Постанова

від 05.10.2016 по справі 925/141/16

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" жовтня 2016 р. Справа№ 925/141/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Гаврилюка О.М.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання Степанці О.В.

від позивача - не з`явились;

від відповідача - не з`явились.

розглянувши апеляційну скаргу

товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест"

на рішення господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 року

у справі № 925/141/16 (суддя Єфіменко В.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Черкаси", м. Черкаси,

до товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест", м. Умань,

про стягнення коштів, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 року по справі №925/141/16 позов задоволено повністю. Присуджено до стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Регіон Черкаси" 341690,00 грн. боргу та 5 125, 35 грн. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись із вказаним рішенням, товариство з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест" звернулося до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 року по справі №925/141/16 скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що судом першої інстанції прийнято рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, виходячи з того, що судом першої інстанції неправомірно розглядалася справа за відсутності представника відповідача, оскільки вважає, що йому не було надано можливості подати відзив на позов в зв`язку з відрядженням його представника.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 01.08.2016 року колегією суддів у складі головуючий суддя Ільєнок Т.В., судді Тищенко А.І., Лобань О.І. апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест".

Розпорядженням В.о. керівника апарату Київського апеляційного господарського суду Овчаренко А.В. від 12.09.2016 року №09-52/4532/16, у зв`язку з перебуванням головуючого судді Ільєнок Т.В. у відряджені, призначено повторний автоматизований розподіл справи №925/141/16.

За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16.05.2016 року, відповідно до абзацу 1 підпункту 2.3.50 пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду, для розгляду апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест" у справі №925/141/16 сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Гаврилюк О.М.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.09.2016 року колегією суддів у складі головуючий суддя Агрикова О.В., судді Гаврилюк О.М., Чорногуз М.Г. прийнято до провадження апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест" та призначено розгляд на 05.10.2016 року.

08.09.2016 року через канцелярію Київського апеляційного господарського суду від відповідача надійшли телеграма в якій останній відмовився від апеляційної скарги.

Відповідно до ст. 100 Господарського процесуального кодексу України, особа, яка подала апеляційну скаргу, має право відмовитися від неї до винесення постанови. Апеляційний господарський суд має право не приймати відмову від скарги з підстав, визначених у частині шостій статті 22 цього Кодексу. Про прийняття відмови від скарги апеляційний господарський суд виносить ухвалу, якщо рішення місцевого господарського суду не оскаржено іншою стороною.

Колегія суддів відмовляє в задоволенні зазначеного клопотання, оскільки в судове засідання відповідач не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, не підтвердив наміру відмови від апеляційної скарги. Зазначена телеграма про відмову від апеляційної скарги судовою колегією долучається до матеріалів справи, однак до уваги не приймається, оскільки остання не містить підпису Голови правління, директора або іншої уповноваженої особи товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест".

В судовому засіданні 05.10.2016 року представники сторін не з`явились.

Також, в судовому засіданні було розглянуто клопотання позивача про забезпечення позову, подане ним через канцелярію суду 09.08.2016 року, колегія суддів відмовляє у його задоволенні з мотивів необґрунтованості та недоведеності.

Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Застосовуючи згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, колегія суддів зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії" (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989 року).

Враховуючи те, що сторони були належним чином повідомлені про час та дату судового засідання, докази чого наявні в матеріалах страви, а також зважаючи на те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників сторін.

Статтею 101 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, між товариством з обмеженою відповідальністю "РЕГІОН ЧЕРКАСИ" (надалі - позивач, постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю "ДІАНА-БЕСТ" (надалі - відповідач, покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів № РЧ-113 (надалі - договір). (том 1, а.с. 11-13).

Відповідно до п. 1.1. предметом договору є визначення умов передачі постачальником належного йому товару у власність покупця та умов приймання і оплати цього товару покупцем.

Загальна сума договору: сума вартості товару за всіма накладними на переданий товар. (п. 1.2. договору).

Відповідно до п. 2.1. договору поставка партії товару Покупцю здійснюється на підставі замовлення, яке подається по телефону. У замовленні зазначається конкретна кількість та асортимент товару. На підставі замовлення Покупця Постачальник складає рахунок та по факсу надсилає його Покупцю. Ціна партії товару визначається у видаткових накладних.

Згідно з п. 2.4. договору моментом поставки за Договором є підписання уповноваженою особою Покупця видаткової накладної про одержання товару на підставі оформленої для цього довіреності, яка передається Постачальнику, або підписання накладної без довіреності особою, уповноваженою на це представником Покупця, з засвідченням печаткою (якщо фізична особа - підприємець працює без печатки, то вона ставить свій підпис та зазначає свої паспортні дані). З моменту підписання видаткової накладної право власності на товар переходить від Постачальника до Покупця. Датою поставки товару вважається дата, вказана у накладній. До моменту поставки товару Постачальник несе всі пов'язані з товаром ризики.

Також, пунктом 2.5. договору передбачено, що приймання товару здійснюється у відповідності до Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Мінтрансзв'язку України, Мінекономіки України, Держспоживстандарту України від 20.05.2008 року № 281/171/578/155, а також Інструкції з контролювання якості нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України, затвердженої наказом Мінпаливенерго України, Держспоживстандарту України від 04.06.2007 року № 27/ 121.

Приймання товару за кількістю здійснюється за видатковою накладною. У випадку виявлення невідповідності кількості товару видатковій накладній, особа, яка доставила товар від імені Постачальника, та уповноважений представник Покупця складають про це акт. У накладній (обидва екземпляри) у відмітці «одержав» дописується «акт додається», і з участю особи, яка доставила товар, складається акт в двох екземплярах з посиланням на накладну, за якою поставлений товар, в якому вказується найменування товару, який не відповідає за кількістю видатковій накладній. Один екземпляр акту разом з накладною передається Постачальнику, на підставі чого складається коригування до податкових накладних. Постачальник зобов'язується надіслати Покупцю поштою або передати разом з водієм (експедитором) коригування до податкової накладної на суму, що вказана в акті, на протязі 10 (десяти) днів з моменту підписання акту. Допоставка товару Постачальником здійснюється на протязі 10 календарних днів з дня складання акту. (п. 2.7. договору).

Згідно з пунктом 3.2. договору оплата вартості товару здійснюється в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Продавця на умовах 100% передоплати. За додатковою угодою до даного договору, підписаною сторонами, оплата може здійснюватися на умовах відтермінування платежу до 10 (десять) календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 7.1. договір набуває чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31.12.2015 року, а в частині проведення розрахунків за поставлений товар - до повного виконання зобов`язання.

В матеріалах справи наявна видаткова накладна № РН-0003400 від 23.10.2015 року, яка підтверджує здійснення позивачем поставки нафтопродуктів відповідачу на суму 511 690,00 грн. (том 1, а.с. 14). Вказана накладена підписана сторонами та скріплена печатками підприємств.

Крім того, позивачем надано товарно - транспортну накладну №ЛМ-231008 від 23.10.2015 року відповідно до якої відповідачем замовлено у позивачу товару на суму 511 690, 00 грн. (том 1, а.с. 15).

Отже, як зазначає позивач на виконання умов договору останній поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму - 511 690, 00 грн.

Відповідач, порушуючи умови договору, за поставлений позивачем товар розрахувався частково, а саме, як стверджує позивач, відповідачем було здійснено частковий розрахунок за поставлений товар, а саме в сумі 170 000, 00 грн., а відтак відповідач має заборгованість перед позивачем за договором у розмірі 341 690, 00 грн.

Відтак, на переконання колегії суддів та в підтвердження висновків суду першої інстанції, вбачається наявність у відповідача грошового зобов'язання перед позивачем у сумі 341 690, 00 грн., строк виконання якого настав і яке відповідачем не виконане.

За своєю правовою природою вказаний договір є договором поставки, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.

Вказаний договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань згідно ст. ст. 173, 174, 175 Господарського кодексу України, ст. ст. 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно ст. 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання мають виконуватися належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Враховуючи вищевикладене, наявні у справі докази, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що позовна вимога про стягнення з відповідача 341 690, 00 грн. заборгованості за поставлений товар є доведеною та обґрунтованою, а, відтак, підлягає задоволенню.

Доводи відповідача, які викладені у апеляційній скарзі, з приводу того що суд першої інстанції не правомірно розглянув справу за відсутності представника відповідача, колегія суддів не приймає до уваги з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 Господарського процесуального кодексу України суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше трьох днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про порушення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 року було порушено провадження у справі №925/141/16, розгляд справи призначений на 10.03.2016 року (том 1, а.с. 2-3).

Згідно із відміткою на звороті ухвали господарського суду Черкаської області від 19.02.2016 року у справі № 925/141/16, вказана ухвала була направлена сторонам 19.02.2016 року, тобто без порушення вимог ст. 64 Господарського процесуального кодексу України.

В матеріалах справи наявне рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення, в якому зазначено, що відповідач отримав вказану ухвалу 20.02.2016 року.(том1, а.с. 21).

Також, у додатках до позовної заяви містяться опис вкладення та фіскальний чек (том 1, а.с.6-7), що є доказом відправлення копії позовної заяви та доданих до неї додатків на адресу відповідача: 20300, Черкаська обл., м. Умань, вул. Чехова, 25, кВ. 60, яка відповідно до витягу з ЄДРПОУ (том 1, а.с.46-47) є вірною адресою місцезнаходження відповідача.

Поряд із тим, місцевий господарський суд, з метою забезпечення участі представників сторін в судовому засіданні, ухвалою господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 року відклав розгляд справи на 06.04.2016 року. (том 1, а.с. 25-26).

Вказана ухвала була направлена відповідачу 10.03.2016 року, про що свідчить відмітка на звороті ухвали господарського суду Черкаської області від 10.03.2016 року.

Відповідно до абзацу 3 підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» За змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 56 Господарського процесуального кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов`язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Таким чином, колегія суддів зазначає, що відповідач відповідно абзацу 3 підпункту 3.9.1 підпункту 3.9 пункту 3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» та статті 64 Господарського процесуального кодексу України вважається таким, що повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи. Отже суд першої інстанції здійснив всі передбачені процесуальним законодавством вимоги.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що подання відзиву на позовну заяву та участь у судовому засіданні у суді першої інстанції залежала виключно від волевиявлення відповідача, крім того, колегія суддів враховує відсутність представника відповідача у суду апеляційної інстанції, а також телеграму відповідача, подану до суду апеляційної інстанції в якій останній відмовляється від апеляційної скарги, яка в свою чергу не може враховуватись судом, як належно оформлене клопотання про відмову від апеляційної скарги відповідно до вимог Господарського процесуального кодексу України, тому, оцінюючи дії відповідача, колегія суддів робить висновок, що скаржник намагається затягнути строк розгляду справи з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань за договором поставки нафтопродуктів №РЧ-113 від 22.10.2015 року.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів вважає, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами чинного матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається. Решта доводів скаржника зводяться до намагань надати їм перевагу над встановленими судом першої інстанції обставинами, та переоцінити ці обставини, що не впливає на результат розгляду справи.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду стосовно встановлених обставин і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З огляду на вищевикладене колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в рішенні господарського суду Черкаської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Нормами ст. 43 ГПК України визначено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Інших належних доказів на підтвердження своїх доводів та заперечень викладених в поданій апеляційній скарзі, скаржником не було надано суду апеляційної інстанції.

За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційної скарги його не спростовують.

З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого суду не вбачається.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за розгляд апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд-

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Діана-Бест" на рішення господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 року у справі №925/141/16 залишити без задоволення.

2.Рішення господарського суду Черкаської області від 06.04.2016 року у справі №925/141/16 залишити без змін.

3.Справу №925/141/16 повернути до господарського суду Черкаської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді О.М. Гаврилюк

М.Г. Чорногуз