Рішення

від 04.10.2016 по справі 910/14464/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.10.2016Справа №910/14464/16

За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» доЖитлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» простягнення 168852 грн. 66 коп.

Суддя Отрош І.М.

Представники сторін:

від позивача: Березова І.Г. - представник за довіреністю № 198 від 03.10.2016 ;

від відповідача: не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

08.08.2016 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» з вимогами до Житлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» про стягнення 168852 грн. 66 коп., з яких 121168 грн. 40 коп. основного боргу, 10998 грн. 63 коп. пені, 24233 грн. 68 коп. штрафу, 1293 грн. 36 коп. 3% річних та 11158 грн. 59 коп. інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору № 7335/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення від 24.11.1999, не у повному обсязі здійснив оплату за поставлену позивачем воду та надані послуги з водовідведення за період з 01.07.2014 по 31.01.2015, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 121168 грн. 40 коп. Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за надані позивачем послуги, останнім було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 10998 грн. 63 коп. за період з 31.05.2015 по 31.10.2015 та штраф у розмірі 24233 грн. 68 коп. Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1293 грн. 36 коп. за період з 23.07.2014 по 31.10.2015 та інфляційні втрати у загальному розмірі 11158 грн. 59 коп. за період з липня 2014 року по вересень 2015 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2016 порушено провадження у справі № 910/14464/16 та справу призначено до розгляду на 16.09.2016.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.09.2016, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 04.10.2016.

04.10.2016 до відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позивач зазначив, що індивідуальний тепловий пункт, який здійснює підігрів води для будинку ЖБК «Шовковий-1», знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 28-А та належить відповідачу.

Представник позивача у судовому засіданні 04.10.2016 подав додаткові документи, які суд долучив до матеріалів справи, надав усні пояснення по справі, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання 04.10.2016 не з'явився, вимоги ухвали суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про причини неявки у судове засідання суд не повідомив, про час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином за адресою, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22153542 від 09.08.2016, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією реєстру поштових відправлень суду та витягом з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, з якого вбачається, що 26.09.2016 поштове відправлення не було вручене під час доставки.

При цьому, ухвала про порушення провадження у справі від 11.08.2016 була надіслана на адресу місцезнаходження відповідача, яка вказана в спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань № 22153542 від 09.08.2016, та була повернута відділенням поштового зв'язку у зв'язку із закінченням терміну зберігання.

Відповідно до абзацу 3 пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», за змістом зазначеної статті 64 ГПК, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта" щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін -це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989).

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги належне повідомлення відповідача про час та місце судового розгляду та відсутність клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами.

У судовому засіданні 04.10.2016 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані суду докази, суд

ВСТАНОВИВ:

24.11.1999 між Державним комунальним об'єднанням «Київводоканал» (постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом «Шовковий-1» (абонент) укладено Договір № 7335/4-13 на послуги водопостачання та водовідведення, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується забезпечити абоненту постачання питної води та прийняти від абонента каналізаційні стоки, а абонент сплатити за вищезазначені послуги на умовах, які визначені цим договором та Правилами користування системами комунального водопостачання в містах і селищах України, затвердженими наказом Голови Держитлокомунгоспу України від 01.07.1994 № 65 (Правила).

Відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.07.2001 № 359 наказано перетворити Державне комунальне об'єднання «Київводоканал» у Відкрите акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал».

Відповідно до п. 1.2 Статуту Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» товариство створено шляхом перетворення державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства «Київводоканал» у відкрите акціонерне товариство відповідно до наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву від 20.07.2001 № 359.

Згідно з п. 1.3 Статуту товариство є правонаступником майнових та немайнових прав та обов'язків державного комунального об'єднання водопровідно-каналізаційного господарства «Київводоканал».

Відповідно до п. 2.1 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 постачальник забезпечує постачання питної води, якість якої відповідає ДОСТу 2874-82; приймає каналізаційні стоки, які не перевищують гранично-допустимі концентрації шкідливих речовин.

Відповідно до п. 2.2 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 абонент сплачує вартість наданих послуг за тарифами, встановленими в порядку, передбаченому чинним законодавством. У разі зміни тарифів сплати послуг абонентом здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 кількість води, що подається постачальником та використовується абонентом, визначається за показниками водолічильників, зареєстрованих постачальником. Зняття показань водолічильників здійснюється як правило щомісячно представником постачальника спільно з представником абонента.

Згідно з п. 3.4 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 кількість стічних вод, які надходять у каналізацію, визначається за кількістю води, що надходить із комунального водопроводу та інших джерел водопостачання, згідно з показниками водо лічильників, а при його відсутності - за узгодженням з постачальником, за діючими нормами водопостачання, або іншим засобом, передбаченим п. 21.2 Правил.

Відповідно до п. 3.7 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 у разі незгоди щодо кількості або вартості отриманих послуг абонент зобов'язаний у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи, направити повноваженого представника з обгрунтовуючими документами для проведення звірки даних та підписання акту звірки в цей же термін. При невиконанні цієї умови дані постачальника вважаються прийнятими абонентом.

Згідно з п. 5.1 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 цей договір є безстроковим, діє на весь час надання послуг до моменту його розірвання та набуває чинності з моменту його підписання сторонами.

У судовому засіданні 04.10.2016 представник позивача подав письмові пояснення, в яких зазначив, що Договір № 7335/4-13 від 24.11.1999 є чинним.

При цьому, позивачем долучено до позовної заяви копію листа відповідача (вих. № 102 від 19.12.2014), в якому відповідач повідомляє позивача про продовження співпраці з позивачем за раніше укладеними договорами.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 2 статті 628 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлене договором або не випливає із суті змішаного договору.

Дослідивши зміст укладеного між сторонами договору, суд дійшов висновку про його змішану правову природу, а саме, про те, що договір містить елементи договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу (постачання води) та елементи договору про надання послуг (відведення води).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки, та в порядку, що встановлені договором.

Закон України "Про питну воду та питне водопостачання" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування системи питного водопостачання, спрямовані на гарантоване забезпечення населення якісною та безпечною для здоров'я людини питною водою.

В статті 1 цього Закону визначено, що централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" послуги з питного водопостачання надаються споживачам підприємством питного водопостачання на підставі договору з: підприємствами, установами, організаціями, що безпосередньо користуються централізованим питним водопостачанням; підприємствами, установами або організаціями, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких перебуває житловий фонд і до обов'язків яких належить надання споживачам послуг з питного водопостачання та водовідведення; об'єднаннями співвласників багатоквартирних будинків, житлово-будівельними кооперативами та іншими об'єднаннями власників житла, яким передано право управління багатоквартирними будинками та забезпечення надання послуг з водопостачання та водовідведення на підставі укладених ними договорів; власниками будинків, що перебувають у приватній власності.

Договір про надання послуг з питного водопостачання укладається безпосередньо між підприємством питного водопостачання або уповноваженою ним юридичною чи фізичною особою і споживачем, визначеним у частині першій цієї статті.

Тобто, стаття 19 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" передбачає надання послуг з питного водопостачання на підставі договору з підприємством питного водопостачання.

Порядок користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення населених пунктів України визначається Правилами користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затвердженими наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 року № 190 (далі - Правила), які є обов'язковими для всіх юридичних осіб незалежно від форм власності і підпорядкування та фізичних осіб - підприємців, що мають у власності, господарському віданні або оперативному управлінні об'єкти, системи водопостачання та водовідведення, які безпосередньо приєднані до систем централізованого комунального водопостачання та водовідведення і з якими виробником укладено договір на отримання питної води, скидання стічних вод.

Пунктом 1.4 Правил визначено, що приймання стічних вод від підприємств, установ, організацій до системи централізованого водовідведення здійснюється відповідно до Правил приймання стічних вод підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених пунктів України, затверджених наказом Держбуду від 19.02.2002 N 37, зареєстрованих у Мін'юсті 26.04.2002 за N 403/6691 (далі - Правила приймання №37), а також місцевих правил приймання стічних вод підприємств у систему каналізації населеного пункту.

Згідно з пунктом 1.2 Правил № 37, останні поширюються на комунальні підприємства водопровідно-каналізаційного господарства міст і селищ України та інші підприємства, що мають на балансі системи місцевого водопроводу та каналізації (далі - водоканали), та на всі підприємства, установи, організації незалежно від форм власності й відомчої належності, які скидають свої стічні води в системи каналізації населених пунктів (далі - підприємства).

Відповідно до пункту 1.4 Правил № 37 стічні води підприємств - усі види стічних вод, що утворилися внаслідок їхньої діяльності після використання води в усіх системах водопостачання (господарсько-питного, технічного, гарячого водопостачання тощо), а також поверхневі та дощові води з території Підприємства (з урахуванням субабонентів).

Згідно з пунктом п. 2.4 Правил № 37 підприємства зобов'язані виконувати в повному обсязі вимоги цих правил, місцевих правил приймання та договору на послуги водовідведення, своєчасно оплачувати рахунки водоканалу за надані послуги.

Отже, надання послуг із приймання стічних вод регулюється умовами укладеного сторонами договору, а вартість таких послуг підлягає оплаті абонентом (яким є відповідач) на користь водоканалу.

Таким чином, оплаті підлягають послуги з водовідведення стічних вод, що утворились після використання холодної води та води, що підігрівається тепловими пунктами відповідача.

Згідно з пунктом 3.7 Правил розрахунки за спожиту питну воду та скид стічних вод здійснюються усіма споживачами щомісячно відповідно до умов договору.

Судом встановлено, що позивачем були присвоєні відповідачу наступні коди : код 3-51 для здійснення розрахунків за холодну воду та відповідний об'єм стоків (для особового рахунку 3-209-31) та код 3-50051 для здійснення розрахунків за холодну воду на підігрів та відповідний об'єм стоків (для особового рахунку 3-209-78), що вбачається з сукупності наявних в матеріалах справи доказів, а саме з актів про зняття показань з приладу обліку, розшифровок рахунків абонента та розпоряджень на реєстрацію чи підтвердження даних щодо водо лічильника та відкриття особового рахунку.

Крім того, у судовому засіданні 04.10.2016 представник позивача пояснив, що з метою правильного ведення бухгалтерського обліку позивачем були присвоєні відповідачу код 3-51 для здійснення розрахунків за холодну воду та відповідний об'єм стоків (для особового рахунку 3-209-31) та код 3-50051 для здійснення розрахунків за холодну воду на підігрів та відповідний об'єм стоків (для особового рахунку 3-209-78), про що зазначено у протоколі судового засідання від 04.10.2016.

Судом встановлено, що за період з 01.07.2014 по 31.10.2015 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 163691 грн. 91 коп., що підтверджується долученими позивачем через канцелярію суду 15.09.2016 копіями актів про зняття показань з приладів обліку (вказані акти підписані відповідачем) та розшифровками рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 3-51).

Зокрема, судом встановлено, що у липні 2014 року позивач здійснив постачання відповідачу холодної води та надав послуги водовідведення на суму 4792 грн. 32 коп., у серпні 2014 року - на суму 11263 грн. 18 коп., у вересні 2014 року - на суму 12405 грн. 17 коп., у жовтні 2014 року - на суму 10083 грн. 86 коп., у листопаді 2014 року - на суму 9971 грн. 90 коп., у грудні 2014 року - на суму 9330 грн. 00 коп., у січні 2015 року - на суму 9636 грн. 02 коп., у лютому 2015 року - 8397 грн. 00 коп., у березні 2015 року - 9494 грн. 21 коп., у квітні 2015 року - 9001 грн. 58 коп., у травні 2015 року - на суму 10498 грн. 90 коп., у червні 2015 року - на суму 11120 грн. 64 коп., у липні 2015 року - на суму 11833 грн. 06 коп., у серпні 2015 року - на суму 13501 грн. 15 коп., у вересні 2015 року - 11876 грн. 50 коп., у жовтні 2015 року - на суму 10486 грн. 42 коп.

Обсяг та вартість поставленої позивачем холодної води та наданих послуг з водовідведення за вказаний період у розмірі 163691 грн. 91 коп. відповідачем не заперечувався.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п. 3.6 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

15.09.2016 через канцелярію суду позивачем долучено до матеріалів справи довідку Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» вих. № 1602/16 від 04.07.2016 та реєстри дебетових повідомлень, які надсилались позивачем відповідачу за спірний період, а також довідку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (вих. № 43/6465 від 18.07.2016) із реєстром інформаційних дебетових повідомлень, що надсилались відповідачу у спірний період, із зазначенням, зокрема, номеру платіжного документу, суми, яка підлягає сплаті, та дати документу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати розрахунки за Договором № 7335/4-13 від 24.11.1999 у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до вказаних банківських установ.

Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі оплатив поставлену позивачем холодну воду та надані послуги з водовідведення за Договором № 7335/4-13 від 24.11.1999 у період з 01.07.2014 по 31.10.2015, сплативши грошові кошти у загальному розмірі 83116 грн. 58 коп., що підтверджується долученими позивачем у судовому засіданні 04.10.2016 копіями банківських виписок (з призначенням платежу - по коду 3-51), а також відображено у розгорнутому розрахунку заборгованості відповідача по коду 3-51.

При цьому, як вбачається з банківських виписок, відповідач при здійсненні платежу вказував у призначенні платежу Договір № 13/51 від 25.12.2000, однак, у судовому засіданні 04.10.2016 представник позивача долучив до матеріалів справи письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем було помилково зазначено у призначенні платежу вказаний договір, оскільки вказаний договір не укладався, а відносини між сторонами регулюються чинним Договором № 7335/4-13 від 24.11.1999.

Відповідачем не було надано суду доказів укладення з позивачем Договору № 13/51 від 25.12.2000 або будь-якого іншого договору, крім наданого позивачем Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999.

Таким чином, станом на дату розгляду справи у суді заборгованість відповідача з оплати за поставлену позивачу холодну воду та надання послуг з водопостачання за періоду з липня 2014 року по жовтень 2015 року становить 80575 грн. 33 коп . (доказів сплати грошових коштів у розмірі 80575 грн. 33 коп. відповідачем суду не надано).

Судом встановлено, що за період з 01.07.2014 по 31.10.2015 позивач здійснив постачання відповідачу холодної води на підігрів та надав послуги водовідведення на суму 61525 грн. 93 коп., що підтверджується долученими позивачем через канцелярію суду 15.09.2016 копіями актів про зняття показань з приладів обліку (вказані акти підписані відповідачем) та розшифровками рахунків абонента за спірний період, а також розгорнутим розрахунком заборгованості, який долучено позивачем до позовної заяви (за кодом 3-50051).

Зокрема, судом встановлено, що у липні 2014 року позивач здійснив постачання відповідачу холодної води на підігрів та надав послуги водовідведення на суму 2141 грн. 37 коп., у серпні 2014 року - на суму 1739 грн. 11 коп., у вересні 2014 року - на суму 843 грн. 43 коп., у жовтні 2014 року - на суму 1246 грн. 49 коп., у листопаді 2014 року - на суму 5351 грн. 69 коп., у грудні 2014 року - на суму 5695 грн. 03 коп., у січні 2015 року - на суму 5321 грн. 83 коп., у лютому 2015 року - на суму 5754 грн. 75 коп., у березні 2015 року - на суму 5859 грн. 24 коп., у квітні 2015 року - на суму 5657 грн. 71 коп., у травні 2015 року - на суму 3731 грн. 30 коп., у червні 2015 року - на суму 4083 грн. 36 коп., у липні 2015 року - на суму 2006 грн. 93 коп., у серпні 2015 року - на суму 4500 грн. 39 коп., у вересні 2015 року - на суму 3205 грн. 87 коп., у жовтні 2015 року - на суму 4387 грн. 44 коп.

Обсяг та вартість поставленої позивачем холодної води на підігрів та наданих послуг з водовідведення за вказаний період у розмірі 61525 грн. 93 коп. відповідачем не заперечувався.

Згідно з п. 3.6 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 абонент розраховується за послуги водопостачання та водовідведення у порядку, встановленому чинним законодавством, у п'ятиденний термін з дня представлення постачальником платіжних документів до банківської установи.

15.09.2016 через канцелярію суду позивачем долучено до матеріалів справи довідку Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» вих. № 1602/16 від 04.07.2016 та реєстри дебетових повідомлень, які надсилались позивачем відповідачу за спірний період, а також довідку Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Хрещатик» (вих. № 43/6465 від 18.07.2016) із реєстром інформаційних дебетових повідомлень, що надсилались відповідачу у спірний період, із зазначенням, зокрема, номеру платіжного документу, суми, яка підлягає сплаті, та дати документу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був здійснювати розрахунки за Договором № 7335/4-13 від 24.11.1999 у п'ятиденний термін з дня представлення позивачем платіжних документів до вказаних банківських установ.

Судом встановлено, що відповідач не у повному обсязі оплатив поставлену позивачем холодну воду на підігрів та надані послуги з водовідведення холодної води за Договором № 7335/4-13 від 24.11.1999 у період з 01.07.2014 по 31.10.2015, сплативши грошові кошти у загальному розмірі 20932 грн. 86 коп., що підтверджується долученими позивачем у судовому засіданні 04.10.2016 копіями банківських виписок (з призначенням платежу - по коду 3-50051), а також відображено у розгорнутому розрахунку заборгованості відповідача по коду 3-50051.

При цьому, як вбачається з банківських виписок, відповідач при здійсненні платежу вказував у призначенні платежу Договір № 13/51 від 25.12.2000, однак, у судовому засіданні 04.10.2016 представник позивача долучив до матеріалів справи письмові пояснення, в яких зазначив, що відповідачем було помилково зазначено у призначенні платежу вказаний договір, оскільки вказаний договір не укладався, а відносини між сторонами регулюються чинним Договором № 7335/4-13 від 24.11.1999.

Відповідачем не було надано суду доказів укладення з позивачем Договору № 13/51 від 25.12.2000 або будь-якого іншого договору, крім наданого позивачем Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999.

Таким чином, станом на дату розгляду справи у суді заборгованість відповідача з оплати за поставлену позивачу холодну воду на підігрів та надання послуг з холодного водопостачання за періоду з липня 2014 року по жовтень 2015 року становить 40593 грн. 07 коп . (доказів сплати грошових коштів у розмірі 40593 грн. 07 коп. відповідачем суду не надано).

При цьому, відповідно до пункту 3.13 Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України № 190 від 27.06.2008, суб'єкти господарювання, у яких теплові пункти (котельні) перебувають на балансі або яким вони передані в управління, повне господарське відання, користування, концесію, здійснюють розрахунки з виробником на основі укладених договорів за весь обсяг питної води, яка відпущена з систем водопостачання і використана на потреби гарячого водопостачання та інші потреби, а також розраховуються за власний обсяг водовідведення. Обсяг питної води, поданої до теплових пунктів (котелень), фіксується засобами обліку, які встановлені на межі балансової належності. Обсяг гарячого водопостачання, переданий споживачам виконавцем послуг з постачання гарячої води, ураховується в загальному обсязі стічних вод споживачів і оплачується ним за договором з виробником на підставі показів засобів обліку або в порядку, обумовленому договором.

Судом встановлено, що індивідуальний тепловий пункт, який здійснює підігрів води відповідачу, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 28-А та належить Житлово-будівельному кооперативу «Шовковий-1», що вбачається з наявних в матеріалах справи копій актів про зняття показань з приладу обліку, розпорядження на підтвердження даних щодо лічильника та відкриття особового рахунку, та про це зазначив позивач у письмових поясненнях, поданих через канцелярію суду 04.10.2016.

Таким чином, зважаючи на те, що індивідуальний тепловий пункт, від якого здійснюється підігрів води, яка постачається відповідачу, знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мілютенка, 28-А та належить Житлово-будівельному кооперативу «Шовковий-1», суд дійшов висновку, що відповідач повинен сплачувати позивачу грошові кошти за холодну воду, яка використана на потреби гарячого водопостачання.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Наявність та обсяг заборгованості Житлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» у розмірі 121168 грн. 40 коп. (80575 грн. 33 коп. з постачання холодної води та водовідведення і 40593 грн. 07 коп. з постачання холодної води на підігрів та водовідведення) підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» суми основного боргу у розмірі 121168 грн. 40 коп. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань з оплати за надані позивачем послуги, останнім було нараховано та заявлено до стягнення з відповідача пеню у загальному розмірі 10998 грн. 63 коп., а саме: 2657 грн. 80 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду та послуги водовідведення за травень 2015 року, нараховану за період з 31.05.2015 по 31.10.2015; 2230 грн. 22 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду та послуги водовідведення за червень 2015 року, нараховану за період з 02.07.2015 по 31.10.2015; 1731 грн. 19 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду та послуги водовідведення за липень 2015 року, нараховану за період з 04.08.2015 по 31.10.2015; 1331 грн. 62 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду та послуги водовідведення за серпень 2015 року, нараховану за період з 02.09.2015 по 31.10.2015; 309 грн. 43 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду та послуги водовідведення за вересень 2015 року, нараховану за період з 30.09.2015 по 31.10.2015; 59 грн. 16 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду та послуги водовідведення за жовтень 2015 року, нараховану за період з 27.10.2015 по 31.10.2015, а також 944 грн. 58 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду на підігрів та послуги водовідведення за травень 2015 року, нараховану за період з 31.05.2015 по 31.10.2015; 818 грн. 91 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду на підігрів та послуги водовідведення за червень 2015 року, нараховану за період з 02.07.2015 по 31.10.2015; 293 грн. 61 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду на підігрів та послуги водовідведення за липень 2015 року, нараховану за період з 04.08.2015 по 31.10.2015; 443 грн. 87 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду на підігрів та послуги водовідведення за серпень 2015 року, нараховану за період з 02.09.2015 по 31.10.2015; 151 грн. 77 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду на підігрів та послуги водовідведення за вересень 2015 року, нараховану за період з 30.09.2015 по 31.10.2015; 26 грн. 45 коп. пені за прострочення оплати за поставлену холодну воду на підігрів та послуги водовідведення за жовтень 2015 року, нараховану за період з 27.10.2015 по 31.10.2015.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України).

У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно з статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 4.2 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 за несвоєчасну оплат послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує пеню у розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до п. 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 17.12.2013 № 14 за приписом статті 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" та частини другої статті 343 ГК України розмір пені за прострочку платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Якщо в укладеному сторонами договорі зазначено вищий розмір пені, ніж передбачений у цій нормі, застосуванню підлягає пеня в розмірі згаданої подвійної облікової ставки.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені (позивач здійснює нарахування пені, застосовуючи подвійну облікову ставку НБУ), суд дійшов висновку в його обґрунтованості в частині бази нарахування пені (суми заборгованості) та періоду нарахування пені (враховуючи дати виставлених позивачем платіжних вимог до установ банку).

Однак, суд вважає необґрунтованим наданий позивачем розрахунок пені в частині визначення облікової ставки НБУ, яка діяла у період нарахування пені щодо кожного простроченого платежу окремо, оскільки ставка НБУ змінювалась, що не було враховано позивачем при здійсненні розрахунку пені.

Таким чином, суд здійснив власний розрахунок пені (в межах заявленого позивачем періоду нарахування).

Розрахунок пені за прострочення оплати поставленої холодної води та надання послуг з водовідведення (код 3-51).

Сума боргу (грн) за травень 2015 року (код 3-51)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 10498.9 31.05.2015 - 27.08.2015 89 30% 1536.00 10498.9 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27% 434.91 10498.9 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 442.97 10498.9 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 25.31 Всього: 2439 грн. 19 коп.

Сума боргу (грн) за червень 2015 року (код 3-51)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 11120.64 02.07.2015 - 27.08.2015 57 30% 1041.99 11120.64 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27% 460.67 11120.64 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 469.20 11120.64 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 26.81 Всього: 1998 грн. 67 коп.

Сума боргу (грн) за липень 2015 року (код 3-51)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 11833.06 04.08.2015 - 27.08.2015 24 30% 466.84 11833.06 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27% 490.18 11833.06 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 499.26 11833.06 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 28.53 Всього: 1484 грн. 81 коп.

Сума боргу (грн) за серпень 2015 року (код 3-51)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 13501.15 02.09.2015 - 24.09.2015 23 27% 459.41 13501.15 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 569.64 13501.15 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 32.55 Всього: 1061 грн. 60 коп.

Сума боргу (грн) за вересень 2015 року (код 3-51)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 6536.02 30.09.2015 - 29.10.2015 30 22% 236.37 6536.02 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 15.76 Всього: 252 грн. 13 коп.

Сума боргу (грн) за жовтень 2015 року (код 3-51)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 9814.75 27.10.2015 - 29.10.2015 3 22% 35.49 9814.75 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 23.66 Всього: 59 грн. 15 коп. Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення оплати поставленої холодної води та надання послуг з водовідведення є пеня у загальному розмірі 7295 грн. 55 коп.

Розрахунок пені за прострочення оплати поставленої холодної води на підігрів та надання послуг з водовідведення (код 3-50051).

Сума боргу (грн) за травень 2015 року (код 3-50051)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 3731.3 31.05.2015 - 27.08.2015 89 30% 545.89 3731.3 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27% 154.57 3731.3 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 157.43 3731.3 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 9.00 Всього : 866 грн. 89 коп.

Сума боргу (грн) за червень 2015 року (код 3-50051)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 4083.36 02.07.2015 - 27.08.2015 57 30% 382.61 4083.36 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27% 169.15 4083.36 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 172.28 4083.36 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 9.84 Всього: 733 грн. 88 коп.

Сума боргу (грн) за липень 2015 року (код 3-50051)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 2006.93 04.08.2015 - 27.08.2015 24 30% 79.18 2006.93 28.08.2015 - 24.09.2015 28 27% 83.14 2006.93 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 84.68 2006.93 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 4.84 Всього: 251 грн. 84 коп.

Сума боргу (грн) за серпень 2015 року (код 3-50051)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 4500.39 02.09.2015 - 24.09.2015 23 27% 153.14 4500.39 25.09.2015 - 29.10.2015 35 22% 189.88 4500.39 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 10.85 Всього: 353 грн. 87 коп.

Сума боргу (грн) за вересень 2015 року (код 3-50051)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 3205.87 30.09.2015 - 29.10.2015 30 22% 115.94 3205.87 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 7.73 Всього: 123 грн. 67 коп.

Сума боргу (грн) за жовтень 2015 року (код 3-50051)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУСума пені за період прострочення, грн. 4387.44 27.10.2015 - 29.10.2015 3 22% 15.87 4387.44 30.10.2015 - 31.10.2015 2 22% 10.58 Всього: 26 грн. 45 коп. Таким чином, обґрунтованим розміром пені за прострочення оплати поставленої холодної води на підігрів та надання послуг з водовідведення є пеня у загальному розмірі 2356 грн. 60 коп.

Отже, позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» пені у розмірі 10998 грн. 63 коп. підлягають частковому задоволенню у розмірі 9652 грн. 15 коп.

Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача штраф у розмірі 24233 грн. 68 коп., що 20% від суми заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно з п. 4.1 Договору № 7335/4-13 від 24.11.1999 за безпідставну відмову від оплати наданих послуг з водопостачання та водовідведення абонент сплачує постачальнику штрафні санкції у розмірі 20% від несплаченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок штрафу, суд дійшов висновку в його обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» штрафу у розмірі 24233 грн. 68 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання позивачем було заявлено до стягнення з відповідача 3% річних у загальному розмірі 1293 грн. 36 коп. за період з 23.07.2014 по 31.10.2015 та інфляційні втрати у загальному розмірі 11158 грн. 59 коп. за період з липня 2014 року по вересень 2015 року.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з пунктом 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» сплата трьох процентів від простроченої суми (якщо інший розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним утримуваними коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно з положеннями пунктів 3.1 та 3.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року N 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожен період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку в їх обґрунтованості, у зв'язку з чим позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» в частині стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» 3% річних у розмірі 1293 грн. 36 коп. та інфляційних втрат у розмірі 11158 грн. 59 коп. підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Шовковий-1» (02156, м. Київ, вул. Мілютенка, буд. 28-А; ідентифікаційний код: 22894156) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лейпцизька, буд. 1-А; ідентифікаційний код: 03327664) суму основного боргу у розмірі 121168 (сто двадцять одна тисяча сто шістдесят вісім) грн. 40 коп., пеню у розмірі 9652 (дев'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) грн. 15 коп., штраф у розмірі 24233 (двадцять чотири тисячі двісті тридцять три) грн. 68 коп., 3% річних у розмірі 1293 (одна тисяча двісті дев'яносто три) грн. 36 коп., інфляційні втрати у розмірі 11158 (одинадцять тисяч сто п'ятдесят вісім) грн. 59 коп. та судовий збір у розмірі 2512 (дві тисячі п'ятсот дванадцять) грн. 60 коп.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва.

Повне рішення складено: 10.10.2016

Суддя І.М. Отрош