Рішення

від 07.10.2016 по справі 200/8683/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 22-ц/774/6994/16 Справа № 200/8683/16-ц Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Красвітна Т.П.

Категорія 59

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2016 року колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого - Красвітної Т.П.,

суддів: Макарова М.О., Прозорової М.Л.,

при секретарі Григор'євій В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу по апеляційній скарзі Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейфєль" на рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ейфєль» до ОСОБА_2, треті особи: Приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3, ОСОБА_4, про витребування майна з чужого незаконного володіння , -

ВСТАНОВИЛА :

У травні 2016 року ТОВ "Ейфєль" звернулось до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 10 вересня 2015 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_3 зареєстровано право власності ОСОБА_2 на незавершене будівництво за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 15 К, кадастровий номер земельної ділянки 1210100000:02:422:0113 на підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі ОСОБА_4 іпотекодержателю - ОСОБА_2 права власності на предмет іпотеки в порядку добровільного виконання зобов'язань за позикою. Законним власником вказаного вище майна є позивач, з володіння якого майно вибуло поза його волею, внаслідок фіктивних прилюдних торгів, які в подальшому були визнані недійсними рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26.06.2014 року, яке набрало чинності. ОСОБА_4 не мав права на відчуження спірного майна, оскільки його право власності як іпотекодавця за вказаним вище договором ґрунтувалось на заочному рішенні Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2015 року, яке було скасовано ухвалою цього ж суду від 18.01.2016 року. Крім того, спірне незавершене будівництво під час укладення договору про задоволення вимог іпотекодержателя знаходилось під арештом. Спірне майно - незавершене будівництво за адресою м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 15 Г було зведене ТОВ «Ейфєль» за договором підряду в капітальному будівництві №42/10-08 від 03.10.2008 року, укладеним між ТОВ «Ейфєль» та ТОВ «Гідроспецбудмонтаж» на земельній ділянці (кадастровий номер 1210100000:02:422:0113), переданій в оренду ТОВ «Ейфєль» на підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 26.12.2007 року. Невідповідність адреси, за якою розташоване незавершене будівництво, обумовлено неправомірними діями іпотекодавця ОСОБА_4 Однак ідентифікуючою ознакою незавершеного будівництва є не будівельна адреса, а кадастровий номер земельної ділянки, який є ідентичним і за правовстановлюючими документами ТОВ «Ейфєль» і ОСОБА_4, і ОСОБА_2 Тому позивач просив витребувати з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ейфєль» незавершене будівництво (реєстраційний номер об'єкту нерухомого майна згідно Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 688588112101) за адресою: Дніпропетровська область, місто Дніпропетровськ, вулиця Плеханова, будинок 15К, номер запису про право власності 11124916 від 10.09.2015 року.

Рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2016 року в задоволенні позовних вимог відмовлено в повному обсязі.

В апеляційній скарзі ТОВ "Ейфєль", посилаючись на порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, ставить питання про скасування оскаржуваного рішення та ухвалення нового про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення повинне бути змінене в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позовних вимог, виходячи з наступного.

Встановлено судом та стверджується зібраними у справі доказами, що рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 26 червня 2014 року у справі №200/8911/13-ц, залишеним без змін ухвалою судової колегії у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 18 серпня 2014 року та ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 12 листопада 2014 року, задоволено позов ТОВ «Ейфєль», визнано недійсним прилюдні торги (аукціон) з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Ейфєль», оформлені протоколом №0412120-7 від 02.07.2012 року. Визнано недійсним Акт про проведення аукціону з реалізації арештованого рухомого майна, яке належить ТОВ «Ейфєль», від 16.04.2013 року. Визнано недійсним свідоцтво про придбання нерухомого майна з прилюдних торгів від 17.04.2013 року, номер в реєстрі 677, видане приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 8-11 том 1).

З рішення суду вбачається, що предметом аукціону було майно ТОВ «Ейфєль» - а саме сваї (палі) у кількості 288 од., діаметром 620 мм, довжиною від 9 до 13 м у вигляді недобудови, згідно висновку від 17.10.2011 року ГВУЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури». Переможцем аукціону став ОСОБА_6.

Заочним рішенням Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 19.06.2015 року у справі № 202/5198/15-ц, яке скасоване ухвалою цього ж суду від 11.09.2015 року, про що не заперечували сторони по справі, частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_4 до ОСОБА_7 про зобов'язання вчинити певні дії та визнання права власності. Визнано за ОСОБА_4 право власності на незавершене будівництво квартирний (багатоквартирний) житловий будинок за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 15 К та складається з цокольного поверху літ. А, загальною площею 1088, 8 кв.м. готовністю 44% (а.с. 17-18 том 1).

ОСОБА_4 придбав незавершене будівництво, а саме сваї у кількості 288 од., діаметром 620 мм, довжиною від 9 до 13 м, у вигляді недобудови згідно висновку від 17.10.2011 року ГВУЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури», за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 15-Г, у ОСОБА_6 за договором купівлі-продажу від 18.04.2013 року, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_5 (а.с. 135 том 1).

Судом також встановлено, що рішенням Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014 року №56/47 затверджено технічну документаціюіз землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), розроблену ТОВ «Бізнес-Експерт», по вул. Плеханова в району буд. №15-Г (Бабушкінський район), площею 0,1669 га (кадастровий номер 1210100000:02:422:0113); вирішено зареєструвати право комунальної власності на вищевказану земельну ділянку за територіальною громадою м. Дніпропетровська в особі Дніпропетровської міської ради; вирішено передати зазначену земельну ділянку в оренду, строком на два роки, ОСОБА_4, по фактичному розміщенню незавершеного будівництва по вул. Плеханова в районі будинку №15-Г, код цільового використання землі (УКЦВЗ) 1.13.3 (житлова забудова і громадське призначення), код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 02.07 (для іншої цільової забудови), код виду цільового призначення земель (КВЦПЗ) 03.02 (для будівництва та обслуговування закладів освіти) (а.с. 146 - 147 у т. 1).

Рішенням Дніпропетровської міської ради від 18.06.2014 року №234\53 було внесено зміни до вищевказаного рішення від 29.01.2014 року №56/47, зокрема, зазначено, що ОСОБА_4 при проектуванні та будівництві об»єкта необхідно передбачити приміщення дитячо-юнацької спортивної школи, площею не менше 1000 кв.м. (а.с. 149 у т. 1).

На підставі рішення Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014 року №56/47 та від 02.02.2011 року №216/8, 21 лютого 2014 року Дніпропетровська міська рада уклала з ОСОБА_4 на два роки договір оренди земельної ділянки площею 0,1669 га, кадастровий номер 1210100000:02:422:0113, по фактичному розміщенню незавершеного будівництва, яка знаходиться за адресою вул. Плеханова в районі будинку №15-Г (Бабушкінський район), строком на два роки (а.с. 137-140 том 1).

Колегія звертає увагу, що вищевказані рішення Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014 року №56/47 та від 18.06.2014 року №234\53, а також договір оренди земельної ділянки від 21.02.2014 року у передбаченому діючим законодавством порядку не оспорювались, незаконними чи недійсними не визнавались. Дані факти визнано представниками сторін у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, що стверджується журналом та звукозаписом процесу.

Розпорядженням Дніпропетровського міського голови від 15.10.2014 року №553-р незавершеному будівництву по вул. Плеханова у м. Дніпропетровську присвоєно адресу: вул. Плеханова, 15К, відповідно до ситуаційної схеми розміщення (а.с. 20 том 1).

На підставі договору про задоволення вимог іпотекодержателя, шляхом передачі іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в порядку добровільного виконання зобов'язання за позикою від 10 вересня 2015 року, ОСОБА_4 передав ОСОБА_2 право власності на предмет іпотеки - нерухоме майно незавершене будівництво квартирний (багатоквартирний) житловий будинок, що розташований по вулиці Плеханова, 15К в місті Дніпропетровську, що складається з цокольного поверху літ. А, загальною площею 1088,8 кв.м., готовністю 44%, право власності на нерухоме майно зареєстровано іпотекодавцем в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за №10554815, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 688588112101 (а.с. 74 том 1).

Згідно п.6 даного договору, цей договір має силу правовстановлюючого договору на предмет іпотеки. Право власності на предмет іпотеки переходить до іпотекодержателя з моменту державної реєстрації права власності на предмет іпотеки.

Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на цей час право власності на об»єкт незавершеного будівництва, загальною площею 1088,8 кв.м., зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 87 - 90 у т. 3).

Також, в матеріалах справи міститься висновок експертного будівельно-технічного дослідження щодо фундаментів новозбудованого майна - незавершеного будівництва за адресою: м. Дніпро, вул. Плеханова, 15К, складений 28.07.2016 року судовим експертом ОСОБА_8 (а .с. 208-250 том 1). Згідно даного експертного висновку, за нормативними, конструктивними та технологічними вимогами, ознаками та умовами - насамперед, ДБН В.2.1.-10-2009 «Основи та фундаменти споруд» та ДБН В.2.6-98:2009 «Бетонні та залізобетонні конструкції», палі (сваї) у кількості 288 од., діаметром 620 мм, довжиною від 9 до 13 м, що є елементом та основою фундаменту новозбудованого майна - незавершеного будівництва будівлі, яка на цей час має вісім поверхів за адресою: м. Дніпро (м. Дніпропетровськ), вул. Плеханова, 15К (раніше - вул . Плеханова, 15Г), не можуть бути відокремлені від вищевказаного фундаменту та передані іншій особі (а.с. 217 том 1).

Колегія звертає увагу, що позивачем заявлено позов про витребування з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ТОВ «Ейфєль» незавершеного будівництва по вул. Плеханова, будинок 15К у м. Дніпро на підставі, зокрема, положень ст.ст. 387, 388 ЦК України.

Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.

Виходячи з викладеного, надавши належної оцінки представленим у справі доказам у їх сукупності; приймаючи до уваги, що предметом прилюдних торгів (аукціону), які відбулися 02.07.2012 року, були сваї у кількості 288 од., діаметром 620 мм, довжиною від 9 до 13 м у вигляді недобудови, що розташована по вул. Плеханова, будинок 15К (Г) у м. Дніпропетровську, що стверджується висновком від 17.10.2011 року ГВУЗ «Придніпровська державна академія будівництва та архітектури» та визнано сторонами, - колегія дійшла висновку про доведеність твердження позивача, що вказане майно належало на праві власності ТОВ «Ейфєль» .

Приймаючи до уваги, що прилюдні торги (аукціон) з реалізації вищевказаного майна, оформлені протоколом №0412120-7 від 02.07.2012 року, визнано недійсними судовим рішенням, яке набрало законної сили, - колегія погоджується з доводом позивача про те, що сваї (палі) у кількості 288 од., діаметром 620 мм, довжиною від 9 до 13 м у вигляді недобудови, яка розташована по вул. Плеханова, будинок 15К (Г) у м. Дніпропетровську вибули з володіння ТОВ «Ейфєль» поза його волею.

Місцевим судом обґрунтовано встановлено, що об»єкт недобудови у вигляді свай у кількості 288 од., діаметром 620 мм, довжиною від 9 до 13 м., у зв»язку з продовженням будівельних робіт без участі ТОВ «Ейфєль», перетворений на новий об»єкт з іншими технічними характеристиками. Так, згідно наведеного вище експертного висновку, складеного 28.07.2016 року судовим експертом ОСОБА_8, об»єкт незавершеного будівництва по вул. Плеханова, будинок 15К (Г) у м. Дніпро - на час проведення дослідження має вісім поверхів (а.с. 217 том 1), а сваї із зазначеними характеристиками не можуть бути відокремлені від фундаменту. Викладені факти не заперечуються представниками позивача та відповідача, що стверджується журналом і звукозаписом судового засідання суду апеляційної інстанції.

Суд апеляційної інстанції наголошує, що об'єктом віндикаційного позову може бути індивідуально визначене майно, яке існує в натурі на момент подання позову. Враховуючи, що предметом віндикаційного позову виступає вимога власника, який не володіє майном до особи, яка незаконно заволоділа цим майном про повернення індивідуально визначеного майна із чужого незаконного володіння, тому не може бути витребувана річ у випадку, коли незаконний володілець настільки її змінив, що вона по суті перетворилась на зовсім іншу річ, тобто коли відсутня індивідуально визначена річ, яка належала власнику (відповідна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду України від 24.02.2010 року у справі № 6-894св10).

Аналогічна позиція з даного питання зазначена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 27.01.2016 року у справі №6-32320ск15, а саме, майно, яке видозмінилося та на теперішній час не існує в натурі як самостійний окремий об'єкт нерухомості, не може бути витребувано від добросовісного володільця, адже об'єктом позову про витребування майна із чужого незаконного володіння може бути річ, яка існує в натурі на момент подання позову, а якщо річ, перебуваючи в чужому володінні, видозмінилась, була перероблена або знищена, застосовуються зобов'язально-правові способи захисту права власності відповідно до гл. 83 Цивільного кодексу України .

Зміна спірного майна шляхом збільшення його площі фактично означає створення нового об'єкта права власності, що унеможливлює його витребування в натурі. У розглянутій справі площа спірного майна була збільшена, а, отже, об'єкт віндикації фактично припинив своє існування в натурі, що унеможливлює його витребування у відповідача в натурі (така позиція викладена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26.02.2014 року по справі №6-24881св13).

Виходячи з викладеного, приймаючи до уваги, що рішення Дніпропетровської міської ради від 29.01.2014 року №56/47 та від 18.06.2014 року №234\53, а також договір оренди земельної ділянки від 21.02.2014 року, що стосуються передачі земельної ділянки по вул. Плеханова, будинок 15К (Г) у м. Дніпропетровську в оренду третій особі ОСОБА_4, у передбаченому діючи законодавством порядку не оспорювались, незаконними чи недійсними не визнавались; враховуючи неможливість відокремлення свай у кількості 288 од., діаметром 620 мм, довжиною від 9 до 13 м. від новоствореного восьмиповерхового об»єкту незавершеного будівництва, - місцевий суд дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, оскільки підстави для витребування на користь ТОВ «Ейфєль» нового восьмиповерхового об»єкта незавершеного будівництва по вул. Плеханова, б. 15К у м. Дніпро відсутні.

Колегія звертає увагу, що відповідач ОСОБА_2, відповідно до договору про задоволення вимог іпотекодержателя від 10.09.2015 року, отримав нерухоме майно незавершене будівництво квартирного (багатоквартирного) житлового будинку, що розташований по вулиці Плеханова, 15К в місті Дніпропетровську, що складається з цокольного поверху літ. А, загальною площею 1088,8 кв.м., готовністю 44% (а.с. 74 том 1). Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, на цей час право власності на об»єкт незавершеного будівництва, загальною площею 1088,8 кв.м., зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 (а.с. 87 - 90 у т. 3).

Заочне рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року у справі № 202/3999/16-ц, яким за ОСОБА_2 визнано право власності на об'єкт нерухомого майна, що розташований в квартирному (багатоквартирному) житловому будинку (літ. А-8) за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Князя Володимира Великого, №15-К (вул. Плеханова, 15-К), загальною площею 7549,8 кв.м. (а.с. 49-56 том 2), - скасоване ухвалою того ж суду від 08 серпня 2016 року та справу призначено до розгляду в загальному порядку (а.с.152 т.3), яка до цього часу не розглянута, що стверджується письмовими доказами та не заперечувалось сторонами в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.

Викладене свідчить про необхідність виключення з мотивувальної частини оскаржуваного рішення у даній справі посилання на скасоване рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року у справі № 202/3999/16-ц , як на таке, що набрало законної сили.

Також з наведеного вбачається, що суду не представлено доказів, які відповідають вимогам ст.ст. 58, 59 ЦПК України, приналежності усього восьмиповерхового об»єкта незавершеного будівництва саме відповідачу ОСОБА_2 та перебування усього об»єкта у володінні саме зазначеного відповідача.

Посилання апелянта на скасування реєстрації документів, які надавали право на виконання будівельних робіт замовнику ОСОБА_4, щодо об»єкту будівництва по вул. Князя Володимира Великого (вул. Плеханова), 15-К (Г) у м. Дніпро (а.с. 181 у т. 3); доводи представника позивача про те, що спірний об'єкт на даний час не добудований та не введений в експлуатацію - не спростовують викладених вище висновків апеляційного суду та не свідчить про наявність підстав для задоволення позовних вимог ТОВ «Ейфєль».

Враховуючи презумпцію правомірності набуття права власності (ч. 2 ст. 328 ЦК України), місцевий суд дійшов правильного висновку, що недобросовісність відповідача ОСОБА_2 не доведена. Клопотання про надання відповідних доказів чи витребування їх судом представниками позивача не заявлені.

Твердження представника позивача про те, що на будівельному майданчику залишались належні ТОВ «Ейфель» будівельні матеріали, які були неправомірно використані ОСОБА_4 у будівництві спірного об»єкта - є недоведеними, тому не можуть бути прийняті до уваги судом.Клопотання про надання відповідних доказів чи витребування їх судом представниками позивача не заявлені.

Наведені в апеляційній скарзі доводи зводяться до переоцінки доказів і незгоди з висновками суду по їх оцінці та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи по суті. Однак, з урахуванням викладених вище обставин, оскаржуване рішення підлягає зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволені позову, з мотивувальної частини повинно бути виключено посилання на скасоване рішення Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 04 липня 2016 року у справі № 202/3999/16-ц , як на таке, що набрало законної сили. В решті оскаржуване рішення підлягає залишенню без змін.

Колегія звертає увагу, що позивач не позбавлений можливості звернення до суду за захистом своїх прав і законних інтересів з іншими позовними вимогами, зокрема з позовом про відшкодування вартості безпідставно набутого майна у зв»язку з неможливістю повернення його в натурі.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно ст. 212 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, зважаючи на положення ст.ст. 88 ЦПК України, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення - зміні в частині правового обґрунтування відмови у задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 209, 218, 303, 307, 309, 313 - 316 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА :

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ейфєль" - задовольнити частково.

Рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 29 липня 2016 року -змінити в частині правового обґрунтування відмови в задоволенні позову.

В решті рішення залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, протягом двадцяти днів може бути оскаржене в касаційному порядку.

Головуючий

Судді