Ухвала

від 11.05.2017 по справі 813/5660/14

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 травня 2017 року м. Київ К/800/27788/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Голубєвої Г.К., Шипуліної Т.М.,

секретар судового засідання Загородній А.А.,

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Житлово-будівельного кооперативу Монастирський до Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року, -

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2014 року Житлово-будівельний кооператив Монастирський (далі - позивач, ЖБК Монастирський ) звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області (далі - відповідач, Державна податкова інспекція) від 24 березня 2014 року №0000761510, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість (ПДВ) у розмірі 1 099 584,00 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 липня 2016 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Рішення обґрунтовано тим, що ЖБК Монастирський здійснював діяльність, не передбачену статутом неприбуткової організації, проводячи будівництво для ТОВ Сокме за кошти, звільнені від оподаткування неприбуткової організації (пайові та цільові внесків).

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року рішення суду першої інстанції скасовано позов задоволено, оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасовано. Суд приймаючи рішення дійшов висновку, що вчинення дій на виконання договору доручення від 20.02.2009 року, укладеного між позивачем та ТОВ Сокме , в цілому узгоджується зі статутними видами діяльності ЖБК Монастирський та не суперечить законодавству України, а отже висновки контролюючого органу є безпідставними.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить зазначене судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

У поданих запереченнях на скаргу позивач просить у задоволенні скарги відмовити через її необґрунтованість.

Касаційний розгляд справи проведено в порядку письмового провадження, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 222 Кодексу адміністративного судочинства України.

Так, судами першої та апеляційної інстанцій встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Державною податковою інспекцією проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ЖБК Монастирський залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, за період грудень 2012 року, січень-грудень 2013 року, за результатами якої складено акт від 26.02.2014 року №80/1500/34987300.

Відповідно до висновків контролюючого органу, викладених у акті перевірки, позивачем порушено вимоги пп. 14.1.121, пп. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, абз. 2,4 п. 157.15 ст. 157, п. 189.4 ст. 189, п. 197.1 ст. 197, п. 198.1, п. 198.3 ст. 198, п. 201.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України в результаті чого завищено залишок від'ємного значення суми ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду, у розмірі 1 099 584,00 грн.

Висновки фахівців контролюючого органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства вмотивовано тим, що ЖБК Монастирський здійснював діяльність, не передбачену статутом неприбуткової організації та проводив будівництво за кошти, звільнені від оподаткування неприбуткової організації (пайові та цільові внески) для ТОВ Сокме .

На підставі акту перевірки та вказаних висновків контролюючим органом прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення, яке за результатами адміністративного оскарження залишено без змін.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Так, відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу .

Відповідно до вимог п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

А, відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

Відповідно до вимог пп. 14.1.121 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України неприбуткові підприємства, установи та організації - підприємства, установи та організації, основною метою діяльності яких є не одержання прибутку, а провадження благодійної діяльності та меценатства і іншої діяльності, передбаченої законодавством.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, ЖБК Монастирський зареєстровано як юридичну особу 26.12.2007 року Сокальською районною державною адміністрацією. ЖБК Монастирський утворено на підставі рішення установчих зборів житлово-будівельного кооперативу, яке оформлено протоколом від 25.12.2007 року №1. Засновниками ЖБК Монастирський та, відповідно, його членами, є вісім фізичних осіб: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та одна юридична особа - ТОВ Сокме .

Згідно п. 15.2 Статуту ЖБК Монастирський джерелами формування майна кооперативу, є вступні, членські та цільові внески його членів, майно (паї), добровільно передане кооперативу його членами і яке надходить для забезпечення потреб основної діяльності кооперативу; пасивні доходи.

Відповідно до вимог п. 15.4, п. 15.5 Статуту ЖБК Монастирський кооператив є власником будівель, споруд, земельних ділянок, грошових та майнових внесків його членів. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної цим Статутом.

Як встановлено судами попередніх інстанцій 20.02.2009 року між ТОВ Сокме (довіритель), який є користувачем земельної ділянки в м. Червонограді площею 7,252 га (мікрорайон Монастирський ) та ЖБК Монастирський (повірений) укладено договір доручення № 1 (далі - Договір), відповідно до умов якого повірений зобов'язується за винагороду від імені та за рахунок довірителя виконати юридичні дії, пов'язані з організацією та проведенням будівництва житлового кварталу Монастирський з малоповерховою щільною забудовою котеджного типу одно-двоквартирних житлових будинків з вбудованими гаражами, організацією та проведенням будівництва дитячого дошкільного закладу, дитячого майданчика, молодіжно-розважального центру, спортивного комплексу, магазину, готельного комплексу, офісного та молодіжно-розважальних центрів, а також організацію та будівництво інженерно-комунікаційних мереж і введення їх в експлуатацію для забезпечення потреб життєдіяльності житлового мікрорайону Монастирський .

Згідно з п. 1.2, п. 1.3 Договору повірений (позивач) забезпечує виготовлення та затвердження проектно-кошторисної документації на будівництво. Повірений для реалізації зобов'язань за договором самостійно здійснює погоджувальні процедури та отримує необхідні дозволи на розміщення об'єкту містобудування і одержує дозволи на виконання будівельних робіт. Повірений також виконує функції замовника та організовує будівництво, зокрема, укладає угоди з генпідрядником та іншими організаціями на проведення будівельно-монтажних робіт, проводить усі організаційні роботи по веденню будівництва, в тому числі, придбанні будівельно-монтажних матеріалів та інших товарно-матеріальних цінностей. Повірений вправі використовувати власні кошти, кошти ЖБК Монастирський , для виконання зобов'язань за цим договором з наступним їх відшкодуванням по завершенню виконання зобов'язань за цим договором (п. 1.4 Договору).

12.03.2009 року між ЖБК Монастирський (замовник) та ТОВ С-Буд (підрядник) укладено договір №2 на виконання будівельно-монтажних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-поверхової житлової забудови котеджного типу в м. Червонограді Львівської області, відповідно до умов якого замовник доручає, а підрядник зобов'язується виконати загально-будівельні роботи по будівництву вищевказаного кварталу згідно із затвердженою проектно-кошторисною документацією та здати об'єкт в експлуатацію у встановлений Договором строк. Замовник зобов'язується надати підряднику будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну та дозвільну документацію, забезпечити своєчасне фінансування будівництва, прийняти завершений будівництвом об'єкт і оплатити вартість виконаних робіт у порядку та розмірах, передбачених договором та додатках до нього.

Виконання будівельних робіт для будівництва кварталу 2-3-4-ох поверхової житлової забудови котеджного типу на вул. Б. Хмельницького, 9 (мікрорайон Монастирський ) в місті Червонограді Львівської області здійснювалося на підставі дозволу Інспекції ДАБК у Львівській області від 18.12.2008 року №9/92ж, виданого ТОВ Сокме . Згодом цей дозвіл було продовжено до 10.11.2010 року, про що зроблено відповідну відмітку, а пізніше ТОВ Сокме перереєструвало дозвіл №9/92ж від 18.12.2008 року, отримавши дозвіл № 9/92ж від 26.07.2010 року.

У червні 2012 року будівництво житлового комплексу Монастирський було завершено, після чого на ТОВ Сокме оформлено 34 свідоцтва на право власності від 05.09.2012 року, відповідно на 34 житлових будинки. Відомості про наявні у власності об'єкти житлової нерухомості (їх перелік з вказівкою на місцезнаходження та площу) відображено ТОВ Сокме у декларації з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2013 рік, та проведено відповідну сплату податку, що свідчить про те, що вказане нерухоме майно стало власністю ТОВ Сокме .

Таким чином суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що ЖБК Монастирський та ТОВ Сокме в повному обсязі виконали взяті на себе зобов'язання за договором доручення, а вчинення дій позивачем на виконання вказаного договору цілком узгоджується зі статутними видами діяльності ЖБК Монастирський , передбачених пп. 2.3.1-2.3.4, п. 2.3 та пп. 2.4.1-2.4.9 п. 2.4 Статуту ЖБК Монастирський та не суперечить законодавству України.

Крім того, як правильно зазначив суд апеляційної інстанції, вказані обставини встановлені також хвалою Вищого адміністративного суду України від 21 липня 2015 року у справі №К/800/64988/14, що у відповідності до ч. 1 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином колегія суддів погоджується з обґрунтованим висновком суду апеляційної інстанції про безпідставність прийняття контролюючим органом оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення.

За змістом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Отже судом апеляційної інстанції дотримано вимоги ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України та надано правильну правову оцінку встановленим у справі обставинам у їх сукупності з дотриманням норм ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 223 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.

Враховуючи зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального та процесуального права, які могли б бути підставою для скасування судового рішення.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210 - 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу Сокальської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 27 вересня 2016 року у справі № 813/5660/14 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

Г.К. Голубєва

Т.М. Шипуліна