановлено, що зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Ст.762 ЦК України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном може вноситися за вибором сторін у грошовій або натуральній формі. Форма плати за користування майном встановлюється договором найму.

Статтею 283 ГК України визначено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (не споживна річ).

Орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством (ст.286 ГК України).

Із поданих в матеріали справи доказів вбачається, що заборгованість по орендній платі в розмірі 5 400,00 грн. підтверджується матеріалами справи. При цьому, доказів погашення вказаної суми заборгованості суду не подано, доводи позивача не спростовано.

Тому, вимоги позивача про стягнення боргу в сумі 5 400,00 грн. по оплаті орендних платежів, суд вважає такими, що відповідають наявним у справі доказам, фактичним обставинам справи та не суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає, як порушення зобов'язання.

Статтею 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Із матеріалів справи слідує, що крім основного боргу, позивач заявив до стягнення також пеню в сумі 4 374,10 грн., 4 097,16 грн. інфляційного збільшення та 450,00 грн. 3% річних згідно наявних у справі розрахунків.

Щодо правомірності нарахування позивачем пені у сумі 4 374,10 грн. та підстав для стягнення останньої із відповідача, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ч.3 ст.549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно вимог ч.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У відповідності зі ст.ст.1, 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язаньВ» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно ч.1 ст.547 ЦК України правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі (одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка, зокрема пеня - ч.1 ст. 546 ЦК України, ч.1 ст.549 ЦК України).

При перевірці судом нарахування пені в сумі 4 374,10 грн. останні розраховані правильно та відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо нарахування позивачем 3% річних за період прострочення із 02.02.2014р. по 25.04.2016р. у сумі 450,00 грн. судом до уваги приймається таке.

Згідно ст.625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Судом перевірено нарахування 3% річних в сумі 450,00 грн. та останні приймаються до уваги як такі, що обраховані правильно та відповідають вимогам чинного законодавства та фактичним обставинам справи.

Також позивачем заявлено до стягнення інфляційні витрати у розмірі 4 097,16 грн. за загальний період прострочення починаючи із 02.02.2014р. та закінчуючи датою 25.04.2016р.

Із наявного в матеріалах справи розрахунку інфляційних витрат вбачається, що позивачем такі нарахування здійснювались помісячно без врахування проведених відповідачем проплат, які останній проводив у формі попередньої оплати. Також, як слідує із розрахунку інфляційних, сума боргу змінювалась в сторону збільшення із наростаючим підсумком, та становила 4 097,16 грн. станом на 25.04.2016р.

Крім того, позивачем при нарахуванні інфляційного збільшення не було враховано зарахування попередньої оплати в рахунок сплати орендної плати по різних договорах оренди, а саме: від 01.01.2014р. №2, від 13.01.2015р. №2, від 01.01.2016р. №2), яке позивач здійснював на свій розсуд виходячи із суми боргу певний на звітний період.

Судом в даному випадку приймається до уваги, що індекс інфляції, який характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, визначається Держкомстатом за період, який становить один місяць, а розмір боргу з урахуванням індексу інфляції обчислюється виходячи з суми боргу, що мав місце на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Держкомстатом, за період прострочки.

Тобто, врахування індексу інфляції можливе лише на суму простроченої заборгованості не менше як на один місяць та у порядку відповідальності боржника за порушення грошового зобов'язання.

За таких обставин, нарахування інфляційних витрат на суму боргу, яка збільшувалась протягом місяця та частково погашалась відповідачем, не узгоджується із вимогами чинного законодавства та судом до уваги не приймається.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інших обставин, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює правило, відповідно до якого кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).

Враховуючи викладені обставини, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 5 400,00 грн. основного боргу, 4 374,10 грн. пені та 450,00 грн. 3% річних, всього у сумі 10 224,10 грн. У решті позовних вимог про стягнення із відповідача 4 097,16 грн. інфляційного збільшення суд вважає за необхідне відмовити.

Судові витрати по справі покладаються на відповідача у відповідності до ст.ст.44, 49 ГПК України, оскільки спір виник із вини останнього.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке управління №13 „ЕЛЕКТРОВ» , м.Київ до Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-ПроммонтажВ» , м. Хмельницький про стягнення 14 321,26 грн., з яких 5 400,00 грн. основного боргу, 4 374,10 грн. пені, 4 097,16 грн. інфляційного збільшення та 450,00 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю „Нова-ПроммонтажВ» , 29000, м.Хмельницький, вул. Курчатова,6 (код ЄДРПОУ 33590760) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Хмельницьке управління №13 „ЕЛЕКТРОВ» , 01103, м. Київ, вул. Кіквідзе,34 оф.40 (код ЄДРПОУ 37955470) 5 400,00 грн. (п'ять тисяч чотириста гривень 00 коп.) основного боргу, 4 374,10 грн. (чотири тисячі триста сімдесят чотири гривні 10 коп.) пені, 450,00 грн. (чотириста п'ятдесят гривень 00 коп.) 3% річних, 1 378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім гривень 00 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові про стягнення 4 097,16 грн. інфляційного збільшення відмовити.

Повне рішення складено 07.10.2016р.

Головуючий суддя В.В. Магера

Суддя Л.О. Субботіна

Суддя М.Є. Муха

Віддрук. 3 прим.:

1 - до справи; 2 - позивачу (вул. Кіквідзе, 34, оф. 40, м. Київ, 01103) - згідно заяви;

3 - відповідачу (вул. Курчатова, 6, м. Хмельницький, 29000) - рекоменд. кореспонд.