Постанова

від 26.09.2016 по справі 926/1322/15

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" вересня 2016 р. Справа № 926/1322/15

Львівський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий-суддя Кузь В.Л.

суддів Желік М.Б.

ОСОБА_1

Розглядаючи матеріали апеляційної скарги б/н від 17.06.2016 Приватного підприємства «Укрнамсад», с. Брідок Заставнівський район Чернівецької області

на рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.06.2016 (суддя Гончарук О.В.)

у справі № 926/1322/15

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря», с. Вікно Заставнівський район Чернівецької області

до відповідача: Приватного підприємства «Укрнамсад», с. Брідок Заставнівський район Чернівецької області

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Хрещатик-Агро» , Чернівецька область, Заставнівський район, селище міського типу Кострижівка

про відшкодування збитків на суму 964 232, 82 грн.

за участю представників:

від позивача: ОСОБА_2, ОСОБА_3 - представники;

від відповідача: ОСОБА_4, ОСОБА_5 - представники;

від третьої особи: ОСОБА_3, ОСОБА_2- представники.

ТОВ «Зоря» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ПП «Укрнамсад» про відшкодування збитків на суму 964 232, 82 грн., завданих неправомірними діями відповідача шляхом проведення робіт по культивації ґрунту, внаслідок чого знищено посіви на орендованих позивачем землях; збитки завдані в розмірі вартості придбаних товарів та виконаних робіт по обробітку земельних ділянок, а також посіву ріпаку.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області (суддя Скрипничук І.В.) від 11.09.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Юрченко Я.О., судді - Давид Л.Л., Данко Л.С.) від 23.11.2015, у справі № 926/1322/15 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 964 232,82 грн. та 19 284,66 грн. судового збору.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.2016 у справі № 926/1322/15 касаційну скаргу ПП «Укрнамсад» задоволено. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 11.09.2015 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.11.2015 у справі № 926/1322/15 скасовано. Справу передано на новий розгляд до Господарського суду Чернівецької області, та надано обов'язкові вказівки згідно з ст. 111-12 ГПК України при новому розгляді справи.

Під час нового розгляду справи, рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.06.2016 у справі № 926/1322/15 (суддя Гончарук О.В.) позов задоволено, стягнуто з ПП «Укрнамсад» на користь ТОВ «Зоря» 964 232,82 грн. збитків та 19284,66 грн. судового збору .

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до Львівського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. в якій просить суд рішенням Господарського суду Чернівецької області від 07.06.2016 у справі № 926/1322/15 скасувати, та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.

Зокрема, скаржник в апеляційній скарзі та в додаткових поясненнях до апеляційної скарги від 08.08.2016, зазначає. що суд першої інстанції при прийнятті оспорюваного рішення не взяв до уваги наступного:

- ТОВ «Зоря» не є ні власником, ні землекористувачем земельних ділянок, які розташовані поза межами с. Вікно Застанівсткого району Чернігівської області;

- у зв'язку з укладенням 20.02.2015 між ТОВ «Укрнамсад» та власниками земельних ділянок догорів оренди, право власності на посіви ріпаку на земельних ділянках до державної реєстрації догорів оренди отримують власники цих земельних ділянок, а після реєстрації - ТОВ «Укрнамсад»;

- не досліджено договори, які були укладені позивачем починаючи з 2007 року, на предмет особи орендодавця та строку дії кожного з них;

- не спростовано доводів відповідача стосовно того, що певні фізичні особи, які нібито уклали договори з позивачем 01.09.2014, на момент підписання цих договорів були померлими (т. IV а.с.147);

- не спростовано доводів відповідача, що засіяний ріпак зійшов не на всій засіяній площі 260га, що свідчить про відсутність спричинення позивачу шкоди у визначеному ньому розмірі;

- надані ТОВ «Зоря» документи на підтвердження збитків не співпадають із перерахованими сумами, які зазначені в актах приймання-здачі робіт.

Крім цього, скаржник зазначає, що судом першої інстанції було порушено норми процесуально права, оскільки повний текст рішення суду було складено не 14.06.2016 (як оголошено суддею в судовому засіданні), а 10.06.2016, що свою чергу зменшило вдвічі 10-денний термін на підготовку та подання апеляційної скарги скаржником, який приїхав нарочно отримати рішення суду 14.06.2016.

Позивач в поданих суду відзиві на апеляційну скаргу від 13.07.2016 та в додаткових поясненнях до відзиву на апеляційну скаргу від 02.08.2016, зазначив, зокрема наступне:

- до моменту закінчення строку дії догорів оренди (01.09.2014) ТОВ «Зоря» вже здійснило комплекс робіт по культивації ґрунту та посіву ріпаку озимого, тобто, будучи законним землекористувачем, понесло фактичні (реальні) витрати, тоді як ПП «Укрнамсад» здійснило державну реєстрацію договорів оренди землі на ті ж ділянки лише в лютому-березні 2015 року. Відтак, на момент проведення сільськогосподарських робіт з посіву ріпаку озимого ТОВ «Зоря» було користувачем земельних ділянок у розумінні ст. 125 ЗК України;

- встановлена судом обставина, що договори укладені ТОВ «Зоря» 01.09.2014, є неукладеними не впливає на суть справи, адже предметом позову ТОВ «Зоря» є не визнання переважного права позивача на укладення договорів оренди на новий строк, а лише стягнення збитків, що виникли в період до укладення цих договорів - 01.09.2014;

- на час виконання комплексу сільськогосподарських робіт договори оренди землі, що були укладені позивачем з орендодавцями ще з 2007 року, ще не припинили свою дію.

Третя особа в поданих суду письмових поясненнях від 13.07.2016 просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з підстав правомірності та обґрунтованості рішення суду. Зокрема, в письмових поясненнях третя особа зазначає про те, що протягом 2013-2014 років ТОВ «Хрещатик-Агро» здійснювало весь комплекс сільськогосподарських робіт, в тому числі передпосівну підготовку ґрунту та посів ріпаку озимого на всій площі земельних ділянок (260га) в с. Вікно Застанівського району Чернівецької області на підставі господарських договорів, укладених із ТОВ «Зоря», зокрема, договору про надання послуг у рослинництві № 01/1 від 01.01.2013, договору купівлі-продажу № 164 від 01.08.214, договору постави № 138 від 30.04.2013.

Автоматизованою системою документообігу суду справу № 926/1322/15 розподілено до розгляду у складі колегії: головуючий суддя Кузь В.Л., судді - Галушко Н.А. та Орищин Г.В.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 01.07.2016 апеляційна скарга була прийнята до провадження, призначена до розгляду на 18.07.2016 та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «Хрещатик-Агро», з підстав, викладених в ній.

Розпорядженням керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 359 від 15.07.2016 р. у зв'язку з відпусткою суддів Орищин Г.В. та Галушко Н.А. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 926/1322/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 15.07.2016 у зв'язку з відпусткою суддів Орищин Г.В. та Галушко Н.А. у склад колегії суддів для розгляду справи № 926/1322/15 введено замість суддів Орищин Г.В. та Галушко Н.А. - суддів Гриців В.М. та Желіка М.Б.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 18.07.2016 року розгляд апеляційної скарги ПП «Укрнамсад», с. Брідок Заставнівський район Чернівецької області відкладено на 08.08.2016.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Львівського апеляційного господарського суду № 463 від 08.08.2016 у зв'язку з відпусткою судді Гриців В.М. зобов'язано провести автоматичну заміну складу колегії суддів у справі № 926/1322/15.

Згідно з протоколом автоматичної зміни складу колегії суддів від 08.08.2016 у зв'язку з відпусткою судді Гриців В.М. у склад колегії суддів для розгляду справи № 926/1322/15 введено замість судді Гриців В.М. - суддю Костів Т.С.

Ухвалою Львівського апеляційного господарського суду від 08.08.2016 року розгляд апеляційної скарги ПП «Укрнамсад», с. Брідок Заставнівський район Чернівецької області відкладено на 26.09.2016.

У судових засіданнях представники сторін та третьої особи наводили свої доводи та заперечення, викладені в апеляційній скарзі та у відзиві на апеляційну скаргу, письмових поясненнях.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 та ч. 1 ст. 99 ГПК України у судовому засіданні 26.09.2016 оголошено вступну та резолютивну частини постанови Львівського апеляційного господарського суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на наступне:

ТОВ «Зоря» звернулося до Господарського суду Чернівецької області з позовом до ПП «Укрнамсад» про відшкодування збитків на суму 964 232, 82 грн., завданих неправомірними діями відповідача шляхом проведення робіт по культивації ґрунту, внаслідок чого знищено посіви на орендованих позивачем землях; збитки завдані в розмірі вартості придбаних товарів та виконаних робіт по обробітку земельних ділянок, а також посіву ріпаку.

Рішенням Господарського суду Чернівецької області (суддя Скрипничук І.В.) від 11.09.2015, залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду (головуючий суддя - Юрченко Я.О., судді - Давид Л.Л., Данко Л.С.) від 23.11.2015, у справі № 926/1322/15 позов задоволено; стягнуто з відповідача на користь позивача збитки в розмірі 964 232,82 грн. та 19 284,66 грн. судового збору.

Задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі, суди виходили із того, що станом на квітень 2015 року, коли відповідачем проводились сільськогосподарські роботи на усій площі орендованих ТОВ «Зоря» земельних ділянок, останнє являлося законним землекористувачем земельних часток (паїв) на території Вікнянської сільської ради, адже договори оренди землі укладені 01.09.2014 ТОВ «Зоря» та фізичними особами (орендодавцями) не припинили свою дію ; позивачем доведено, та надано належні й допустимі докази завдання відповідачем позивачу шкоди на суму 964 232, 82 грн.; ТОВ «Зоря» понесло прямі затрати на вирощування ріпаку озимого у 2014 році, відповідно до договорів про надання послуг у рослинництві №01/1 від 01.01.2013, купівлі-продажу №164 від 01.08.2014 та поставки №138 від 30.04.2013 ; відповідач у квітні 2015 року протиправно здійснив обробіток ґрунту під посів сої на усій площі земельних ділянок позивача, де знаходилися посіви ріпаку озимого (260 га), в результаті чого неправомірними діями відповідача було знищено 100% посівів ріпаку озимого, посіяного ТОВ «Зоря» на цих земельних ділянках у 2014 році; твердження відповідача, що він з лютого 2015 є законним землекористувачем земельної ділянки, обробіток якої він здійснив в квітні 2015 року, не відповідають доказам, що містяться в матеріалах справи і не можуть бути підтвердженням правомірності його дій по знищенню посівів ріпаку озимого на земельних ділянках, орендованих ТОВ «Зоря» у фізичних осіб на території Вікнянської сільської ради, оскільки договори оренди землі, укладені між ТОВ «Зоря» та фізичними особами-власниками землі, не припинили свою дію у порядку, передбаченому Законом України «Про оренду землі»; відповідно до листа ПП «Укрнамсад» №1 від 20.01.2015, адресованого ТОВ «Зоря», відповідач знав, що земельні ділянки перебувають в оренді позивача у зв'язку з чим просив останнього з метою недопущення конфліктних ситуацій щодо використання зазначених земельних ділянок ПП «Укрнамсад» та ТОВ «Зоря» направити представника для обговорення даного питання; зі змісту акта від 12.03.2015 слідує, що комісія встановила, що внаслідок малозасніженої зими 2014-2015 років із-за відсутності снігового покрову рослини додатково були пошкоджені, і, як наслідок, озимий ріпак на площі 260 га вийшов із зими в зрідженому стані , тому безпідставними є посилання відповідача, що посіви культурних рослин, придатних для подальшого вирощування, відсутні. Отже, матеріалами справи підтверджується те, що саме діями ПП «Укранамсад», які полягають у здійсненні робіт по обробітку землі технікою на земельних ділянках, орендованих ТОВ «Зоря» у фізичних осіб на території Вікнянської сільської ради, завдано шкоди ТОВ «Зоря», зокрема знищено 260 га посівів озимого ріпаку на вищевказаних земельних ділянках.

Скасовуючи судові рішення в даній справі, суд касаційної інстанції зазначив про те, що суди не врахували вимоги ст.ст. 15, 33 Закону України «Про оренду землі», ст. 125 ЗК України та усупереч ст.ст.4 3 , ст.43 ГПК України, не встановили обставини, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, зокрема,

не дослідили договори, які були укладені позивачем починаючи з 2007 року, на предмет особи орендодавця та строку дії кожного з них ;

не встановили момент припинення договорів, укладених у 2007 році, з тим, щоб вираховувати місячний строк протягом якого сторони мають виявити своє волевиявлення щодо їх поновлення;

не дослідили, чи здійснено державну реєстрацію права користування позивача земельними ділянками на підставі договорів, укладених на один рік 01.09.2014;

не встановили чи підтверджується матеріалами справи виникнення в порядку ст.125 ЗК України у позивача права на проведення робіт по культивації ґрунту а також посіву ріпаку восени 2014 року;

не встановили коли саме (місяць 2014 року ) ТОВ «Хрещатик-Агро» було проведено основний комплекс агротехнічних робіт по обробітку землі;

не дано будь-якої оцінки матеріалам справи, з яких вбачається як укладення у лютому 2015 року відповідачем договорів оренди землі з фізичними особами-власниками землі, так і здійснення державної реєстрації права користування (т.4 а.с.36-146), що засвідчує як презумпцію правомірності вчинених правочинів, так і виникнення права користування орендованими земельними ділянками з моменту реєстрації права;

не спростували доводів відповідача стосовно того, що певні фізичні особи, які нібито уклали договори з позивачем 01.09.2014, на момент підписання цих договорів були померлими (т. IV а.с.147);

не спростували доводів відповідача, що засіяний ріпак зійшов не на всій засіяній площі 260га, що свідчить про відсутність спричинення позивачу шкоди у визначеному ньому розмірі;

не встановили, що саме було предметом договорів купівлі-продажу №164 від 01.08.2014 та поставки №138 від 30.04.2013, і яким чином ці договори та інші первинні бухгалтерські документи (на які суди послалися без оцінки їх змісту) підтверджують cпричинення позивачу діями відповідача у квітні 2015 року шкоди на спірну суму.

Відповідно до цього та вимог ст.ст. 32,34,43,101 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд оцінив наявні у справі докази і встановив наступне:

Позивач у справі - ТОВ «Зоря» з метою оренди у фізичних осіб власників земельних ділянок (паїв) уклав договори оренди для вирощування сільськогосподарської продукції (Т.V, а.с. 117-224, Т.VІ, а.с. 1-214).

При цьому договори укладались 10.11.2007 з терміном дії на 5 років , а 22.08.2013 - на 1рік.

Умовами цих договорів було передбачено, що договір набуває чинності після підписання та його державної реєстрації (п. 37).

В матеріалах справи міститься однотипні договори оренди земельних ділянок (паїв), згідно з якими фізичні особи ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18 Васильович, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_15, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_10, БабухМанолій Михайлович, ОСОБА_34, ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37, ОСОБА_38, ОСОБА_39, ОСОБА_40, ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43, ОСОБА_44, ОСОБА_45, ОСОБА_46, ОСОБА_47, ОСОБА_48, ОСОБА_49, ОСОБА_50, ОСОБА_50, ОСОБА_51, ОСОБА_52, ОСОБА_53, ОСОБА_54, ОСОБА_55, ОСОБА_56, ОСОБА_57, ОСОБА_58, ОСОБА_59, ОСОБА_60, ОСОБА_60, ОСОБА_61, ОСОБА_62, ОСОБА_62, ОСОБА_63, ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67, ПанчукЗоїца Олексіївна, ОСОБА_68, ОСОБА_69, ОСОБА_70, ОСОБА_71, ОСОБА_71, ОСОБА_72, ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76, ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84, ОСОБА_85, ОСОБА_86, ОСОБА_87, ОСОБА_88, ОСОБА_89, ОСОБА_90, ОСОБА_91, ОСОБА_92, ОСОБА_93, ОСОБА_94, ОСОБА_95, ОСОБА_96, ОСОБА_97, ОСОБА_98, ОСОБА_99, БаланКирстина Костянтинівна, ОСОБА_100, ОСОБА_101, ОСОБА_102, ОСОБА_103, ОСОБА_104, ОСОБА_105, ОСОБА_106, ОСОБА_107, ОСОБА_108, ОСОБА_109, ОСОБА_110, ОСОБА_111, ОСОБА_112, ОСОБА_113, ОСОБА_114, ОСОБА_115, ОСОБА_116, ОСОБА_117, ОСОБА_118, ОСОБА_119, ЛучикНадія Матвіївна, ОСОБА_120, як орендодавці, передали ТОВ «Зоря», як орендарю, земельні ділянки (паї) в межах адміністративної території Вікнянської сільської ради Заставнівського району Чернівецької області, загальною площею 260 га.

Пунктом 6 вищезазначених договорів оренди землі, що укладалися у 2007 році, передбачено п'ятирічний строк дії цих договорів, а укладених у 2013 році - на 1 рік, та зазначено, що орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення договору повідомити письмово орендодавця, про намір продовжити його дію.

Крім цього, пунктом 37 укладених договорів передбачено, що договори набирають чинність після підписання сторонами та їх державної реєстрації.

До всіх договорів оренди землі укладено додатки - акти приймання-передачі об'єкта оренди, за якими ТОВ «Зоря» прийняло в строкове платне користування зазначені земельні ділянки, плани земельних ділянок - не додані.

Площа використовуваних за даними позивача земель становила 260 га.

Як вбачається з матеріалів справи, державна реєстрація у Державному земельному кадастрі ряду вищезазначених договорів, укладених в листопаді 2007 року - здійснена 24.12.2007 (Т.V, а.с. 117-200, 213,217,221 ), надалі - 16.01.2008 (Т.V, а.с. 202-211,), надалі 23-28 липня 2009 року (Т.VI, а.с. 3-50,54-59,63-103,106-132,134,138-161,164-191). Договори укладені у 2007 році між ТОВ «Зоря» та фізичними особами-орендодвцями - ОСОБА_106, ОСОБА_31, ОСОБА_24, ОСОБА_61, ОСОБА_10, ОСОБА_121, ОСОБА_105, ОСОБА_109, ОСОБА_122, ОСОБА_110, ОСОБА_118, ОСОБА_57 (Т. VІ, а.с. 192-243) не були зареєстровані у встановленому законом порядку, як не пройшли державної реєстрації усі договори, укладені в серпні 2013 року.

Таким чином, договори, які пройшли державну реєстрацію 24.12.2007 припинили свою дію 24.12.2012; 16.01.2008 - 16.01.2013; 23-28.07.2009 - 23-28.07.2017. Договори, які не пройшли державну реєстрацію є такими, що не набрали чинності (ст.ст. 6, 18, 20 Закону України «Про оренду землі» в редакції, яка була чинною на час існування спірних правовідносин).

Надалі, 01.09.2014 між ТОВ «Зоря» та фізичними особами-власниками земельних ділянок були укладені нові договори на новий строк, а саме на 1 рік.

Як вбачається з матеріалів справи, право оренди за новими договорами оренди земельних ділянок від 01.09.2014, укладеними між ТОВ «Зоря» та вищепереліченими фізичними особами-орендодавцями (Т. І., а.с. 47-182, Т. ІІ, Т.ІІІ), не було зареєстровано у встановленому законом порядку, а тому не виникло у позивача з підстав, визначених законом (ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 6 Закону України «Про оренду землі») права на використання землі.

Виходячи з цього, починаючи з 28.07.2014 у позивача було відсутнє право оренди будь-яких земельних ділянок - часток (паїв), розташованих в межах Вікнянської сільської ради. А тому, суд апеляційної інстанції встановив факт відсутності у позивача права використання, обробітку, внесення добрив та посіву на раніше орендованих земельних ділянках.

При відсутності такого права будь-які дії особи щодо використання землі є незаконними та не породжують будь-яких прав у такої особи на відшкодування будь-яких витрат, пов'язаних з таким використанням.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у квітні 2015 року здійснив неправомірні дії з обробітку ґрунту під посів сої на усій площі земельних ділянок позивача, де знаходилися посіви ріпаку озимого (260 га), в результаті чого було знищено 100 % посівів ріпаку озимого, посіяного ТОВ «Зоря» на цих земельних ділянках у 2014 році. Доказами про понесені ТОВ «Зоря» витрати на вирощування ріпаку озимого у 2014 році є акт № 1 від 29.09.2014 про витрати насіння і садивного матеріалу за вересень 2014, акт б/н про використання мінеральних добрив органічних та бактеріальних добрив, ядохімікатів та гербіцидів від 30.11.2014, акт № ОУ-000025 від 31.08.2014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору №01/1 від 01.01.2013, акт №ОУ-000051 від 17.11.2014 здачі-прийняття робіт (надання послуг) до договору № 01/1 від 01.01.2013, довідка ТОВ «Хрещатик-Агро» від 09.09.2015 №845 з додатками дорожніх листів роботи трактористів-машиністів, довідка ТОВ «Хрещатик-Агро» від 09.09.2015 №846 з додатками дорожніх листів роботи трактористів-машиністів щодо виконання робіт по підготовці ґрунту під посів ріпаку озимого в с. Вікно на підставі акта виконаних робіт № 000025 від 31.08.2014, перелік земельних ділянок ТОВ «Зоря» згідно нумерації полів в с. Вікно Заставнівського району Чернівецької області станом на 01.01.2015, видаткові накладні № кРН-000080 від 31.08.2014, № РН-к000126 від 30.09.2014, № кРН-000164 від 28.11.2014, копії яких долучено до матеріалів справи.

Позивач посилається на те, що загальна вартість придбаних ТОВ «Зоря» товарів та виконаних робіт по обробітку земельних ділянок та посіву ріпаку озимого становить 964 232,82 грн., що підтверджується відповідними платіжними документами, а саме платіжні доручення № 108 від 20.11.2014, № 112 від 28.11.2014, № 60 від 21.08.2015, № 109 від 20.11.2014, № 31 від 29.04.2015, № 59 від 21.08.2015.

Як на підстави своїх позовних вимог позивач посилається на те, що факт протиправної поведінки відповідача задокументовано комісією відповідно до акта обстеження полів від 05.05.2015, до складу якої ввійшли державний інспектор Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області, головний агроном ТОВ «Хрещатик-Агро», директор ТОВ «Зоря». Також для участі в роботі комісії були запрошені й представники відповідача (ПП «Укрнамасад»), що підтверджується листом від 27.04.2015 № 1 та опису вкладення з відміткою ДП ПЗ «Укрпошта», проте участі в роботі комісії не прийняли; даним листом позивач просив відповідача утриматися від використання земельних ділянок до часу збору урожаю.

Відповідач здійснення ним сільськогосподарських робіт на спірних земельних ділянках у квітні 2015 не заперечує та зазначає, що вказані дії ПП «Укрнамсад» вчинило правомірно, оскільки підприємство на той час було належним землекористувачем земельних ділянок, так як власники земельних часток (паїв) на території Вікнянської сільської ради реалізували своє право шляхом укладення у лютому 2015 року договорів оренди землі з відповідачем, надавши право землекористування останньому.

Під час нового розгляду справи, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ПП «Укрнамсад» на користь ТОВ «Зоря» 964 232,82 грн. збитків, які позивач поніс на вирощування ріпаку озимого у 2014 році, відповідно до договорів про надання послуг у рослинництві №01/1 від 01.01.2013, купівлі-продажу № 164 від 01.08.2014 та поставки №138 від 30.04.2013, виходячи з того, що відповідач, усвідомлюючи, що на орендованих ним з 2015 року земельних ділянках знаходяться або можуть знаходитись посіви відповідних сільськогосподарських рослин позивача, не використав жодного з способів захисту своїх прав (ст. 16,17,18,19 ЦК України) - якщо такі дійсно були порушені позивачем, а, зловживаючи своїми правами орендаря, здійснив обробіток ґрунту, що призвело до виникнення між сторонами спору в даній справі.

Проте, судова колегія Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

ОСОБА_116 є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За частиною другою статті 792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема ЗК України, Законом України В«Про оренду земліВ» .

Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Так у частинах першій - п'ятій статті 33 Закону України В«Про оренду земліВ» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, установлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Ці положення узгоджуються із загальною нормою частини 1 статті 777 ЦК України.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені частиною шостою статті 33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди на той самий строк і на тих самих умовах .

Право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав (ст.125 ЗК України).

Як вбачається з матеріалів справи, договори укладені між ТОВ «Зоря» та фізичними особами орендодавцями за станом на 2012, 2013 та липень 2014 роки припинили свою дію по закінченню строку відповідно до дати державної реєстрації кожного з них.

Надалі, між ТОВ «Зоря» та фізичними особами-орендодавцями були підписані нові договори оренди земельних ділянок датовані 22.08.2013 та 01.09.2014 (Т. І., а.с. 47-182, Т. ІІ, Т.ІІІ), терміном дії на один рік, які не були подані на проведення державної реєстрації.

Таким чином, після закінчення дії договорів оренди землі, які були укладені позивачем із власниками земельних ділянок (паїв) у період 2007 року і які пройшли державну реєстрацію, земельні ділянки підлягали поверненню позивачем їх власникам не пізніше 28.08.2014 (закінчення місячного терміну для продовження дії договору в порядку ст. 33 Закону України «Про оренду землі»).

При цьому, судова колегія зазначає, що укладені 01.09.2014 договори оренди землі були не додатковими угодами про продовження дії попередніх договорів, а новими договорами з терміном дії на один рік, які не пройшли державної реєстрації, а тому не можуть бути визнані правовою підставою для землекористування позивачем.

Безпідставне землекористування є порушенням норм закону і не створює будь-яких зобов'язань для третіх осіб.

Враховуючи, що спірна земля належить на праві власності фізичним особам-пайовикам, то після припинення землекористування така земля підлягала передачі позивачем пайовикам. Вчинені позивачем дії щодо обробітку належної землевласникам землі, в тому числі, щодо оранки, внесення добрив та посіву не змінюють такого права землевласників. По своїй суті удобрення, оранка та інші агрокультурні заходи щодо покращення стану землі землекористувачем навіть під час дії договорів оренди не встановлюють обов'язку землевласників на їх компенсацію такому землекористувачу при закінченні договорів оренди (при відсутності такої умови в договорах).

Натомість, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 20.02.2015 між відповідачем та фізичними особами-орендодавцями були укладені 107 договорів оренди земельних ділянок (Т. ІV, а.с. 36-145). ОСОБА_78 договори 05.03.2015 пройшли державну реєстрацію, що підтверджується витягами з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права відповідно до цільового призначення землекористування.

Як правильно зазначено судом першої інстанції, відповідач за договорами, укладеними 20.02.2015 (зареєстровані 05.03.2015) є законним землекористувачем земельних ділянок загальною площею 193,45 га, які знаходяться у с. Вікно Застанівського району Чернівецької області. Суд апеляційної інстанції зазначає, що укладення договорів оренди землі між відповідачем та фізичними особами-власниками землі, так і здійснення державної реєстрації права користування (т. ІV, а.с.36-146), засвідчує як презумпцію правомірності вчинених правочинів, так і виникнення права відповідача на користування орендованими земельними ділянками з моменту реєстрації такого права.

За таких обставин, відповідач за станом на квітень 2015 року був законним землекористувачем спірних земельних ділянок площею 193,45 га, які знаходяться у с. Вікно Застанівського району Чернівецької області.

Як зазначалося вище, як на підстави своїх позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач у квітні 2015 року здійснив обробіток ґрунту під посів сої на усій площі земельних ділянок, де знаходилися посіви ріпаку озимого (260 га), в результаті чого було знищено 100 % посівів ріпаку озимого, посіяного ТОВ «Зоря» на цих земельних ділянках у 2014 році. Зазначені обставини підтверджуються актом комісії обстеження полів від 05.05.2015, до складу якої ввійшли державний інспектор Державної інспекції сільського господарства в Чернівецькій області, головний агроном ТОВ «Хрещатик-Агро», директор ТОВ «Зоря».

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Право оренди відповідно до п. 2 ч. 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень" є речовим правом, яке підлягає державній реєстрації у Державному реєстрі речових прав та їх обтяжень і відповідно до статті 125 Земельного кодексу України виникає з моменту такої реєстрації.

Як було зазначено та встановлено судом апеляційної інстанції договори, підписані між позивачем та фізичними особами орендодавцями за станом на 01.09.2014 не набули чинності, оскільки право користування позивача земельними ділянками за цими договорами не було зареєстровано у встановленому законом порядку.

За приписами статті 22 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків в результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Під збитками розуміють втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права, реальні збитки; доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушено, упущена вигода.

За приписами статті 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки. Під збитками розуміються витрати, зроблені стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, які б управнена сторона одержала у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною. Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: 1) протиправної поведінки; 2) збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками; 4) вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає. Отже, при вирішенні даного спору саме на позивача покладається обов'язок довести розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, факт порушення відповідачем його обов'язку та причинний зв'язок між цим порушенням і збитками. Відповідач, в свою чергу, для звільнення від відповідальності має довести відсутність своєї вини. Збитки це зменшення або знищення майнових чи немайнових благ, що охороняються законом. Протиправною є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв'язок як елемент цивільного правопорушення виражає зв'язок протиправної поведінки і збитків, що настала, при якому протиправність є причиною, а збитки - наслідком. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає

Відповідно до приписів статті 226 Господарського кодексу України сторона господарського зобов'язання позбавляється права на відшкодування збитків у разі якщо вона була своєчасно попереджена другою стороною про можливе невиконання нею зобов'язання і могла запобігти виникненню збитків своїми діями, але не зробила цього, крім випадків, якщо законом або договором не передбачено інше.

Стаття 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи, що позивачем не було доведено суду обставин, які підтверджують правомірність його дій щодо землекористування (обробітку землі та проведення посіву ріпаку) та, відповідно, наявність охоронюваного законом права на відшкодування шкоди, протиправність поведінки відповідача як землекористувача щодо проведення ним у квітні 2015 року дій по обробітку ґрунту під посів сої на усій площі земельних ділянок, право користування якими на момент вчинення відповідачем дій у встановленому законом порядку пройшло державну реєстрацію (05.03.2015), доведеність відповідачем відсутності своєї вини, як належного землекористувача, Львівський апеляційний господарський суд не встановив наявність підстав, визначених законом, для застосування до відповідача такої міри відповідальності як стягнення збитків.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 95 ЗК України землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію.

Натомість, суд апеляційної інстанції зазначає, що за період з 31.08.2014 по 30.11.2014 (період проведення робіт по обробітку землі та посіву ріпака позивачем) право користування земельними ділянками площею 260 га, що знаходяться в с. Вікно Застанівського району Чернівецької області не було оформлено за позивачем. Як зазначалося вище, право користування позивача на підставі договорів укладених на один рік 01.09.2014 - не пройшло державну реєстрацію, а відтак позивач в порядку ст. 125 ЗК України не мав права на землекористування.

При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що позивач не довів суду та цієї обставини не підтверджено матеріалами справи, що за станом на 30.11.2014 рік (як зазначено в позовній заяві час, коли позивачем було завершено агротехнічні роботи по посіву насіння ріпака) позивач був законним землекористувачем земельних ділянок площею 260 га, на яких було проведено комплекс агротехнічних робіт по обробітку землі, а відтак не може вважатися законним власником посівів та вартості робіт щодо посіву насіння ріпака озимого, та, відповідно, володіти правом на відшкодування відповідачем вартості матеріальних затрат, понесених при посіві позивачем.

Виходячи з вищенаведеного, суд апеляційної інстанції констатує, що не можуть підлягати судовому захисту неправомірні дії та наслідки таких дій, як і не може бути покладена відповідальність на особу, яка діє в межах, визначених законом, за вимогами особа, яка порушує закон.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до акту від 12.03.2015, який міститься в матеріалах справи, комісією у складі представника Застанівської районної державної адміністрації, виконавчого директора «ТОВ «Зоря», головних агрономів було встановлено, що внаслідок малозасніженої зими 2014-2015 років у зв'язку з відсутністю снігового покриву рослини додатково були пошкоджені та озимий ріпак на площі посіву 260 га вийшов із зими в зрідженому стані. У зв'язку з чим комісія рекомендувала пересіяти ярою культурою соєю (Т.VІІ, а.с. 12), який фактичний відсоток всходів даний акт не встановив.

Місцевий господарський суд не надав належної оцінки цим обставинам, і в противагу встановленого ним факту неукладеності договорів оренди земельних ділянок від 01.09.2014, визнав правомірність дій та вимог позивача.

Враховуючи вищенаведене та зважаючи, що позовні вимоги є необґрунтованими, не відповідають нормам чинного законодавства щодо наявності порушеного права, а також є недоведеними належними та допустимими доказами, Львівський апеляційний господарський суд дійшов висновку про скасування рішення суду першої інстанції, яке прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, що мають значення для справи та невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду, обставинам справи, та прийняття нового рішення про відмову в позові.

У п. 4.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що у випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

За результатами розгляду апеляційної скарги судовий збір підлягає стягненню з позивача на користь відповідача в розмірі 21 213,15 грн.

За правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує питання про розподіл витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги та з урахуванням результатів вирішення спору при новому розгляді даної справи, а саме судовий збір за подання апеляційних скарг підлягає стягненню з позивача в розмірі 42 426,30 грн.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, -

Львівський апеляційний господарський суд ПОСТАНОВИВ :

1. Апеляційну скаргу б/н від 17.06.2016 Приватного підприємства В«УкрнамсадВ» , с. Брідок Заставнівський район Чернівецької області задоволити.

2. Рішення Господарського суду Чернівецької області від 07.06.2016 у справі № 926/1322/15 скасувати. Прийняти нове рішення - в позові відмовити.

3. Судовий збір за розгляд справи в суді першої інстанції покласти на позивача.

4. Стягнути з ТОВ «Зоря» (59443, с. Вікно Заставнівського району Чернівецької області, код 03801350, р/р №26006136998 в АТ «ОСОБА_123 Аваль», МФО 380805) на користь ПП «Укрнамсад» (59430, с. Брідок Заставнівського району Чернівецької області, код 34338535) 42 426,30 грн. судового збору за результатами розгляду апеляційних скарг.

5. Місцевому господарському суду видати накази.

6. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Повний текст постанови складено 03.10.2016.

Головуючий суддя Кузь В.Л.

Суддя Желік М.Б.

Суддя Костів Т.С.