Постанова

від 27.09.2016 по справі 813/5660/14

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2016 року Справа № 876/5901/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Гудима Л.Я.,

суддів: Пліша М.А., Святецького В.В.,

за участю секретаря судового засідання: Кудєрової О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року у справі за адміністративним позовом Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» до Сокальської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

В С Т А Н О В И В:

В серпні 2014 року позивач - Житлово-будівельний кооператив «Монастирський» (далі - ЖБК «Монастирський») звернувся в суд з позовом до Сокальської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (далі - Сокальська ОДПІ), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 24 березня 2014 року №0000761510.

В обґрунтування своїх позовних вимог посилався на те, що висновки податкового органу є необґрунтованими та безпідставними, оскільки ним не було допущено порушень вимог п.п. 14.1.121, 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, абз. 2,4 п. 157.15 ст. 157, п. 189.4 ст. 189, п. 197.1 ст. 197, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПКУ, що не призвело до завищення від»ємного значення податку на додану вартість на загальну суму 1 099 584,00 грн. Вважає, що зафіксовані в акті документальної перевірки факти не засвідчують про їх чіткість, об»єктивність, не містять вичерпного посилання на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що не підтверджують наявність зазначених фактів. Зокрема, представник позивача зазначила, що правові відносини ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме» щодо організації будівництва житлового кварталу виникли на підставі угоди про виконання доручення від 14.01.2008 року та договором доручення від 20.02.2009 року з наступними змінами і доповненнями від 30.03.2009 року, якими передбачено право повіреного використовувати власні кошти, кошти ЖБК «Монастирський» для виконання зобов»язань за договором доручення з наступним відшкодування усіх понесених витрат. Відтак ЖБК «Монастирський» як повірений за договором виконував зобов»язання перед ТОВ «Сокме» як Довірителем за вказаним договором, після чого останній відшкодував усі понесені Повіреним витрати згідно з підтверджуючими документами. Представник наголошує, що організовуючи будівництво житлового комплексу ЖБК «Монастирський» діяв виключно в інтересах свого довірителя, який і є забудовником, жодних самостійних дій у власних інтересах, в т.ч. з метою отримання прибутку, кооператив не вчиняв. Тому позивач не погоджується з висновком відповідача, що ЖБК «Монастирський» як неприбуткова організація організовував будівництво об»єктів з метою отримання доходу. На думку відповідача, чинним законодавством не передбачено такого виду господарської діяльності як вчинення юридичних дій по виконанню представницьких функцій за договором доручення, разом з тим вчинення таких дій жодним чином не суперечить установчим документам ЖБК «Монастирський». У зв»язку з виконанням договору доручення (угоди), повірений не отримував винагороду, оскільки остання підлягаю виплаті по факту виконання зобов»язань в повному обсязі. Питання використання майна( коштів) кооперативу у здійсненні діяльності, пов»язаної з виконанням зобов»язань за договором доручення (угоди) щодо використання власних коштів Повіреним вирішено згідно рішення вищого органу кооперативу, загальних зборів. Діючи згідно статутних вимог, Повірений вчиняв дії по виконанню зобов»язань за договором доручення щодо володіння, користування та розпорядженням майном, закріпивши це у п. 1.4 п.п. 4.2.3. Змін та уточнень від 30.03.2009 року до договору доручення від 20.02.2009 року. Відповідно до ст. 19 Закону України «Про кооперацію» кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна , придбаного на підставах, не заборонених законом». Діючи в межах ст. 19 ЗУ «Про кооперацію» та п.п. 10.2.12 Статуту вищий орган товариства визначив спосіб і механізм використання майна кооперативу у організації будівництва житлового кварталу «Монастирський» згідно договору доручення з наступним відшкодування за наслідками виконання зобов»язань за договором доручення. Тому, вважає невірним висновок контролюючого органу стосовно «здійснення будівництва за кошти фізичних осіб», які у будівництві жодним чином не використані. Внаслідок хибного висновку контролюючого органу, останній вдається до спроби застосування норм Закону України «Про інвестиційну діяльність» з постатейним дослідження вказаного закону, цитуючи статті не згідно поданого у законі а вибираючи з контексту «потрібні» визначення, які не відповідають правовій суті операції у зв»язку з виконанням зобов»язань за договором доручення.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду першої інстанції, ЖБК «Монастирський» оскаржив її в апеляційному порядку, який, покликаючись на неповне з»ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким адміністративний позов задовольнити з підстав, викладених у своїй апеляційній скарзі.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апелянта у їх сукупності, колегія суддів дійшла переконання, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що Сокальською ОДПІ проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ЖБК «Монастирський» залишку від»ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за період грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, результати якої оформлено актом від 26.02.2014 року №80/1500/34987300.

На підставі висновків, зафіксованих у вказаному акті перевірки, податковим органом прийнято оскаржене податкове повідомлення - рішення від 24.03.2014 року №0000761510.

Зазначене податкове повідомлення-рішення оскаржувалось в адміністративному порядку та за результатами розгляду залишене без змін.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ЖБК «Монастирський» здійснював діяльність, не передбачену статутом неприбуткової організації, проводячи будівництво за кошти, звільнені від оподаткування неприбуткової організації (пайові та цільові внесків), для ТОВ «Сокме».

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими, виходячи з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов»язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов»язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Відповідно до вимог п.п. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 ПК України неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов»язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв»язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пунктом 198.2 ст. 198 ПК України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв»язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.6 ст. 198 ПК України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв»язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Як видно з матеріалів справи, згідно акта перевірки, висновки ОДПІ про порушення ЖБК «Монастирський» п.п. 14.1.121, 14.1.191 п. 14.1 ст. 14 ПКУ, абз. 2,4 п. 157.15 ст. 157, п. 189.4 ст. 189, п. 197.1 ст. 197, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, 200.3, 200.4 ст. 200 ПКУ ґрунтуються на тому, що позивач здійснював діяльність, не передбачену статутом неприбуткової організації, а проводив будівництво за кошти, звільнені від оподаткування неприбуткової організації (пайові та цільові внески) для ТОВ «Сокме».

Судом першої інстанції встановлено, що ЖБК «Монастирський» зареєстровано як юридичну особу 26.12.2007 року Сокальською районною державною адміністрацією (свідоцтво №273821 серії А01). ЖБК «Монастирський» утворено на підставі рішення установчих зборів житлово-будівельного кооперативу, яке оформлено протоколом від 25.12.2007 року №1. Засновниками ЖБК «Монастирський» та, відповідно, його членами, є вісім фізичних осіб: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, та одна юридична особа - ТОВ «Сокме». На цих же установчих зборах було затверджено Статут ЖБК «Монастирський». Рішенням установчих зборів ЖБК «Монастирський», яке оформлено протоколом від 04.01.2010 року №1, було затверджено нову редакцію Статуту. Новий Статут ЖБК «Монастирський» в редакції 2010 року містить ті самі положення Статуту в редакції 2007 року.

Згідно п. 15.2 Статуту ЖБК «Монастирський» джерелами формування майна кооперативу, є вступні, членські та цільові внески його членів, майно (паї), добровільно передане кооперативу його членами і яке надходить для забезпечення потреб основної діяльності кооперативу; пасивні доходи.

Відповідно до вимог п. 15.4, п. 15.5 Статуту ЖБК «Монастирський» кооператив є власником будівель, споруд, земельних ділянок, грошових та майнових внесків його членів. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної цим Статутом.

З матеріалів справи вбачається, що правовідносини між ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме», пов»язані з організацією будівництва житлового кварталу забудови в м. Червонограді виникли на підставі договору доручення від 20.02.2009 року.

Як встановлено судом 20.02.2009 року між ТОВ «Сокме» (довіритель), який є користувачем земельної ділянки в м. Червонограді площею 7,252 га (мікрорайон «Монастирський») та ЖБК «Монастирський» (повірений) укладено договір доручення № 1 (далі - договір №1), відповідно до умов якого повірений зобов»язується за винагороду від імені та за рахунок довірителя виконати юридичні дії, пов»язані з організацією та проведенням будівництва житлового кварталу «Монастирський» з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу одно-двоквартирних житлових будинків з вбудованими гаражами, організацією та проведенням будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, молодіжно-розважального центру, спортивного комплексу, магазину, готельного комплексу, офісного та молодіжно-розважальних центрів, а також організацію та будівництво інженерно-комунікаційних мереж і введення їх в експлуатацію для забезпечення потреб життєдіяльності житлового мікрорайону «Монастирський».

Згідно з п. 1.2, п. 1.3 договору №1 повірений забезпечує виготовлення та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво. Повірений для реалізації зобов»язань за договором самостійно здійснює погоджувальні процедури та отримує необхідні дозволи на розміщення об»єкту містобудування і одержує дозволи на виконання будівельних робіт.

Пунктом 1.4. договору №1 передбачено, що повірений виконує функції замовника та організовує будівництво, зокрема, укладає угоди з генпідрядником та іншими організаціями на проведення будівельно-монтажних робіт, проводить усі організаційні роботи по веденню будівництва, в тому числі, придбанні будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей. Повірений вправі використовувати власні кошти, кошти ЖБК «Монастирський», для виконання зобов»язань за цим договором з наступним їх відшкодуванням по завершенню виконання зобов»язань за цим договором.

12.03.2009 року між ЖБК «Монастирський» (замовник) та ТОВ «С-Буд» (підрядник) укладено договір №2 (далі - договір №2) на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в м. Червонограді Львівської області, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов»язується виконати загально-будівельні роботи по будівництву кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в м. Червонограді Львівської області згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією, здати об»єкт в експлуатацію у встановлений Договором строк.

Згідно із п. 1.2 договору №2 замовник зобов»язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об»єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених цим договором та додатках до нього.

Виконання будівельних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-ох поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон «Монастирський») в місті Червонограді Львівської області здійснювалося на підставі дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області від 18.12.2008 року №9/92ж, виданого ТОВ «Сокме». Згодом цей дозвіл було продовжено до 10.11.2010 року, про що зроблено відповідну відмітку, а пізніше ТОВ «Сокме» перереєструвало дозвіл №9/92ж від 18.12.2008 року, отримавши дозвіл № 9/92ж від 26.07.2010 року.

У червні 2012 року будівництво житлового комплексу «Монастирський» було завершено, після чого на ТОВ «Сокме» оформлено 34 свідоцтва на право власності від 05.09.2012 року, відповідно на 34 житлових будинки. Відомості про наявні у власності об»єкти житлової нерухомості (їх перелік з вказівкою на місцезнаходження та площу) ТОВ «Сокме» також відобразило у додатку №2 до податкової декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за 2013 рік.

В свою чергу, зазначену різницю ЖБК «Монастирський» сплатив ТОВ «Сокме» згідно з платіжним дорученням від 30.08.2013 року, зазначивши призначенням платежу - оплата заборгованості згідно договору №27/08-1 від 27.08.2013 року, в т.ч. 71 837,67 грн. ПДВ.

Таким чином ЖБК «Монастирський» та ТОВ «Сокме» в повному обсязі виконали взяті на себе зобов»язання за договором доручення, а ЖБК «Монастирський» став власником житлового комплексу «Монастирський».

Отже, вчинення дій на виконання договору доручення від 20.02.2009 року в цілому узгоджується зі статутними видами діяльності ЖБК «Монастирський» (серед яких - виконання функцій замовника розроблення містобудівної, проектно-кошторисної документації на будівництво об»єкту житловий квартал «Монастирський» з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу з торгово-побутовими об»єктами у місті Червонограді), та не суперечить законодавству України.

Дані обставини встановлені хвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року у справі №К/800/64988/14, що у відповідності до ч. 1 ст. 72 КАС України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що ЖБК «Монастирський» здійснював діяльність, не передбачену статутом неприбуткової організації, проводячи будівництво за кошти, звільнені від оподаткування неприбуткової організації (пайові та цільові внесків), для ТОВ «Сокме», через що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, доводи апеляційної скарги є суттєвими і складають підстави для висновку про порушення судом норм матеріального права, суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору помилково встановив фактичні обставини справи та надав їм не належну правову оцінку через що постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови, якою адміністративний позов задовольнити.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Частиною 6 цієї статті встановлено, що якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції або Верховний Суд України, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду задоволено адміністративний позов в повному обсязі, то таким чином, на користь позивача слід присудити 1 023,12 грн. (487,20 грн. - за подання адміністративного позову та 535,92 грн. - за подання апеляційної скарги на рішення суду) сплаченого судового збору.

Керуючись статтями 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» задовольнити, постанову Львівського окружного адміністративного суду від 10 травня 2016 року у справі №813/5660/14 - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Сокальської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Львівській області від 24.03.2014 року №0000761510.

Присудити на користь Житлово-будівельного кооперативу «Монастирський» (код ЄДРПОУ - 34987300) суму судових витрат у розмірі 1 023 (одна тисяча двадцять три) гривні 12 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Сокальської об»єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення постанови в повному обсязі.

Головуючий суддя : Л.Я. Гудим

Судді: М.А. Пліш

В.В. Святецький

Повний текст постанови виготовлено та підписано 03.10.2016 року.