Постанова

від 04.10.2016 по справі 922/5661/15

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" жовтня 2016 р. Справа № 922/5661/15

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя Камишева Л.М., суддя Івакіна В.О. , суддя Пелипенко Н.М.

при секретарі Пляс Л.Ф.

за участю представників:

позивача за первісним позовом - Макаренко О.М., за довіреністю б/н від 29 лютого 2016 року,

1-го відповідача за первісним позовом - Балабанова Г.Л., за довіреністю № 49 від 28 грудня 2015 року,

2-го відповідача за первісним позовом - не з'явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні 1-го відповідача за первісним позовом - Грищенко А. А., за довіреністю № 2-498д від 14 березня 2016 року,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду, апеляційну скаргу ТОВ "Карпатигаз", м. Київ (вх. № 2129 Х/1-6) на рішення Господарського суду Харківської області від 19 липня 2016 року у справі №922/5661/15

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" "Техпроект", м. Дергачі

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", м. Київ

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест", м. Дергачі

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування", м. Київ

про стягнення 77731021,96 грн.,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз", м. Київ

до: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма" "Техпроект", м. Дергачі

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідерпромінвест", м.Дергачі

про визнання недійсним договору поруки

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Господарського суду Харківської області (суддя Байбак О.І.) від 19 липня 2016 року у справі №922/5661/15 первісний позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "Карпатигаз", як оператора спільної діяльності за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004р., зі спеціального рахунку спільної діяльності, на користь ТОВ НВФ "Техпроект" розподілену частку прибутку за 2014 рік у сумі 47451375,06 грн.

Стягнуто з ТОВ "Карпатигаз" на користь ТОВ НВФ "Техпроект" 3% річних у сумі 992042,83 грн., інфляційні втрати в сумі 11752449,12 грн., витрати по сплаті судового збору у сумі 141503,35 грн.

В частині позову про стягнення пені в сумі 17499950,22 грн., 3% річних у сумі 25204,73 грн. відмовлено.

В частині позову про солідарне стягнення з ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ "Лідерпромінвест" 10000 грн. провадження у справі припинено.

В задоволенні зустрічного позову відмовлено.

Перший відповідач за первісним позовом - ТОВ "Карпатигаз", з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення Господарського суду Харківської області від 19 липня 2016 року у цій справі в частині задоволення позову про стягнення з апелянта 47451375,06 грн. розподіленої частки прибутку за 2014 рік, 3% річних та інфляційних втрат скасувати. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні первісного позову відмовити повністю.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ТОВ "Карпатигаз" вказує, зокрема, на те, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку відносно перевищення повноважень оператором спільної діяльності при здійснені зарахування зустрічних однорідних вимог.

Крім того, зазначає, що угода про зарахування зустрічних однорідних вимог, яка оформлена заявою від 04.07.2016р. віх. № 493/04/07-1, не визнана у судовому порядку недійсною, а тому висновок суду першої інстанції про відсутність доказів здійснення розрахунків між сторонами у відповідності з положеннями договору та у строки встановлені ним, не відповідає обставинам справи.

Також вважає, що судом першої інстанції безпідставно стягнуто інфляційні втрати, 3% річних та витрати по сплаті судового збору з ТОВ "Карпатигаз", як окремої юридичної особи.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2016 року апеляційну скаргу прийнято до провадження та призначено розгляд скарги на 06 вересня 2016 року.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 06 вересня 2016 року відкладено розгляд справи на 04 жовтня 2016 року.

У письмових поясненнях від 03.10.2016р. (вх. №9963) третя особа - ПАТ "Укргазвидобування", посилаючись невиконання ТОВ НВФ "Техпроект" зобов'язань щодо внесення коштів для фінансування робіт, передбачених Програмою робіт від 17.04.2014р., просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 19 липня 2016 року у справі № 922/5661/15 в частині стягнення з ТОВ "Карпатигаз", як оператора спільної діяльності за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004р., розподіленої частки прибутку за 2014 рік у сумі 47451375,06грн. та у цій частині провадження у справі припинити.

У письмових поясненнях від 03.10.2016р. (вх. № 9986 від 04.10.2016р.) ТОВ "Карпатигаз" вказує на те, що зарахування зустрічних однорідних вимог відповідають вимогам ст. 601 Цивільного кодексу України щодо зустрічності, однорідності та настання строку виконання цих вимог.

У письмових поясненнях від 26.09.2016р. (вх. №9994 від 04.10.2016р) та від 03.10.2016р. (вх. № 9995 від 04.10.2016р.) ТОВ НВФ "Техпроект", заперечуючи проти доводів апеляційної скарги, зазначає, що ТОВ "Карпатигаз" надано три заяви про взаємозалік, при цьому третя заява про взаємозалік зроблена на суму двох попередніх у зв'язку з визнанням їх недійсними в судовому порядку, а також посилається на невідповідність цих заяв вимогам зустрічності та однорідності. Крім того, вважає правомірним стягнення 3% річних та інфляційних втрат з рахунку ТОВ "Карпатигаз", оскільки саме з вини 1-го відповідача за первісним позовом не сплачено розподілений прибуток, а отже інші учасники спільної діяльності не повинні нести відповідальність. Просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У призначене судове засідання представник другого відповідача за первісним позовом - ТОВ "Лідерпромінвест" не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи зворотні повідомлення про вручення поштового відправлення (т. 1 а.с. 229, 243).

Конверт з судовою кореспонденцією, адресований "Лідерпромінвест", направлявся на адресу другого відповідача за первісним позовом, проте повернувся до суду з відміткою поштового відділення "за не запитом".

Згідно пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26 грудня 2011 року "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Зокрема, відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України, в разі якщо ухвалу було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеному в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду апеляційної скарги, зважаючи на належне повідомлення сторін та третіх осіб про час та місце розгляду справи, враховуючи встановлений процесуальним законом строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що учасникам судового процесу створені належні умови для реалізації їх процесуальних прав та вважає за необхідне закінчити розгляд апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників ТОВ НВФ "Техпроект", ТОВ "Карпатигаз" та ПАТ "Укргазвидобування", перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, колегія суддів встановила наступне.

Як убачається із матеріалів справи, 24.03.2004р. між ТОВ НВФ "Техпроект" (сторона-1) та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яке в подальшому було реорганізовано в ПАТ "Укргазвидобування", (сторона-2) укладено договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 (далі - Договір), за умовами якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою розвитку розробки Вишневського газоконденсатного родовища.

Виконання цього договору здійснюється сторонами згідно Програм спільної діяльності, які затверджуються сторонами на певний строк і є невід'ємними частинами цього договору. На виконання Програм спільної діяльності сторонами затверджується бюджет спільної діяльності, укладаються договори, а також в установленому порядку розробляються проекти, плани, техніко-економічні обґрунтування робіт та інша необхідна документація (пункти 2.1, 2.3 Договору).

Відповідно до пункту 3.1 Договору вкладом ТОВ НВФ "Техпроект" у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться у відповідності з Програмами спільної діяльності в строки, необхідні для виконання програм.

Пунктом 3.2 цього договору встановлено, що вкладом ПАТ "Укргазвидобування" у спільну діяльність є право користування майном, згідно додатку №1 до даного договору, оцінка якого проводиться згідно Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

За умовами договору для координації спільних дій сторони створюють комітет управління спільною діяльністю, при цьому ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю здійснює Сторона-1 (далі також - оператор) (Пункти 4.1, 4.3 Договору).

За приписами пункту 4.4 Договору комітет управління приймає рішення, зокрема, щодо розподілу прибутку та покриття збитків спільної діяльності. Рішення Комітету управління вважаються прийнятими, якщо за нього проголосувала більшість його членів (пункт 4.6 Договору).

До обов'язків та компетенції оператора відноситься, зокрема, виплата сторонам належних їм згідно цього Договору частин прибутку, отриманого за результатами спільної діяльності (пункт 4.9 Договору).

Договором передбачено, що сторони зобов'язані належним чином виконувати всі передбачені цим Договором та Програмами спільної діяльності зобов'язання (пункт 5.1.1 Договору).

У розділі 6 вказаного Договору сторони домовились щодо визначення фінансових результатів Спільної діяльності.

Відповідно до п. 6.1 Договору розгляд та визначення фінансових результатів спільної діяльності здійснюється Комітетом управління щоквартально, у відповідності до законодавства та на підставі звіту про спільну діяльність. Прибуток, одержаний учасниками договору в результаті їх спільної та інвестиційної діяльності розподіляється між сторонами пропорційно вартості вкладів сторін (п. 6.2 Договору).

Згідно п. 6.3 Договору оператор зобов'язаний здійснювати перерахування сум грошових коштів, що становлять прибуток відповідної сторони, з окремого поточного рахунку спільної діяльності на поточні рахунки сторін не пізніше 5 днів від дати затвердження розподілу прибутку.

Розділом 8 Договору встановлена відповідальність сторін.

Так, за приписами пункту 8.1 Договору за недотримання або неналежне дотримання умов цього Договору сторони несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання, часткове або неналежне виконання ними своїх обов'язків за даним Договором, якщо таке невиконання, часткове або неналежне виконання обумовлене дією обставин непереборної сили (пункт 8.2 Договору).

Відповідно до пункту 9.2 даний Договір укладений строком на 10 (десять) років.

В подальшому до Договору № 493 від 24.03.2004р. сторонами неодноразово вносились зміни та доповнення.

Додатковою угодою № 1 від 01.02.2011р., у тому числі, змінено кількісний склад комітету управління спільною діяльністю, викладено в новій редакції пункти щодо обов'язків та компетенції оператора спільної діяльності.

Так, до обов'язків та компетенції Оператора відноситься відповідно до п. 4.9.9 за рішенням Комітету Управління спільною діяльністю розподіляти та виплачувати належні сторонам частини прибутку, отриманого за результатами Спільної діяльності, шляхом щоквартального перерахування грошових коштів, належних стороні цього договору, з окремого поточного рахунку Спільної діяльності на розрахунковий рахунок відповідної сторони.

Також у пункті 6.1 Договору сторони домовились, що розгляд та визначення фінансових результатів Спільної діяльності здійснюється Комітетом управління щоквартально у відповідності до законодавства та на підставі Звіту про фінансові результати Спільної діяльності.

Додатком №3 до Договору № 493 від 24.03.2004р. в редакції Додаткової угоди №1 від 01.02.2011р. затверджено Програму робіт в рамках Спільної діяльності між ТОВ НВФ «Техпроект» та ДК «Укргазовидобування», відповідно до якої всього вкладень сторони-1 за період 2011-2014р.р. - 9 730 720,00 грн.

16.05.2011р. до вказаного договору в редакції Додаткової угоди № 2 сторони домовились прийняти до виконання нову Програму робіт, відповідно до якої всього вкладень сторони-1 за період 2011-2014 р.р. - 14 050 000,00 грн.

Далі до вказаного договору в редакції Додаткової угоди № 3 від 03.06.2011р. сторони домовились прийняти до виконання нову Програму робіт, відповідно до якої всього вкладень сторони-1 за період 2011-2014 р.р. - 45 288 000,00 грн.

У Додатковій угоді № 4 від 16.06.2011р. сторони домовились додати пункт 3.3 до Договору, відповідно до якого внесення вкладів сторін може здійснюватись поступово з урахуванням технічного стану свердловин, вимог проектів розробки родовищ та технологічних параметрів роботи свердловин. Внесення вкладу в не грошовій формі оформляється актом приймання-передачі, а грошові вклади вважаються внесеними з дня надходження коштів на рахунок спільної діяльності.

Також у пункті 4 вказаної Додаткової угоди встановили,, що Договір укладений до 31.12.2021р.

Крім того, сторони домовились прийняти до виконання нову Програму робіт, відповідно до якої всього вкладень сторони-1 за період 2011-2014 р.р. - 75 888 000,00 грн.

Згідно з пункту 1.1 Договору (в редакції Додаткової угоди № 5 від 28.09.2011р.) сторони зобов'язуються об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою розвитку розробки газоконденсатних родовищ шляхом, зокрема, отримання прибутку в інтересах сторін.

Відповідно до пункту 1 Додаткової угоди № 6 від 29.04.2013р. замінено найменування Дочірня компанія «Укргазовидобування» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» та ДК «Укргазовидобування» НАК «Нафтогаз України» на Публічне акціонерне товариство «Укргазовидобування» або ПАТ «Укргазовидобування».

Далі до вказаного договору в редакції Додаткової угоди № 7 від 01.10.2013р. сторони домовились прийняти до виконання нову Програму робіт, відповідно до якої всього вкладень сторони-1 за період 2011-2019 р.р. - 145 423 000,00 грн.

20.02.2014р. між ТОВ НВФ "Техпроект" (сторона-1), ПАТ "Укргазвидобування" (сторона-2) та ТОВ "Карпатигаз" (сторона-3) укладено Додаткову угоду № 8 до Договору № 493 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 24.03.2004р.

За мовами Додаткової угоди № 8 залучено до спільної діяльності та включено до складу сторін Договору ТОВ "Карпатигаз".

Згідно з пунктом 3.1 цього договору вкладами ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз" у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться згідно з Програмами спільної діяльності у строки, необхідні для виконання Програм. ТОВ "Карпатигаз" вносить свій вклад до 31 грудня 2015 року.

Сторонами створено Комітет управління спільною діяльністю. Введення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю покладено на ТОВ "Карпатигаз" (далі -оператор), який діє в межах, обумовлених цим Договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління. (пункти 6, 7 Додаткової угоди № 8 від 20.02.2014р.)

Відповідно до пункту 12 Додаткової угоди №8 від 20.02.2014р. ТОВ "Карпатигаз" зобов'язаний нести витрати та здійснювати своєчасне фінансування операцій, які передбачені договором та програмами спільної діяльності. З цією метою ТОВ "Карпатигаз" перераховує на окремий рахунок спільної діяльності грошові кошти в обсягах та в терміни, що визначаються Договором та програмами спільної діяльності у якості вкладу в спільну діяльність.

Також згідно з пунктом 17 вказаної Додаткової угоди обов'язком ТОВ НВФ "Техпроект" є нести витрати та здійснювати своєчасне фінансування операцій, які передбачені Договором та Програмами спільної діяльності. З цією метою ТОВ НВФ "Техпроект" перераховує на окремий рахунок спільної діяльності грошові кошти в обсягах та в терміни, що визначаються Договором та програмами спільної діяльності у якості вкладу в спільну діяльність.

У пункті 18 Додаткової угоди № 8 від 20.02.2014р. сторони домовились, що прибуток розподіляється між сторонами в такому співвідношенні: ТОВ НВФ "Техпроект" - 40%; ПАТ "Укргазвидобування" - 50%; ТОВ "Карпатигаз" - 10%

Додатковою угодою №9 від 17 квітня 2014 року сторони погодили Програму робіт в рамках спільної діяльності на 2013-2015 роки. Відповідно до вказаної програми робіт орієнтована сума вкладень ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз" (за період 2011 - 2019 р. р.) - 88 888 000,00грн.

При цьому, виходячи з вказаної програми робіт від 17.04.2014р. ТОВ НВФ "Техпроект" відповідальний за капітальний ремонт свердловин (орієнтована сума коштів - 38 988 000,00грн.); оснащення об'єктів видобутку приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводнів (орієнтована сума коштів - 13 900 000,00грн.); тематичні роботи (орієнтована сума коштів - 300 000,00грн.); оснащення об'єктів видобутку приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводнів (орієнтована сума коштів - 11 100 000,00грн.). ТОВ НВФ "Техпроект" разом з ТОВ "Карпатигаз" відповідальні за капітальний ремонт та роботи на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» (орієнтована сума коштів - 24 600 000,00грн.). Тобто виходячи з вказаної програми орієнтований вклад ТОВ НВФ "Техпроект" - 76588000,00грн., ТОВ "Карпатигаз" - 12300000,00грн.

Згідно протоколу засідання Комітету управління спільною діяльністю № 48 від 01.10.2014р., були затверджені результати спільної діяльності та розподіл прибутку за 1 квартал 2014 року; зобов'язано Оператора за Договором здійснити до 05.10.2014р. розподіл прибутку в наступній пропорції: ТОВ НВФ "Техпроект" - 20162449,90 грн., ПАТ "Укргазвидобування" - 24 678 435,66 грн., ТОВ "Карпатигаз" - 4 515 985,76 грн. (т. 1 а.с. 84-85).

Згідно протоколу засідання Комітету управління спільною діяльністю № 49 від 01.10.2014р., затверджені результати спільної діяльності за ІІ квартал 2014 року та розподіл прибутку від результатів спільної діяльності; зобов'язано Оператора за Договором здійснити до 05.10.2014р. розподіл прибутку в наступній пропорції: ТОВ НВФ "Техпроект"- 351 215, 30 грн., ПАТ "Укргазвидобування" - 439 019,13 грн., ТОВ "Карпатигаз" - 87 803,83 грн. (т. 1 а.с. 100-101).

Протоколом № 50 від 10.11.2014р., який складений за результатами засідання Комітету управління спільною діяльністю по Договору № 493 від 24.03.2004р., затверджені результати спільної діяльності за 3 квартал 2014р. та розподілений прибуток від результатів спільної діяльності; зобов'язано Оператора за Договором здійснити до 15.11.2014р. розподіл прибутку в наступній пропорції: ТОВ НВФ "Техпроект" - 1 169 868,24 грн., ПАТ "Укргазвидобування" - 1462335,30грн., ТОВ "Карпатигаз"- 292 467,06 грн. (т. 1 а.с. 107-108).

Протоколом № 52 від 27.03.2015р., який складений за результатами засідання комітету управління спільною діяльністю по Договору № 493 від 24.03.2004р., затверджені результати спільної діяльності за 4 квартал 2014р. та розподілений прибуток від результатів спільної діяльності; зобов'язано Оператора за Договором здійснити до 31.03.2015р. розподіл прибутку в наступній пропорції: ТОВ НВФ "Техпроект" - 29 426 045,88 грн., ПАТ "Укргазвидобування" - 36782557,35грн., ТОВ "Карпатигаз" - 7 356 511,47 грн. (т. 1 а.с. 113-114).

Таким чином, за результатами спільної діяльності за 2014 рік за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004р. ТОВ НВФ "Техпроект" до сплати належала частина прибутку в загальному розмірі 51109579,32 грн., яка повинна бути сплачена протягом 5 днів з дня складання відповідних протоколів.

ТОВ "Карпатигаз", як Оператором спільної діяльності, перераховано на рахунок ТОВ НВФ "Техпроект" 3658204,26 грн.

Отже, залишок несплаченої частини прибутку склав 47451375,06 грн.

Скасовуючи попередні судові рішення місцевого та апеляційного господарського суду, Вищий господарський суд України у своїй постанові від 19 квітня 2016 року вказав про необхідність дослідження судом першої інстанції під час нового розгляду даної справи того, чи оспорювалися ТОВ НВФ "Техпроект" зарахування зустрічних однорідних вимог, здійснені ТОВ "Карпатигаз" згідно з заявами про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.10.2015 р. вих. № 493/19/10-1 та від 01.01.2016р. вих. № 493/01/01-1.

Задовольняючи частково позов ТОВ НВФ "Техпроект", суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.ст. 530, 549, 598, 601, 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 203, 230 Господарського кодексу України, виходив з того, що зарахування зустрічних однорідних вимог у даному випадку не мало місця.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України є, зокрема, договори.

Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

При цьому статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено свободу договору, та передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 4 статті 176 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання мають право разом здійснювати господарську діяльність для досягнення спільної мети без утворення єдиного суб'єкта господарювання, на умовах, визначених договором про спільну діяльність. У разі, якщо учасники договору про спільну діяльність доручають керівництво спільною діяльністю одному з учасників, на нього може бути покладено обов'язок ведення спільних справ. Такий учасник здійснює організаційно-управлінські повноваження на підставі доручення, підписаного іншими учасниками.

Взаємовідносини сторін за договором про спільну діяльність регламентуються главою 77 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 2 статті 1131 ЦК України умови договору про спільну діяльність, у тому числі координація спільних дій учасників або ведення їхніх спільних справ, правовий статус виділеного для спільної діяльності майна, покриття витрат та збитків учасників, їх участь у результатах спільних дій та інші умови визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом про окремі види спільної діяльності.

Отже, основним правовим документом, який регулює взаємовідносини між сторонами за договором про спільну діяльність є договір (угода), а тому укладення договору, вибір партнерів, визначення зобов'язань та будь-яких інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечить законодавству України, є виключною компетенцією сторін спільної діяльності.

Згідно зі статтею 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватись на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Таким чином, предметом договору про спільну діяльність є сумісна діяльність сторін, спрямована на досягнення спільної та правомірної мети.

При цьому, законодавець розмежовую спільну діяльність, що здійснюється без об'єднання вкладів учасників та на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство).

Так, статтею 1132 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором простого товариства сторони (учасники) беруть зобов'язання об'єднати свої вклади та спільно діяти з метою одержання прибутку або досягнення іншої мети.

Як вже було зазначено, 24.03.2004р. між ТОВ НВФ "Техпроект" (сторона-1) та Дочірньою компанією "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", яке в подальшому було реорганізовано в Публічне акціонерне товариство "Укргазвидобування" (сторона-2), укладено Договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 (далі - Договір), за умовами якого сторони зобов'язались об'єднати свої вклади та вести спільну інвестиційну та виробничу діяльність з метою розвитку розробки Вишневського газоконденсатного родовища.

20.02.2014р. між ТОВ НВФ "Техпроект", ПАТ "Укргазвидобування" та ТОВ "Карпатигаз" (сторона-3) укладено Додаткову угоду № 8 до Договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004р., за умовами якої сторона-1 та сторона-2 вирішили залучити до спільної діяльності та включити до складу сторін ТОВ "Карпатигаз".

Виходячи з п. 1.1 договору (в редакції Додаткової угоди №5 від 28.09.2011р.), предметом договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 24.03.2004р. №493 є об'єднання вкладів сторін та введення ними спільної інвестиційної та виробничої діяльності з метою розвитку розробки газоконденсатних родовищ шляхом, зокрема, отримання прибутку в інтересах сторін.

Таким чином, укладений між сторонами договір про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 24.03.2004р. №493 за своєю правовою природою є договором простого товариства, а відносини, що з нього виникають регулюються положеннями статей 1132-1134 Цивільного кодексу України та умовами вказаного договору.

Крім того, враховуючи, що просте товариство є договірним об'єднанням осіб без створення юридичної особи, у даному випадку застосовуються норми Цивільного кодексу України про зобов'язання, а не про юридичні особи.

Внесення учасником простого товариства вкладу у спільну діяльність є тією особливістю, яка відрізняє цей договір від договору про спільну діяльність, який не передбачає такої умови.

Відповідно до ст. 1133 ЦК України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника проводиться за погодженням між учасниками.

Отже, вклад у спільну діяльність може вноситись як у діяльність, так і у майно, тобто учасник може брати участь у простому товаристві своїми діями, а може й речами та майном.

Згідно з пунктами 3.1, 3.2 договору (з урахуванням змін відповідно до Додаткової угоди №8 від 20.02.2014р.), вкладами ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз" у спільну діяльність є грошові кошти, які вносяться згідно з Програмами спільної діяльності у строки, необхідні для виконання Програм, а вкладом ПАТ "Укргазвидобування" - право користування майном, згідно додатку №1 до даного договору, оцінка якого проводиться відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Також сторони домовились, що ТОВ "Карпатигаз" зобов'язаний внести свій вклад до 31.12.2015р.

Крім того, у пункті 3.3 Договору (у редакції додаткової угоди №4 від 16.06.2011р.), сторони передбачили можливість сторін вносити вклади поступово з урахуванням технічного стану свердловин, вимог проектів розробки родовищ та технологічних параметрів роботи свердловин. Внесення вкладу в не грошовій формі оформлюється актом приймання-передачі, а грошові вклади вважаються внесеними з дня надходження коштів на рахунок спільної діяльності.

Отже, за умовами вказаного договору обов'язок з внесення вкладу у грошовій формі покладено на ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз". При цьому, у договорі не визначено розмір вкладів учасників простого товариства, а строк внесення вкладу у спільну діяльність встановлено лише щодо ТОВ "Карпатигаз", який зобов'язаний внести свій вклад до 31.12.2015р.

Натомість, сторони домовились, що грошові кошти вносяться згідно з Програмами спільної діяльності та у строки, необхідні для виконання Програм.

Додатковою угодою №9 від 17 квітня 2014 року сторони погодили нову Програму робіт в рамках спільної діяльності на 2013-2015 роки. Відповідно до вказаної програми робіт орієнтована сума вкладень ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз" за період 2011-2019 роки - 88 888 000,00грн. (т.1 а.с. 182-183).

Так, з вказаної Програми робіт вбачається, що ТОВ НВФ "Техпроект" відповідальний за капітальний ремонт свердловин (орієнтована сума коштів - 38988000,00грн.); оснащення об'єктів видобутку приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводнів (орієнтована сума коштів - 13 900 000,00грн.); тематичні роботи (орієнтована сума коштів - 300000,00грн.); оснащення об'єктів видобутку приладами для безперебійного комерційного обліку товарних обсягів видобутих вуглеводнів (орієнтована сума коштів - 11 100 000,00грн.). ТОВ НВФ "Техпроект" разом з ТОВ "Карпатигаз" відповідальні за капітальний ремонт та роботи на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» (орієнтована сума коштів - 24 600 000,00грн.).

Враховуючи, що сторонами не визначено у договорі в якому розмірі кожна із сторін вносить свій вклад, то обов'язок з капітального ремонту та робіт на свердловинах ГПУ «Полтавагазвидобування» (орієнтована сума коштів - 24 600 000,00грн.) в однаковій мірі покладено на ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Карпатигаз".

Таким чином, відповідно до вказаної Програми робіт орієнтований вклад ТОВ НВФ "Техпроект" становить 76 588 000,00 грн., а ТОВ ТОВ "Карпатигаз" -12300000,00грн.

Крім того, згідно Програми робіт від 17.04.2014р. встановлено термін виконання робіт з 2013 року до 2015 року, а орієнтована сума вкладень розрахована за період 2011-2019 роки.

Тобто, з наведеного вбачається, що сторони, залучаючи до договору про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004р. ТОВ "Карпатигаз", передбачили можливість продовжувати виконувати роботи, які були розпочаті до цього з використанням вкладів ТОВ НВФ "Техпроект" та ПАТ "Укргазвидобування", що були внесені до укладення Додаткової угоди № 8 від 20.02.2014р. та затвердження нової Програми робіт від 17.04.2014р.

При цьому, до залучення у спільну діяльність "Карпатигаз" вклади у грошовій формі вносились лише ТОВ НВФ "Техпроект", який також діяв як оператор спільної діяльності.

Особливість договору простого товариства пов'язана з необхідністю визначення сторонами порядку введення спільних справ.

Відповідно до частини 1 статті 1135 Цивільного кодексу України під час ведення спільних справ кожний учасник має право діяти від імені всіх учасників, якщо договором простого товариства не встановлено, що ведення справ здійснюється окремими учасниками або спільно всіма учасниками договору простого товариства.

Тобто, сторона договору простого товариства має право діяти від імені всіх учасників лише в тому разі, коли договором не передбачено, що введення справ здійснюється окремим учасником.

При цьому, відповідно до частини 5 статті 1135 Цивільного кодексу України рішення щодо спільних справ учасників приймаються учасниками за спільною згодою, якщо інше не встановлено договором простого товариства.

Відповідно до пунктів 4.1, 4.3 договору (в редакції Додаткової угоди № 8 від 20.02.2014р.) сторони домовились про створення комітету управління спільної діяльності. При цьому, ведення спільних справ та поточне керівництво спільною діяльністю доручили ТОВ "Карпатигаз", який зобов'язаний діяти в межах, обумовлених цим Договором, Програмами спільної діяльності та рішеннями Комітету управління.

Сторонами у договорі визначено повноваження комітету управління та права і обов'язки оператора при введені спільних справ.

Так, відповідно до пункту 4.4 договору Комітет управління приймає рішення з наступних питань: контролює виконання Програми спільної діяльності; відповідно до умов цього договору контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності; приймає рішення щодо розпорядження спільним майном; приймає рішення про укладання договорів (угод), не передбачених Програмою спільною діяльності; визначає умови та межи цін реалізації вуглеводнів та разі необхідності приймає інші рішення щодо ведення спільної діяльності.

Відповідно до пункту 4.5, 4.6 договору формою роботи Комітету управління є засідання. Засідання Комітету управління є повноважними за наявністю всіх його членів, або осіб уповноважених на участь в засідання Комітету управління за довіреністю сторін. Рішення комітету управління вважаються прийнятими, якщо за нього проголосувала більшість його членів. Рішення комітету управління оформлюються протоколом, який підписується всіма присутніми на його засіданні членами.

У пункті 4.9 договору (у редакції Додаткової угоди №1 від 01.02.2011р.) сторони визначили обов'язки та компетенцію оператора, до яких, зокрема, відноситься: представництво інтересів спільної діяльності у взаємовідносинах з органами державної влади та управління, місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, різними особами з питань, що стосуються Спільної діяльності; укладення необхідних угод від імені Спільної діяльності, пов'язані з спільною діяльністю; виконання інших дій, передбачених чинним законодавством та цим договором, спрямованих на досягнення мети Спільної діяльності; розпорядження окремим поточним рахунком Спільної діяльності; за рішеннями Комітету Управління спільною діяльністю розподіляти та виплачувати належні сторонам частини прибутку, отриманого за результатами Спільної діяльності, шляхом щоквартального перерахування грошових коштів, належних стороні цього договору, з окремого поточного рахунку Спільної діяльності на розрахунковий рахунок відповідної сторони.

Таким чином, за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність №493 від 24.03.2004р. лише оператор наділений правом діяти від імені всіх учасників під час введення спільних справ, проте рішення щодо спільних справ приймаються виключно комітетом управління. Зазначене відповідає правовій природі договору простого товариства, який передбачає насамперед об'єднання дій учасників для досягнення мети, а тому при введенні справ одним із учасників простого товариства він має діяти за принципами представництва, тобто діяти добросовісно, в інтересах всіх учасників.

Виходячи з умов договору № 493 від 24.03.2004р., комітет управління відповідно до умов цього договору контролює розподіл прибутку та покриття збитків спільної діяльності та приймає з цього питання рішення, які оформлюються протоколом, а оператор зобов'язаний виконувати рішення комітету управління спільною діяльністю та виплачувати належні сторонам частини прибутку, отриманого за результатами Спільної діяльності, шляхом щоквартального перерахування грошових коштів, належних стороні цього договору, з окремого поточного рахунку Спільної діяльності на розрахунковий рахунок відповідної сторони.

Врегулювання сторонами порядку розподілу прибутку з визначенням компетенції комітету управління та обов'язків оператора щодо розподілу прибутку спільної діяльності, пов'язане з іншою особливістю договору простого товариства, яка полягає в тому, що дії його учасників спрямовані, зокрема, на отримання прибутку, тобто учасники мають намір діяти з такою метою, яка б дозволила їм отримати прибуток.

Відповідно до статті 1139 Цивільного кодексу України прибуток, одержаний учасниками договору простого товариства в результаті їх спільної діяльності, розподіляється пропорційно вартості вкладів учасників у спільне майно, якщо інше не встановлено договором простого товариства або іншою домовленістю учасників. Умова про позбавлення або відмову учасника від права на частину прибутку є нікчемною.

Так, згідно до пункту 6.1 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.02.2011р.) розгляд та визначення фінансових результатів спільної діяльності здійснюється Комітетом управління щоквартально, у відповідності до законодавства та на підставі звіту про фінансові результати спільної діяльності.

Як вже було зазначено в цій постанові, відповідно до пункту 6.2 договору (в редакції Додаткової угоди № 8 від 20.02.2014р.) сторони домовились, що прибуток розподіляється між сторонами в такому співвідношенні: ТОВ НВФ "Техпроект" - 40%; ПАТ "Укргазвидобування" - 50%; ТОВ "Карпатигаз" - 10%.

Згідно пункту 6.3 договору оператор зобов'язаний здійснювати перерахування сум грошових коштів, що становлять прибуток відповідної сторони, з окремого поточного рахунку спільної діяльності на поточні рахунки сторін не пізніше 5 днів від дати затвердження розподілу прибутку.

Отже, комітет управління визначає фінансові результаті спільної діяльності на підставі звітів про фінансові результати та приймає рішення щодо розподілу прибутку між сторонами відповідно до умов договору. Натомість, оператор зобов'язаний на виконання рішень комітету управління здійснювати перерахування грошових коштів з поточного рахунку спільної діяльності на поточні рахунки сторін.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі звітів про фінансові результати (звіт про сукупний дохід) за 1 квартал 2014 року, за 1 півріччя 2014 року, за 9 місяців 2014 року, за 2014 рік (т. 1 а.с. 88, 104, 111, 114) комітетом управління затверджено фінансові результати та здійснено розподіл прибутку за 2014 рік, зобов'язано оператора здійснити перерахування суми прибутку ТОВ НВФ "Техпроект" за І квартал 2014 року в сумі 20 162 449,90грн. (Протокол засідання комітету управління спільною діяльністю №48 від 01.10.2014р.), за ІІ квартал 2014 року в сумі 351 215, 30 грн. (Протокол засідання комітету управління спільною діяльністю №49 від 01.10.2014р.), за ІІІ квартал 2014 року в сумі 1 169 868, 24 грн. (Протокол засідання комітету управління спільною діяльністю №50 від 10.11.2014р.), за ІV квартал 2014 року в сумі 29 426 045,88 грн. (Протокол засідання комітету управління спільною діяльністю №52 від 27.03.2015р.) на розрахунковий рахунок ТОВ НВФ "Техпроект".

Отже, Комітетом управління у межах його компетенції прийняті рішення про затвердження результатів спільної діяльності та розподіл прибутку від результатів спільної діяльності, якими зобов'язано оператора здійснити перерахування прибутку, зокрема, ТОВ НВФ "Техпроект".

При цьому, з дотриманням умов договору вказані рішення прийняті за спільною згодою всіх учасників простого товариства та підписані всіма членами комітету управління спільною діяльність, оформлені протоколами засідань комітету управління спільної діяльністю. Зазначене свідчить про наявність права позивача на отримання розподіленого йому прибутку від результатів спільної діяльності за 2014 рік.

Враховуючи викладене, за результатами спільної діяльності за 2014 рік за умовами Договору № 493 від 24.03.2004р. ТОВ НВФ "Техпроект" до сплати належала частина прибутку в загальному розмірі 51109579,32 грн. Натомість, ТОВ "Карпатигаз", як оператором спільної діяльності, перераховано на рахунок позивача лише 3658204,26 грн., у зв'язку з чим залишок несплаченої частини прибутку склав 47451375,06 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ "Карпатигаз" не заперечує факт невиплати позивачу частини розподіленого йому прибутку за результатами спільної діяльності за 2014 рік. При цьому, на його думку, позивач не має права на перерахування сум грошових коштів розподіленого прибутку, оскільки у нього виникла заборгованість по інвестуванню спільної діяльності внаслідок невиконання зобов'язань з внесення вкладу у спільну діяльність. (т. 1 а. с. 178-181)

Як було зазначено вище, сторони вносять свої вклади у відповідності до Програми робіт, якою передбачено орієнтовану суму коштів, що підлягає сплаті як вклад у спільну діяльність ТОВ НВФ "Техпроект" у розмірі 76 588 000,00 грн. за період 2011-2019 роки.

Крім того, умовами договору не визначено порядок та строки внесення вкладів сторонами, натомість у пункті 3.3. договору (в редакції Додаткової угоди № 4 від 16.06.2011р.) передбачено можливість сторін поступового внесення грошових коштів у спільну діяльність з урахуванням технічного стану свердловин, вимог проектів розробки родовищ та технологічних параметрів роботи свердловин. Вказане свідчить, що сторони можуть як поступово вносити вклади, так і здійснити внесення вкладу в цілому розмірі.

Пунктом 2.3 договору передбачено, що на виконання Програми спільно діяльності сторонами затверджується бюджет спільної діяльності, укладаються договори, а також в установленому порядку розробляються проекти, плани, техніко-економічні обґрунтування робіт та інша необхідна документація.

Проте, ТОВ "Карпатигаз" не надано доказів необхідності саме поступового внесення вкладів ТОВ НВФ "Техпроект" та звернення до нього з такими вимогами з належним обґрунтуванням необхідності таких внесків задля виконання робіт.

Також, матеріали справи не містять затверджений на виконання вказаних програм бюджет спільної діяльності, який свідчив би про необхідність поступових внесків з боку ТОВ НВФ "Техпроект" з визначенням розмірів та строків таких внесків.

Відповідно пункту 4.9.10, 4.9.11 договору (в редакції Додаткової угоди № 1 від 01.02.2011р.), оператор зобов'язаний здійснювати організацію та поточний контроль виконання Програм спільної діяльності; щоквартально на планових засіданнях звітувати перед комітетом управління спільною діяльністю про результати виконання цього договору.

Натомість, матеріали справи не містять доказів звітування ТОВ "Карпатигаз" перед комітетом управління про неможливість виконання програм спільної діяльності, та досягнення мети договору внаслідок несвоєчасного внесення вкладів ТОВ НВФ "Техпроект" у спільну діяльність чи відмови останнього від їх внесення.

Враховуючи вищевикладене, ТОВ "Карпатигаз" не доведено, що на час виникнення спору позивачем за первісним позовом порушено зобов'язання з внесення вкладів у спільну діяльність, а тому позбавлення ТОВ НВФ "Техпроект" його розподіленого прибутку не відповідає умовам та меті договору простого товариства.

Щодо доводів ТОВ "Карпатигаз" про припинення зобов'язань з виплати прибутку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі ст. 601 Цивільного кодексу України, колегія суддів зазначає наступне.

Зарахування зустрічних однорідних вимог можливе при наявності умов, встановлених ст. 601 Цивільного кодексу України та відсутності обставин, встановлених ст. 602 Цивільного кодексу України, за яких зарахування зустрічних вимог не допускається.

Статтею 601 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї зі сторін.

Отже, зарахування зустрічних однорідних вимог є однією з форм припинення зобов'язання, внаслідок якого має місце індивідуальне задоволення вимог окремого кредитора за рахунок майна боржника.

При цьому, вимоги які можуть підлягати зарахуванню, повинні бути: зустрічними (кредитор за одним зобов'язанням є боржником за іншим, а боржник за першим зобов'язанням є кредитором за другим); однорідними (зараховуватися можуть вимоги про передачу речей одного роду, у зв'язку із чим зарахування як спосіб припинення зазвичай застосовується до зобов'язань з передачі родових речей, зокрема грошей).

Крім того, для здійснення зарахування таких вимог слід встановити, що строк виконання зустрічних однорідних вимог настав, такий строк не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

В заяві про зарахування зустрічних однорідних вимог від 19.10.2015р. №493/19/10- ТОВ "Карпатигаз", що діяв як оператор спільної діяльності за договором № 493 від 24.02.2004р., вказує на те, що ТОВ НВФ "Техпроект" прострочив виконання свого обов'язку з внесення вкладу на суму 27 425 365,89 грн., у зв'язку з чим припиняються зобов'язання ТОВ "Карпатигаз" як оператора спільної діяльності перед ТОВ НВФ "Техпроект" щодо перерахування розподіленого за 2014 рік прибутку в сумі 27 425 365,89 грн.

Крім того, 1-й відповідач зазначив, що решта суми 20 026 009,17 також буде використана як вклад останнього у спільну діяльність та направлена на оплату робіт (т. 1 а.с.188-189).

У листі від 27.10.2015р. №493/27/10-2 ТОВ «Карпатигаз», як оператор спільної діяльності за договором від 24.02.2004р. № 493, вимагає від ТОВ НВФ «Техпроект» негайного виконання умов договору щодо фінансування робіт шляхом перерахування на рахунок спільної діяльності суму вкладу, що підлягає внесенню ТОВ НВФ «Техпроект» (т. 1 а. с. 190-191).

Також, у письмових пояснення від 04.01.2016р. ТОВ "Карпатигаз" вказує, що 01.01.2016р. у порядку ст. 601 ЦК України ним, як оператором спільної діяльності за договором від 24.03.2004р. № 493, вдруге здійснено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 20 026 009,17грн., після чого, на його думку, зобов'язання ТОВ "Карпатигаз" перед ТОВ НВФ "Техпроект" щодо невиплаченої частини розподіленого прибутку слід вважати припиненими. (т. 2 а.с. 84-86)

Колегія суддів зазначає, що вимоги, про зарахування яких заявляє ТОВ "Карпатигаз", не можна вважати зустрічними, оскільки відповідно до положень Цивільного кодексу України та умов договору простого товариства обов'язки оператора зводяться до представництва спільних інтересів та діє він від імені всіх учасників, зокрема, від імені та в інтересах ТОВ НВФ "Техпроект", у зв'язку з чим внесення розподіленої частини прибутку учасників простого товариства в якості вкладу в спільну діяльність всупереч їх волевиявленню не відповідає встановленому порядку введення спільних прав.

Крім того, вимоги, які можуть підлягати зарахуванню, мають відповідати такій умові: строк виконання щодо таких вимог настав, не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Разом з тим, ні умовами Договору, ні Програмою робіт від 17.04.2014р., відповідно до якої повинні вноситись вклади сторін, не встановлено строки поступового внесення вкладів позивача, а лише передбачено загальний строк виконання робіт, передбачених програмою, встановлено до 2015 року та орієнтовану суму вкладень за період 2011-2019рр. (т.1 а.с.184-187)

Згідно ст. 254 Цивільного Кодексу України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

При цьому, як вже було зазначено, у Програмі робіт від 17.04.2014р. встановлені терміни з урахуванням минулого часу, а отже сторони врахували минулі результати спільної діяльності, укладаючи нову Програму робіт.

Натомість, оператором не враховано вклади у спільну діяльність позивача за первісним позовом, здійснені до затвердження нової Програми.

Також, ТОВ "Карпатигаз" не доведено, що на момент направлення заяв про зарахування зустрічних однорідних вимог настав строк виконання зобов'язання ТОВ НВФ "Техпроект", оскільки договором передбачено лише обов'язок ТОВ "Карпатигаз" внести вклад до 31.12.2015р., тоді як програмою встановлений термін для внесення орієнтованої суми до 2019 року.

Крім того, судом першої інстанції на виконання вказівок Вищого господарського суду України при направленні справи на новий розгляд встановлено, що господарським судом Харківської області у справі №922/334/16 були розглянуті, зокрема, позовні вимоги ТОВ НВФ "Техпроект" до ТОВ "Карпатигаз" про визнання недійсними односторонніх угод, оформлених заявами ТОВ "Карпатигаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ НВФ "Техпроект" від 19 жовтня 2015 року вих. № 493/19/10-1 та від 01 січня 2016 року вих. № 493/01/01-1.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 березня 2016 року у справі №922/334/16 визнано недійсними односторонні угоди, оформлені заявами ТОВ "Карпатигаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ НВФ "Техпроект" від 19 жовтня 2015 року вих. № 493/19/10-1 та від 01 січня 2016 року вих. № 493/01/01-1.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2016 року у справі № 922/334/16 рішення господарського суду Харківської області від 28 березня 2016 року у справі №922/334/16 залишене без змін в частині визнання недійсними односторонніх угод, оформлених заявами ТОВ "Карпатигаз" про зарахування зустрічних однорідних вимог між ТОВ "Карпатигаз" та ТОВ НВФ "Техпроект" від 19 жовтня 2015 року вих. № 493/19/10-1 та від 01 січня 2016 року вих. № 493/01/01-1.

Однак, на час перегляду справи в апеляційному порядку, колегія суддів встановила, що постановою Вищого господарського суду України від 01 вересня 2016 року у справі №922/334/16 скасовано постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2016 року у справі №922/334/16 та рішення Господарського суду Харківської області від 28 березня 2016 року у цій справі; направлено матеріали справи для нового розгляду до Господарського суду Харківської області.

Разом з тим, зазначені в цій постанові обставини щодо відповідності зазначених вимог ст. 601 Цивільного кодексу України, свідчать про те, що такі зарахування є спірними.

Крім того, з матеріалів справи убачається, що ТОВ "Карпатигаз" після визнання його угод недійсними в судовому порядку направлено заяву ТОВ НВФ "Техпроект" про припинення зобов'язання зарахуванням зустрічних однорідних вимог від 04 липня 2016 року вх. № 493/04/07-1, в якій 1-й відповідач заявляє про припинення зобов'язань з виплати позивачу розподіленого прибутку шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 47 451 375,06 грн., тобто на суму двох попередніх заяв та з тих самих підстав.

Аналізуючи матеріали справи, а також надані сторонами докази в їх сукупності, судова колегія вважає такі твердження апелянта необґрунтованими та такими, що спростовуються вищенаведеними висновками, зокрема, з підстав невідповідності вказаних заяв приписам статті 601 Цивільного кодексу України щодо зустрічності.

Суд першої інстанції, посилаючись на приписи ст.ст. 611, 549 ЦК України, ст. 232 ГК України, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", дійшов обґрунтованого висновку, що позовні вимоги щодо стягнення пені в сумі 17499950,22 грн. є нормативно та документально необґрунтовані та не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини першої статті 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до пункту 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» якщо у вчиненому сторонами правочині розмір та базу нарахування пені не визначено або вміщено умову (пункт) про те, що пеня нараховується відповідно до чинного законодавства, суму пені може бути стягнуто лише в разі, якщо обов'язок та умови її сплати визначено певним законодавчим актом.

Так, відповідно у пункті 8.1. Договору № 493 від 24.03.2004 р. лише встановлено, що сторони за недотримання або неналежне дотримання умов цього договору несуть відповідальність відповідно до чинного законодавства України.

Отже, у вказаному договорі відсутні умови щодо можливого нарахування та стягнення пені з оператора за несвоєчасну виплату розподіленого прибутку стороні договору, крім того норми чинного законодавства також не передбачають розміру та порядку нарахування пені за несвоєчасну виплату оператором спільної діяльності розподіленого прибутку стороні договору про спільну діяльність.

Позивач за первісним позовом також просить стягнути з ТОВ "Карпатигаз" інфляційні втрати в сумі 11757449,12 грн. та 3% річних у сумі 1022247,56 грн. за період прострочення з 01.10.2014р. по 30.09.2015р.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо іншій розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, згідно з пунктом 3.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17 грудня 2013 року № 14 «Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» інфляційні нарахування на суму боргу та 3% річних, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 ЦК України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті.

Отже, колегія суддів відхиляє доводи ТОВ "Карпатигаз", що стягнення інфляційних втрат та 3% річних можливо лише за наявності вини.

Враховуючи, що ТОВ "Карпатигаз" не виконав взяті на себе зобов'язання оператора спільної діяльності та не перерахував на користь ТОВ НВФ "Техпроект" його частку розподіленого прибутку за результатами спільної діяльності за 2014 рік, то в даному випадку нарахування та стягнення 3% річних, інфляційних втрат є правомірним.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем за первісним позовом невірно обрахований період таких нарахувань, оскільки згідно наданого розрахунку ТОВ НВФ "Техпроект" здійснило нарахування саме з дня, в якому було здійснено перерозподіл прибутку. Однак, відповідно до пункту 6.3 Договору № 493 від 24.03.2004 р. перерахування прибутку здійснюється не пізніше 5 днів від дати розподілу прибутку.

Таким чином згідно з протоколом від 01.10.2014 р. частка прибутку мала бути перерахована не пізніше 06.10.2014 р., а тому нарахування 3 % річних можливо з 07.10.2014 р., згідно з протоколом від 10.11.2014 р. частка прибутку мала бути перерахована не пізніше 15.11.2014 р., а тому нарахування 3 % річних можливо з 16.11.2014 р., згідно з протоколом від 27.03.2015 р. частка прибутку мала бути перерахована не пізніше 01.04.2015 р., а тому нарахування 3 % річних можливо з 02.04.2015 р.

Враховуючи викладене, за результатами перерахунку розміру 3% річних суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що загальна сума 3% річних за договором складає 997042,83 грн., а тому правомірно відмовив в решті позову про стягнення 3% річних у сумі 25204,73 грн.

Разом з тим, перевіривши правильність здійсненого позивачем за первісним позовом розрахунку інфляційних втрат судова колегія також вважає, що даний розрахунок відповідає вимогам чинного законодавства, його здійснено арифметично вірно, а тому позовні вимоги щодо стягнення інфляційних втрат у сумі 11757449,12грн. підлягають задоволенню.

Щодо заперечень апелянта про те, що стягнення розміру інфляційних втрат та 3% річних відбулось з рахунку ТОВ "Карпатигаз", а не з рахунку спільної діяльності за договором №493, колегія суддів зазначає наступне.

При укладенні договору про спільну діяльність № 493 від 24.03.2004р., ТОВ "Карпатигаз" прийняло на себе зобов'язання щодо здійснення функцій оператора спільної діяльності, до яких, зокрема, входять зобов'язання з виплати належної частини прибутку учасникам простого товариства. При цьому, відповідно до пункту 4.9.13 договору саме оператор має право відкривати (закривати) та бути розпорядником (мати право розпорядчого підпису під час проведення грошових операцій) поточних рахунків, відкритих для забезпечення спільної діяльності та підписувати платіжні доручення, необхідні для здійсненя готівкових та безготівкових розрахунків, що свідчить про неможливість інших учасників здійснювати виплати грошових коштів.

Крім того, ТОВ "Карпатигаз", приймаючи рішення про позбавлення іншого учасника простого товариства належної йому частки прибутку діяло самостійно, без згоди інших учасників простого товариства та у відносинах з іншим учасником простого товариства, тобто порушило свої зобов'язання перед іншою стороною договору, а не зобов'язання, що виникли у простого товариства перед третіми особами.

При цьому, ТОВ "Карпатигаз" приймає участь у спільній інвестиційній діяльності як самостійна юридична особа, яка зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадський формувань, самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, має власний рахунок, тощо.

Враховуючи вищевикладене, природу договору простого товариства та факт порушення саме оператором зобов'язань з виплати прибутку стороні договору, стягнення інфляційних втрат та 3% річних, як відповідальності за порушення грошового зобов'язання з власного рахунку ТОВ "Карпатигаз" - є правомірним.

ТОВ "Карпатигаз" звернувся з зустрічним позовом, в якому просить визнати договір поруки недійсним, посилаючись на те, що він не спрямований на реальне настання правових наслідків, та вказує на факт зловмисної домовленості між ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Лідерпромінвест".

Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно з положеннями ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

За загальним правилом, договір поруки забезпечує дійсне зобов'язання. Тобто, на момент укладання договору поруки між кредитором та боржником має існувати основне зобов'язання. Разом з тим, цивільним законодавством, забезпечення порукою майбутнього зобов'язання не заборонено.

Як убачається із матеріалів справі, 01 квітня 2014 року між ТОВ «Лідерпромінвест» (поручитель) та ТОВ НВФ «Техпроект» (кредитор) укладено договір поруки № 02/04, відповідно до умов якого поручитель поручається перед кредитором за виконання ТОВ «Карпатигаз» обов'язку щодо розподілу та виплати належного кредитору частини прибутку, отриманого за результатами Спільної діяльності за Договором №493 про спільну інвестиційну та виробничу діяльність від 24.03.2004р., а також суми майнової шкоди, пені, 3% річних, інфляційних збитків, спричинених невиконанням Договору та усіх зобов'язань, що виникають щодо його виконання боржником в межах 10000,00грн. При цьому, вимоги за цим договору можуть бути пред'явлені до 31.12.2015р.

Загальні підстави і наслідки недійсності правочинів (господарських договорів) встановлені статтями 215, 216 ЦК України, статтями 207, 208 ГК України.

Відповідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

ТОВ "Карпатигаз", посилаючись на фіктивність правочину та зловмисну домовленість сторін такого договору, вказує на те, що: ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Лідерпромінвест" зареєстровані в одному населеному пункті; засновником ТОВ "Лідерпромінвест" є Сіротов А.В., який є також керівником та підписантом ТОВ "Карпатинадраінвест", при цьому засновником ТОВ "Карпатинадраінвест" є Дельдінов В.В., який є учасником (засновником) ТОВ НВФ "Техпроект"; Сіротов А.В., який є засновником ТОВ "Лідерпромінвест" в 2011 році був керівником ТОВ НВФ "Техпроект".

За таких обставин, ТОВ "Карпатигаз" вважає, що ТОВ НВФ "Техпроект" та ТОВ "Лідерпромінвест" є пов'язаними особами, що свідчить про зловмисну домовленість сторін договору.

Відповідно до ст. 232 ЦК України правочин, який вчинено внаслідок зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, визнається судом недійсним.

Зловмисна домовленість - це умисна змова представника однієї сторони правочину з другою стороною, внаслідок чого настають несприятливі наслідки для особи, від імені якої вчинено правочин. У визнанні правочину недійсним з відповідної підстави доведенню підлягає не наявність волі довірителя на вчинення правочину, а існування умислу представника, який усвідомлює факт вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, передбачає настання невигідних для останнього наслідків та бажає чи свідомо допускає їх настання. Наслідком такого визнання, крім загальних наслідків, визначених статтею 216 ЦК України, є виникнення у довірителя права вимагати від свого представника і другої сторони, зокрема, солідарного відшкодування збитків.

Відповідно до пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" у вирішенні спорів про визнання правочинів недійсними на підставі статей 230 - 233 ЦК України господарські суди повинні мати на увазі, що відповідні вимоги можуть бути задоволені за умови доведеності позивачем фактів обману, насильства, погрози, зловмисної домовленості представника однієї сторони з другою стороною, тяжких обставин і наявності їх безпосереднього зв'язку з волевиявленням другої сторони щодо вчинення правочину.

Враховуючи, що жодна із сторін спірного договору не є представником ТОВ "Карпатигаз" та за відсутності доведеності факту вчинення правочину всупереч інтересам довірителя, то спірний договір не є таким, що вчинений внаслідок зловмисної домовленості.

Згідно зі ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином.

В пункті 3.11 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29 травня 2013 року № 11 "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними" зазначено, що визнання фіктивного правочину недійсним потребує встановлення господарським судом умислу його сторін, при цьому ознака фіктивності має бути притаманна діям усіх сторін правочину. Якщо хоча б одна з них намагалася досягти правового результату, то даний правочин не може визнаватися фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що всі учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент його вчинення.

Разом з тим, ТОВ "Карпатигаз" не доведено наявність у сторін умислу на укладення фіктивного договору поруки.

Так, ТОВ "Лідерпромінвест" до матеріалів справи додана копія платіжного доручення № 8 від 16.11.2015р. про перерахування на користь позивача 3670,00 грн. в якості сплати боргу по договору поруки № 02/04 від 01.04.2014р. Зазначене свідчить про намір учасників спірного правочину створити юридичні наслідки.

Також ТОВ "Карпатигаз" посилається на різний строк дії основного договору та договору поруки. Проте діюче законодавство не передбачає такої обов'язкової умови як дія поруки протягом строку дії основного договору, при цьому законодавством передбачена часткова порука. Отже, надання поруки, щодо зобов'язань, які виникають протягом дії основного договору в певний проміжок часу, не є підставою для визнання договору поруки недійсним.

Таким чином, правовідносини, які виникли між сторонами на підставі спірного договору поруки відповідають встановленим нормативними актами вимогам щодо договорів, а зміст вказаного договору не суперечить діючому законодавству України та спрямований на реальне настання правових наслідків, у зв'язку з чим правомірно відмовив у задоволенні зустрічного позову.

Позивач за первісним позовом, посилаючись на порушення ТОВ "Карпатигаз" своїх зобов'язань за договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004р., просить стягнути з ТОВ "Лідерпромінвест", як поручителя за договором поруки № 02/04 від 01.04.2014р. та ТОВ "Карпатигаз" солідарно 10000,00 грн.

Як убачається із матеріалів справи, вимоги про солідарне стягнення ТОВ "Лідерпромінвест" (поручителя за договором поруки № 02/04 від 01.04.2014р.) та ТОВ "Карпатигаз" 10000,00 грн. заборгованості за Договором про спільну інвестиційну та виробничу діяльність № 493 від 24.03.2004р. були предметом розгляду у справі №922/334/16.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28 березня 2016 року у справі №922/334/16 стягнуто солідарно з ТОВ "Карпатигаз", а також з його поручителя - ТОВ "Лідерпомінвест" на користь ТОВ НВФ "Техпроект" заборгованість у розмірі 6330,00грн.; в частині позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів заборгованості у розмірі 3670,00грн. провадження у справі припинено.

Зазначене рішення в цій частині залишено без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2016 року у справі № 922/334/16.

Згідно з пункту 2 статті 80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню у випадку, коли є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський спір між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.

За таких обставин, при винесенні оскаржуваного рішення суд першої інстанції дійшов правомірного та обґрунтованого висновку про припинення провадження у даній частині позовних вимог на підставі пункту 2 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Проте, колегія суддів встановила, що на момент апеляційного перегляду рішення господарського суду Харківської області від 19 липня 2016 року у справі № 922/5661/15 постановою Вищого господарського суду України від 01 вересня 2016 року у справі № 922/334/16 скасовано рішення господарського суду Харківської області від 28 березня 2016 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 04 липня 2016 року справі № 922/334/16.

Разом з тим, враховуючи, що на момент винесення оскаржуваного рішення спір щодо стягнення з ТОВ "Лідерпомінвест" та ТОВ "Карпатигаз" солідарно заборгованості у розмірі 10000,00грн було вирішено в судовому порядку у справі №922/334/16 та за відсутності підстав для скасування чи зміни рішення, передбачених частиною 1 статі 104 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 19 липня 2016 року у справі № 922/5661/15 у частині припинення провадження підлягає залишенню без змін.

Отже, доводи апеляційної скарги ТОВ "Карпатигаз" не спростовують висновків, викладених в оскаржуваному рішенні у цій справі.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для скасування або зміни вказаного рішення відсутні.

Керуючись статтями 99, 101, 102, пункту 1 частини 1 статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпатигаз" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 19 липня 2016 року у справі № 922/5661/15 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом 20 днів до Вищого господарського суду України.

Повна постанова складена 10.10.2016р.

Головуючий суддя Камишева Л.М.

Суддя Івакіна В.О.

Суддя Пелипенко Н.М.