Ухвала

від 03.10.2016 по справі 813/6212/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2016 р. Справа № 876/4744/16

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого Шинкар Т.І.,

суддів Большакової О.О.,

Коваля Р.Й.,

секретаря судового засідання Малетич М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕС Банк» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі №813/6212/15 за позовом Публічного акціонерного товариства «ВіЕс Банк» до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про визнання протиправним дій, визнання протиправним та скасування рішення і зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

23.11.2015р. Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» звернулося в суд з позовом до Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві, Державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві ОСОБА_2, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_3 та ОСОБА_4, просило, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 18.01.2016 року:

1) визнати протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1;

2) визнати протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення іпотеки нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1;

3) визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером НОМЕР_2 від 16.07.2015 року, якими припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення за індексним номером НОМЕР_3 від 16.07.2015 р, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1;

4) визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 22911621 від 16.07.2015 року, яким припинено іпотеку нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв.м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення за індексним номером НОМЕР_4 від 16.07.2015 року, якими припинено іпотеку нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1;

5) зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером НОМЕР_2 від 16.07.2015 р. та індексним номером НОМЕР_3 від 16.07.2015 року;

6) зобов'язати Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 22911621 від 16.07.2015 року та індексним номером НОМЕР_4 від 16.07.2015 року.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. позов задоволено частково: визнано протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1; визнано протиправними дії державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 по внесенню до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно запису про припинення іпотеки нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером НОМЕР_2 від 16.07.2015 року, якими припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення за індексним номером НОМЕР_3 від 16.07.2015р, яким припинено обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1; визнано протиправним та скасовано рішення державного реєстратора Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві - ОСОБА_2 про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 22911621 від 16.07.2015 року, яким припинено іпотеку нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та рішення за індексним номером НОМЕР_4 від 16.07.2015 року, якими припинено іпотеку нерухомого майна, а саме: земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції в частині відмови в задоволені позову, Публічне акціонерне товариство «ВіЕс Банк» подало апеляційну скаргу, просить скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30.05.2016р. в частині відмови в задоволенні позову та винести нову, якою позов задовольнити в повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції не взяв до уваги той факт, що визнання протиправними дій державного реєстратора та скасування його рішень не відновлює в повному обсязі права позивача як іпотекодержателя спірного майна. Оскільки записи про іпотеку та обтяження нерухомого майна були вилучені внаслідок протиправних дій державного реєстратора, такі підлягають відновленню з моменту їх внесення. Відсутність запису про іпотеку та обтяження нерухомого майна в державному реєстрів речових прав на нерухоме майно може призвести до того, що нерухомість в подальшому може бути відчужена та/або передана в іпотеку третім особам.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримав, відповідачі повноважних представників в судове засідання не забезпечили, належним чином повідомленні про місце та час розгляду справи, що відповідно до ч.4 ст.196 КАС України не перешкоджає судовому розгляду справи. Від представника третьої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника третьої особи та третьої особи.

Заслухавши учасника процесу, дослідивши обставини справи, доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін з наступних підстав.

З матеріалів справи встановлено, що 30.05.2008р. між ВАТ «Електрон Банк» (правонаступником якого є ПАТ «ВіЕс Банк») та ОСОБА_3 укладено кредитний договір НОМЕР_8, відповідно до умов якого банком надано позичальнику грошові кошти в розмірі 800 000,00 доларів США (т.1 а.с.13-15).

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_8 між Банком, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 укладено іпотечний договір від 30 травня 2008 року посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7, зареєстрований в реєстрі за №1912, відповідно до умов якого в іпотеку банку передано: - садовий будинок, житловою площею 106,60 кв.м та загальною площею 329,90 кв.м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; - земельну ділянку площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1 (т.1 а.с.18-20).

У зв'язку з посвідченням іпотечного договору приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_7 накладено заборону на відчуження зазначених в договорі садового будинку та земельної ділянки до припинення чи розірвання іпотечного договору та внесено відповідні записи до Державного реєстру іпотек та Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна.

Як встановлено судом першої інстанції, у зв'язку з невиконанням ОСОБА_3 зобов'язань за кредитним договором НОМЕР_8, Банком, 27 січня 2010 року подано позов до Святошинського районного суду м.Києва про звернення стягнення на предмет іпотеки. Позов банку задоволено, в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_3 по кредитному договору НОМЕР_8 від 30 травня 2008 року звернуто стягнення на предмет іпотеки, що належить ОСОБА_3 та ОСОБА_4, зазначений у іпотечному договорі.

06.11.2015р. державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_8 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №49252994 та сформовано інформаційну довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна за НОМЕР_5, з якої встановлено, що нерухомість, яка перебуває в іпотеці ПАТ «ВіЕс Банк» належить не іпотекодавцям - ОСОБА_3 та ОСОБА_4, а третій особі - ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу садового будинку та земельної ділянки від 04 вересня 2015 року (т.1 а.с.21-26).

У зв'язку з цим, 13 листопада 2015 року ПАТ «ВіЕс Банк» звернулося до Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу - ОСОБА_7 із запитом про надання витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з інформацією з Витягів з Державного реєстру прав від 13 листопада 2015 року за номерами: НОМЕР_6 та НОМЕР_7 обтяження, накладені на підставі іпотечного договору, серія та номер: 1912, виданий 30.05.2008р., припинено 24.06.2015р. 14:02:08 державним реєстратором Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві ОСОБА_2, підстава припинення - ухвала Апеляційного суду Житомирської області від 07 травня 2015 року у справі №291/8596/14-ц (т.1 а.с.27-31).

19 листопада 2015 року ПАТ «ВіЕс банк» звернулося до Апеляційного суду Житомирської області із заявою про надання копії ухвали від 07 травня 2015 року у справі № 291/8591/14-ц, але листом від 19 листопада 2015 року за підписом в.о. голови суду ОСОБА_10 надано відповідь №27449/2015, згідно з якою перевіркою встановлено, що справа №291/8596/14-ц, а також фізичні особи ОСОБА_11 та ОСОБА_4 в базі документообігу Апеляційного суду Житомирської області відсутні (т.1 а.с.33).

Вважаючи дії державного реєстратора незаконними, ПАТ «ВіЕс Банк» звернулось із позовом до суду.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог щодо зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про обтяження (заборона на нерухоме майно) нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером НОМЕР_2 від 16.07.2015 р. та індексним номером НОМЕР_3 від 16.07.2015р. та зобов'язання Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м.Києві поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку нерухомого майна, а саме: садового будинку, житловою площею 106,60 кв. м. та загальною площею 329,90 кв. м, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0,0627 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер НОМЕР_1, які існували в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до внесення змін згідно рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень за індексним номером 22911621 від 16.07.2015р. та індексним номером НОМЕР_4 від 16.07.2015р. суд першої інстанції виходив з того, що законодавчо передбачено дії посадових осіб реєстраційної служби (нотаріусу) у випадку скасування судом певних рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а суд не може перебирати на себе функцію органу, на якого законодавством покладено такі повноваження.

Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до п.1 та п.2 ч.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004р. № 1952-IV (далі - Закон №1952-IV) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів таких прав.

Згідно з ч.1 ст.5 Закону № 1952-IV у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.

Частиною 1 ст.12 Закону № 1952-IV встановлено, що державний реєстр прав містить відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, речові права на об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав, документи, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав.

Відповідно до положень ст.26 Закону № 1952-IV записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав. У разі якщо помилка в реєстрі впливає на права третіх осіб, зміни до Державного реєстру прав вносяться на підставі відповідного рішення суду.

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом «а» пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав (ч.2 ст.26)

У разі скасування на підставі рішення суду рішення про внесення змін до запису Державного реєстру прав, про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна відповідний запис скасовується (ч.3 ст.26).

Умови, підстави та процедуру проведення відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, об'єкти незавершеного будівництва та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також умови, підстави та процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначає Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі - Порядок №1127).

Згідно з п.3 Порядку №1127 державна реєстрація прав та облік безхазяйного нерухомого майна проводяться з прийняттям рішень державним реєстратором, які формуються за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав в електронній формі з накладенням власного електронного цифрового підпису.

Відповідно до п.6 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.

У разі коли документом, поданим для державної реєстрації прав, є рішення суду, державний реєстратор з метою встановлення набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень на підставі такого рішення суду обов'язково використовує також відомості Єдиного державного реєстру судових рішень, що відкриті для загального доступу на офіційному веб-порталі судової влади, щодо наявності в Реєстрі електронної копії такого рішення, відповідності його за документарною інформацією та реквізитами (п.9 Порядку №1127).

Згідно з п.19 Порядку №1127 державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо державної реєстрації прав відкриває та/або закриває розділи в Державному реєстрі прав, вносить до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості про речові права та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав.

Відповідно до п.40 Порядку №1127 державна реєстрація прав проводиться на підставі документів, необхідних для відповідної реєстрації, передбачених статтею 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та цим Порядком.

Відповідно до п.21 Порядку прийняття і розгляду заяв про внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень та скасування записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 12.12.2011р. № 3502/5, для внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав заявник подає органу державної реєстрації прав, державним реєстратором якого було проведено державну реєстрацію прав, або нотаріусу, яким проведено державну реєстрацію прав, заяву та документи, визначені цим Порядком.

Згідно з п.2.6 вказаного Порядку для внесення записів про скасування державної реєстрації прав, скасування записів Державного реєстру прав заявник подає рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили, та копії документів, визначених у пункті 2.3 цього розділу.

Відповідно до п.1, 2 ч.3 ст.10 Закону 1952-IV Державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.

Статтею 11 Закону 1952-IV Державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв про державну реєстрацію прав та їх обтяжень. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Таким чином, достатньою та необхідною правовою підставою для внесення державним реєстратором записів про скасування державної реєстрації до відповідного державного реєстру прав та їх обтяжень є рішення суду, яке набрало законної сили. При цьому законодавцем чітко визначено алгоритм дій державного реєстратора щодо внесення змін до записів, внесення записів про скасування державної реєстрації прав та скасування записів Державного реєстру прав на підставі рішення суду про скасування рішення державного реєстратора, що набрало законної сили.

Орган державної реєстрації прав має виключну компетенцію в питаннях встановлення відповідності заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства та відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами. До виключної компетенції цього органу належить і прийняття рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень чи відмову у реєстрації за наявності до того передбачених законом підстав. Втручання будь-яких органів, посадових і службових осіб, громадян та їх об'єднань у діяльність державного реєстратора, пов'язану з проведенням державної реєстрації прав, забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

При цьому суд апеляційної інстанції зауважує, що завдання правосуддя полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше порушується принцип розподілу влади. Принцип розподілу влади не допускає надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - єдиним критерієм здійснення правосуддя є право. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішень.

В постанові Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2008 року за № 13 викладено позицію, згідно якої суд не може підміняти державний орган, рішення якого оскаржується, приймаючи замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень.

Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Так, за рішеннями Європейського суду з прав людини по справах: «Класс та інші проти Німеччини» від 6 вересня 1978 року, «Фадєєва проти Росії» (Заява № 55723/00), Страсбург, від 9 червня 2005 року, «Кумпене і Мазере проти Румунії» (Заява № 33348/96), Страсбург, від 17 грудня 2004 року, «Єрузалем проти Австрії», (Заява N 26958/95), Страсбург, від 27 лютого 2001 року, «Реквеньї проти Угорщини», (Case of Rekvenyi v. Hungary), (Заява № 25390/94), Страсбург, від 20 травня 1999 року, завдання суду при здійсненні його контрольної функції полягає не в тому, щоб підміняти органи влади держави, тобто суд не повинен підміняти думку національних органів будь-якою своєю думкою.

Враховуючи вказане, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд не вправі втручатися у внутрішню компетенцію органу державної реєстрації прав, зобов'язуючи його поновити в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно записи про іпотеку нерухомого майна, оскільки призведе до того, що суд перебере на себе повноваження відповідача та втрутиться в його дискреційні повноваження, а тому суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволені позовних вимог в цій частині.

Окрім того, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне вказати, що рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, у п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994р. Справа «Руїз Торіха проти Іспанії» (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що перевіряючи рішення суду першої інстанції в межах поданої апеляційної скарги, суд першої інстанції, ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «ВіЕС Банк» залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 30 травня 2016 року у справі №813/6212/15 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання у повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т.І. Шинкар

Судді: О.О. Большакова

Р.Й. Коваль

Повний текст Ухвали складено 07.10.2016р.