Постанова

від 27.07.2009 по справі 45/18-09

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Україна

Харківський апеляційний г осподарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«20»липня 2009 р. Справ а № 45/18-09

Колегія суддів у складі :

головуючого судді Бондаре нка В.П., судді Камишевої Л.М., су дді Терещенко О.І.

при секретарі Єгоровій А.О .

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність № 739 від 23 липня 2008 року,

першого відповідача - Яновського В.В., довіреніс ть № 87 від 02 липня 2008 року,

другого відповідача - не з' явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщ енні Харківського апеляційн ого господарського суду апел яційну скаргу позивача (вх.№ 10 42Х/1-6) на рішення господарськог о суду Харківської області в ід 01 квітня 2009 року у справі № 45/18-09

за позовом фізичної ос оби-підприємця ОСОБА_3, м. Харків

до 1. Комунального п ідприємства «Муніципальне п аркування», м. Харків

2. Фізичної особи-під приємця ОСОБА_4, м. Харків

про визнання договорів нед ійсними,

встановила:

Рішенням господарсь кого суду Харківської област і від 01 квітня 2009 року у справі № 45/18-09 (суддя Калініченко Н.В.) в з адоволені позовних вимог від мовлено.

Позивач з вказаним рішенням не погодився, зверн увся до Харківського апеляці йного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій п росить оскаржуване рішення місцевого господарського су ду скасувати та прийняти нов е рішення, яким задовольнити позовні вимоги та визнати не дійсними договір від 03 лютого 2009 року за № 030209 на експлуатацію місця платного паркування з а адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 та договір від 03 лютого 2009 рок у за № 030209/1 на експлуатацію міс ця платного паркування за ад ресою: м. Харків, АДРЕСА_2, щ о укладені між першим та дру гим відповідачами, мотивуючи неправильним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального права. В обґру нтування апеляційної скарги позивач посилається, зокрем а, на те, що місцевим гос подарським судом помилково визначено договори, які укл адені 1 вересня 2008 року та 1 груд ня 2008 року між позивачем та пер шим відповідачем, як договор и доручення, у зв' язку з чим н еправильно застосовані до вк азаних правовідносин положе ння глав 63 та 68 Цивільного коде ксу України. Вважає, що між сто ронами зазначені угоди за с воєю правовою природою є дог оворами підряду на виконання робіт, за якими перший відпов ідач доручив позивачу експл уатацію ділянок платного пар кування в місті Харкові по АДРЕСА_2 та по АДРЕСА_1, а позивач зобов' язаний здійс нювати експлуатацію ділянок платного паркування автотра нспорту згідно з умовами вищ езазначених договорів.

Перший та другий ві дповідачі відзиви на апеляц ійну скаргу не надали. Відпов ідно до ч. 2 ст. 96 Господарського процесуального кодексу Укра їни відсутність відзиву на а пеляційну скаргу не перешкод жає перегляду рішення місцев ого господарського суду.

У судовому засіданні пред ставник першого відповідача проти апеляційної скарги за перечував та зазначив, що дов оди, які викладені в апеляцій ній скарзі вважає безпідста вними, а рішення місцевого го сподарського суду є законним та обґрунтованим, а тому про сить залишити без змін.

Другий відповідач у судове засідання не з' явився. Відп овідні процесуальні докумен ти із зазначенням місця і час у проведення судового засіда ння направлені другому відпо відачу згідно з поштовими ре квізитами, наявними в матері алах справи. Повідомлення пр о невручення поштової коресп онденції повернуто до суду з відміткою про те, що за вказан ою адресою адресат не прожив ає. До повноважень господарс ьких судів не віднесено уста новлення фактичного місцезн аходження юридичних осіб або місця проживання фізичних о сіб - учасників судового про цесу на час вчинення тих чи ін ших процесуальних дій. Судов а колегія вважає, що вказані п оштові повідомлення є належн ими доказами виконання госпо дарським судом обов' язку що до повідомлення учасників су дового процесу про час та міс це розгляду справи та вважає за можливе розглядати справ у за відсутності представник а другого відповідача за ная вними в справі матеріалами, я к передбачено статтею 75 Госпо дарського процесуального ко дексу України.

Перевіривши повноту встан овлення судом обставин спра ви та докази на їх підтвердже ння, їх юридичну оцінку та дов оди апеляційної скарги в меж ах вимог, передбачених статт ею 101 Господарського процесу ального Кодексу України, вис лухавши представників пози вача та першого відповідача , колегія суддів встановила наступне.

Позивач звернувся до госпо дарського суду Харківської о бласті з позовом, в якому прос ить суд визнати недійсними д оговір від 03.02.2009 р. за № 030209 на експ луатацію місця платного парк ування за адресою: м. Харків, АДРЕСА_1 та договір від 03.02.2009 р . за № 030209/1 на експлуатацію місця платного паркування за адре сою: м. Харків, АДРЕСА_2, що у кладені між Комунальним підп риємством "Муніципальне парк ування" (перший відповідач) та фізичною особою - підприємце м ОСОБА_4 (другий відповід ач).

Як вбачається із матеріалі в справи, рішенням виконавчо го комітету Харківської місь кої ради № 841 від 05.09.2007 року з мето ю упорядкування паркування а втотранспортних засобів у м. Харкові, збільшення надходж ень до місцевого бюджету виз начені місцями платного парк ування автотранспортних зас обів в місті Харкові, серед як их, зокрема, на АДРЕСА_2 та на АДРЕСА_1

Відповідно до Статуту Кому нального підприємства «Муні ципальне паркування», затвер дженого рішенням № 727 виконком у Харківської міської ради в ід 14.06.2000 року, вказане підприємс тво є власністю територіальн ої громади міста Харкова і зн аходиться в оперативному під порядкуванні головного упра вління економіки та комуналь ного майна Харківської міськ ої ради. Підприємство є юриди чною особою та створене, зокр ема, з метою організації та о бслуговування місць паркува ння транспортних засобів у м . Харкові; розвитку мережі міс ць паркування в м. Харкові; орг анізації стягнення плати за паркування автотранспорту в м. Харкові.

01 вересня 2008 року та 01 грудня 2008 р. між позивачем та першим в ідповідачем були укладені до говори про експлуатацію діл янок платного паркування за № 010908/6 та за № 011208/6.

Згідно з п. 1.1 цих договорів в ідповідно до Порядку визначе ння місць платного паркуванн я автотранспортних засобів в м. Харкові, затвердженого ріш енням виконавчого комітету Х арківської міської ради від 05.09.2007 року № 841, КП «Муніципальне паркування»доручило позива чеві здійснювати експлуата цію ділянок платного паркува ння згідно з умовами договор ів за адресами:1) м. Харків, А ДРЕСА_2 в кількості 133 машино місць, 2) м. Харків, АДРЕСА_1 в кількості 35 машиномісць.

Відповідно до п. 3.1 вказаних договір позивач зобов' язан ий 11 та 21 числа кожного місяця і 1 числа місяця, наступного за звітним, перераховувати на р озрахунковий рахунок відпов ідача 100% фактично зібраного з бору за паркування автотранс порту, який становить 3% офіцій но встановленого неоподатко ваного мінімуму доходу грома дян, або 51 коп. з 1 грн. за кожну го дину паркування і 9% експлуата ційних витрат, що становить 9 к оп. з 1 грн. за кожну годину парк ування (в тому числі ПДВ-20%).

Статтею 627 Цивільного ко дексу України визначено, що в ідповідно до статті 6 цього Ко дексу сторони є вільними в ук ладенні договору, виборі кон трагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів ци вільного законодавства, звич аїв ділового обороту, вимог р озумності та справедливості .

Відповідно до статті 629 Циві льного кодексу України догов ір є обов' язковим для викон ання сторонами.

В порушення умов договору (пункту 3.1 договору) та п. 4.2 Полож ення про порядок обчислення та сплати до міського бюджет у збору за парковку автотран спорту, затвердженого рішенн ям 8 сесії Харківської місько ї ради 3 скликання від 28 травня 1999 року, позивач протягом вере сня - грудня місяців 2008 року п ерераховував першому відпов ідачу кошти один раз на місяц ь, що підтверджується бухгал терською довідкою КП «Муніци пальне паркування»(а.с. 63).

Крім того, в результаті пров еденої першим відповідачем п еревірки 27 січня 2009 року встан овлені порушення умов догово ру позивачем, а саме: збір за п арковку автотранспорту на мі сцях парковки стягується роб ітниками позивача, у яких від сутні посвідчення, видані КП «Муніципальне паркування»(а .с. 43-45), а також мала місце відмов а позивачем в наданні пільг о кремим категоріям громадян п о сплаті збору за паркування автотранспорту (а.с. 48, 51). Вказан і обставини є порушенням поз ивачем пунктів 2.1.1 та 2.1.7 зазначе них договорів та пунктів 2.5, 2.16 Положення про порядок обч ислення та сплати до міськог о бюджету збору за парковку а втотранспорту, затвердженог о рішенням 8 сесії Харківсько ї міської ради 3 скликання від 28 травня 1999 року.

2 лютого 2009 року позивачу бул и надані акти перевірок діля нок платних парковок та пові домлення № 10 від 02.02.2009 року з зазн аченням про істотні порушенн я умов договорів та запропон овано позивачу з' явитися до відповідача у визначений ча с для вирішення питання щодо розірвання договорів з 3 люто го 2009 року у зв' язку з істотни ми порушеннями їх умов та заз начено, що неявка позивача у зазначений час, дату та місце визначені у повідомленні, бу де сприйнята першим відповід ачем як отримання згоди пози вача на розірвання договорів . Факт ознайомлення позивача з таким повідомленням та ві дмову від його підписання пі дтверджується актом від 02.02.2009 р оку, складеного працівниками КП «Муніципальне паркуванн я».

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивіль ного кодексу України зміна а бо розірвання договору допус кається лише за згодою сторі н, якщо інше не встановлено до говором або законом.

Слід зазначити, що позивач н е надав доказів поважності п ричин своєї неявки до першог о відповідача, а також не наді слав йому повідомлення про с вою незгоду з пропозицією що до розірвання договорів.

3 лютого 2009 року між Комуналь ним підприємством «Муніципа льне паркування»(перший відп овідач) та фізичною особою-пі дприємцем ОСОБА_4 (другий відповідач) були укладені до говори за №№ 030209, 030209/1 на експлуат ацію місць платного паркува ння за адресами: м. Харків, А ДРЕСА_1 та м. Харків, АДРЕС А_2.

Зазначені договори позива ч просить визнати недійсними , посилаючись на положення ча стини 3 статті 215 Цивільного к одексу України як на підстав у визнання цих договорів нед ійсними.

Відповідно до ч. 3 статті 215 Ци вільного кодексу України якщ о недійсність правочину прям о не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінт ересована особа заперечує йо го дійсність на підставах, вс тановлених законом, такий пр авочин може бути визнаний су дом недійсним (оспорюваний п равочин).

Оспорюваний правочин може породжувати цивільні права та обов' язки лише за умови, я кщо їх дійсність не оспорюєт ься другою стороною угоди аб о іншою зацікавленою особою.

Недійсність оспорюваних п равочинів визнається лише пр и умові доведеності обставин , які відповідно до закону тяг нуть її недійсність.

Відповідно до постанови Пл енуму Верховного Суду Україн и від 28 квітня 1978 року № 3 (з насту пними змінами та доповненням и) в кожній справі про визнанн я угоди недійсною суд повине н встановити наявність тих о бставин, з якими закон пов' я зує визнання угоди недійсною і настання певних юридичних наслідків.

Слід зазначити, що статтею 2 16 Цивільного кодексу України передбачені правові наслідк и недійсності правочину. Час тиною 1 цієї статті, зокрема, п ередбачено, що у разі недійсн ості правочину кожна із стор ін зобов' язана повернути др угій стороні у натурі все, що в она одержала на виконання ць ого правочину, а в разі неможл ивості такого повернення, зо крема тоді, коли одержане пол ягає у користуванні майном, в иконаній роботі, наданій пос лузі, відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, я кі існують на момент відшкод ування.

Враховуючи приписи вищена ведених правових норм, судов а колегія вважає, що вимоги по зивача про визнання недійсни ми спірних договорів, укладе них між першим та другим відп овідачем, є необґрунтованим, оскільки наявність чи відсу тність інших договорів, укла дених між позивачем та перши м відповідачем, не є тими обс тавинами, з яким закон пов' я зує визнання угоди недійсною .

Таким чином, суд першої інст анції дійшов правильного вис новку про відмову в задоволе нні позовних вимог. Разом з ти м, судова колегія вважає, що ук ладені договори на експлуата цію місць платного паркуванн я між позивачем та першим від повідачем фактично є догово рами підряду на виконання ро біт та регулюється положення ми параграфу 1 глави 61 Цивільн ого кодексу України.

Так, відповідно до ч. 1 ст . 837 Цивільного кодексу Україн и за договором підряду одна с торона (підрядник) зобов' яз ується на свій ризик виконат и певну роботу за завданням д ругої сторони (замовника), а за мовник зобов' язується прий няти та оплатити виконану ро боту. Частиною 2 цієї статті пе редбачено, що договір підряд у може укладатися на виготов лення, обробку, переробку, рем онт речі або на виконання інш ої роботи з переданням її рез ультату замовникові.

Умовами спірних договорі в визначено яку саме роботу п овинен виконати позивач за з авданням першого відповідач а, обумовлений порядок прове дення розрахунків, передбаче ні права та обов' язки сторі н, тощо. Помилка місцевого го сподарського суду у застосув анні норм матеріального прав а не вплинула на загальну пра вову оцінку обставин справи та на правильність судового висновку щодо вирішення спор у, а тому у суду апеляційної ін станції немає підстав для ск асування відповідного судов ого рішення.

Враховуючи викладене, с удова колегія дійшла висновк у, господарським судом першо ї інстанції правильно застос овані норми матеріального т а процесуального права, у зв' язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а р ішення господарського суду Харківської області від 01 кві тня 2009 року у справі № 45/18-09 підля гає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 102, п.1 с т.103, ст.105 Господарського проце суального кодексу України, к олегія суддів

постановила:

Апеляційну скаргу п озивача залишити без задовол ення.

Рішення господарськ ого суду Харківської області від 01 квітня 2009 року у справі № 45/18-09 залишити без змін.

Головуючий суд дя (підпис) Бондаренко В.П.

суддя (підпис) Камишева Л.М.

суддя (підпис) Терещенко О.І.

Повний текст постанов и підписаний 27 липня 2009 року