Постанова

від 22.09.2016 по справі 914/1126/16

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" вересня 2016 р. Справа № 914/1126/16

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Матущака О.І.

суддів Кравчук Н.М.

Кузя В.Л.

розглянув апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Львів б/н від 15.07.2016р.

на рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2016р.

у справі № 914/1126/16

за позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "Графопак" м.Золочів

до відповідача: фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Львів

про стягнення неустойки

за участю представників сторін від:

позивача: Куксов В.Г. - за довіреністю б/н від 10.03.2016 р.;

відповідача: ОСОБА_4 - за довіреністю №1674 від 20.09.2016 р.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Львівської області від 05.07.2016 р. (суддя Т.Б. Фартушок) позов задоволено повністю. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Графопак» 3000,00 грн. неустойки та 1378,00 грн. судового збору.

Рішення суду мотивоване простроченням виконання зобов'язання за договором в частині повернення орендованого майна.

Відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить рішення місцевого господарського суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на те, що державним виконавцем 29.08.2014р. встановлено факт знищення боржником майна, яке витребуване за рішенням суду та у зв'язку з цим, 08.09.2014р. винесено постанову про закінчення виконавчого провадження. Окрім цього, апелянт наголошує, що неодноразово звертався до позивача з пропозицією відшкодувати вартість втраченого майна. Відповідач також зазначає, що ТОВ «Графопак» не надано доказів набуття права власності на спірне майно.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Свої заперечення обґрунтовує тим, що ухвалою господарського суду Львівської області від 24.11.2014р. у справі №914/3025/13 визнано незаконними дії Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо закінчення 08.09.2014 р. виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 06.03.2014 р. у справі № 914/3025/13 та визнано недійсною постанову Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції про закінчення виконавчого провадження. Вказана ухвала набрала законної сили. Окрім цього, позивач зазначає, що факт належності права власності на спірне орендоване майно встановлено рішенням суду у справі № 914/463/15.

В судовому засіданні представниками сторін викладено доводи та заперечення по суті апеляційної скарги.

Розглянувши наявні у справі матеріали, давши належну оцінку доводам апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін у судовому засіданні, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та перевірено Львівським апеляційним господарським судом, 01.06.2006р. між ТОВ «Графопак» (орендодавець) та ФОП ОСОБА_2 (орендар) укладено договір про здачу в оренду обладнання ТОВ «Графопак».

Згідно п.п. 1.1, 2.1, 2.2.3, 3.1, 5.1-5.4 вказаного договору, орендодавець на підставі договору дав, а орендар прийняв у строкове платне користування лобзиковий станок GNU (Майно), яке буде розташоване за адресою: АДРЕСА_1.

Орендодавець зобов'язаний передати орендарю орендоване ним обладнання, яке відповідає умовам договору.

Орендар зобов'язаний при закінченні терміну договору оренди повернути майно у такому стані, в якому він його одержав, з урахуванням зносу, або у стані, обумовленому договором.

Орендна плата майна, що передається в оренду, становить 250,00 грн. в місяць з урахування податку на додану вартість.

Термін оренди встановлюється з 01.06.2006 року по 01.06.2008 р.

Орендар має переважне право перед іншими особами на поновлення договору.

Пролонгація договору може бути здійснена в будь-який момент терміну його дії. Договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами.

Вказаний договір підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток сторін договору.

Як підтверджується матеріалами справи, на виконання умов укладеного між сторонами договору, згідно акту №4/06/01 від 01.06.2006 р. позивач передав, а відповідач прийняв у строкове платне користування обладнання марки G.Rabolini S.R.L. (traforatrice CF N 150); тип 5002; 1987 року випуску; заводський №150 в технічно справному стані та технічну документацію до вказаного обладнання. Вказаний акт підписано повноважними представниками та завірено відтисками печаток сторін договору.

Після закінчення строку договору його було переукладено на строк до 01.06.2010 р., що підтверджується договором від 01.06.2008 р.

Необхідно також зазначити таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 24.11.2015 р. у справі №914/3710/15 встановлено, що обов'язок відповідача з повернення орендованого за договором майна не виконано, а відтак в суду наявні підстави до стягнення неустойки за порушення обов'язку з повернення майна у зв'язку із закінченням строку дії договору оренди.

Як встановлено місцевим господарським судом, в матеріалах справи відсутні, докази того, що обов'язок відповідача щодо повернення орендованого майна позивачу виконано станом на час розгляду спору.

Окрім цього, судова колегія звертає увагу на таке.

Рішенням господарського суду Львівської області від 03.10.2013р. у справі №914/3025/13 за позовом ТОВ «Графопак» до ФОП ОСОБА_2 про стягнення 32621,92 грн. боргу та витребування майна із чужого незаконного володіння позовні вимоги задоволено частково. Витребувано від ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Графопак» лобзиковий станок GNU марки S.R.L. (TRAFORATICE CFN 150) тип 5002. Стягнуто з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Графопак» 1720,50 грн. судового збору. В решті позовних вимог залишено без розгляду.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013р. у даній справі рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2013р. скасовано частково, відмовлено в задоволенні позовних вимог в частині витребування від фізичної особи підприємця ОСОБА_2 на користь ТОВ «Графопак» лобзикового станка GNU марки S.R.L. (TRAFORATICE CFN 150) типу 5002, в іншій частині рішення місцевого суду залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2014р. у цій справі постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 р. скасовано в частині відмови у задоволенні позовних вимог про витребування з ФОП ОСОБА_2 на користь ТОВ «Графопак» лобзикового станка GNU марки S.R.L. (TRAFORATICE CFN 150) типу 5002, в цій частині залишено без зміни рішення господарського суду Львівської області від 03.10.2013 р., в іншій частині постанову Львівського апеляційного господарського суду від 04.12.2013 залишено без змін.

Необхідно також зазначити, що ухвалою господарського суду Львівської області від 24.11.2014р. у справі №914/3025/13 визнано незаконними дії Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо закінчення 08.09.2014 р. виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 06.03.2014 р. у справі № 914/3025/13 та визнано недійсною постанову Залізничного відділу Державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції (м. Львів, вул. Городоцька, 299) ВП № 44045795 від 08.09.2014 р. про закінчення виконавчого провадження. Вказана ухвала набрала законної сили.

Відповідно до частини другої статті 35 ГПК України факти, встановлені рішенням господарського суду, за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3000,00грн. неустойки за прострочення повернення орендованого за договором майна за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року.

При прийнятті постанови судова колегія виходила з такого.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України , суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. А за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються положення Цивільного України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України .

Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.759, ч.1 762, ч.1, 2 ст.785 Цивільного кодексу України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

У разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.

Необхідно зазначити, що неустойка, стягнення якої передбачено ч.2 ст. 785 ЦК України, є самостійною майновою відповідальністю у сфері орендних правовідносин і визначається законодавцем як подвійна плата за користування річчю за час прострочення.

Одночасно, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст. ст. 610, ст.625 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання; боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу.

Таким чином, перевіривши суму неустойки за прострочення повернення орендованого за договором майна за період з жовтня 2015 року по березень 2016 року, колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду про стягнення з відповідача 3000 грн. неустойки.

Згідно ст. 33, абзацу 2 ст. 34, ст. 43 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Скаржником не подано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували обґрунтованість вимог, заявлених у апеляційній скарзі.

За таких обставин, апеляційний господарський суд прийшов до висновку, що рішення прийняте із дотриманням норм чинного законодавства та у відповідності до обставин справи, тому підстав для його зміни чи скасування, колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 ГПК України, -

Львівський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду Львівської області від 05.07.2016 р. у справі

№ 914/1126/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Матеріали справи скеровуються в господарський суд Львівської області.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 27.09.2016 р.

Головуючий-суддя Матущак О.І.

Судді Кузь В.Л.

ОСОБА_5