Ухвала

від 05.10.2016 по справі 813/8486/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 жовтня 2016 року Справа № 876/4865/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді - Мікули О.І.,

суддів - Курильця А.Р., Кушнерика М.П.,

з участю секретаря судового засідання - Кіри Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові в залі суду апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Залізничному районі м.Львова Головного управління ДФС у Львівській області (правонаступник - Залізнична об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області) на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Комерційний центр "Зевс" до Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень- рішень,-

в с т а н о в и в :

Позивач - ТОВ "Комерційний центр "Зевс" звернулось в суд з позовом до відповідача - Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення- рішення від 08 жовтня 2013 року: № 0002042210/5302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 112140 грн., № 0002052210/5304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 584865 грн. (389910 грн. основного платежу та 194955 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано винесені Державною податковою інспекцією у Залізничному районі м.Львова Головного управління Міндоходів у Львівській області податкові повідомлення- рішення від 08 жовтня 2013 року № 0002042210/5302 та № 0002052210/5304.

Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку. Вважає, що оскаржувана постанова прийнята з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, з помилковим застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню, покликаючись на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки тому факту, що господарські операції позивача з контрагентом - ПП "Вікторія Галкомсервіс" не мають реального характеру. Апелянт звертає увагу на те, що контрагент позивача фактично не займався фінансово-господарською діяльністю, а проводив транзитні операції, спрямовані на здійснення господарських операцій, пов'язаних з отриманням (наданням) податкової вигоди третім особам з метою штучного формування податкового кредиту з податку на додану вартість, і були лише документовані на папері з метою отримання податкових вигод. Такий висновок податкового органу ґрунтується на тому, що у контрагента позивача відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької діяльності, а саме: кваліфікований персонал, основні фонди, транспортні засоби, приміщення, а також інші фізичні та технологічні можливості до вчинення дій, що становлять зміст господарської операції. Апелянт звертає також увагу на те, що у період, який підлягав перевірці, позивач занизив базу оподаткування по операціях з постачання товарів, ввезених платником на митну територію України, оскільки ТОВ "Комерційний центр "Зевс" здійснило реалізацію імпортованого товару покупцеві - ТОВ «Кроно-Україна» за ціною, нижчою митної вартості, при цьому податкові зобов'язання з ПДВ обраховувалися підприємством, виходячи з продажної вартості товару, а не з митної вартості товару, що призвело до заниження задекларованого ТОВ "Комерційний центр "Зевс" податкового зобов'язання з ПДВ. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно. Просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача (апелянта)- Іванський В.І. у судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, вважає висновки суду першої інстанції неправильними та необґрунтованими. Просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача - Медвідь Л.М. у судовому засіданні не погодилася з доводами апеляційної скарги і вважає, що вони не спростовують висновків суду першої інстанції, який ухвалив законне та обґрунтоване рішення, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Заслухавши суддю-доповідача та пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 20 серпня по 17 вересня 2013 року ДПІ у Залізничному районі м.Львова провела планову виїзну перевірку ТОВ "Комерційний центр "Зевс" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, якою встановлено порушення пп.14.1.27 п.14.1 ст.14, п.44.1, п.44.3 ст.44, п. 138.2 ст.138, пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 112400 грн. за III квартал 2011 року; п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.198.1 п.198.2, п.198.3. п.198.6 ст.198 ПК України, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на загальну суму 389910 грн.

За результатами перевірки складено Акт № 662/22-10/20814012 від 24 вересня 2013 року.

08 жовтня 2013 року на підставі вказаного акта ДПІ у Залізничному районі м.Львова прийняла податкові повідомлення- рішення: №0002042210/5302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 112140 грн., №0002052210/5304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 584865 грн. (389910 грн. основного платежу та 194955 грн. штрафних (фінансових) санкцій).

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що господарські операції ТОВ "Комерційний центр "Зевс" з ПП "Вікторія Галкомсервіс" у період, що підлягав перевірці, мали реальний характер, належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими, а тому ТОВ "Комерційний центр "Зевс" правомірно визначено розмір податкового кредиту за цими господарськими операціями та сум витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток. Крім того, при визначенні зобов'язань з податку на додану вартість і визначенні бази оподаткування за господарськими операціями з ТОВ "Кроно- Україна" щодо поставки товарів, отриманих від іноземних постачальників, позивач правомірно виходив з договірної вартості товарів. Той факт, що зазначена ціна не відповідає звичайній, податковим органом не доведено. Таким чином, оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі помилкових висновків ДПІ у Залізничному районі м.Львова про порушення ТОВ "Комерційний центр "Зевс" податкового законодавства.

Такі висновки суду першої інстанції, на думку колегії суддів, відповідають нормам матеріального права та фактичним обставинам справи і є правильними, виходячи з наступного.

Згідно з п.138.1, п.138.2 ст.138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Відповідно до п.п.139.1.9 п.139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

П.44.1 ст.44 ПК України визначає, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Як вбачається з матеріалів справи, 28 грудня 2010 року відділ капітального будівництва ГУ МВС України у Львівській області та ТОВ "Комерційний центр "ЗЕВС" уклали договір № 10\12-1 "Про закупівлю робіт за державні кошти", відповідно до умов якого підрядник - ТОВ "Комерційний центр "ЗЕВС" зобов'язується виконати реконструкцію будівлі А-5 ГУ МВСУ у Львівській області за адресою: пр. Червоної Калини у м.Львові, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити роботи на суму 3494490 грн. разом з ПДВ. Заборона щодо залучення до виконання робіт за договором субпідрядників відсутня.

29 червня 2011 року генеральний підрядник - ТОВ "Комерційний Центр "Зевс" уклав договір субпідряду № 12 від 29 червня 2011 року з субпідрядником - ПП "Вікторія Галкомсервіс", згідно умов якого субпідрядник зобов'язувався виконати у встановлений строк будівельні роботи по реконструкції будівлі А-5 ГУ МВСУ у Львівській області на об'єкті будівництва в м.Львові, пр.Червоної Калини, 66, відповідно до проектної документації, а генпідрядник зобов'язується прийняти виконані роботи та оплатити їх.

ПП "Вікторія Галкомсервіс", основними видами діяльності якого згідно з КВЕД є: 45.21.1 будівництво будівель, 74.20.1 діяльність в сфері інжинірингу, 51.53.2 оптова торгівля будівельними матеріалами, 51.90.0 інші види оптової торгівлі, Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області видана Ліцензія на проведення господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури АВ № 558707 від 01 вересня 2010, строк дії ліцензії: з 01 вересня 2010 року по 01 вересня 2013 року.

На підтвердження виконання умов цього договору позивач долучив податкові накладні №64 від 29 липня 2011 року на загальну суму 269926,18 грн., №68 від 29 липня 2011 року на загальну суму 40088,16 грн., №69 від 29 липня 2011 року на загальну суму 546455,67 грн., №71 від 29 липня 2011 року на загальну суму 109315,90 грн., №70 від 29 липня 2011 року на загальну суму 11046,36 грн.

Позивач надав довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за липень 2011 року у розмірі 956832,26 грн., акти приймання виконаних будівельних робіт за липень 2011 року: № 7-29037 від 29 липня 2011 року на суму 269926,18 грн.; № 7-29039 від 29 липня 2011 року на суму 11046,36 грн., № 7-29040 від 29 липня 2011 року на суму 109315,90 грн., № 7-29038 від 29 липня 2011 року на суму 526455,67 грн., № 7-29041 від 29 липня 2011 року на суму 40088,16 грн.

Факт реального виконання робіт також підтверджується довідкою контрольно-ревізійного управління у Львівській області від 16 грудня 2011 року "Про наслідки зустрічної звірки щодо документального підтвердження виду, обсягу операцій та розрахунків відділу капітального будівництва ГУ МВС України у Львівській області з ТОВ "Комерційний центр "Зевс" за період з 01 жовтня 2009 року по 30 листопада 2011 року, якою підтверджується, що вартість робіт, виставлених до оплати замовнику Відділу капітального будівництва ГУ МВС України у Львівській області генпідрядником - ТОВ "Комерційний Центр "Зевс", відповідає вартості робіт, виконаних субпідрядною організацією ПП "Вікторія Галкомсервіс".

Позивач належним чином відобразив у бухгалтерському та податковому обліку вказані господарські операції із контрагентом.

Розрахунки проведено у безготівковій формі на суму 96000,00 грн., кредиторська заборгованість відсутня.

Колегія суддів звертає увагу на те, що у податковому обліку понесені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

З огляду на викладене, надані платником податків- ТОВ "Комерційний Центр "Зевс" на підтвердження правомірності формування розміру сум витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток докази підлягають оцінці у зазначеному аспекті.

Як вбачається з матеріалів справи, надані позивачем первинні документи повністю відповідають вимогам до первинних документів, передбачених п.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", містять вичерпні дані щодо переліку придбаного і поставленого товару, наданих послуг, у повній мірі розкривають зміст та обсяг господарських операцій з ПП "Вікторія Галкомсервіс".

Доказів, які б вказували на недійсність чи підробку первинних документів або їх невідповідність нормативно-правовим актам податковий орган не надав, а тому вказані документи мають статус юридично значимих.

Судова палата в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 27 жовтня 2015 року № 21-1539а15 висловила правову позицію, що господарські операції для визначення податкового кредиту мають бути фактично здійсненими та підтвердженими належним чином оформленими первинними бухгалтерськими документами, які відображають реальність таких операцій, та спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

В силу вимог ст.244-2 КАС України висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Матеріалами справи підтверджується, що господарські ТОВ "Комерційний центр "Зевс" з ПП "Вікторія Галкомсервіс" у період, що підлягав перевірці, мали реальний характер, належним чином відображені у бухгалтерському і податковому обліку позивача та його податковій звітності, спричинили реальні зміни у майновому стані сторін, є економічно виправданими, а тому ТОВ "Комерційний центр "Зевс" правомірно визначено розмір сум витрат, що враховуються при визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта про нереальність господарських операцій з ПП "Вікторія Галкомсервіс" з покликанням на Акт ДПІ у Шевченківському районі м.Львова від 30 листопада 2011 року № 3180/375/23-118/34368643 "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки приватного підприємства "Вікторія-Галкомсервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01.01.2011 року по 30.09.2011 року", яким встановлено неможливість здійснення сказаним контрагентом господарських операцій у зв'язку з відсутністю необхідних виробничих та технічних умов для досягнення результатів відповідної господарської діяльності, оскільки постановою Львівського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2012 року у справі № 2а-14039/11/1270 (яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2013 року) визнано протиправними дії ДПІ у Шевченківському районі м.Львова по проведенню позапланової документальної перевірки ПП "Вікторія-Галком сервіс" з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на прибуток та з податку на додану вартість за період з 01 січня 2011 року по 30 вересня 2011 року. Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08 квітня 2013 року відмовлено у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ДПІ у цій справі.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення-рішення №0002042210/5302, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток на суму 112140 грн. прийняте неправомірно та підлягає скасуванню.

Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про неправомірність прийняття податкового повідомлення- рішення №0002052210/5304, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 584865 грн., виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 01 квітня 2011 року ТОВ "КЦ Зевс" уклало з ТОВ "Кроно-Україна" договір поставки товарів, отриманих від іноземних постачальників № 2011\04\01-У.

На підтвердження виконання умов цього договору позивач надав видаткові накладні : № РНСІВ - 005436 від 01 липня 2011 року на колісний навантажувач, вартістю з ПДВ - 584148,18 грн., без ПДВ - 486790,15 грн., придбано за митною вартістю без ПДВ 713230 грн., № РНСІВ - 005449 від 08 липня 2011 року на механізми, вартістю з ПДВ - 298272,66 грн., без ПДВ - 248560 грн., митна вартість 172500 грн., № РНСІВ -005450 від 11 липня 2011 року на лінію для складання паперу, вартістю з ПДВ - 499116,67 грн., без ПДВ - 415930,56 грн., митна вартість 548950,53 грн., № РНСІВ -005448 від 07 липня 2011 року на конвеєр, вартістю з ПДВ - 139815,74 грн., без ПДВ - 116513,12 грн., митна вартість - 628862,99 грн., № РНСІВ -005445 від 05 липня 2011 року на автонавантажувач, вартістю з ПДВ - 233587,28 грн., без ПДВ - 19656,07 грн., митна вартість 311215,00 грн., № РНСІВ -005439 від 04 липня 2011 року на повітряний фільтр, вартістю з ПДВ - 317137,26 грн., без ПДВ 264281,05 грн., митна вартість 340685,00 грн. Митна вартість наведена без ПДВ.

Висновок контролюючого органу про заниження задекларованого позивачем податкового зобов'язання з ПДВ ґрунтується на тому, що ТОВ "Комерційний центр "Зевс" здійснило реалізацію імпортованого товару покупцеві - ТОВ «Кроно-Україна» за ціною, нижчою митної вартості, при цьому податкові зобов'язання з ПДВ обраховувалися підприємством, виходячи з продажної вартості товару, а не з митної вартості товару, що призвело до заниження задекларованого ТОВ "Комерційний центр "Зевс" податкового зобов'язання з ПДВ.

Згідно з п.188.1 ст.188 ПК України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів.

Як встановлено пунктом 1 Розділу ХІХ «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, цей Кодекс набирає чинності з 1 січня 2011 року, крім, зокрема, статті 39 цього Кодексу, яка набирає чинності з 1 січня 2013 року.

Відповідно до п.п.1.20.1 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинного до 01 березня 2013 року) звичайною ціною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Порядок визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) регламентований підпунктом 1.20.2 пункту 1.20 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", в межах якого податковий орган зобов'язаний діяти при визначенні рівня звичайних цін.

Так, положеннями пп.1.20.2 п.1.20 ст.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються співставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Згідно з пп.1.20.8 п.1.20 ст.1 вказаного Закону обов'язок доведення того, що ціна договору не відповідає рівню звичайної ціни у випадках, визначених цим Законом, покладається на податковий орган у порядку, встановленому законом.

Зазначені положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" кореспондують із приписами Податкового кодексу України, підпунктом 14.1.71 пункту 14.1 статті 14 якого визначено, що звичайна ціна - ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Якщо не доведено зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню ринкових цін.

Судом встановлено, що ДПІ в Залізничному районі м.Львова під час перевірки не аналізувались договори на реалізацію продукції, укладені позивачем з контрагентами; не досліджувались механізми ціноутворення, що застосовані у цих договорах; не проводилося розрахунки звичайної ціни, яка б мала бути застосована позивачем при проведенні спірних операцій та дослідження собівартості товару, який реалізовано.

ДПІ в Залізничному районі м.Львова також не здійснювалось порівняння ціни продажу товару на території України, який виготовлений з застосуванням імпортованої сировини з ринковими цінами на цей товар.

Таким чином, при визначенні зобов'язань з податку на додану вартість і визначенні бази оподаткування за господарськими операціями з ТОВ "Кроно-Україна" щодо поставки товарів, отриманих від іноземних постачальників, позивач правомірно виходив з договірної вартості товарів.

Враховуючи усе вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкові повідомлення- рішення від 08 жовтня 2013 року № 0002042210/5302 та № 0002052210/5304 прийняті неправомірно та підлягають скасуванню.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, колегія суддів прийшла до переконання про те, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов правильного висновку про підставність позовних вимог, правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відповідно до ч.1 ст.200 КАС України апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу Залізничної об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 16 червня 2016 року у справі № 813/8486/16 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий О.І. Мікула

Судді: А.Р. Курилець

М.П. Кушнерик

Повний текст ухвали виготовлено 06 жовтня 2016 року.